Ухвала суду № 22038546, 19.03.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19 березня 2012 рокуСправа № 01/11

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі Олійник І.С., за участю учасників провадження у справі:

від кредиторів: ОСОБА_1 представник за довіреністю публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», ОСОБА_2 представник за довіреністю Смілянської обєднаної державної податкової інспекції,

ліквідатор: не зявився,

ОСОБА_3 представник за довіреністю товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області клопотання ліквідатора про скасування арешту та податкової застави на майно банкрута,

у справі за заявою приватного підприємства «Литвинський», м. Біла Церква, Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав», м. Сміла, Черкаської області

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 січня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав» (вул. Блюхера, 6, м. Сміла, Черкаської області, код ЄДР 31724464).

Постановою суду від 14 червня 2011 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.

До суду з клопотанням про скасування арешту та податкової застави на майно банкрута звернувся ліквідатор.

В судовому засіданні ліквідатор та представник банкрута клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Представник Смілянської обєднаної державної податкової інспекції клопотання ліквідатора підтримав.

Представник публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи тим, що зняття арешту з майна банкрута може сприяти відчуженню майна, яке було продане товариством з обмеженою відповідальністю «Святослав»до порушення провадження у справі про банкрутство останнього.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.03.2012р.

Після перерви ліквідатор в судове засідання не зявився.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає клопотання ліквідатора таким, що підлягає до задоволення з таких правових підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Як встановлено ст. 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком обєктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та обєктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ст. 31 Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею.

Таким чином, враховуючи відсутність необхідності перебування майна банкрута під арештом, оскільки цей захід перешкоджає ліквідаторові виконувати свої повноваження щодо продажу майна банкрута та задоволення вимог кредиторів, що може потягнути за собою порушення прав та законних інтересів кредиторів та банкрута, суд вважає за необхідне скасувати арешти та обтяження на майно банкрута.

При цьому суд приймає до уваги, що у процедурі ліквідації грошові вимоги кредиторів задовольняються за рахунок коштів, отриманих від продажу активів банкрута.

Згідно з ст. 1 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Враховуючи, що накладення арешту на майно та кошти боржника є одним із заходів, що спрямований на забезпечення виконання грошових зобов'язань боржника, то внаслідок введення мораторію відповідно до ст. 1 Закону накладений арешт підлягає припиненню (скасуванню).

Це зумовлено тим, що після порушення справи про банкрутство підприємства всі заходи, спрямовані на забезпечення вимог кредиторів та збереження майна боржника, вживаються виключно в межах цієї справи і у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Аналогічна правова позиція зазначена у Постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2005 р. у справі №21/437.

Згідно з ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.

Як зазначає Президія Вищого господарського суду України в п. 7.1 Рекомендацій від 04 червня 2004 року №04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з частиною 1 статті 12 Закону господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, в тому числі передбачені статтею 67 ГПК України.

Таким чином, тільки господарський суд у справі про банкрутство вправі вживати заходи забезпечення вимог кредиторів, які є необхідними і максимально відповідають інтересам боржника та кредиторів.

Оскільки в даний час триває процедура ліквідації банкрута, не існує законних підстав для перебування майна банкрута у податковій заставі.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення представника кредитора, оскільки суд скасовує заборони на майно, яке належить банкруту у даній справі, а не майно, яке було відчужене банкрутом в минулому і належить в даний час іншим господарюючим субєктам.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 12, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ліквідатора задовольнити повністю.

Скасувати арешти та заборони на все майно, що належить банкруту товариству з обмеженою відповідальністю «Святослав» (вул. Блюхера, 6, м. Сміла, Черкаської області, код ЄДР 31724464), зареєстровані у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Звільнити майно товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав» (вул. Блюхера, 6, м. Сміла, Черкаської області, код ЄДР 31724464) з податкової застави, зареєстрованої у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28.12.3009р. за №9390519, 13.04.2010р. за №9721102, 06.05.2010р. за №9801693.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз