Постанова № 22038934, 14.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2012 № 18/246

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Іоннікової І.А.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

секретар Волуйко Т.В.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом)

ОСОБА_1. (дов. б/н від 02.06.2011 р.)

від відповідача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) -

ОСОБА_2 (дов. №1 від 05.10.2011 р.)

ОСОБА_3. (дов. №2 від 05.10.2011 р.)

від прокуратури - Смізюк О.О. (посвідчення №197 від 22.06.2010 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва

на рішення господарського суду міста Києва

від 15.11.2011 р.

у справі №18/246 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Державного агентства резерву України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвестбуд»

про зобовязання виконати умови договору та стягнення 11829879,20 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвестбуд»

до Державного агентства резерву України

про стягнення коштів у розмірі 789147,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне агентство резерву України (далі за текстом позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвестбуд» (далі за текстом ТОВ «Столицяінвестбуд», відповідач) про зобовязання відповідача виконати умови договору, а саме: поставити та закласти до державного резерву матеріальні цінності, а саме мясо яловичини 1 категорії заморожене у півтушах у кількості 614,619 тонн та стягнути з відповідача штраф у розмірі 50 % вартості непоставленої продукції в сумі 11829879,20 грн. згідно положень Закону України «Про державний матеріальний резерв». В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що Відповідно до п. 3. ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» за прострочення поставки, недопоставку матеріальних цінностей до державного резерву постачальник сплачує неустойку в розмірі 50% вартості недопоставлених матеріальних цінностей. Неустойка стягується до фактичного виконання зобовязання з урахуванням недопоставленої кількості продукції в попередньому періоді поставки; крім сплати неустойки постачальник відшкодовує понесені одержувачем збитки.

В ході судового розгляду справи в місцевому господарському суді Товариство з обмеженою відповідальністю «Столицяінвестбуд» звернулося до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом 789147,59 грн. коштів, сплачених в якості забезпечення виконання договору, 7891,48 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу. Свої вимоги ТОВ «Столицяінвестбуд» обґрунтовує тим, що умови договору були виконані останнім належним чином. Відповідно до п. 11.5. договору № юр-2/1367п-2011 Держрезерв України повертає кошти, сплачені за забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання постачальником договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі №18/246 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвестбуд» 789147,59 грн. коштів забезпечення виконання договору, 7891,48 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, перший заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі №18/246 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 р. у справі №18/246 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що на думку скаржника судом не в повній мірі досліджені повідомлення Держрезерву України від 15.06.2011 р. №2533/04-11 та від 28.07.2011 р. №3282/0/4-11, відповідно до яких відповідач повинен був поставити позивачу 2050 тонн м'яса яловичини 1 категорії заморожене у півтушах. Проте, всупереч встановленим умовам договору відповідача замість 2050 тонн поставив до Державного резерву лише 1435,381 тонн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі №18/246 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі №18/246 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі №18/246 без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2011 р. між сторонами укладений договір №юр-2/1367п-2011 (далі за текстом - договір №юр-2/1367п-2011) про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву, за умовами якого відповідач мав поставити позивачу для закладення до державного резерву мясо яловичини 1 категорії заморожене у півтушах згідно ГОСТ 779-55 у загальній кількості 2050,00 тон загальною вартістю 78914758,20 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору №юр-2/1367п-2011 обсяги закупівлі мяса можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 4.2, п. 5.1 договору №юр-2/1367п-2011 постачальник письмово звертається до Держрезерву України з пропозицією щодо конкретизації у обсязі та термінів поставки продукції. Держрезерв України в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції.

Держрезерв має право зменшувати обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків (п. 4.6 договору №юр-2/1367п-2011).

Згідно з п. 5.3 договору №юр-2/1367п-2011 постачальник поставляє до державного резерву мясо яловичини 1 категорії заморожене у півтушах в термін до 11.08.2011 р.

Пунктом 6.2.3 договору №юр-2/1367п-2011 визначено, що замовник має право в односторонньому порядку до кінцевого терміну поставки зменшувати обсяги закупівлі, або ж розірвати договір про закупівлю залежно від реального фінансування видатків, про що повідомляє постачальнику протягом 10-ти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 6.3.3 договору №юр-2/1367п-2011 постачальник зобовязаний поставити продукцію у терміни, встановлені цим договором.

Пунктом 10.1 договору №юр-2/1367п-2011 визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 18.08.2011 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

У звязку із введенням в дію з 01.07.2011 р. ДСТУ 6030:2008 замість ГОСТ 779-55 згідно з підпунктом “в” пункту 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.12.2008 р. № 485 «Про затвердження національних стандартів, змін до національних стандартів та скасування нормативних документів», 28.07.2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору від 15.06.2011 р. №юр-2/1367п-2011, відповідно до якої сторони змінили пункти 1.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.8 договору, доповнивши його посиланнями на ДСТУ 6030:2008.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктами 4.2., 5.1. договору №юр-2/1367п-2011 передбачено, що позивач за первісним позовом в залежності від обсягів реального фінансування надсилає відповідачу та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції.

