Постанова № 22038929, 05.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2012 № 52/176

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. (дов. б/н від 22.04.2011) ;

Від відповідача -1: ОСОБА_2 (дов. №1714/в -17 від 12.07.2011);

Від відповідача - 2: не зявився;

Від відповідача - 3: Шкорупинський О.Е. (нач. відділу);

Від третьої особи: ОСОБА_2 (дов. №333/13-18 від 03.02.2011);

розглянувши апеляційні скарги Печерської районної у місті Києві ради та Фонду приватизації комунального майна Печерського району міста Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2011р.

у справі № 52/176 (суддя Чебікіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей» (далі ТОВ «Окей»)

до 1. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш» (далі ТОВ «Томаш»)

3. Фонду приватизації комунального майна Печерського району міста Києва

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3: Печерська районна у місті Києві рада

про внесення змін до пунктів договорів купівлі продажу нежилих приміщень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.07.2011р. у справі №52/176 позов задоволено: внесено зміни до п. 5.2 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень №1267 від 26.11.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстрованого в державному реєстрі за № 2696.

Викладено п. 5.2. Договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1267 від 26.11.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстрованого в державному реєстрі за № 2696, в наступній редакції: "Використовувати об'єкт приватизації як заклад торгівлі та ресторанного господарства".

Внесено зміни до п.п. 4.1 п. 4 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень №452 від 14.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в державному реєстрі за № 952.

Викладено п.п. 4.1 п. 4 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 452 від 14.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в державному реєстрі за № 952, в наступній редакції: "Використовувати об'єкт приватизації як заклад торгівлі та ресторанного господарства".

Стягнуто з Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ” судові витрати.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Томаш” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ” судові витрати.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Печерська районна у місті Києві рада та Фонд приватизації комунального майна Печерського району міста Києва звернулися з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду.

Так, Печерська районна у місті Києві рада в своїй апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові з тих підстав, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не були залучені до участі у справі Фонд приватизації комунального майна Печерського району м. Києва, Печерська районна у місті Києві рада, які мають пряме відношення до спірних правовідносин, що є порушенням норм процесуального права.

Скаржник, посилаючись на норми ст.ст. 42,44 Господарського кодексу України, звертає увагу на те, що одним із принципів підприємницької діяльності є вільний вибір підприємцем видів господарської діяльності, комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Позивач, купуючи нежилі приміщення у ТОВ «ТОМАШ», знав про існуючі зобов'язання по п.5.2 спірного Договору від 26.11.2009р., повинен був передбачити свій комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Неприбуткова фінансова діяльність позивача не може визнаватись істотною зміною обставин у розумінні п.2 ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України та, крім того, ні ТОВ «ТОМАШ», ні ТОВ «ОКЕЙ» не звертались до суду з позовом до Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва у разі недосягнення згоди щодо приведення Договору у відповідність з обставинами, якщо такі істотно змінилися (ч.2 ст. 652 Цивільного кодексу України).

Фонд приватизації комунального майна Печерського району міста Києва в своїй апеляційній скарзі також звертає увагу на те, що оскаржуваним рішенням були порушені права та обов'язки Печерської районної у місті Києві ради та Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва, та просить скасувати оскаржуване рішення і відмовити позивачу у позові з огляду на те, що відповідно до рішення Печерської районної у місті Києві ради від 25.06.2009р. №8 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва» було затверджено на приватизацію шляхом викупу орендарями нежилих приміщень, в тому числі приміщення по вул. Богомольця Академіка, 7/14, літ. «А» (згідно Додатку). Фонду приватизації комунального майна Печерського міста Києва цим рішенням було дано доручення здійснити приватизацію обєктів, в тому числі і нежилих приміщень по вул. Богомольця Академіка, 7/14, літ. «А».

