Рішення № 22037425, 06.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року справа № 5020-96/2012

За позовомАкціонерного товариства „Євроспорт” [EUROSPORT],

ідентифікаційний номер 353735657 R.C.S. Нантер

(Франція, 92798, Іссі-Муліно Седекс 9, вул. Гастон е Рене Кодрон, 3)

[3 rue Gaston Еt Rene Caudron, 92798, Issy Les Moulineaux Сedex 9 ]

доТовариства з обмеженою відповідальністю

„Кабельна Телерадіокомпанія „Девком”,

ідентифікаційний код 24689584

(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 29, кв. 67)

про зобовязання виконувати договір,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (АТ „Євроспорт”) ОСОБА_1 представник, довіреність № 3120 від 23.12.2011; ОСОБА_2. представник, довіреність № 174 від 19.01.2012;

відповідач (ТОВ „ТРК „Девком”) ОСОБА_3 представник, довіреність № 20 від 01.01.2011.

Обставини справи:

20.01.2012 Акціонерне товариство „Євроспорт” [EUROSPORT] (далі позивач, АТ„Євроспорт”) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” (далі відповідач, ТОВ „КТРК „Девком”) про зобовязання відповідача виконувати обовязки за Угодою з кабельним оператором № VII/32/09.021354 від 01.01.2009 та здійснювати ретрансляцію телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам відповідача протягом періоду з 01.01.12 до 31.12.12 за Угодою з кабельним провайдером №/32/09.021354 від 01.01.2009.

Ухвалою суду від 30.01.2012 порушено провадження у справі № 5020-96/2012 та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 16.02.2012.

В судовому засіданні 16.02.2012 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог /том 1, арк. с. 102-103/, якою виправлено описки в другому та третьому абзацах прохальної частини позовної заяви щодо назви спірної Угоди, а також виключено початкову дату періоду, протягом якого позивач просить суд зобовязати відповідача здійснювати ретрансляцію відповідних телевізійних каналів. Оскільки такі дії позивача не суперечать чинному законодавству України, не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд прийняв до уваги зміни, внесені до прохальної частини позовної заяви.

При цьому судом враховано, що вищезазначена заява не є заявою про зміну предмета позову чи підстав позову, хоча і подана до початку розгляду судом справи по суті.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить суд прийняти відповідне рішення. Ці вимоги узгоджуються зі способами захисту цивільних прав та інтересів, наведеними у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Дослідивши зміст первісної позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог суд дійшов висновку про те, що позивач не змінював ані підстав позову, ані предмета позову, оскільки лише виправив описки в частині зазначення назви спірної Угоди (назву „Угода з кабельним провайдером” замінено на „Угода з кабельним оператором”) та, залишивши первісні позовні вимоги про зобовязання відповідача здійснювати ретрансляцію телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам ТОВ „Кабельна телерадіокомпанія „Девком”, тобто про „примусове виконання обовязків у натурі”, лише уточнив період їх виконання.

Таким чином, на вирішенні суду перебувають такі позовні вимоги:

-про зобовязання відповідача виконувати обовязки за Угодою з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009;

-про зобовязання відповідача здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу „Eurosport” в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” до 31.12.2012 за Угодою з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009;

-про зобовязання відповідача здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” до 31.12.2012 за Угодою з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009.

Також у засіданні 16.02.2012 судом розглянуто клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі пунктів 1, 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України /том 1, арк. с. 72-76/. Клопотання обґрунтовано тим, що, по-перше, повноваження представника позивача ОСОБА_4 на підписання позовної заяви не підтверджені належними доказами; по-друге, при зверненні до суду із даним позовом позивачем не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України „Про судовий збір”; по-третє, позивачем не надано належних доказів правосубєктності Акціонерного товариства „Євроспорт”, оскільки надана ним Виписка з Комерційного реєстру м. Нантер, Франція датована 20.10.2011, в той час коли позовну заяву (за твердженням відповідача) подано 30.01.2012. Тому відповідач вважає, що позивач не підтвердив свого юридичного статусу на день звернення до суду з даним позовом та, як наслідок, і права на позов в розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене клопотання судом відхилено, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Представниками юридичних осіб можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 2, 3 ст. 28 ГПК України).

Як установлено судом, позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності, виданої компанією „Євроспорт” [EUROSPORT] в особі повноважного представника ОСОБА_5, яка діє відповідно до довіреності з правом передоручення, виданої 21.12.2011 у місті Іссі-лє-Муліно, Франція, апостиль №24252 /том 1, арк. с. 19/.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовна заява підписана повноважним представником позивача ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності від 23.12.2011, виданої Акціонерним товариством „Євроспорт” [EUROSPORT] в особі повноважного представника ОСОБА_5, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності з правом передоручення, виданої 21.12.2011, а отже, підстави для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України на момент порушення провадження у справі, як і для залишення позову без розгляду згідно із пунктом 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Крім того, в судовому засіданні 06.03.2012 представником позивача надано нотаріальну копію нотаріально посвідченої та легалізованої довіреності від 21.12.2011, виданої Компанією „Євроспорт” [EUROSPORT] чотирьом особам, в тому числі і ОСОБА_5, якою вона призначена в якості повноправного повіреного позивача на території України та має, серед іншого, право представляти компанію в усіх судових установах України, в тому числі і в господарському суді, з усіма правами позивача, відповідача або третьої особи. Строк дії довіреності до 31.12.2014. Також, зазначеною довіреністю ОСОБА_5. уповноважується передоручати будь-яким іншим особам будь-які вищезгадані права та видавати довіреності, що офіційно закріплюють такі права, в межах повноважень, наданих цією Довіреністю /том 2, арк. с. 29-35/.

Щодо інших доводів відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про судовий збір” платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

В той же час у пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011 надане розяснення, що до надання Пленумом Вищого господарського суду України розяснення з питань практики застосування господарськими судами розділу VI Господарського процесуального кодексу України господарськими судами враховується викладене в розясненні Президії Вищого господарського суду України від 04.03.1998 №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, відповідно до якого, якщо державне мито сплачене у встановленому порядку і розмірі за позивача (заявника) іншою особою, господарський суд повинен виходити із того, що державне мито фактично надійшло до державного бюджету і, отже, немає підстав для повернення позовної заяви без розгляду за мотивом сплати державного мита неналежною особою (абз. 2 пп. 4.1 п. 4 Розяснення).

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із даним позовом позивачем надано платіжне доручення №13291 від 20.01.2012 про сплату судового збору в сумі 1073,00 грн /том 1, арк. с. 13/. Судовий збір сплачено за належними банківськими реквізитами, у призначенні платежу зазначено, що це судовий збір за подання позовної заяви Акціонерного товариства „Євроспорт” [EUROSPORT] до Товариства з обмеженою відповідальністю „КТРК „Девком”. При порушенні провадження у справі судом перевірено порядок сплати судового збору та встановлено, що його сплачено у встановленому законом порядку та розмірі. Судовий збір на момент порушення провадження у справі зараховано до спеціального фонду державного бюджету, що підтверджується відповідною відміткою Банку на зворотному боці примірника платіжного доручення, а перерахування судового збору за позивача Адвокатським обєднанням „Юридична фірма „Василь Кісіль і Партнери”, яке в платіжних дорученнях зазначене як платник грошових коштів, не спростовує того факту, що судовий збір фактично надійшов до державного бюджету, а тому, з урахуванням пункту 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011, підстави для повернення позовної заяви без розгляду з мотиву сплати судового збору неналежною особою відсутні.

За викладених обставин, суд відхилив доводи відповідача щодо несплати позивачем судового збору у встановленому законом порядку та розмірі і наявності, у звязку з цим, підстав для залишення позову без розгляду.

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем належних доказів правосубєктності Акціонерного товариства „Євроспорт” так само відхилені судом як необґрунтовані.

