Ухвала суду № 22037359, 06.03.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2012 р. Справа № 5019/169/12

За позовом Прокурор Радивилівського району Рівненської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Рівненське відділення Українського державного фонду підтримк

до відповідача Фермерське господарство "Агротехсервіс"

про стягнення 21 991 грн. 00 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник ОСОБА_1. (довіреність №341 від 10.06.2011 року);

від відповідача : керівник Ніколайчук В.Ф;

від органу прокуратури: Гіліс І.В. посвідчення №4 від 19.01.2011 року

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Радивилівського району Рівненської області в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Фермерського господарства «Агротехсервіс»про стягнення 21991 грн., з яких: 20000 грн. основний борг, 1546 грн. пеня та 445,00 грн. інфляційні втрати.

Представник позивача та прокурор підтримали у судовому засіданні позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 15500 грн., та проти стягнення основного боргу в розмірі 4500 грн. заперечив у зв'язку із сплатою даного боргу, що стверджується копіями платіжних доручень №4 від 29.02.2012 року на суму 2000 грн. та №16 від 03.03.2012 року на суму 2500 грн. При цьому відповідач просить суд відтермінувати виконання даного рішення до 01.09.2012 року у зв'язку із важким фініново-економічним станом господарства.

В матеріалах справи наявний лист №71 від 05.03.2012 року, яким Рівненська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників просить суд відтермінувати Фермерському господарству «Агротехсервіс»погашення заборгованості до кінця 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

ВСТАНОВИВ:

15.05.2006 року між Рівненським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Агротехсервіс»укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №3 (далі - Договір).

Пунктами 1.1, 3.1.2, 3.4.2, 4.1 та 7.2 Договору передбачено, що Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобовязується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ФГ «Агротехсервіс»в сумі 20000,00 грн., а фермерське господарство зобовязується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у строк та розмірах, що обумовлені умовами Договору.

Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств має право вимагати від ФГ «Агротехсервіс»повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.

ФГ «Агротехсервіс»зобовязується повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Рівненському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств згідно встановленим графіком: 5000,00 грн. до 15.09.2010 року, 15000,00 грн. до 15.05.2011 року. Фінансова підтримка (допомога) надається терміном до 15.05.2011 року.

Договір діє до повного повернення ФГ «Агротехсервіс»коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких грошових зобовязань, передбачених цим договором.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині надання 20000,00 грн. зворотної фінансової підтримки (допомоги) виконав належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №73 від 18.05.2006 року на суму 20000,00 грн..

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

Проте, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасного повернення наданої фінансової підтримки (допомоги) належним чином не виконав, сплатив лише 4500 грн., після порушення провадження у даній справі, що стверджується копіями платіжних доручень №4 від 29.02.2012 року на суму 2000 грн. та №16 від 03.03.2012 року на суму 2500 грн. внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 15500 грн., яка мала бути сплачена останнім згідно Графіку 15.09.2010 року в розмірі 5000 грн., та 15.05.2011 року в розмірі 15000 грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 провадження в частині стягнення основного боргу в розмір 4500 грн. 00 коп. слід припинити.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості в розмірі 15500 грн.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Поворотна фінансова допомога за своєю цивільно-правовою природою є позикою (лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.03.2008р. №2944/11-11).

Операції із запозичення коштів оформляється згідно із вимогами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2.6 Порядку надання та використання коштів фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №162/426/181 від 17.06.2002р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, кошти фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств, що надаються на зворотній основі, виділяються на конкурсних засадах для господарської діяльності селянських (фермерських) господарств, з терміном повернення до трьох років.

Пунктами 1.1, 3.1.2 Договору передбачено, що Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобовязується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ФГ «Агротехсервіс»в сумі 20000,00 грн., а фермерське господарство зобовязується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у строк та розмірах, що обумовлені умовами Договору.

Рівненське відділення Укрдержфонду має право вимагати від ФГ «Агротехсервіс»повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1102, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Пунктом 3.4.2 Договору передбачено, що ФГ «Агротехсервіс»зобовязується повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Рівненському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств згідно встановленим графіком: 5000,00 грн. до 15.09.2010 року., 15000,00 грн. до 15.05.2011 року.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень п.5.2 Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду (Рівненському відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

За неналежне виконання відповідачем обовязку за Договором в частині своєчасного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги), позивач нарахував пеню: на суму боргу в розмірі 5000,00 грн. в період з 15.09.2010 року по 15.03.2011 року в розмірі 386 грн. 50 коп., та на суму боргу в розмірі 15000,00 грн. в період з 15.05.2011 року по 13.11.2011 року в розмірі 1159 грн. 50 коп. Розрахунки перевірені та визнані судом вірними.

Приписами ст.230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача 1546 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту пункту 3.4.2 Договору слідує, що момент прострочення відповідачем виконання зобовязання встановлюється щодо кожного чергового платежу за Графіком окремо, і як наслідок, інфляційні втрати також мають нараховуватись на суму боргу по кожному черговому платежу, строк оплати якого вже настав окремо з урахуванням вимог статей 612, 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2008р. у справі №15/360-07 та від 06.08.2009р. у справі № 5/634-08.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання зобов'язання позивачем на суму боргу нараховано три відсотки річних у сумі 62 грн. 84 коп. та інфляційні втрати у розмірі 80 грн. 10 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15500 грн. 00 коп., пені в розмірі 1546 грн. 00 коп., 445 грн. 00 коп., збитків від інфляції є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Відповідачем подане суду клопотання про відстрочення оплати заборгованості до 01.09.2012 року. Клопотання відповідача про відстрочку виконання даного рішення до 01.09.2012 року на думку суду підлягає задоволенню, оскільки мотивоване тяжким фінансовим станом господарства.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 року №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 4500 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Агротехсервіс" (35507, с.Бугаївка Радивилівського р-н, Рівненської області, код ЄДРПОУ 32631910, р/р 26003740010030 в Рівненській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 333012) на користь Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (33000, м.Рівне, вул.Словацького 1/113, р/р 35214007000159 в УДК м.Рівне, код ЄДРПОУ 13978486) основний борг в сумі 15500 грн. 00 коп., пеню в розмірі 1546 грн. 00 коп., 445 грн. 00 коп. збитків від інфляції. Відстрочити виконання рішення до 01.09.2012 року.

4. Стягнути з Фермерського господарства "Агротехсервіс" (35507, с.Бугаївка Радивилівського р-н, Рівненської області, код ЄДРПОУ 32631910, р/р 26003740010030 в Рівненській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 333012) 1609 грн. 50 коп. судового збору в дохід Державного бюджету.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний "12" березня 2012 року