В спірному договорі купівлі-продажу нежилих приміщень № 1267 від 26.11.2009р., який укладений між Фондом приватизації Печер ського району м. Києва та ТОВ «ТОМАШ», були передбачені застереження, відповідно до яких покупець зобов'язаний використовувати об'єкт приватизації для розміщення магазину продовольчих товарів та кафетерію.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що права та обовязки Печерської районної у місті Києві ради жодним чином не були порушені і вважає, що, оскільки Фонд приватизації комунального майна Печерського району міста Києва перебував в процесі ліквідації, а також існувало Розпорядження, яким функції відповідача-2 передавалися до відповідача -1, позов обґрунтовано було подано до відповідача-1.

Крім того, позивач вважає, що є достатні підстави вважати, що зміни були внесені до спірних Договорів купівлі продажу нежилих приміщень №1267 від 26.11.2009р. та №452 від 14.04.2010, в звязку з істотною зміною обставин, настання яких передбачити було неможливо.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 та 14.11.2011 були прийняті до розгляду та порушено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Печерської районної у місті Києві ради та Фонду приватизації комунального майна Печерського району міста Києва.

Ухвалою від 05.12.2011 залучено до участі у справі іншого відповідача - Фонд приватизації комунального майна Печерського району м. Києва та Печерську районну у м. Києві раду у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3.Розпорядженням В.о. Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 30.12.2011 №01-24/890 призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Ухвалами від 03.01.2012 було призначено справу до розгляду на 30.01.2012р. у складі: головуючий суддя Кондес Л.О., судді: Ропій Л.М., Рябуха В.І.

Ухвалами від 30.01.2012, 15.02.2012 та 27.02.2012 розгляд справи відкладався.

В судове засідання 05.03.2012 представники позивача, відповідачів -1,3 та третьої особи зявилися, представник відповідача - 2 не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.07.2010р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обовязковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача-2.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернулося з позовною заявою ТОВ «Окей» до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ТОВ «Томаш» та Фонду приватизації комунального майна Печерського району міста Києва про внесення змін до п. 5.2 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 1267 від 26.11.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстрованого в державному реєстрі за № 2696 та про внесення змін до п.п. 4.1 п. 4 Договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 452 від 14.04.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в державному реєстрі за № 952.

Позовні вимоги мотивовані тим, що використання обєкта приватизації за цільовим призначенням, а саме: під магазин продовольчих товарів та кафетерій негативним чином впливає на фінансову діяльність позивача, що є економічно та фінансово невигідним.

При укладанні Договору купівлі-продажу позивач виходив з того, що наслідком придбання нежилих приміщень стане активна фінансова діяльність товариства та буде отриманий прибуток, проте, при використанні зазначених приміщень під розміщення магазину продовольчих товарів та кафетерію, досягти мети, заради якої були придбані дані приміщення, буде неможливо.

Позивач є субєктом підприємницької діяльності, створеним у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно з п. 2.2 Статуту предметом діяльності позивача в тому числі є: надання послуг населенню (ремонт побутової техніки, меблів, організація та утримання закладів торгівлі та громадського харчування, перукарня, салон краси, пральня та інше); діяльність ресторанів, кафе, барів.

Колегія суддів не підтримує позицію суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Між Фондом приватизації комунального майна Печерського району м. Києва (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Томаш» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу нежилих приміщень №1267 від 26.11.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міською нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстрований в реєстрі за №2696 (далі Договір №1267).

Відповідно до п.1.1. Договору №1267 згідно з рішенням 9 сесії V скликання Печерської районної у м. Києві ради від 25.06.2009 року № 8 "Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва" продавець продав, а покупець купив нежилі приміщення з № 1 по № 13, ліфт (групи приміщень №207) загальною площею 257, 20 кв.м. будинку за адресою: м. Київ, вул. Богомольця Академіка, № 7/14 (літера А).

Як вбачається з Акту передачі нежилих приміщень № 1066 від 21.01.2010 року, вбудованих у жилий будинок за адресою: вул. Богомольця Академіка, № 7/14, літера А, зазначені нежилі приміщення були передані відповідачу-2.

У п. 5.2 Договору №1267 сторони визначили, що покупець зобовязаний використовувати об'єкт приватизації для розміщення магазину продовольчих товарів та кафетерію.

В подальшому, 14.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Томаш» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ» (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі під № 952 (далі Договір від 14.04.2010).

Відповідно до п.1.1. Договору від 14.04.2010 продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, яким є: нежилі приміщення в літері А, що розташовані по вулиці Богомольця Академіка, № 7/14 в місті Києві, загальною площею 257, 20 кв.м., в тому числі приміщення з № 1 по № 13, ліфт (групи приміщень № 207), які належать продавцю на праві власності на підставі Договору купівлі продажу №1267 від 26.11.2009р.

Згідно із п.п. 4 п. 4.1. Договору від 14.04.2010 позивач зобовязаний використовувати обєкт для розміщення магазину продовольчих товарів та кафетерію.

Відповідно до п. 2 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” зобовязання за договором купівлі-продажу зберігають свою дію для осіб, які придбають обєкт (приватизації) у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобовязань.

Тобто, позивач став правонаступником зобовязань відповідача-2 за Договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 26.11.2009 року, що знайшло своє відображення в п.п. 4 п. 4.1. Договору, де зазначено, що до обов'язків покупця належить використовувати "Об'єкт" для розміщення магазину продовольчих товарів та кафетерію.

Позивач стверджує, що, оскільки статутна діяльність позивача передбачає можливість використання спірних нежилих приміщень за іншим цільовим призначенням, ніж це передбачено в договорах купівлі-продажу, а також у звязку з негативною фінансовою діяльністю компанії під час використання нежилих приміщень в якості магазину продовольчих товарів та кафетерію, та у звязку з ліквідацією Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва та передачу його повноважень в сфері будівництва Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, він своїм листом від 12.04.2011р. звернувся до відповідача-1 з пропозицією підписати додаткову угоду, якою внести зміни в п. 5.2. Договору купівлі-продажу№1267 від 26.11.2009 року шляхом викладення в наступній редакції: «Використовувати обєкт приватизації як заклад торгівлі та ресторанного господарства».

В свою чергу, відповідач-1 своїм листом від 20.04.2011р. № 2849/1/11 повідомив позивача про відмову в задоволенні пропозиції щодо укладання додаткової угоди до вищевказаного Договору №1267.

Суд першої інстанції, дійшов неправомірного висновку про задоволення позову, з тих підстав, що позивач не може досягти мети господарської діяльності - одержання прибутку при використанні придбаних нежилих приміщень саме під розміщення магазину продовольчих товарів та кафетерію.

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком, оскільки відповідно до п.2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» термін дії зобов'язань за договором не повинен перевищувати пять років, тобто, повинен становити не менше 5-ти років.

Зазначені в цій частині зобов'язання зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань. Відчуження майна (акцій), обтяжених передбаченими у цій частині зобов'язаннями, можливо виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. У разі подальшого відчуження приватизованого об'єкта новий власник у двотижневий термін з дня переходу до нього права власності на цей об'єкт зобов'язаний подати до державного органу приватизації копії документів, що підтверджують перехід до нього права власності. Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом.

В свою чергу, згідно із умов Договору купівлі-продажу від 14.04.2010р. № 452 позивачем придбано у власність нежилі приміщення площею 257,2 м2 у будинку № 7/14 на вул. Академіка Богомольця і на ТОВ „ОКЕЙ", як на нового власника, покладені зобов'язання попереднього покупця ТОВ «Томаш» за Договором № 1267 від 26.11.2009р., а саме: «використовувати об'єкт приватизації для розміщення магазину продовольчих товарів та кафетерію». На даний час термін дії взятих зобов'язань щодо цільового використання приватизованого нежитлового приміщення ще не минув.

Крім того, Печерська районна у місті Києві рада у своїй апеляційній скарзі вказала, що за інформацією відділу з питань торгівлі та споживчого ринку магазин продовольчих товарів вкрай необхідний для мешканців цього мікрорайону.

