Рішення № 22036311, 22.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 110

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2012Справа №5002-4/153-2012 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибюшн компані» (юридична адреса: 99002, АР Крим, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15); (поштова адреса: 99014, АР Крим, м. Севастополь, Камишове шосе, 15)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 13261,53 грн.

Суддя Бєлоглазова І.К.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2, дов. б/н від 03.01.2012 р. у справі.

Від відповідача не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибюшн компані», м. Севастополь, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ялта, про стягнення заборгованості у розмірі 13261,53 грн. (з врахуванням уточнень від 01.03.2012) Позовні вимоги мотивовані тим, що постачальник (позивач) на постійних основах здійснював поставку товару покупцю (відповідачу), що підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними № 00000243372 від 10.06.2011 на суму 2485,80 грн. та № 00000243433 від 10.06.2011 на суму 9710,28 грн. (з врахування повернення покупцем товару на суму 496,80 грн.), проте покупець (відповідач), прийнявши товар, не виконав свій обовязок щодо оплати його повної вартості, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 12196,08 грн. та стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Крім вимог про стягнення основного боргу у розмірі 12196,08 грн. позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 887,88 грн. та 3% річних у розмірі 177,57 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини не явки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був сповіщений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить реєстр згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 16.01.2012, від 03.02.2012, від 17.02.2012 та 07.03.2012, а також направлення ухвали суду від 13.01.2012 рекомендованим листом з повідомленням за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до вимог ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з пояснень позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрібюшн компані» (постачальник) у червені 2011 здійснило поставку фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (покупець) товару (води) на загальну суму 12196,08 грн., що підтверджується видаткової накладною №00000243433 від 10.06.2011 на суму 9710,28 грн. (з врахуванням повернення товару на суму 496,80 грн.) та видатковою накладною №00000243372 від 10.06.2011 на суму 2485,80 грн.

Фактично, як свідчать матеріали справи, за видатковою накладною №00000243433 від 10.06.2011 позивачем поставлено товар на суму 10207,08 грн., з яких повернено товар на суму 496,80 грн. Остаточна вартість товару за цією накладною становить 9710,28 грн. Факт отримання товару за накладною №00000243433 від 10.06.2011 відповідачем підтверджується підписом СПД ОСОБА_1 на накладній.

Що стосується видаткової накладної №00000243372 від 10.06.2011 на суму 2485,80 грн., то вона не може бути прийнята судом, оскільки товар за цією накладною був отриманий не відповідачем, а невідомою особою.

Ухвалою від 06.03.2012 суд зобовязував позивача надати докази отримання товару за вказаною видатковою накладною фізичною особою підприємцем ОСОБА_1., проте у судовому засіданні, яке відбулося 22.03.2012 такі докази позивачем не були представлені.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судом розглядається поставка товару відповідачу лише за накладною №№00000243433 від 10.06.2011 на суму 9710,28 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обовязку.

Аналіз матеріалів справи дозволяє суду дійти висновку, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини, повязані з поставкою товарів, які згідно ст. 712 Цивільного кодексу України регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виконання позивачем своїх обовязків щодо поставки води підтверджується наведеними вище доказами.

У видатковій накладній №00000243433 від 10.06.2011 встановлений порядок та строки оплати товару, відповідальність сторін. Так, у п. 4 зазначено, що покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше 5 банківських днів з моменту отримання товару. Оплата провадиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Проте ці вимоги договору відповідачем не були виконані, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 9710,28 грн.

Претензією від 15.12.2011 за вих. № 158 позивач запропонував відповідачу сплатити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрібюшн компані» заборгованість за поставлений товар, а також сплатити 3 % річних та подвійну облікову ставку НБУ. Однак вона залишена відповідачем без відповіді.

На день розгляду справи доказів погашення боргу у розмірі 9710,28 грн. або заперечень на позов фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. не надано.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, вимоги про стягнення боргу за поставлений товар підлягають задоволенню у розмірі 9710,28 грн.

Крім вимог про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню за накладною №00000243372 від 10.06.2011 у розмірі 706,91 грн. та 3% річних у розмірі 141,38 грн.

За приписами ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Поняття пені передбачено у п. 3 ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996 р. № 543/96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежує строк нарахування пені 6 місяцями від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У п. 5 видаткової накладної № 00000243372 від 10.06.2011 сторони передбачили, що за недотримання строків оплати товару покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача від 01.03.2012 р., суд дійшов до висновку, що він виконаний на підставі норм чинного законодавства та сума пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за спірною видатковою накладною №00000243433 від 10.06.2011 становить 706,91 грн. Заперечень проти розрахунку вказаної суми відповідачем не надано. Ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за видатковою накладною №00000243433 від 10.06.2011 у розмірі 141,38 грн.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача від 01.03.2012 р., виконаним відповідно до вимог чинного законодавства, сума 3% річних за видатковою накладною №00000243433 від 10.06.2011 становить 141,38 грн. Заперечень проти розрахунку вказаної суми відповідачем не представлено. Ця сума також підлягає стягненню з відповідача.

Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами. Інших документів сторонами не надано.

Судові витрати суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивачем 01.03.2012 було зменшено розмір позовних вимог, то суд вважає за необхідне на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернути товариству з обмеженою відповідальністю«Дистрібюшн компані» судовий збір у розмірі 5,25 грн. ((13261,53 Х 1609,50 / 13304,92) 1609,50).

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення підписаний та оформлений 22.03.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрібюшн компані», м. Севастополь, до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ялта, про стягнення 13261,53 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрібюшн компані», (99002, АР Крим, м. Севастополь, вул. Н.Краєвої, 15, код ЄДРПОУ 36951480, р/р не відомі) 10558,57 грн. заборгованості, у тому числі 9710,28 грн. основного боргу за поставлений товар, 141,38 грн. річних та 706,91 грн. пені.

3. В частині стягнення заборгованості у розмірі 2702,96 грн. у позові відмовити.

4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрібюшн компані», (99002, АР Крим, м. Севастополь, вул. Н.Краєвої, 15, код ЄДРПОУ 36951496, р/р не відомі) 1281,45 грн. судового збору.

5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Дистрібюшн компані», (99002, АР Крим, м. Севастополь, вул. Н.Краєвої, 15, код ЄДРПОУ 36951480, р/р не відомі) з державного бюджету м. Сімферополя, (р/р 31112009700002, банк отримувача: ГУДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код отримувача 34740405, МФО 824026) 5,25 грн. витрат, повязаних зі сплатою судового збору за платіжним дорученням №000000043 від 10.01.2012.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБєлоглазова І.К.