Постанова № 22039017, 14.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2012 № 30/331

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко О.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від позивача:ОСОБА_1. дов. №12/026-Д від 16.01.2012 року

від відповідача : ОСОБА_2. дов. від 01.11.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання

Комунар”

на рішення Господарського суду м. Києва

від 01.12.2011 року

у справі № 30/331 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар”

До Державної акціонерної холдингової компанії “Київський радіозавод”

Про стягнення 1948599,62 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” до Державної акціонерної холдингової компанії “Київський радіозавод” про стягнення з відповідача на користь позивача 1948599,62 грн. (1836000,00 грн. основний борг, 18259,40 грн. 3 % річних, 94340,22 грн. - пені) заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги від 21.07.08.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов зазначеного вище Договору не виконав у повному обсязі свої зобовязання перед позивачем по поверненню суми поворотної фінансової допомоги, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

17.11.11. позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої Державне науково-виробниче підприємство “Обєднання Комунар” просив суд стягнути з відповідача 2120856,66 грн. (1836000,00 грн. основний борг, 25351,89 грн. 3 % річних, 130984,77 грн. пені, 128520,00 грн. - штрафу).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.11. у справі № 30/331 заяву Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” про уточнення позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.

01.12.11. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 130984,77 грн. пені, 25351,89 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.12.2011 р. у справі № 30/331 позов Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” задоволено частково.Стягнуто з Державної акціонерної холдингової компанії “Київський радіозавод” на користь Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” 1836000 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 94 340 (девяносто чотири тисячі триста сорок) грн. 22 коп. - пені, 18 259 (вісімнадцять тисяч двісті пятдесят девять) грн. 40 коп. 3 % річних, 19 485 (девятнадцять тисяч чотириста вісімдесят пять) грн. 99 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього умовами Договору, свого обовязку по поверненню у повному обсязі наданої позивачем поворотної фінансової допомоги не виконав, перерахувавши лише на користь Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар”20000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, в звязку з чим у заборгованість відповідача перед позивачем становить 1836000,00 грн.

Отже, позовні вимоги Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1836000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

При перевірці правильності обчислення позивачем суми пені та 3% річних судом першої інстанції встановлено, що позивачем допущено помилку, в звязку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 94340,22 грн. та сума 3 % річних в розмірі 18259,40 (за обґрунтованим розрахунком суду).

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2011 р. у справі №30/331 скасувати в частині відмови в задоволення позовних вимог на суму 43737,04 грн. (пені та 3% річних).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 130984,77 грн. пені, 25351,89 грн. 3 % річних, тобто останнім було уточнено період прострочення відповідачем зобовязання, який становить з 02.06.2011 року по 16.11.2011 року. Проте судом першої інстанції даний факт не було враховано, та безпідставно зменшино розмір пені та 3% річних.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2012 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.03.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2011 р. у справі №30/331 скасувати в частині відмови в задоволення позовних вимог на суму 43737,04 грн. (пені та 3% річних).

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2011 р. у справі №33/351.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.08. між Державним науково-виробничим підприємством “Обєднання Комунар”(Сторона-1) та Державною акціонерною холдинговою компанією “Київський радіозавод”(Сторона-2) укладено Договір поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона - 1, у відповідності до Наказу Національного космічного агентства України № 229 від 17.07.08. надає Стороні - 2 поворотну фінансову допомогу у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору.

Згідно п. 2.1, п. 2.2 Договору передбачено, що розмір поворотної фінансової допомоги, що надається за цим договором становить 1 756 000 грн.

Поворотна фінансова допомога, що надається за цим Договором, надається Стороні - 2 з метою погашення кредиторської заборгованості по справі про банкрутство № 24/534-Б, порушеної стосовно Сторони - 2 Господарським судом м. Києва.

У відповідності до п. 3.1 Договору визначено, що Сторона - 1 перераховує всю суму поворотної фінансової допомоги на рахунок Сторони - 2 не пізніше 22.07.08.

Відповідно до п. 4.1 Договору встановлено, що строк на який надається поворотна фінансова допомога розпочинається з моменту набрання чинності цим договором до 29.09.08.

Пунктом 5.1 Договору сторонами погоджено, що фінансова допомога, яка надається за цим договором повертається Стороною - 2 Стороні - 1 20.10.08.

Згідно п. 5.3 Договору передбачено, що фінансова допомога вважається повернутою з моменту її зарахування на рахунок Сторони 1.

Відповідно до п. 6.1 Договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту перерахування поворотної фінансової допомоги Стороною - 1 на рахунок Сторони - 2.

Пунктом 6.2 Договору погоджено строк його дії: з моменту, зазначеному у п. 6.1 Договору та до 21.10.08.

У відповідності до Додаткової угоди № 6 від 29.04.10. до Договору, розмір поворотної фінансової допомоги, яка надається за цим Договором, становить 1856000, 00 грн.

Додатковою угодою № 7 від 28.12.10. до Договору сторонами погоджено строк дії вказаного вище Договору до 01.06.11.

Позивачем на виконання умов Договору було перераховано відповідачу поворотну фінансову допомогу в загальному розмірі 1856000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3268 від 22.07.08. на суму 1000000,00 грн., № 421 від 22.07.08. на суму 756000,00 грн. та № 2616 від 29.04.10. на суму 100000,00 грн.,

Відповідачем було лише частково повернуто поворотну фінансову допомогу в сумі 20000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” від 04.09.08року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач, в порушення покладеного на нього умовами Договору, свого обовязку по поверненню у повному обсязі наданої позивачем поворотної фінансової допомоги не виконав, перерахувавши лише на користь Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар”20000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 1836000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів повної оплати заборгованості відповідачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 1836000,00 грн. є обґрунтованими, а отже правомірно задоволені судом першої інстанції.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 5.4 Договору передбачено, що якщо між сторонами попереднє не досягнута домовленість щодо подовження строку повернення суми фінансової допомоги, оформлена додатковою угодою, підписана обома сторонами та скріплена печатками, то у разі несвоєчасного повернення Стороною-2 Стороні-1 суми фінансової допомоги у строк, визначений п. 5.1 даного Договору, Сторона-2 сплачує Стороні-1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Колегією суддів здійснено розрахунок пені, відповідно до якого підлягає стягненню з відповідача пеня за період з 02.06.2011 року по 16.11.2011 року у розмірі 130984,77грн.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що в відзиві на позовну заяву (а.с. 78) представником відповідача здійснено власний розрахунок пені, відповідно до якого відповідач визнав розмір пені в сумі 129548,16грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів здійснено розрахунок 3% річних, відповідно до якого підлягає стягненню з відповідача 3% річних за період з 02.06.2011 року по 16.11.2011 року у розмірі 25351,89 грн.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2011року у справі №30/331 частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 20159,36грн.(в тому числі державне мито у розмірі 19923,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.)

У звязку з задоволенням апеляційної скарги позивача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2011 року у справі 30/331 скасувати частково.

3.Прийняти нове рішення, яким:

Позов Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” задовольнити повністю

Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії “Київський радіозавод” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 24586045) на користь Державного науково-виробничого підприємства “Обєднання Комунар” (61070, м. Харків, вул. Григорія Рудика, 8, код ЄДРПОУ 14308730) 1836000 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 130 984 (сто тридцять тисяч девятсот вісімдесят чотири) грн. 77 коп. - пені, 25 351 (двадцять пять тисяч триста пятдесят одна) грн. 89 коп. 3 % річних, 19 923 (девятнадцять тисяч девятсот двадцять три) грн. 36 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва .

5. Матеріали справи №30/331 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяТищенко О.В.

СуддіСмірнова Л.Г.

Чорна Л.В.