Постанова № 22036090, 20.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 5023/5549/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Запорощенка М.Д.,

Акулової Н.В., Владимиренко С.В.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка, Харківська обл.

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року

та рішеннягосподарського суду Харківської області від 10.08.2011 року

у справі№ 5023/5549/11 господарського суду Харківської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ", м. Рівне

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка, Харківська обл.

простягнення 850 861,91 грн., за участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 (дов.№1 від 22.06.2011 року);

Відповідача: ОСОБА_2 (дов.№1 від 03.01.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.08.2011року по справі № 5023/5549/11 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" 486 756,60 грн. основного боргу, 55 611,44 грн. пені, 14 410,33 грн. - 3% річних, 51 369,46 грн. інфляційного збільшення основного боргу, 8508,62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року (судді: Істоміна О.А., Барбашова С.В., Білецька А.М.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 10.08.11 року у справі № 5023/5549/11 без змін.

Прийняті судові акти, мотивовані доведеністю позовних вимог, оскільки нарахована позивачем сума в розмірі 608147,83 грн., з яких 486756,60 грн. - сума основного боргу, 55611,44 грн. - пеня, 14410,33 грн. - 3% річних та 51369,46 грн. - сума інфляційного збільшення основного боргу, ґрунтується на умовах договору та додаткової угоди до нього, а також відповідає вимогам чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2011 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року у справі № 5023/5549/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 55 611,44 грн. пені, 14 410,33 грн. - 3% річних, 51 369,46 грн. інфляційних витрат та 3 641,00 витрат на сплату державного мита.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.04.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНСЕКО ФАРМ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" був укладений договір поставки насіння цукрових буряків № СВ - 18, предметом якого є зобов'язання постачальника (ТОВ "ІНСЕКО ФАРМ" ) поставити покупцю (відповідачу) насіння цукрових буряків (товар), а зобов'язанням покупця (відповідача) прийняти товар та оплатити його. (п.1.1. Договрору).

Відповідно до пункту 3.2 договору покупець оплачує товар наступним чином: передплата у розмірі 20 відсотків загальної вартості товару до 07.04.2010 року; решта вартості поставленого товару оплачується у строк до 15 листопада 2010 року.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобов'язаний, на вимоги постачальника, сплатити пеню від суми прострочення або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 ЦК України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

09 квітня 2010 року на виконання умов Договору товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСЕКО ФАРМ" поставило відповідачу товар на суму 904 392,00 грн.

Проте відповідач в порушення умов договору, оплатив отриманий товар на суму 180 878,40 грн., заборгованість становить 723 513,60 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 13.04.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ІНСЕКО ФАРМ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" (позивачем) було укладено договір про відступлення права вимоги № 140, умовами якого передбачено, що первісний кредитор (ТОВ "ІНСЕКО ФАРМ") відступає право вимоги, а новий кредитор (позивач) набуває права вимоги виконання обов'язків ТОВ "Сінтал Агро Трейд" (відповідач, боржник) за договором поставки цукрових буряків № СВ - 18 від 03.04.2010 року (основний договір), загальна сума заборгованості яку боржник зобов'язаний сплатити новому кредитору становить 723 513,60 грн. за основним договором.

12.05.2011 року між ТОВ "ІНСЕКО ФАРМ" (первісний кредитор) та ТОВ "Агро ХХІ" (позивачем) укладено додаткову угоду № 1 до договору № 140 про відступлення права вимоги від 13.04.2011 року, якою сторони домовились про право вимоги всіх інших грошових і не грошових зобов'язань з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних від простроченої суми, пені, штрафів, збитків, а також застосування інших, передбачених законодавством України, правових наслідків порушення зобов'язання, які виникли та/або виникнуть на підставі Основного договору.

28 квітня 2011 року позивач листом № 232/04/11 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" та повідомив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ" є новим кредитором за договором № СВ - 18 поставки насіння цукрових буряків від 03.04.2010 року, звернення отримано відповідачем 04 травня 2011 року.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем було перераховано позивачу 161757,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.06.2011 року та 75000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.06.2011 року, сума основного боргу становить 486756,60 грн.

Тому суди дійшли висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням пені, 3% річних, інфляційного збільшення основного боргу.

Проте висновки судів попередніх інстанцій про своєчасність повідомлення боржника новим кредитором про заміну кредитора у зобов'язанні є передчасними та суперечать ст.43 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. (стаття 517 ЦК України).

У статті 516 Цивільного кодексу України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Здійснюючи аналіз наявних матеріалів справи, суди попередніх інстанцій в супереч приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надали належної правової оцінки повідомленню про вручення поштового відправлення в якому зазначена дата 29.04.2011 року (а.с.27) чи має дане повідомлення відношення до листа №232/04/11 від 28.04.2011 року; задовольняючи заявлені позовні вимоги про стягнення пені судами не досліджено питання чи повідомлений боржник про зміну пунктів договору №140 про відступлення права вимоги від 13.04.2011 року внесеними додатковою угодою №1 від 12.05.2011 року, оскільки перехід прав вимоги становить предмет відносин тільки старого кредитора та нового кредитора, а боржнику повинно бути байдуже, кому саме виконувати зобов'язання, його згоди на цесію не потрібно. Однак все ж таки його необхідно повідомити про зміну умов договору №140 про відступлення права вимоги від 13.04.2011 року інакше він вправі виконати зобов'язання колишньому, а не новому кредитору.

Отже, неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог статті 47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи; стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищенаведене переконливо свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені.

Оскільки передбачені статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Згідно зі статтею 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка, Харківська обл. задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року та рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2011 року у справі №5023/5549/11 скасувати.

3. Справу №5023/5549/11 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко