Ухвала суду № 22039842, 01.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р.Справа № 2а-12939/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.

представника позивача Машир В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-12939/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" задоволено.

Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова з визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" з податку на додану вартість.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0003712305/0 від 20.09.2010 року, стягнуто судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

Державна податкова інспекція в Дзержинському районі м. Харкова ( надалі відповідач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” , неповне з'ясування обставин по справі, а саме не врахування, що контрагент позивача ТОВ "Електрощит-Сервіс" не подавав податкові декларації, не задекларував обєкт оподаткування та податкове зобовязання з податку на додану вартість, та як наслідок ТОВ "Контактенерго" неправомірно сформовано податковий кредит за квітень 2010 року.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова в період проведена невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Контактенерго" за квітень 2010 року, за результатами якої складено Акт №8732/2305/34014744 від 26.08.2010 року.

За висновками акту перевірки відповідачем визначено порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме відображення ТОВ "Контактенерго" в декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року суму податкового кредиту 115218,00 грн. по господарським операціям з ТОВ “Електрощит-Сервіс”, яким не подано податкову декларацію , не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з податку на додану вартість, що на думку податкового органу свідчить про відсутність правових підстав для формування ТОВ "Контактенерго" податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від ТОВ “Електрощит-Сервіс”, які фактично не відбулися.

20.09.2010 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0003712305/0 , згідно якого ТОВ "Контактенерго" визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 172 827,00 грн. ( 115218,0 грн. за основним платежем та 57609,00 грн. за штрафними санкціями).(а.с.7)

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Судом встановлено, що 20.01.2010 року між ТОВ “Електрощит-Сервіс”(продавець) та ТОВ "Контактенерго" (покупець) було укладено Договір поставки №7/01, товару (електрообладнання).

Податковими та видатковими накладними підтверджується факт придання позивачем у його постачальника товару , а платіжними дорученнями (арк. справи 58-61) та банківськими виписками (арк. справи 62-67) підтверджується факт оплати позивачем його постачальникам вартості отриманих товарів (послуг) з урахуванням податку на додану вартість. Факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с.51,54,57)

Так, факт придбання товарів із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідність форми та змісту податкових накладних вимогам законодавства України податковим органом не заперечувалась.

ТОВ "Контактенерго" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ТОВ “Електрощит-Сервіс” який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "Контактенерго" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Доводи відповідача щодо недекларування ТОВ « Електрощит-Сервіс» податкових зобов'язань по цим операціям, та в зв'язку з цим відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. У разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, судом встановлено, та визнано сторонами по справі, що ТОВ « Електрощит-Сервіс» подано податкову декларацію з податку на додану вартість та задекларовано податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ "Контактенерго", розбіжності з сумами, заявленими позивачем не встановлено, що також підтверджується інформацією, наданою ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. (а.с.106-109)

Доводи апеляційної скарги про відсутність посадових осіб ТОВ “Електрощит-Сервіс” за місцезнаходженням колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми податкового кредиту задекларованого платником податків.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ТОВ « Електрощит-Сервіс» трудових ресурсів, оскільки наявний 1 працівник, колегія суддів оцінює критично, оскільки податковим органом не перевірялася інформація щодо укладання зазначеним підприємством цивільно-правових угод з іншими особами на виконання робіт.

У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку”.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо правомірного нарахування ТОВ «Контактенерго» податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ “Електрощит-Сервіс”.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Будь-яких доводів на спростування факту поставки, на яку видані податкові накладні, ДПІ не наводить.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін,як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-12939/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Сіренко О.І.

Судді<підпис >

<підпис >Спаскін О.А. Русанова В.Б. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.