Рішення № 22038025, 05.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/045/12

вх. № 045/12

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Козир К.І., за дов.

відповідача - Топал С.С. керівник, ОСОБА_1. за дов.

розглянувши справу за позовом НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ, м. Харків

до ПФ "Спейс", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 133 157,87 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

та

за зустрічним позовом ПФ "Спейс", м. Харків

до НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ, м. Харків

про стягнення 50 923,00 грн. недоотриманого прибутку

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ про стягнення з ПФ "Спейс" суми заборгованості за Договором оренди у розмірі 47 447,12 грн., де 9834,71 грн. сума боргу з орендної плати з урахуванням її індексації, вартості комунальних послуг, 460,01 грн. сума пені, 37152,40 грн. штраф за несвоєчасне повернення об'єкту оренди, сума заборгованості за фактично надані послуги зі зберігання майна у розмірі 4333,33 грн., а також зобов'язання відповідача повернути майно, що знаходилось в оренді, на підставі акту приймання-передачі.

10.02.2012 року до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ суми прямих збитків у розмірі 50 923,00 грн., яка була прийнята судом до спільного розгляду з первісних позовом на підставі ст.60 ГПК України

22.02.2012 року позивач за первісним позовом звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з ПФ "Спейс" суму заборгованості за Договором оренди у розмірі 101 583,11 грн., суму заборгованості за фактично надані послуги зі зберігання майна відповідача в приміщенні позивача у розмірі 31 574,76 грн., а також зобов'язати відповідача повернути майно, що знаходилось в оренді за договором оренди №03/2011-ГП від 16.03.2011 року та підписати акт приймання-передачі.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судом прийнято заяву позивача про уточнення первісних позовних вимог до розгляду в порядку ст.22 ГПК України.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, а також надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти заявлених зустрічних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти заявлених первісних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні, а також просить суд задовольнити зустрічну позовну заяву у повному обсязі, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку щодо часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог через наступне.

16.03.2011 року між НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ (Орендодавець) та ПФ "Спейс" (Орендар) було укладено договір оренди №03/2011-ГП. Відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався передати відповідач за первісним позовом у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташоване в м. Харкові по вул. Шатілова Дача,4, а саме: нежитлове приміщення Б-з №2-13 загальною площею 522,6 кв.м.(п.1.1 договору).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору орендар зобов'язується щомісячно сплачувати орендну плату з урахуванням її щомісячної індексації, вартості комунальних послуг, вартості послуг з енергопостачання, на підставі виставлених Орендодавцем рахунків. Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця за поточний місяць передплатою не пізніше 5-го числа кожного місяця.

Факт передачі позивачем нежитлового приміщення відповідачу в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 16.03.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Додатковою угодою від 01.04.2011 року до договору оренди №03/2011 сторони домовились внести зміни в п.1.1 та п.3.1 договору оренди, а саме пункти договору викладено в наступній редакції:

- п.1.1 - НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ (Орендодавець) зобов'язався передати ПФ "Спейс" у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташоване в м. Харкові по вул. Шатілова Дача,4, а саме: нежитлове приміщення Б-з №2,3,4,6-9 загальною площею 490,1 кв.м.

- п.3.1 - орендар зобов'язується щомісяця сплачувати орендну плату із розрахунку 30,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі майна, що разом складає 14 703,00 грн., з урахуванням її щомісячної індексації, вартості комунальних послуг, які компенсуються орендарем щомісяця на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

На виконання додаткової угоди від 01.04.2011 року сторонами було складено акт приймання-передачі орендованого майна від 01.04.2011 року.

Згідно п.7.1 договір оренди діє до 16.03.2012 року включно. При цьому, у випадку неналежного виконання орендарем зобов'язань за договором за орендодавцем залишається право на розірвання договору в односторонньому порядку. В даному випадку орендодавець надсилає на адресу орендаря листа з вимогою звільнити майно відповідно до вимог договору . При цьому датою закінчення договору буде являтися дата відправлення орендодавцем орендарю вищевказаного листа. Факт неналежного виконання орендарем зобов'язань за договором може бути підтверджено актом, складеним трьома представниками орендодавця.

При цьому у п.8.1 договору оренди сторони дійшли згоди про те, що усі правовідносини, які виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків його недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст.763 ЦК України).

Відповідно до ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги позивач посилається на факт наявності заборгованості орендаря, що, на думку позивача, надало право йому відмовитися від договору оренди в односторонньому порядку.

16 листопада 2011 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою про звільнення орендованого майна відповідно до договору оренди через його розірвання в односторонньому порядку.

Однак, як встановлено судом під час розгляду справи по суті, відповідно до наданого представником НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ розрахунку первісних позовних вимог станом на 17.11.2011 року заборгованість відповідача з орендних платежів складала 25 472,81 грн., а саме: 17 067,67 грн. - заборгованість станом на 31.10.2011 року та 8405,14 грн.- борг за період з 01.11.2011 року по 17.11.2011 року.

Таким чином загальний борг з орендних платежів станом на 17.11.2011 року складає 25 472,81 грн., що із розрахунку встановленої щомісячної орендної плати відповідно до п.3.1 договору оренди (14 703,00 грн. в місяць) свідчить про невнесення орендарем плати за користування майном менш ніж за дві місяці підряд.

Право наймодавця відмовитися від договору найму (оренди) врегульовано ст.782 ЦК України, згідно якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З урахуванням вищевикладеного судом не встановлено факт невнесення орендарем плати за користування майном протягом трьох місяців підряд, а тому у орендодавця станом на 17.11.2011 року право на односторонню відмову від договору оренди не виникло, що свідчить про хибну позицію НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ щодо припинення договору оренди в односторонньому порядку.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що договір оренди №03/2011-ГП. від 16.03.2011 року є діючим.