По-перше, позивачем до матеріалів позову надано Виписку про внесення до комерційного реєстру м. Нантер Акціонерного товариства „Євроспорт” [EUROSPORT] станом на 20.10.2011, чим підтверджено правовий статус позивача як юридичної особи. Виписка належним чином легалізована, текст перекладений на українську мову, підпис перекладача та копія виписки посвідчені нотаріально 19.01.2012 /том 1, арк. с. 14-18/. Наступного дня, тобто 20.01.2012 позовну заяву з додатками надіслано до господарського суду м. Севастополя, про що свідчить поштовий штемпель на конверті /том 1, арк. с. 65/.

Таким чином, при вирішенні суддею питання щодо порушення провадження у даній справі не виникло жодних сумнівів щодо правосубєктності позивача.

Крім того, за результатами розгляду клопотання відповідача про витребування певних доказів, на виконання вимог суду позивачем додатково надано Виписку з комерційного реєстру м. Нантер стосовно Акціонерного товариства „Євроспорт” [EUROSPORT] станом на 10.02.2012 /том 2, арк. с. 23-27/, якою також підтверджено юридичний статусу позивача.

Зважаючи на викладене, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.02.2012 оголошувалась перерва до 06.03.2012. Після перерви розгляд справи продовжено.

В судовому засіданні 06.03.2012 представник відповідача заявив усне клопотання про витребування у позивача доказів наявності у нього прав на програми мовлення „Eurosport” та „Eurosport 2” (ліцензії уповноваженого органу Франції), яке було відхилено судом з підстав неналежного в розумінні статті 38 Господарського процесуального кодексу України обґрунтування та невідповідності витребуваного доказу вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо його належності та допустимості.

Так само суд відхилив клопотання представника відповідача про надання йому часу на подачу додаткових доказів в обґрунтування заперечень проти позову, зважаючи на те, що відповідач мав достатньо часу для вчинення відповідної процесуальної дії, а подальше відкладення розгляду даної справи порушує міжнародний принцип вирішення спору протягом розумного строку.

У судовому засіданні 16.02.2012-06.03.2012 представники сторін підтримали свої вимоги/заперечення та доводи, викладені, відповідно, в позовній заяві /том 1, арк. с. 3-10/, письмових поясненнях по суті спору /том 2, арк. с. 5-10/; у відзиві на позов /том 1, арк.с.78-82/ та додаткових поясненнях /том 2, арк. с. 36-39/.

Зокрема, позовні вимоги умотивовані тим, що відповідно до пункту 3 Загальних умов Угоди з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009 ця Угода є пролонгованою на наступний рік та діє до 31.12.2012, а отже відповідач зобовязаний виконувати її умови до закінчення „Періоду продовження”, тобто до 31.12.2012.

Відповідач позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ніяких ОБОВЯЗКІВ за Угодою з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009 щодо здійснення до 31.12.2012 ретрансляції телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення своїм абонентам він на себе не брав, а спірна Угода є ліцензійною угодою, за якою у відповідача виникло лише ПРАВО використання трансляції каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” як обєктів права інтелектуальної власності. Також відповідач зазначає, що строк дії Угоди сплив, оскільки 01.07.2011 позивачеві представником відповідача надіслано листа із повідомленням про закінчення строку дії Угоди з 31.12.2011.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 між Акціонерним товариством „Євроспорт” [EUROSPORT] (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” (Оператор, відповідач), укладено Угоду з кабельним оператором №ІІ/32/09.021354 (далі Угода, спірна Угода) /том 1, арк. с. 37-52/.

За умовам Угоди, позивач зобовязувався передавати відповідачеві повністю закодовану англомовну версію і повністю закодовану російськомовну версію спортивного телевізійного каналу „Eurosport” та повністю закодовану російськомовну версію каналу про спорт і спортивні новини „Eurosport 2” (далі канали „Eurosport” та „Eurosport 2”), а відповідач зобовязувався здійснювати їх ретрансляцію в мережах кабельного телебачення власним абонентам протягом строку і на умовах, визначених у Документі та доданих до Угоди Загальних умовах для кабельних операторів (разом Угода), а також сплачувати позивачу встановлену Угодою винагороду (преамбула; розділи 5, 8 Документа; розділи 2, 4, 10 Загальних умов).

