Рішення № 22036588, 20.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/18/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.12 Справа № 5009/666/12

Суддя Мірошниченко М.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сємат»(69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 99/4)

до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1. довіреність № 7 від 20.01.2012 р.

від відповідача: ОСОБА_2. довіреність № 20-302 від 06.12.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сємат» звернулося в господарський суд із позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»суми 28904,40 грн. заборгованості за договором поставки № 20/2011/707 від 11.04.2011 р.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 20/2011/707 від 11.04.2011 р. в період з квітня 2011 р. по серпень 2011 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 75045,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями та актом звіряння розрахунків станом на 21.11.2011 р. Проте, у визначені Договором строки, відповідач за отриману продукцію розрахувався лише частково - в сумі 46141,20 грн. Решта боргу в сумі 28904,40 грн. залишилась несплаченою. Надіслана на адресу відповідача Претензія з вимогою сплатити заборгованість, була залишена останнім без задоволення. Посилаючись на приписи статей 11, 16, 96, 525, 526, 530, 712 ЦК України та 193, 218, 222, 265 ГК України позивач просить позов задовольнити.

Відповідач ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» у письмовому відзиві на позовну заяву наявність заборгованості перед позивачем за договором поставки № 20/2011/707 від 11.04.2011 р. в сумі 28904,40 грн. підтвердив. Посилаючись на умови п. 5.1 Договору зазначив, що оскільки, при поставці продукції позивачем не було надано відповідачу повного пакету документів, передбаченого п. 4.3 Договору, підстави для оплати у відповідача були відсутні. Просить у позові відмовити.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені відповідно, у позовній заяві та у відзиві на неї.

Ухвалою господарського суду від 20.02.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 20.03.2012 р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 20.03.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 11.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сємат»(Постачальником, позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжсталь»(Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № 20/2011/707 (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобовязався виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої зазначені в Специфікаціях, які є невідємною частиною Договору.

Згідно із п. 3.1 Договору орієнтовна сума Договору на момент його укладання становила 150620,40 грн. (в т.ч. ПДВ).

В пункті 4.3 Договору наведено перелік товаросупроводжувальних документів: накладна; сертифікат якості; рахунок; податкова накладна.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки здійснюються за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції згідно із розділом 6 Договору на підставі наданих документів, вказаних в п. 4.3 Договору. При відсутності зазначених документів строк розрахунків вираховується з моменту отримання повного пакету документів.

Як встановлено судом, протягом квітня-серпня 2011 р. позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 75045,65 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними № РН-0000011 від 21.04.2011 р. на суму 24393,60 грн., № РН-0000043 від 01.06.2011 р. на суму 12600,00 грн., № РН-0000044 від 01.06.2011 р. на суму 9147,60 грн., № РН-0000074 від 21.07.2011 р. на суму 9147,60 грн., № РН-0000075 від 21.07.2011 р. на суму 7560,00 грн., № РН-0000094 від 18.08.2011 р. на суму 12196,80 грн. Товар отримано на підставі довіреностей серія ЯЖК № 707849/1379 від 19.04.2011 р., серія ЯЖК № 706280/2017 від 01.06.2011 р., серія ЯЖК № 719373/2764 від 20.07.2011 р., серія ЯЖК № 718400/3204 від 18.08.2011 р.

Для оплати поставленої продукції позивач виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури на загальну суму 75045,65 грн. які останнім були сплачені частково. Згідно долучених до матеріалів справи банківських виписок від 12.07.2011 р., від 13.07.2011 р. та від 03.08.2011 р., за поставлену за Договором продукцію відповідач сплатив лише 46141,20 грн. Решта боргу в сумі 28904,40 грн. залишилась несплаченою.

У звязку з цим 22.11.2011 р. позивач направляв на адресу відповідача Претензію (вих. № 090 від 21.11.2011 р.) з вимогою сплатити 28904,40 грн. за отриману за Договором продукцію.

З урахуванням відповіді на Претензію, листом від 09.01.2012 р. (вих. № 003) на адресу відповідача повторно були направлені копії спірних накладних, рахунків, податкових накладних та сертифікатів якості на поставлену продукцію. Докази направлення вказаних Претензії та листа (оригінали фіскальних чеків № 2159 від 22.11.2011 р., № 2647 від 16.01.2012 р. з відповідними описами вкладення) містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач оплату решти боргу так і не здійснив.

Позовна вимога про стягнення з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»суми 28904,40 грн. основного боргу стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданої за Договором продукції підтверджується матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати продукції, всупереч вимог закону та умов Договору, у повному обсязі не виконав.

Матеріали справи свідчать, що, незважаючи на вимоги позивача, відповідач лише частково оплатив отриману від позивача продукцію, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 28904,40 грн., що було відображено сторонами в Акті звірки взаєморозрахунків від 21.11.2011 р., підписаному уповноваженими представниками обох сторін та скріпленому печатками підприємств.

Доказів погашення заборгованості в сумі 28904,40 грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд констатує наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 28904,40 грн. основного боргу за Договором у повному обсязі.

Доводи відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на вищевикладене, а також наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом п. 4.3 Договору разом з продукцією Продавець передає накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну.

За твердженням позивача, разом з товаром відповідачу надавався весь пакет документів, передбачений п. 4.3 Договору.

Суд наголошує, що при укладанні Договору сторонами не було узгоджено якогось особливого порядку передачі/вручення вказаного пакету документів позивачем відповідачу (під підпис тощо).

Відповідачем вищевказане твердження позивача належним чином не спростовано.

При цьому, суд відзначає, що протягом всього часу з моменту отримання продукції і до звернення позивача до суду з даним позовом відповідач жодного разу не висловлював претензій позивачу щодо виконання умов Договору та не заперечував існування заборгованості за отриману продукцію.

Суд наголошує, що в матеріалах справи містяться докази повторного направлення відповідачу усього необхідного пакету документів передбаченого умовами п. 4.3 Договору (документи направлені супровідним листом від 09.01.2012р.; в матеріалах справи містяться докази направлення листа та пакета документів відповідачу 18.01.2012р.) .

Як вже зазначалось, статті 712 та 692 ЦК України до обовязків покупця, зокрема, відносять оплату товару після отримання його від продавця, якщо інше не встановлено законом або договором. В даному випадку ані законом, ані Договором інше не встановлено. Факт отримання товару за Договором підтверджений матеріалами справи.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обовязку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманої від позивача продукції.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вказує на правомірність та доведеність заявлених ТОВ «Сємат»позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, ЄДР 00191230, р/р № 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сємат»(69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 99/4, ЄДР 34595639, р/р № 2600410080901 в АТ «Мета банк», м. Запоріжжя, МФО 313582) суму основного боргу в розмірі 28904 (двадцять вісім тисяч девятсот чотири) грн. 40 коп. та суму судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.03.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко