Рішення № 22037939, 06.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р. Справа № 5023/10532/11

вх. № 10532/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_1. (дов. № 36-1951 від12.07.2011 р.)

відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_2.(дов. № 10012012/ю/1 від 10.01.2012 р.)

розглянувши материали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс", м. Харків

про стягнення 193 278,00 грн.

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання виконати певні дії

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та стягнення 193 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Діпрозаводтранс" (надалі - Відповідач) суму у розмірі 193 278,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 865,56 грн.

Відповідач, звернувся до господарського суду з зустрічними позовними заявами про: - зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" підписати акт б/н про припинення робіт станом на 07.07.2010 р. у відповідності до п. 7.3. договору № 22-09 від 08.12.2009 р. та акт б/н здачі-приймання робіт за договором № 22-09 від 08.12.2009 р.; - розірвання договору № 22-09 від 08.12.2009 р. укладеного між ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" та ВАТ "Діпрозаводтранс"; стягнення з ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" суму у розмірі 193 000,00 грн. та покладення на Позивача (за первісним позовом) судовий збір.

Від представника Позивача (за первісним позовом) заяв та клопотань не надійшло. Первісні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх, проти зустрічних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Від представника Відповідача (за первісним позовом) заяв та клопотань не надійшло. У додатковому письмовому поясненні та у судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні, зустрічні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

8 грудня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровський стрілочний завод” (Позивач за первісним позовом) та Відкритим акціонерним товариством “Діпрозаводтранс” (Відповідач за первісним позовом) було укладено Договір № 22-09 на виконання розробки основних проектних рішень (ОПР) у обсязі робочого проекту техпереоснащення стальцеха № 1 Позивача за первісним позовом з урахуванням установки формовочно-заливочної лінії італійського виробництва.

До договору було підписано Додаткову угоду № 1 від 19.12.2009 p., якою був уточнений предмет договору - “Розробка робочого проекту техпереоснащення стальцеха № 1 ВАТ “Дніпропетровський стрілочній завод” з урахуванням установки формовочно-заливочної лінії італійського виробництва” та внесені зміни до календарного плану робіт, згідно яких виконання робіт за договором було розбито на три етапи.

Роботи згідно п. 4.3. Договору № 22-09 від 08 грудня 2009 р. та календарного плану (додаток № 3 до Договору № 22-09 від 08.12.2009 р. в редакції додаткової угоді №1 від 19.12.2009 р. (т. 1 а.с. 19)) повинні були розпочатись після перерахування Позивачем за первісним позовом Відповідачу за первісним позовом 30% авансу від загальної суми договору, де загальна сума договору становить 751 620,00 грн.

Строк закінчення виконання робіт за договором - через 120 календарних днів після початку робіт, при цьому : по 1 етапу - технологічна частина - через 50 календарних днів після початку робіт; по 2 етапу - документація на спеціальні роботи - через 80 календарних днів після початку робіт; по 3 етапу - пояснювальна записка, зведений фінансовий розрахунок, кошторисна документація - через 120 календарних днів після початку робіт.

21.12.2009 р. Позивач за первісним позовом платіжним дорученням № 6740 (т. 1 а.с. 22) перерахував на поточний рахунок Відповідача за первісним позовом авансовий платіж у сумі 225 486,00 грн., що складає 30% від суми договору. На підставі чого, роботи по 1 етапу повинні були виконані до 09.02.10 р., по 2 етапу - до 11.03.10 р., по 3 етапу - до 21.04.10 р.

Роботи по першому етапу фактично були виконані 07.05.10 p., тобто з порушенням передбаченого строку на 4 місяця 28 днів, що підтверджується доданим до позовної заяви актом прийому-передачіпроектної документації (т. 1 а.с. 24). Вартість робіт по першому етапу становить - 107 360,00 грн. Позивач за первісним позовом 07.05.2010 р. платіжним дорученням № 2382 здійснив кінцевий розрахунок за виконані роботи по 1 етапу у сумі 75 152,00 грн. (т. 1 а.с. 23). У вартість робіт по першому етапу увійшла сума 32 208,00 грн. авансового платежу, здійсненого платіжним дорученням № 6740 від 21.12.2009 р. Всього по 1 етапу робіт Позивач за первісним позовом перерахував суму у розмірі 107 360,00 грн.

