Рішення № 22038313, 20.03.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2012 р. Справа № 5024/180/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Борхаленко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства Херсонської обласної ради "Кіновідеопрокат" м.Херсон

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Форрексбуд" м. Херсон

про визнання договору розірваним

за участю представників сторін:

від позивача – уповноважена особа Тарасов О.В.

від відповідача - не прибув

Комунальне підприємство Херсонської обласної ради "Кіновідеопрокат" (позивач) звернулось з позовом про визнання розірваним з 07.09.2010року договору охорони від 29.01.2010року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Форрексбуд" (відповідач).

16.02.2012року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, якою він просить визнати розірваними з 07.09.2010року договори охорони від 28.01.2010року і від 29.01.2010року. До заяви позивачем додано копію договору охорони від 29.01.2010року, з посиланнями на те, що при укладенні договору про надання охоронних послуг на примірнику відповідача в ідентичному за змістом договорі було зазначено дату 28.01.2010року.

В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав. Він просить визнати розірваним з 07.09.2010року укладений з відповідачем договір від 29.01.2010року, посилаючись на те, що зазначений договір у відповідача датований 28.01.2010року.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду втретє не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою м. Херсон вул.Комсомольська № 27, а також за адресою м. Херсон, вул.. 28 Армії №13 кв. 1, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.02.2012року.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 01.03.20132року направлена відповідачу у встановленому порядку. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чинно, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України повідомлено про час і місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов’язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, оскільки відповідач втретє не з’являється до суду без обґрунтування будь-яких причин неявки, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

встановив:

При зверненні з позовом комунальне підприємство Херсонської обласної ради "Кіновідеопрокат" (позивач) просив визнати розірваним з 07.09.2010року договір від 29.01.2010року, який укладено ним з товариством з обмеженою відповідальністю "Форрексбуд" (відповідач).

До матеріалів справи надано копію зазначеного договору від 29.01.2010року за змістом якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе обов’язки за плату забезпечити схоронність об’єктів позивача.

Договору від 28.01.2010року, який позивач також просить визнати розірваним з 07.09.2010року відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 16.02.2012року позивач на вимогу суду не надав, незважаючи на те, що ухвалою від 01.03.2012року суд зобов’язав позивача надати оригінали договорів від 28.01.2010року і від 29.01.2010року, а також документальне підтвердження належними доказами укладення між сторонами двох договорів та письмове нормативне обґрунтування підстав визнання договорів розірваними з 07.09.2010року. В засіданні суду представник пояснив, що при укладенні договору про надання охоронних послуг на примірнику відповідача в ідентичному за змістом договорі було зазначено дату 28.01.2010року, а в примірнику позивача –29.01.2010року. Зазначене свідчить про те, що між сторонами укладено один договір від 29.01.2010року, оскільки договору від 28.01.2010року позивач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Оскільки саме позивач в уточненні позовних вимог просив визнати розірваними з 07.09.2010року договір від 28.01.2010року та від 29.01.2010року, то саме він відповідно до вищезазначених норм процесуального права зобов’язаний його надати, але договору від 28.01.2010року ним до матеріалів справи не надано, чим не доведено його існування.

При цьому судом відхиляється клопотання позивача про зобов’язання відповідача надати договір від 28.01.2010року, оскільки відповідач ігнорує вимоги суду, в засідання суду не з’являється і не надає витребуваних судом доказів, в тому числі і договору від 28.01.2010року, який було витребувано судом ухвалою від 01.03.2012року. Подальше ж відкладення розгляду справи є неможливим, оскільки це спричинить порушення строку вирішення спору.

Позивач при зверненні з позовом підставою позовних вимог, серед іншого, зазначив також ч.2 ст. 651 ЦК України відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором .

Крім того, ч.3 ст. 651 ЦК України, на яку також посилається позивач, встановлено правові наслідки односторонньої зміни або розірвання договору, якщо право на таку односторонню повну або часткову відмову було передбачено договором або встановлено законом.

Посилання позивача на те, що право односторонньої відмови від договору передбачено також і статтею 907 ЦК України безпідставне, оскільки зазначена норма має назву «розірвання договору про надання послуг», а не «одностороння відмова від виконання договору». При цьому за змістом зазначеної статті одностороння відмова від договору допускається в порядку та на підставах встановлених Кодексом, іншими законами або домовленістю сторін.

Таким чином, із аналізу вищезазначених норм матеріального права вбачається, що договір може бути розірвано лише за згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною, а також в разі, коли умовами закону або договору передбачена одностороння відмова від договору.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, частини 2 статті 20 ГК України визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів, шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству та порушують права і законні інтереси позивача; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна господарських правовідносин.

До зміни, припинення господарських правовідносин слід віднести, зокрема, позови про розірвання цивільно-правових договорів у разі їх невиконання або неналежного виконання та в інших випадках встановлених законом або договором.

Такий предмет позову як визнання договору розірваним, та ще і в минулому часі, який заявлено позивачем, не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України №01-8/482 від 13.08.2008року встановивши, що предмет позову не співвідноситься із встановленими законом способами захисту права, господарський суд повинен відмовити в позові. Зазначене відповідає і правовій позиції Верховного Суду України.

З урахуванням викладеного, обраний позивачем спосіб захисту про визнання договору від 29.01.2010року розірваним з 07.09.2010року не відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо визнання розірваним договору від 28.01.2010року з 07.09.2010року слід зазначити, що зазначений договір (оригінал) позивач на вимогу суду не надав, його копія також не надана до матеріалів справи, тому вирішити питання про визнання розірваним цього договору неможливо. До того ж обраний позивачем і цей спосіб захисту також не відповідає встановленим статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України.

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на позивача.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" із спеціального фонду Державного бюджету України позивачу підлягає поверненню надлишково сплачена сума судового збору в розмірі 607грн.00коп.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позов них вимог відмовити.

2. Повернути із спеціального фонду Державного бюджету України комунальному підприємству Херсонської обласної ради "Кіновідеопрокат" м.Херсон, вул.Червоностудентська №30-А, ідентифікаційний код 02403908 - 607 грн.00коп. (шістсот сім грн. 00коп.) надлишково сплаченого судового збору, перерахованого квитанцією від 06.02.2012року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи №5024/180/2012.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.03.2012