Рішення № 22038505, 13.03.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 рокуСправа № 06/11/5026/1394/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М., у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307за участю представників сторін

від позивача: Веретенін Є.О.- директор,

від відповідача 1: Портянко В.В. - директор,

від відповідача 2: не зявився,

третя особа 1: не зявився,

третя особа 2: не зявився,

розглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Енерголізинг” до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Підгайдамацькі ферми” та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

розпорядника майном відповідача 1 Голінного А.М. та відкритого акціонерного товариства "Банк "БІГ Енергія"

про розірвання договору та повернення майна, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 03.03.2005 укладеного між ТОВ „Лізингова компанія „Енерголізинг” та СТОВ „Підгайдамацькі ферми”, повернення майна (велика рогата худоба корови, у кількості 199 голів).

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав на те, що відповідно до умов договору фінансового лізингу №3 від 03.03.2005 строк платного користування на умовах фінансового лізингу майном закінчився в липні 2008 року. На день подання позову спірне майно (велика рогата худоба корови, у кількості 199 голів) перебуває у відповідача. До того ж існує прострочена заборгованість відповідача зі сплати лізингових платежів за договором, що підтверджується рішенням господарського суду Черкаської області від 11.03.2010 по справі №12/3075.

07.02.2011 позивач подав клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: розпорядника майном відповідача 1 Голінного А.М. та ВАТ "Банк "БІГ Енергія".

Суд ухвалою від 07.02.2012 залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: розпорядника майном відповідача 1 Голінного А.М. та ВАТ "Банк "БІГ Енергія".

До прийняття рішення по справі позивач подав уточнення до позовної заяви від 12.03.2012, просить:

- розірвати договір фінансового лізингу №3 від 03.03.2005 укладений між ТОВ "Лізингова компанія "Енерголізинг" та СТОВ "Підгайдамацькі ферми";

- витребувати з чужого незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 102 корови згідно переліку, які були реалізовані СТОВ "Підгайдамацькі ферми" ФОП ОСОБА_1;

- стягнути з СТОВ "Підгайдамацькі ферми" вартість неправомірно реалізованих 97 корів в сумі 460658 грн. 82 коп.

Відповідач 1 - СТОВ „Підгайдамацькі ферми” відзивом на позов від 14.07.2011, заявами від 06.02.2012, 28.02.2012 проти позову заперечує, посилаючись на те, що велика рогата худоба корови, у кількості 199 голів є власністю СТОВ „Підгайдамацькі ферми”; договір застави від 07.08.2007 №26/04-08-2007, укладений між СТОВ „Підгайдамацькі ферми” та ВАТ "Банк "БІГ Енергія", не порушує права позивача; на час звернення позивачем з даним позовом до суду він не є власником заставленого майна; уклавши договір застави від 07.08.2007 №26/04-08-2007 відповідачами було додержано положення ст.203 Цивільного кодексу України.

Відповідач 2 - ФОП ОСОБА_1 заявами від 06.02.2012, 13.03.2012 просить у позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - розпорядник майном відповідача 1 Голінний А.М. заявою від 29.02.2012 повідомив, що розпорядник майна не має права втручатись в оперативно-господарську діяльність боржника. Бухгалтерської та іншої документації СТОВ "Підгайдамацькі ферми" не має, виконати вимогу суду та надати документи, що підтверджують реалізацію 199 голів корів не має можливості. Просить розглядати справу без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ВАТ "Банк "БІГ Енергія" відзиву на позов до суду не направила.

Представник ВАТ "Банк "БІГ Енергія" в засідання не зявився, поважності причин неявки не повідомив, був належним чином повідомлений про місце і час засідання суду.

Суд визнав можливість розглядати справу у відсутність представників відповідача 2 та третіх осіб за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2012 згідно ст. 85 ГПК України позивачу та відповідачу 1 було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №06/11/5026/1394/2011.

Заслухавши позивача та відповідача 1, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

03.03.2005 між ТОВ "Лізингова компанія "Енерголізинг", як лізингодавцем, та СТОВ "Підгайдамацькі ферми", як лізингоодержувачем, був укладений договір фінансового лізингу № 3.

Згідно п.1.1 договору фінансового лізингу № 3 лізингодавець здійснює придбання крупної рогатої худоби у кількості 150 голів.

Відповідно до п.1.2 договору фінансового лізингу № 3 лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізинодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу вказане у п. 1.1 цього Договору майно.

Згідно п. 2.1 строк лізингу складає 48 місяців з моменту передачі Майна в лізинг згідно розділу 4 цього договору.

Згідно п. 3.1 плата за користування обєктом лізингу вноситься лізингоодержувачем у вигляді лізингових платежів.

Згідно п. 6.4 договір вважається виконаним після повного виконання кожною із сторін його умов. При повній виплаті лізингоодержувачем лізингових платежів майно передається у власність лізингоодержувача. Передача майна здійснюється у відповідності до ст. 10, 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг».

На виконання умов договору фінансового лізингу № 3 від 03.03.2005, 18.11.2005, 15.12.2005, 18.05.2006 позивач передав, а відповідач 1 прийняв крупну рогату худобу у кількості 199 голів, що підтверджується відповідними актами приймання передачі, які є доповненням №3 до договору фінансового лізингу, копії яких є в матеріалах справи.

Придбання позивачем майна, яке було передано у лізинг, підтверджується копіями договорів, укладених позивачем з СТОВ "Прогрес", СТОВ "Україна", СТОВ "Агрофірма "Корсунь", актів приймання передачі, платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи.

04.07.2007 між позивачем та відповідачем 1 була укладена додаткова угода № 5 від до договору фінансового лізингу № 3 від 03.03.2005.

Згідно п 1.1 додаткової угоди сторони домовились викласти п. 6.4 в наступній редакції: "Сторони домовились про дострокове припинення договору фінансового лізингу. Право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача з моменту перерахування на поточний рахунок лізингодавця 1008817,83 грн."

Крім того, додатковою угодою сторони внесли зміни до графіку погашення лізингових платежів - додаток № 6 до договору № 3 від 03.03.2005. Згідно цього додатку, відповідач-1 зобов'язався у серпні 2007 сплатити 1017 401 грн. 16 коп., з них 72 337 грн. 16 коп. - лізингова винагорода, 945 064 грн. 00 коп.. - сума зменшення зобов'язань, а також протягом вересня 2007 - липня 2008 років сплачувати щомісяця по 8 583 грн. 33 коп.- лізингової винагороди.

На виконання умов додаткової угоди № 5 до договору фінансового лізингу № 3 відповідач 1 платіжними дорученнями від 07.08.2007 № 1 перерахував позивачу 945 064 грн. 00 коп. та від 08.08.2007 № 337 перерахував ще 72 337 грн. 16 коп.

Зобов'язання щодо сплати лізингової винагороди відповідно до зміненого графіку відповідач не виконав, а тому зазначені платежі були стягнуті позивачем рішенням господарського суду Черкаської області від 01.03.2010 у справі 12/3075.

Фактично відповідач 1 виконав свої зобовязання перед позивачем по додатковій угоді № 5 до договору фінансового лізингу № 3 щодо перерахування на поточний рахунок лізингодавця.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 у справі № 11/187 встановлено припинення Договору фінансового лізингу № 3 від 03.03.2005 та переходу права власності на предмет лізингу до відповідача-1 з 08.08.2007.

В дані постанові вказано, що 07.08.2007 між СТОВ „Підгайдамацькі ферми” та ВАТ "Банк "БІГ Енергія" було укладено договір застави № 26/04-08-2007, відповідно до умов якого на забезпечення своєчасного виконання своїх зобовязань за кредитним договором від 07.07.2007 № 01/05-08-2008 відповідач 1 передає у заставу ВАТ "Банк "БІГ Енергія" належних відповідачу 1 племінних корів та нетелів української червоно рябої та чорно-рябої порід в кількості 199 голів (предмет застави). Предмет застави належить відповідачу 1 згідно додаткової угоди від 04.08.2007 №5 до договору фінансового лізингу № 3 від 03.03.2005.

Право власності на предмет лізингу перейшло до відповідача-1 на підставі Додаткової угоди № 5 від 04.07.2007, якою сторони достроково припинили Договір фінансового лізингу №3 від 03.03.2005 та визначили момент переходу права власності на предмет лізингу до відповідача 1, а саме: з моменту перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів у сумі 1008817 грн. 03 коп.

14.02.2012 постановою Вищого господарського суду України у справі №11/187 постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011залишена без змін.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 292 ГК України лізинг це господарська діяльність спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про фінансовий лізинг»фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу Лізингодавець зобовязується набути у власність річ у Продавця (Постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Закон повязує можливість розірвання договору за рішенням суду не безпосередньо з істотною зміною обставин, а з наявності чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК України, за істотної зміни обставин (постанова від 23.05.2011 №53/325-09).

Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 03.03.2005 укладеного між ТОВ „Лізингова компанія „Енерголізинг” та СТОВ „Підгайдамацькі ферми”, витребування з чужого незаконного володіння ФОП ОСОБА_1 102 корів згідно переліку, які були реалізовані СТОВ "Підгайдамацькі ферми" ФОП ОСОБА_1, стягнення з СТОВ "Підгайдамацькі ферми" вартості неправомірно реалізованих 97 корів в сумі 460658 грн. 82 коп.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов не доведеним, тому у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя І.А. Анісімов

Повне рішення складено 16.03.2012 р.