На підставі викладеного є безпідставним та необґрунтованим нарахування орендодавцем неустойки в порядку ст.785 ЦК України, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку складає 11 762,40 грн. за період з 18.11.2011 року по 30.11.2011 року, 29 406,00 грн. за грудень 2011 року, 29 406,00 грн. за січень 2012 року та 21 294,00 грн. за період з 01.02.2012 року по 21.02.2012 року, а всього на суму 91 868,40 грн., а тому в цій частині та в частині немайнової вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно та підписати акт приймання-передачі позов задоволенню не підлягає як необґрунтований.

Виходячи із розрахунку винесених на вирішення суду загальних майнових вимог за первісним позовом у сумі 101 583,11 грн. та висновку суду щодо необґрунтованості нарахування неустойки в розмірі 91 868,40 грн. в порядку ст.785 ЦК України загальний борг орендаря по орендним платежам станом на 17.11.2011 року та проведених оплат у розмірі 15 934,85 грн. - 24.11.2011 року та 120,00 грн. - 11.01.2012 року з урахуванням комунальних послуг станом на 31.01.2012 року складає 9714,71 грн.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів погашення заборгованості з орендних платежів у повному обсязі, майнові вимоги про стягнення 9714,71 грн. боргу з орендної плати, який утворився станом на 17.11.2011 року з урахуванням комунальних послуг станом на 31.01.2012 року підлягають задоволенню.

Окрім того, за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача 31 574,76 грн. заборгованості за надані послуги зі зберігання майна відповідача у період з 18.11.2011 року по 21.02.2012 року.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.11.2011 року майно відповідача, що знаходилось в об'єкті оренди за договором оренди було описане, опечатане та прийняте підприємством позивача на зберігання. З урахуванням середніх цін за зберігання майна відповідача, що знаходиться в приміщеннях позивача, виходячи із розрахунку 10 000,00 грн. за місяць, за фактично надані послуги зі зберігання майна відповідачу нараховано 31 574,76 грн.

Правові відносини щодо зберігання врегульовано главою 66 ЦК України.

Згідно ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Вимоги щодо форми договору зберігання встановлені ст.937 ЦК України, згідно якої договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст.946 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами;

Як встановлено під час розгляду спору по суті між сторонами договір зберігання не укладався, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 31 574,76 грн. заборгованості за надані послуги зі зберігання майна відповідача у період з 18.11.2011 року по 21.02.2012 року відсутні.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення первісного позову.

Щодо зустрічного позову, то суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Зустрічна позовна заява ПФ "Спейс" містить вимогу про стягнення з НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ суми неодержаного прибутку у розмірі 50 923,00 грн.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги позивач посилається на те, що НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ передані в оренду нежитлові приміщення до належного та придатного до експлуатації та використання стану не доведено, перелік робіт зазначених в актах приймання-передачі від 16.03.2011 року та 01.04.2011 року орендодавцем не виконано.

Вказані обставини унеможливлюють здійснення орендарем господарської діяльності в орендованих нежитлових приміщеннях, внаслідок чого ПФ "Спейс" недоотримано прибуток на суму 50 923,00 грн., що підтверджується Звітом незалежної оцінки прямих збитків від 23.01.2012 року, яку проводило незалежний оцінювач ПТПП "Інженер".

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст.224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Таким чином, позивачу в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України необхідно довести наявність перелічених вище елементів, крім вини, відсутність якої відповідно до приписів Цивільного кодексу України доводиться правопорушником.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Визначаючи суму збитків у розмірі неотриманого прибутку, позивачем було здійснено лише теоретичне (умовне) обґрунтування можливості отримання прибутку, що не може бути підставою для його стягнення у зазначеному розмірі.

Таким чином, в даному випадку саме позивач повинен довести суду можливий прибуток, який він міг би одержати за умови належного виконання зобовязання НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ.

Однак, позивачем дані обставини суду не доведені.

Що стосується посилань позивача за зустрічним позовом на факт невиконання орендодавцем певного обсягу робіт по приведенню переданих в оренду нежитлових приміщень до належного та придатного до експлуатації та використання стану, а також невиконання переліку робіт зазначених в актах приймання-передачі від 16.03.2011 року та 01.04.2011 року, то ПФ "Спейс" не була позбавлена права звернутися з позовом про спонукання виконання договірних зобов'язань, тощо, однак, з невідомих причин, таким правом не скористалася.

Врахував зазначені приписи норм матеріального права, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про ненадання позивачем за зустрічним позовом у розумінні ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів вжиття заходів для одержання недоотриманого прибутку та належних доказів наявності в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у сумі 50 923,00 грн., розмір яких визначений за Звітом незалежної оцінки прямих збитків від 23.01.2012 року, яку проводило незалежний оцінювач ПТПП "Інженер", який у відповідності до ст.42 Господарського процесуального кодексу України повинен оцінюватися судом згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України в сукупності з іншими доказами у справі.

За таких підстав суд вважає зустрічні позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.44-49 ГПК України судовий збір у розмірі 194,30 грн. пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог покладається на відповідача за первісним позовом, решта залишається на позивача. Судові витрати за розгляд зустрічної позовної заяви залишаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,43,44-49,60,75,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Спейс" (61054, м. Харків. вул. Механізаторська,1а, код 21193629) на користь НДІ "Гідропривід" у формі ТОВ (61145, м. Харків, вул. Шатилова дача, 4, код 25614370) 9714,71 грн. боргу з орендної плати, який утворився станом на 17.11.2011 року з урахуванням комунальних послуг станом на 31.01.2012 року та 194,30 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті первісних позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя Прохоров С.А.

повний текст рішення складено та підписано судом 12.03.2012 року