Відповідно до розділу 2 Документа сторони узгодили термін дії Угоди: з 01.10.2009 до 31.12.2011 з урахуванням положень умови 3 Загальних умов щодо продовження Угоди.

Розділом 3 Загальних умов передбачено, що угода поновлюється автоматично в кінці Ліцензійного строку на додаткові періоди, які складають 1 рік („Період продовження”) до тих пір, поки будь-яка із Сторін не розірве дану Угоду шляхом письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше ніж за 90 днів до спливу Ліцензійного строку (тобто строку, зазначеного у розділі 2 Документа) або відповідного Періоду продовження /том 1, арк. с. 46/.

Листом за вих. № 591 від 30.11.2011 відповідач зауважив, що строк дії Угоди з кабельним оператором №/32/09.021354, укладеної ним із позивачем 01.01.2009, закінчується 31.12.2011 та повідомив останнього, що ТОВ „КТРК „Девком” розпочинає процедуру блокування доступу до каналу (каналів) „Eurosport”, у звязку з чим, починаючи з 31.12.2011 доступ абонентів ТОВ „КТРК „Девком” до зазначених каналів буде припинено /том 1, арк. с. 53-54/.

23.12.2011 на офіційному сайті ВОЛЯ-Крим були розміщені публічні повідомлення абонентам м. Севастополя та м. Сімферополя про те, що у звязку із закінченням строку дії Договору між ТОВ „КТРК „Девком” та правовласником „Eurosport” та „Eurosport 2”, з01.01.2012 доступ до вищезазначених програм буде припинено /том 1, арк. с. 53-54/.

Таким чином, починаючи з 01.01.2012 відповідач припинив ретрансляцію телевізійних спортивних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2”, що підтверджується, зокрема, роздруківками із сайту crimea.volia.com станом на 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15 січня 2012 року /том 1, арк. с. 106-191/ та ним не заперечується.

Наведене стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з розділом 17 Загальних умов Угоди ця угода з усіх питань регулюється законодавством України. Будь-які суперечки між Сторонами, що виникають із або у звязку з даною Угодою, незалежно від того, чи виникла така суперечка протягом терміну дії Угоди або після її розірвання, повинні бути врегульовані компетентним судовим органом України. Отже, даний спір між сторонами щодо спонукання відповідача виконувати обовязки за Угодою підлягає розгляду господарським судом згідно зі статтями 1, 12, 15, 21 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до свого правового статусу позивач та відповідач є юридичними особами.

Спірні правовідносини сторін є зобовязальними відносинами, що виникли з господарського договору Угоди, укладеної між іноземною юридичною особою EUROSPORT SA, акціонерним товариством з французького права (позивач) та резидентом України Товариством з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” (відповідач). Розділом 17 Загальних умов цієї Угоди передбачено, що дана Угода з усіх питань регулюється законодавством України, тому спірні правовідносини сторін підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, так і спеціальних правових норм, а саме: Законів України „Про авторське право і суміжні права”, „Про телебачення і радіомовлення”.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно з частинами першою та другою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

В свою чергу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Як установлено судом, 01.01.2009 між сторонами укладено Угоду з кабельним оператором №ІІ/32/09.021354.

Саме ця Угода є підставою для виникнення у відповідача певних зобовязань перед позивачем.

При цьому судом взято до уваги наступне.

Нормами чинного законодавства України встановлено загальний принцип зміни чи розірвання договору лише за згодою сторін, в той час як одностороння відмова від договору або його зміна чи розірвання в односторонньому порядку допускається лише у випадках та на умовах, визначених договором або законом.

Так, згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України господарське зобовязання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобовязання; у разі поєднання управненої та зобовязаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобовязання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою та третьою статті 651 Цивільного кодексу України також передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Водночас, статтею 658 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, за змістом наведених норм, сторони договору вправі передбачити у договорі його одностороннє розірвання чи односторонню відмову від договору повністю або частково. Утім, таке розірвання повинне відбуватися у формі та у спосіб, які прямо передбачені цим договором.

Натомість, як установлено судом, умовою 3 Загальних умов спірної Угоди передбачено, що ця угода поновлюється автоматично в кінці Ліцензійного строку на додаткові періоди, які складають 1 рік („Період продовження”) до тих пір, поки будь-яка із Сторін не розірве дану Угоду шляхом письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше ніж за 90 днів до спливу Ліцензійного строку (тобто, до 31.12.2011) або відповідного Періоду продовження /том 1, арк. с. 46/.

Із наведеного убачається, що сторони в Угоді обумовили припинення прав та обовязків за цією Угодою скасувальною обставиною, що є їх правом та відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до частини другої статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

І навпаки, для розірвання Угоди від заінтересованої сторони вимагається здійснити письмове повідомлення іншої сторони не менше ніж за 90 днів до спливу Ліцензійного строку або відповідного Періоду продовження.

Виходячи з того, що Ліцензійний строк спірної Угоди закінчувався 31.12.2011, відповідач міг зробити повідомлення позивача про розірвання цієї Угоди не пізніше 01.10.2011, утім не зробив цього.

Листи б/н від 01.07.2011 /том 1, арк. с. 92-94/ та № 591 від 30.11.2011 /том 1, арк.с.53-54/ про припинення дії Угоди з 31.12.2011 не є належними доказами припинення зобовязань Сторін за Угодою, оскільки цією Угодою передбачено інший порядок і спосіб припинення її дії.

По-перше, термін дії Угоди припиняється, якщо письмове повідомлення про це надійде від будь-якої Сторони за 90 днів до закінчення відповідного періоду. По-друге, Сторони дійшли згоди та закріпили у розділі 18 Загальних умов Угоди, що будь-яке сповіщення, повідомлення, заява або вимога, передане або зроблене однією Стороною іншій Стороні відповідно до даної Угоди, повинно бути передане або зроблене письмово заздалегідь оплаченою замовленою поштою зі сповіщенням (при можливості авіапоштою) або факсом (підтверджується поштою протягом 24 годин з моменту відправлення такого факсу), або доставкою, адресованою й надісланою одержувачу на адресу, зазначену у даній Угоді або на іншу адресу, яку кожна зі Сторін може належним чином указати іншій Стороні. Будь-яке таке сповіщення, повідомлення, заява або вимога, якщо воно переслане або зроблене поштою, вважається отриманим протягом 7 днів після відправлення (для підтвердження чого досить довести, що конверт, що містить те саме, був правильно адресований і заздалегідь оплачений. Проте, відповідачем не надано суду належних доказів надіслання позивачу в установлений Угодою строк і у встановленому порядку повідомлення про розірвання Угоди, що свідчить про те, що Угода є поновленою (продовженою) на „Період продовження”, тобто до 31.12.2012.

Також, надаючи оцінку листу б/н від 01.07.2011 /том 1, арк. с. 92-94/ суд зауважує на наступному. Вказаний лист, що адресований виконавчому директорові з питань дистрибуції та розвитку Акціонерного товариства EUROSPORT Жану-Тьєррі Огюстену, підписаний представником відповідача ОСОБА_6., який, як зазначено у тексті цього листа, діє від імені та за дорученням ТОВ „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” на підставі довіреності №15 від 01.06.2011 /том 1, арк. с. 95-96/.

Однак, будь-яких належних доказів надіслання зазначеного листа позивачу відповідач суду не надав.

Посилання відповідача на лист-запит ТОВ „Воля-Кабель” на адресу УДППЗ„Укрпошта” № 010 від 06.01.2012 /том 1, арк. с. 97/; лист-відповідь Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” № 24-17-37 від 11.01.2012 /том 1, арк. с. 98/; лист-повідомлення б/н від 06.02.2012 ТОВ „Воля-Кабель” Товариству з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” /том 2, арк. с. 44/ та довіреність № 15 01-06-2011 від 01.06.2011 /том 2, арк. с. 45-46/ відхиляються судом, оскільки, по-перше, відсутні належні та допустимі докази того, що саме лист б/н від 01.07.2011 /том 1, арк. с. 92-94/ був вкладенням до рекомендованого поштового відправлення RB 020287121UA; по-друге, що цей лист-повідомлення б/н від 01.07.2011 про розірвання Угоди був заздалегідь оплачений, а отже, може вважатися отриманим позивачем, як це передбачено умовою 8.2 Загальних умов Угоди.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, саме на відповідача покладено обовязок довести той факт, що лист-повідомлення б/н від 01.07.2011 про розірвання Угоди був заздалегідь оплачений, надісланий позивачеві рекомендованою кореспонденцією зі сповіщенням у визначені для цього Угодою строки та отриманий останнім. Натомість, таких доказів відповідачем суду не надано.

До того ж, досліджений судом лист-повідомлення б/н від 01.07.2011 не містить посилань на довіреність № 15 01-06-2011 від 01.06.2011, якою і ОСОБА_6., і ТОВ „Воля-Кабель” (як разом, так і окремо) уповноважено на представництво інтересів відповідача перед французькою компанією „Євроспорт СА” [EUROSPORT SА] з приводу будь-яких питань, у тому числі, стосовно виконання, розірвання та продовження дії Угоди з кабельним оператором №ІІ/32/09.021354 від 01.01.2009 /том 2, арк. с. 45-46/. У зазначеному листі-повідомленні б/н від 01.07.2011 зроблено посилання на іншу довіреність № 15 від 01.06.2011, яка була долучена відповідачем до відзиву на позов /том 1, арк. с. 95-96/ та жодним чином не повязує ОСОБА_6. із ТОВ „Воля-Кабель” у взаємозвязку з листами останнього на адресу УДППЗ„Укрпошта” /том 1, арк. с. 97/ та відповідача /том 2, арк. с. 44/.

Так само відповідачем не надано належних доказів того, що ОСОБА_6. перебуває у трудових відносинах із ТОВ „Воля-Кабель”.

Таким чином, доводи відповідача стосовно того, що спірна Угода є розірваною з01.01.2012 у звязку з повідомленням позивача листом від 01.07.2011 про її припинення, не ґрунтуються на вимогах закону та умовах договору, а тому відхиляються судом.

Підсумовуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджено, що Угода з кабельним оператором №ІІ/32/09.021354 від 01.01.2009 продовжила свою дію після 31.12.2011, тобто є поновленою на строк до 31.12.2012 (1 рік), а отже, створює відповідні юридичні наслідки для її Сторін, тобто є підставою для виникнення у відповідача певних прав та обовязків перед позивачем, визначених змістом цієї Угоди.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 Цивільного кодексу України.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України укладена між позивачем і відповідачем Угода з моменту її укладення набирає силу закону. Вона є обовязковою для виконання обома сторонами. Протягом терміну дії Угоди сторони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань за Угодою під загрозою застосування до них цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до преамбули Угоди, розділу 5 Документа, пункту 2.1 розділу 2, пунктів 10.1, 10.2, 10.3, 10.4 розділу 10 Загальних умов Угоди відповідач узяв на себе обовязки протягом дії Угоди здійснювати ретрансляцію прийнятих від позивача спортивних телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” по всіх своїх мережах кабельного телебачення за власний рахунок як частину кабельних послуг в повному обсязі, тобто без вилучень, скорочень, змін, доповнень і замін /том 1, арк. с. 37, 38, 49/.

Однак, будь-яких доказів виконання з 01.01.2012 своїх обовязків за Угодою відповідач суду не надав.

Як установлено судом, листом № 591 від 30.11.2011 /том 1, арк. с. 53-54/ відповідач повідомив позивача про те, що він розпочинає процедуру блокування доступу до телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” і доступ абонентів відповідача до зазначених каналів з 31.12.2011 буде припинено. Крім того, 23.12.2011 на офіційному сайті „Воля-кабель”, під торговою маркою якої відповідачем здійснювалася ретрансляція телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2”, розміщено публічне повідомлення абонентам відповідача, що у звязку з закінченням строку договору, укладеного відповідачем з позивачем, з 01.01.2012 доступ до зазначених програм буде припинено /том 1, арк. с. 55-56/.

