Рішення № 22037437, 12.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року справа № 5020-731/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія “Севастопольенерго”

(99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 44)

доКомунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16”Севастопольської міської Ради

(99055, м.Севастополь, пр.Ген. Острякова, 149)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22”Севастопольської міської Ради

(99055, м.Севастополь, вул. Хрюкіна, 10)

про стягнення 505,96 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача ОСОБА_1., довіреність №18/0/2-12 від 03.01.2012;

відповідача не зявився;

третьої особи - не зявився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16” Севастопольської міської Ради про стягнення 603,39грн., що становить заборгованість по оплаті вартості електроенергії, спожитої понад встановлені договором обсяги по ряду обєктів відповідача за період з квітня 2010 року по лютий 2011.

У процесі розгляду справи заявою від 08.06.2011 позивач у звязку із зняттям нарахування вартості перевищення договірних величин споживання електроенергії за розрахункові періоди січня і лютого 2011 року зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути 505,96грн (арк.с.108).

Позовні вимоги з посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, пункт 6 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” обґрунтовані невиконанням відповідачем зобовязань по договору №181 від 10.01.2002.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. с.51).

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

В С Т А Н О В И В :

Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (енергопостачальна організація, постачальник) та комунальним підприємством „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16” (абонент, споживач) 10.01.2002 укладений договір №181 на користування електричною енергією (далі - Договір) (арк.с.9-28), який відповідно до умов пункту 6.1 Договору був продовжений на наступні періоди і є діючим на теперішній час.

Згідно з пунктом 1.1.1 Договору Постачальник зобовязувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених Договором (Додаток №1 „Обсяги постачання електричної енергії”).

Відповідно до пунктів 1.2.1 - 1.2.2 Договору Споживач, зокрема, зобовязався:

- здійснювати оплату за спожиту електроенергію згідно тарифів та у визначені договором строки (додаток 5);

- здійснювати споживання електроенергії в обсягах, які не перевищують договірні величини (додатки 1, 1а).

Відповідно до пункту 1.2.1 розрахунковим періодом, який визначає кількість спожитої електроенергії, є часовий проміжок, рівний 30-ти (31) дням, і починається 10 числа попереднього календарного місяця.

Збільшення договірних величин допускається тільки з письмового дозволу енергопостачальної організації, отриманого не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення розрахункового періоду.

У випадку споживання електроенергії понад обсяг, який встановлений договором на розрахунковий період, абонент сплачує енергопостачальній організації повну вартість всієї спожитої електричної енергії і чотирикратну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величинами електричної енергії протягом 10-ти днів з моменту отримання рахунку енергопостачальної організації.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910, договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії по регульованому тарифу і споживачем і визначає зміст правових відносин, права і обовязки сторін.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Додатком №1 до Договору позивачем та відповідачем узгоджений обсяг відпуску електричної енергії по вказаних у Договорі обєктах (площадках) по місяцях 2002 року, який відповідно до пункту 6.1 Договору є діючим на 2010 і 2011 роки.

Відповідно до поданих відповідачем актів про використання електроенергії (арк. с. 29-69) обсяг використаної ним по Договору електроенергії по ряду обєктів (по площадках) перевищив обсяги договірної величини:

-у квітні 2010 року на 416кВт/год

-у травні 2010 року на 274 кВт/год

-у червні 2010 року на 92 кВт/год

-у липні 2010 року на 928 кВт/год

-у серпні 2010 року на 590 кВт/год

-у вересні 2010 року на 204 кВт/год

-у жовтні 2010 року на 270 кВт/год

-у листопаді 2010 року на 226 кВт/год

-у січні 2011 року на 138 кВт/год

-у лютому 2011 року на 304 кВт/год.

Частина пята статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Частиною 7 цієї статті 26 встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

По факту перевищення договірних величин споживання електроенергії позивачем відповідачу були виставлені рахунки №18805 від 09.04.2010, №24859 від 11.05.2010, №30466 від 10.06.2010, №36280 від 09.07.2010, №41652 від 09.08.2010, №48884 від 10.09.2010, №54877 від 12.10.2010, №60232 від 10.11.2010, №1347 від 11.01.2011, №7495 від 10.02.2011 на загальну суму 603,39грн з розрахунку двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (арк. с. 70-89).

З урахуванням того, що рахунками №25884 та №25509 від 05.05.2011 (арк. с. 109-110) позивачем були зняті нарахування вартості перевищення договірних величин споживання електроенергії за розрахункові періоди січня і лютого 2011 року, вартість спожитої відповідачем електроенергії понад встановлені Договором величини 505,96грн

Докази оплати відповідачем вказаної заборгованості відсутні.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 505,96грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16”Севастопольської міської Ради (99055, м.Севастополь, пр.Ген. Острякова, 149,код ЄДРПОУ 20670607, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99055, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 505,96грн. (пятсот пять грн. 96 коп.).

3. Стягнути з Комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16”Севастопольської міської Ради (99055, м.Севастополь, пр.Ген. Острякова, 149,код ЄДРПОУ 20670607, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99055, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код ЄДРПОУ 05471081, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення підписане

12.03.2012