Ухвала суду № 22037107, 16.03.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"16" березня 2012 р.№ 5017/2012/539 Суддя Антощук С.І., розглянувши матеріали заяви (вх.№1172/2012 від 13.03.2012р.): Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Одеса;

до боржника: Приватного підприємства „ІПФ-ТРАНС” (м.Іллічівськ; поштова адреса: 65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115; код ЄДРПОУ 35178465)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ІПФ-ТРАНС” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність непогашеної заборгованості та відсутність боржника за місцем реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом Приватного підприємства „ІПФ-ТРАНС” підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви про порушення справи не додано належних доказів надсилання боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів; доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов’язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до п.2 ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов’язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”.

Однак, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до заяви про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ІПФ-ТРАНС” не додала жодних доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме рішення суду, який розглядав спір між сторонами про стягнення зазначеної у заяві заборгованості та виконавчих документів щодо виконання такого рішення; інших доказів наявності підстав для застосування ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: доказів відсутності боржника за місцезнаходженням (Витяг або Довідку з ЄДР про наявність відповідного запису); доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, доказів наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Відповідно до підпункту 13 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” ставка судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство, що подається до господарського суду, складає 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік” розмір мінімальної заробітної плати станом на 13.03.2012р. (дату подання заяви про порушення справи до суду) становить 1073 грн.

Таким чином, заявник зобов’язаний до заяви про порушення справи про банкрутство надати докази сплати судового збору за подання заяви у сумі 5365 грн. Однак, доказів сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ІПФ-ТРАНС” заявником не надано.

Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Додана до заяви поштова квитанція про відправку кореспонденції датована 06.09.2011р. та не доповнена описом вкладення відправлення, тому не розглядається судом як належний доказ направлення заяви і доданих документів боржнику станом на 13.02.2012р.

Враховуючи вищевикладене, заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ІПФ-ТРАНС” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п. 3,4,6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п. 3,4,6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про визнання Приватного підприємства „ІПФ-ТРАНС” (м.Іллічівськ; поштова адреса: 65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115; код ЄДРПОУ 35178465) банкрутом повернути заявнику без розгляду.

2.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2-х арк. з додатком на 32-х арк.

Суддя Антощук С.І.