У засіданні суду представники позивача посилались на те, що з 01.01.2012 відповідач не виконує обовязки за Угодою з кабельним оператором №ІІ/32/09.021354 від 01.01.2009, зокрема припинив ретрансляцію телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком”.

Згідно з вимогами статей 43, 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження факту невиконання відповідачем обовязків щодо ретрансляції телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам відповідача позивачем надані роздруківки із сайту crimea.volia.com станом на 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15 січня 2012 року /том 1, арк. с. 106-191/.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів в розумінні статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, якими би спростовувалися доводи позивача та підтверджувався б факт належного виконання відповідачем своїх обовязків за Угодою щодо здійснення ретрансляції телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення власним абонентам. Більше того, відповідач не заперечує того факту, що з 01.01.2012 він припинив ретрансляцію зазначених каналів позивача.

Водночас, відповідач посилається на те, що відповідно до умов Договору такого ОБОВЯЗКУ на нього не покладалося, а виникло лише ПРАВО на ретрансляцію відповідних каналів, з огляду на те, що спірна Угода є ліцензійним договором.

Таке твердження відповідача не відповідає загальним засадам цивільного законодавства принципам свободи договору, справедливості, добросовісності й розумності, встановленим статтями 3, 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони в договорі вільно визначають свої права та обовязки з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, в тому числі можуть включити до договору елементи різних договорів, тобто укласти змішаний договір.

Саме такий змішаний договір укладено сторонами 01.01.2009. При цьому, регулювання питань використання обєктів інтелектуальної власності суміжних прав на канали „Eurosport” та „Eurosport 2” є тільки частиною Угоди, яка має комплексну, більш широку правову природу. Так, питання прав на інтелектуальну власність регулюються лише пунктами 7.1-7.3 розділу 7 Загальних умов Угоди.

Крім того, що дана Угода містить всі істотні умови, встановлені цивільним законодавством для ліцензійних договорів, вона також містить додаткові умови, визначені сторонами на власний розсуд, погоджені ними та визнані як обовязкові до виконання, зокрема, щодо обовязку відповідача ретранслювати телевізійні спортивні канали „Eurosport” та „Eurosport 2” (преамбула Угоди, розділ 5 Документа, пункти 2.1, 10.1, 10.2, 10.3, 10.4 Загальних умов Угоди).

Щодо застережень відповідача стосовно тлумачення поняття „канал” суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”:

-канал телевізійний певна смуга частот, призначена для потреб телебачення і зазначена у Плані використання радіочастотного ресурсу України;

-канал мовлення сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозвязку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми;

-мовник (теле- чи радіо) субєкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами;

-провайдер програмної послуги субєкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж;

-програма (телерадіопрограма) поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення;

-ретрансляція прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником;

-трансляція (телерадіотрансляція) початкова передача, яка здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням.

Отже, дійсно термін „канал” є суто технічним терміном та має певні технічні характеристики. Утім, не зважаючи на таку свою назву, канали „Eurosport” та „Eurosport 2” за своєю природою є програмами.

Такий висновок підтверджується і тим, що рішенням Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення № 652 від 02.04.2008 „Про затвердження Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з частиною 1 статті 42 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, програма (канал) „Eurosport” та програма (канал) „Eurosport 2” внесені до вказаного Переліку /том 2, арк.с.11-19/, тобто в даному випадку поняття „канал” та „програма” ототожнені.

Виходячи зі змісту Угоди з кабельним оператором №ІІ/32/09.021354 від 01.01.2009, діяльність позивача полягає в тому, що він є виробником інформаційного продукту спортивних каналів (програм) „Eurosport” та „Eurosport 2”. Позивач транслює ці канали (програми) через супутник. Прийом сигналу з супутника здійснюється або безпосередніми абонентами, або провайдерами програмної послуги. В останньому випадку провайдер програмної послуги (організація кабельного телебачення), отримавши сигнал, ретранслює його через свою кабельну мережу кінцевим абонентам.