Відповідно до п.п. 1.3., 4.6., 6.2.3. договору №юр-2/1367п-2011 позивачу надається право зменшувати обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків до кінцевого терміну поставки, про що повідомляє постачальника протягом 10-ти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Позивач за первісним позовом листом №2533/0/4-11 від 15.06.2011 р. повідомив відповідача, відповідно до п.4.2. та 5.1. договорів від 15.06.2011 р. №юр-2/1366п-2011, від 15.06.2011 р. №юр-2/1367п-2011, приймаючи до уваги реальне фінансування, про можливість закладення до державного резерву, виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держрезерву України, 1740,00 тон мяса яловичини 1 категорії замороженого у півтушах, згідно з ГОСТ 779-55, вартістю з ПДВ 66062456,40 грн., у тому числі: 230, 0 тон ДО «Прогрес» (м. Київ); 160, 0 тон - ДО «Комбінат «Новий» (м. Докучаєвськ, Донецька обл.); 700, 0 тон - ДО «Комбінат «Світанок» (смт. Злочів, Харківська область); 650, 0 тон - ДО “Комбінат «Салют» (м. Дніпропетровськ).

Отже, позивач за первісним позовом визначив обсяг продукції, що має бути поставлений до державного резерву за умовами договорів від 15.06.2011 р. № юр-2/1366п-2011, від 15.06.2011 р. № юр-2/1367п-2011.

В подальшому позивач за первісним позовом користуючись своїм правом зменшити обсяги закупівлі продукції від передбаченої у договорі загальної кількості, яке обмежено лише можливістю надання відповідного повідомлення до кінцевого терміну поставки, надав відповідачу повідомлення вих. №3282/0/4-11 від 28.07.2011 р., в якому повідомив про можливість закладення до державного резерву в межах реального фінансування іншої кількості продукції тон мяса яловичини 1 категорії замороженого у півтушах, а саме: 10,0 тон ДО «Прогрес» (м. Київ); 540,0 тон - ДО «Комбінат «Новий» (м. Докучаєвськ, Донецька обл.).

З 01.07.2011 р. згідно підп. «в» п. 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.12.2008 р. №485 «Про затвердження національних стандартів, змін до національних стандартів та скасування нормативних документів», замість ГОСТ 779-55 набули чинності нові ДСТУ 6030:2008 «Мясо. Яловичина та телятина в тушах, півтушах і четвертинах», які поширюються на продукцію, що є предметом поставки за вищевказаним договором та які змінюють вимоги до якості продукції, що має поставлятись за договором.

Внаслідок вказаних змін, у звязку з тим, що умовами договору передбачена поставка мяса згідно ГОСТ 779-55, подальша поставка мяса за договором на тих умовах, що у нього зазначені, виявилась неможливою.

Статтею 268 Господарського кодексу України визначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів; номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу; у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно з наявними у справі приймальними актами за формою Р-11, підписаними представниками державних організацій, на які здійснювалась поставка та які згідно п.5.4. договору №юр-2/1367п-2011 підтверджують факт закладення продукції до державного резерву, відповідачем за первісним позовом станом на 01.08.2011 р. було поставлено та закладено до державного резерву 1075,236 тон продукції.

Враховуючи визначений позивачем за первісним позовом в останньому повідомленні вих. №3282/0/4-11 від 28.07.2011 р. обсяг продукції, що має бути поставлений до державного резерву за умовами договору від 15.06.2011 р. № юр-2/1367п-2011, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про виконання відповідачем за первісними позовом умов договору щодо кількості поставленої продукції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача за первісним позовом штрафу у розмірі 50 % вартості недопоставленої продукції та покладення обвязку здійснити допоставку продукції у кількості 614,619 тон відсутні.

Згідно з п.11.5. договору №юр-2/1367п-2011 не пізніше дати укладення договору про закупівлю постачальник вносить забезпечення виконання договору про закупівлю. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 1% вартості договору. Вид забезпечення виконання договору про закупівлю: перерахування коштів на реєстраційний рахунок замовника. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним, у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 30, частиною третьою статті 31 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин. У разі невиконання або неналежного виконання постачальником умов договору (в тому числі часткового невиконання або неналежного виконання), кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору, не повертаються постачальнику та підлягають перерахуванню до бюджету).

Позивач за зустрічним позовом свої зобовязання по перерахуванню коштів забезпечення виконання договору про закупівлю в сумі 789147,59 грн. виконав, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями та листами.

Враховуючи те, що позивачем за зустрічним позовом зобовязання за договором №юр-2/1367п-2011 в частині поставки продукції виконані у повному обсязі та належним чином, відповідач за зустрічним позовом зобовязаний повернути позивачеві за зустрічним позовом кошти забезпечення виконання договору. Відповідач за зустрічним позовом, порушуючи вимоги статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та п.11.5. договору, кошти забезпечення виконання договору не повернув.

Отже, вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 789147,59 грн. коштів, сплачених в якості забезпечення виконання договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У звязку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд в розмірі 40617,98 грн. (536,50 грн. + 32190 грн. + 7891,48 грн.) покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Печерського району міста Києва залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі №18/246 залишити без змін.

Стягнути з Державного агентства резерву України (інд. 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) в доход Державного бюджету України 40617 (сорок тисяч шістсот сімнадцять) грн. 98 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №18/246 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддяІоннікова І.А.

СуддіЗеленін В.О.

Синиця О.Ф.