Після одержання оплати першого етапу Відповідач за первісним позовом повинен був приступити до виконання робіт за другим етапом, тобто надати документацію на спеціальні роботи, а саме через 80 календарних днів після початку робіт, тобто до 11 березня 2010 р. Однак Відповідач за первісним позовом, свої зобовязання за договором та додатковою угодою не виконав. У зв'язку з чим Позивач за первісним позовом пред'явив до Відповідача за первісним позовом претензію № 2/887 від 29.04.2010 р. про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за договором (т. 1 а.с. 25), у задоволенні якої останній листом № 24-235/Д від 07.05.2010 р. (т. 1 а.с. 26) повідомив, що Замовником порушено п. 3.1 Договору, а отже й строки виконання зобовязання, що перешкодило Виконавцю належним чином виконати свої обовязки за Договором. Позивач за первісним позовом зазначає, що станом на 02.07.2010 р. документація не була передана позивачу.

Фахівцям ВАТ “ДнСЗ” була надана для ознайомлення проміжна документація марок КЖ та КМ по другому етапу, яка мала суттєві недоліки, без усунення яких неможливо її використовувати, або її використання тягне за собою значне удорожчання робіт, вчасності: - креслення розроблені без урахування інженерно - геологічних досліджень; - не розроблена технологія виготовлення фундаментів з закладенням нижче рівня гуртових вод; - пропозиції фахівців ВАТ “ДнСЗ” з підвищення проектних відміток фундаментів віще відмітки ґрунтових вод проігноровані; - передбачено використання невідповідних умовам експлуатації бетонів; - креслення розробленні без врахування прокладки в фундаментах комунікацій; - на під бетонку неглибоких фундаментів безпідставно закладено водостійкий бетон; - фундамент вибивної решітки переармірований; - товщина опорної плити непомірно завищена; - в кресленнях марки КМ на 150 тонні силосі для піску змінені конструктивні рішення компанії IMF; - передбачено використання застарілої технології виготовлення та зборки металоконструкцій, а також низка других недоліків, для усунення котрих необхідно багато часу та із-за чого здавання робіт по другому етапу може затягнутись на невизначений строк.

Такий стан виконання договору не міг улаштувати ВАТ “ДнСЗ”. Неналежне виконання договору зі сторони ВАТ “Діпрозаводтранс” позбавило Позивача за первісним позовом можливості своєчасно запустити високовартісне та необхідне у виробничому процесі обладнання в експлуатації, на що розраховував завод при укладанні договору.

Суттєвими умовами договору є строк виконання робіт. Значимість цієї умови визначалась тим, що згідно контракту з італійськими постачальниками обладнання до зазначеного контрактом часу на ВАТ “ДнСЗ” повинно було надходити обладнання, котре необхідно було встановлювати, щоб воно почало працювати, а його вартість почала окупатись. Відповідач за первісним позовом неодноразово порушував строки виконання робіт за договором, тому неналежне виконання Відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань потягнуло за собою спричинення ВАТ “ДнСЗ” збитків.

На підставі викладеного та згідно п. 10.3 Договору № 22-09 від 08.12.2009 р., керуючись ч. 3 ст. 651 ЦК України, Позивачем за первісним позовом направлено Відповідачу за первісним позовом лист № 36-1388 від 02.07.2010 р. (т. 1 а.с. 27 28) про розірвання у зв'язку з порушенням останнього договірних зобов'язань, а також про повернення авансового платежу у сумі 193 278,00 грн.

Відповідно до п. 3. Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого Постановою КМУ України від 20.05.2009 р. № 489 (що була чинна на час виникнення та існування спірних правовідносин) до складу вихідних даних відносяться зокрема: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови, завдання на проектування. Крім цього, відповідно до п. З.1. договору № 22-09 від 08.12.2009 року Позивач за первісним позовом зобов'язався надати своєчасну інформацію, необхідну для виконання робіт згідно з календарним планом, а саме дані по іноземному обладнанню та точки підключення до інженерних мереж.

Обов'язки щодо надання вихідних даних Позивач за первісним позовом не виконав, не надавши, зокрема (але не виключно), технічні умови, внаслідок чого Відповідач за первісним позовом був позбавлений можливості своєчасно виконувати проектні роботи. Обов'язки щодо надання інформації стосовно даних по іноземному обладнанню та точки підключення до інженерних мереж ПАТ «ДнСЗ» виконав лише частково та із великим запізненням.

В липні 2010 року Відповідачем за первісним позовом отримано лист від Позивача за первісним позовом с пропозицією припинити роботи та розірвати достроково договір № 22-09 від 08.12.2009 року.

У відповідь Відповідачем за первісним позовом було запропоновано Позивачу за первісним позовом підписати акт про припинення робіт та акт здачі-приймання робіт, які були надіслані у якості додатків до листа № 24-348 від 15.07.2010 р. (т. 1 а.с. 29 - 33).

Відповідно до п. 7.3. договору № 22-09 від 08.12.2009 року, у разі розірвання договірних зобов'язань зі сторони Замовника, Замовник сплачує Виконавцю вартість фактично виконаного обсягу робіт згідно акту про припинення робіт. Відповідний акт, а також акт здачі-приймання робіт були направлені Позивачу за первісним позовом разом із листом № 24-348 від 15.07.2010 р.

При цьому розроблена до моменту припинення робіт проектна документація фактично передана ПАТ «ДнСЗ» за актом № 4 здачі-приймання проектної документації від 07.05.2010 року, накладною № 10 від 10.06.2010 року, а також поштовим відправленням від 16.08.2010 р. (т. 1 а.с. 71 - 75), що також підтверджує листами № 36-1931 від 06.09.2010 p., № 36-2293 від 20.10.2010 року (т. 1 а.с. 66 - 69).

Проте ПАТ «ДнСЗ» не підписано акт про припинення робіт, внаслідок чого порушує договірні зобов'язання зі свого боку.

Відповідно до акту приймання-передачі від 07.05.2010 р. Позивачем за первісним позовом прийнято виконані Відповідачем за первісним позовом проектні роботи на суму 107 360 грн., - у цій частині проектні роботи повністю оплачені. Крім цього Виконавцем виконані проектні роботи (виготовлена проектна документація) на суму 439 952,4 грн., з яких оплачено 193 278 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні первісних позовних вимогах та у зустрічних позовних вимогах відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Також у відповідності до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором підряду одна сторона (підрядник зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобовязаний одержати спеціальний дозвіл (ст. 837 ЦК України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦК України). Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобовязаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобовязання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, а якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,- достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором ст. 854 ЦК України.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ст. 882 ЦК України).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відмовляючи у задоволенні первісної позовної вимоги суд виходить з наступного.

Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення грошової суми, як безпідставно отриманої - ст. 1212 ЦК України. Проте таке твердження не може бути прийнято судом, оскільки правовідносини за ст. 1212 ЦК України є позадоговірними, а отримання грошей Відповідачем за первісним позовом відбулось на підставі договору, а вимоги про відшкодування збитків Позивачем за первісним позовом заявлено не було, що підтверджується матеріалами справи.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог суд виходить з того, що за Відповідачем за первісним позовом обрано спосіб захисту права цивільного не передбаченого, а ні ст. 16 ЦК України, а ні ст. 20 ГК України, а ні законом, а ні договором (т. 1 а.с. 54). Крім того стосовно розірвання договору, як вимоги заявленої у другій зустрічній позовні заяві (т. 2 а.с. 4), суд зазначає, вичерпний перелік підстав для розірвання договору передбачений ст.ст. 651, 652 ЦК України, які повністю узгоджуються зі ст. 188, ч. 2 ст. 202 та ст. 206 ГК України. Відповідачем за первісним позовом таких обставин не доведено.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 525, 530, 598, 599, 610, 626, 629, 837, 843, 846, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України, статтями 173, 179, 193, 218 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В первісному позові відмовити повністю.

В зустрічних позовних вимогах відмовити повністю.

Суддя Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний “12” березня 2012 року

по справі № 5023/10532/11.