Отже, відбувається нерозривний процес передачі інформації у реальному режимі часу, коли сигнал мовника (в даному випадку позивача) передається через супутник до провайдера програмної послуги (в даному випадку відповідача), який одразу ретранслює програму кінцевим абонентам.

Таким чином, суть ретрансляції полягає у тому, що мовник (позивач) передає сигнал програми (здійснює трансляцію), а провайдер програмної послуги (відповідач) одночасно і приймає програму від мовника, і передає її абонентам.

Слід зазначити, що спірна Угода є двостороннім договором, а отже, і позивач, і відповідач наділені як правами, так і обовязками. Так, як випливає з тексту Угоди відповідач наділений не лише правом використання обєктів інтелектуальної власності, але й обовязком ретранслювати канали „Eurosport” та „Eurosport 2”. Доказів звільнення відповідача від виконання ним свого обовязку за Угодою суду не надано.

Посилання відповідача на частину девяту статті 1109 Цивільного кодексу України як на підставу нікчемності тих положень Угоди, які визначають обовязки ТОВ „КТРК „Девком” відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки за змістом наведеної норми нікчемними є лише ті умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу.

Утім, як зазначено вище, умови Угоди, якими встановлено обовязок відповідача здійснювати ретрансляцію телевізійних спортивних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2”, не лише не суперечать положенням Цивільного кодексу України, а навпаки повністю відповідають ним.

Водночас, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, настання яких бажають сторони. Правочин завжди є правомірним, якщо тільки його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, умови Угоди не зводяться лише до надання позивачем відповідачеві дозволу та права на використання обєкта інтелектуальної власності, але й передбачають певні обовязки відповідача, зокрема, обовязок здійснювати ретрансляцію телевізійних спортивних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2”.

Ухилення відповідача від виконання обовязків за Угодою є порушенням зобовязання та суперечить вимогам статті 526 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Те, що Угода має, в тому числі, і ознаки ліцензійного договору, не звільняє відповідача від виконання обовязків за Угодою, оскільки за змістом частини першої статті 1109 Цивільного кодексу України ліцензійний договір є двостороннім, консенсуальним, оплатним.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа (в даному випадку позивач) має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі і на поновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом спонукання до виконання обовязків за Угодою.

Факт порушення відповідачем умов спірної Угоди, яка є чинною на теперішній час, доведено належними й допустимими доказами та не спростований відповідачем, а тому вимоги позивача про зобовязання відповідача виконувати обовязки за Угодою з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009 шляхом здійснення ретрансляції телевізійних каналів „Eurosport” та „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача і підлягає стягненню з нього на користь позивача в розмірі 1073,00грн.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” (ідентифікаційний код 24689584; 99029, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 29, кв. 67) виконувати обовязки за Угодою з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009.

3.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” (ідентифікаційний код 24689584; 99029, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 29, кв. 67) здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу „Eurosport” в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” до 31.12.2012 за Угодою з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009.

4.Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” (ідентифікаційний код 24689584; 99029, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 29, кв. 67) здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу „Eurosport 2” в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” до 31.12.2012 за Угодою з кабельним оператором №/32/09.021354 від 01.01.2009.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кабельна Телерадіокомпанія „Девком” (ідентифікаційний код 24689584; 99029, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 29, кв. 67; п/р 260045645904 в Севастопольському відділенні ПАТ „СЕБ Банк”, м. Київ, МФО 300175, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Акціонерного товариства „Євроспорт” [EUROSPORT] (ідентифікаційний номер 353735657 R.C.S. м. Нантер; Франція, 92798, Іссі-Муліно Седекс 9, вул. Гастон е Рене Кодрон, 3 [3 rue Gaston Еt Rene Caudron, 92798, Issy Les Moulineaux Сedex 9 ]) судовий збір у сумі 1073,00 грн (одна тисяча сімдесят три грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

12.03.2012.