Відповідно до ст.. 42 Господарського кодексу України (далі ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання.

Відповідно до ст. 44 ГК України одними із принципів підприємницької діяльності є вільний вибір підприємцем видів господарської діяльності, комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

В свою чергу, при укладанні Договору №452 від 14.04.2010 позивачу було відомо про спірний п. 5.2 Договору №1267, відповідно до умов якого покупець зобов'язаний використовувати обєкт приватизації для розміщення магазину продовольчих товарів та кафетерію.

Таким чином, позивач, купуючи нежилі приміщення у ТОВ «ТОМАШ» та знаючи про існуючі зобов'язання по спірному Договору, повинен був передбачити свій комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до норм ст. 652 ЦК України, позивач не навів жодної істотної обставини, якої б заінтересована сторона (сторони) не могла передбачити при укладенні Договору купівлі-продажу. Так, неприбуткова фінансова діяльність позивача не може визнаватись істотною зміною обставин.

Крім того, ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачено можливість зміни договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, якщо сторони досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. Однак, ні ТОВ «ТОМАШ», ні ТОВ «ОКЕЙ» до Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва взагалі не звертались, що підтверджено матеріалами справи.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі Фонд приватизації комунального майна Печерського району м. Києва, Печерську районну у місті Києві раду, які мають пряме відношення до спірних правовідносин, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону можуть вирішувати питання відчуження об'єктів права комунальної власності, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Тобто, продаж майна, що було у комунальній власності територіальної громади Перського району м.Києва здійснював Фонд приватизації комунального майна Печерського району міста Києва, створений Печерською районною у місті Києві радою.

В свою чергу, відповідно до рішення Печерської районної у місті Києві ради від 25.06.2009р. № 8 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району м.Києва» було затверджено на приватизацію шляхом викупу орендарями нежилих приміщень, в тому числі приміщення по вул. Богомольця Академіка, 7/14, літ. «А» (згідно додатку). Фонду приватизації комунального майна Печерського району міста Києва цим рішенням було дано доручення здійснити приватизацію об'єктів, в тому числі і нежилих приміщень по вул. Богомольця Академіка, 7/14, літ. «А».

У відповідності до ч.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування Печерська районна у місті Києві рада умови використання об'єкта приватизації визначила саме через Договір № 1267 від 26.11.2009р.

Фонд приватизації комунального майна Печерського району міста Києва в спірному договорі є стороною договору , а саме: продавець нежилих приміщень.

Так, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (до якої предявлено позов) є підпорядкованою Київській міській державній адміністрації та є новоствореним органом державної влади (була утворена 31 жовтня 2010 року розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 19.09.2010 №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» від 30.09.2010 року №787, і не є правонаступником Печерської районної у місті Києві державної адміністрації і до спірних договорів взагалі не має жодного відношення.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

В свою чергу, суд першої інстанції не залучив до участі у справі іншого відповідача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що відповідачами порушено норми чинного законодавства.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Враховуючи вищезазначене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю, оскільки судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального права та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи. Апеляційні скарги Печерської районної у місті Києві ради та Фонду приватизації комунального майна Печерського району міста Києва є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..49 України ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Печерської районної у місті Києві ради задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Фонду приватизації комунального майна Печерського району міста Києва задовольнити.

3. Рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2011р. у справі №52/176 скасувати.

В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ” (51931, м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, буд. 2Г, код 36981206) на користь Печерської районної у місті Києві ради 42 (сорок два) грн. 50 коп. судових витрат за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКЕЙ” (51931, м. Дніпродзержинськ, вул. Медична, буд. 2Г, код 36981206) на користь Фонду приватизації комунального майна Печерського району міста Києва 42 (сорок два) грн. 50 коп. судових витрат за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

6. Матеріали справи № 52/176 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддяКондес Л.О.

СуддіРябуха В.І.

Ропій Л.М.