Постанова № 22036085, 20.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. Справа № 5024/1438/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, суддіДемидової А.М.,

суддівКоваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М.

розглянувши касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р.

у справі№ 5024/1438/2011 господарського суду Херсонської області

за позовомПрокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

доКП теплових мереж "Каховтеплокомуненерго"

простягнення 2154228,06 грн.

За участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 дов.,

від відповідача не з'явилися,

від прокуратури Громадський С.О. посв.

ВСТАНОВИВ:

26.07.2011 року прокурор м. Миколаєва (далі по тексту - Прокурор) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Миколаївської філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі по тексту - Позивач) до Комунального підприємства теплових мереж “Каховтеплокомуненерго”(далі по тексту - Відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 1906294 грн. 26 коп., втрат від інфляції у сумі 22935 грн. 25 коп., 3% річних у сумі 14571 грн. 42 коп. та 80042 грн. 64 коп. пені.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.09.2011 року у справі № 5024/1438/2011 (суддя Ємленінова З.І.) позов задоволений частково та з відповідача на користь позивача стягнуто: 2034540 грн. 95 коп. боргу, 24200 грн. 95 коп. збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) 15443 грн. 52 коп. 3% річних та 800 грн. 42 коп. пені, а також у дохід Державного бюджету України: 22338 грн. 09 коп. витрат на державне мито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заяву відповідача про надання розстрочки виконання рішення на 3 місяця залишено судом без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року у справі № 5024/1438/2011 (судді Шевченко В.В., Бєляновський В.В., Мирошниченко М.А.) рішення господарського суду Херсонської області від 08.09.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27 грудня 2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в особі Миколаївської філії (постачальник) та комунальним підприємством теплових мереж "Каховтеплокомуненерго" (покупець) було укладено договір № 10-11/ТЕ/-2-2 поставки природного газу за державні кошти для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Крім цього між сторонами 28.01.2011 року укладено договір №11/БО-2-2 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Згідно пунктів 1.1 вищезазначених договорів позивач зобовязався поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач зобовязався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого сторонами порядку.

В пунктах 4.1 договорів поставки № 10-11/ТЕ-2-2 від 27.12.2010року та № 11/БО-2-2 від 28.01.2011 року сторони узгодили, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Суди зазначили, що наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2011року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року за договором № 10-11/ТЕ-2-2 від 27.12.2010 року підтверджується, що позивач передав у власність відповідача у період з січня 2011 року по березень 2011 року природний на суму 2817944грн.34коп.

Натомість відповідач здійснив часткову оплату по договору № 10-11/ТЕ-2-2 від 27.12.2010 року.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 10-11/ТЕ-2-2 станом на день звернення з позовом становила 1 906 294грн.26коп., а відповідно до заяви позивача про зменшення ціни позову 1 826 712грн.79коп.

Також наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі газу від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року за договором №11/БО-2-2 від 28.01.2011 року позивач передав у власність відповідача у період з січня 2011 року по березень 2011 року природний газ на суму 1827804грн.07коп., що підтверджується.

Оплата здійснена за цим договором в сумі 1 619 975грн.91коп.

Отже, заборгованість відповідача за договором №11/БО-2-2 від 28.01.2011року становить 207 828грн.16коп.

Враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеними між сторонами у справі договорами поставки природного газу № 10-11/ТЕ-2-2 від 27.12.2010 та № 11/БО/2-2 від 28.01.2011 р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого в період з січня по березень 2011 р. включно природного газу, внаслідок чого має заборгованість по його оплаті, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України та умов названих договорів, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню:

- за Договором-1 борг в сумі 1.826.712 грн. 79 коп., а також 22935 грн. 25 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р. та 14571 грн. 42 коп. - 3% річних за період з 21.02.2011 р. по 16.06.2011 р.

- за Договором-2 борг в сумі 207.828 грн., а також 1265 грн. 70 коп. збитків від інфляції за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р. та 872 грн. 10 коп. 3% річних за період з 07.02.2011 р. по 16.06.2011 р. та стягнув з відповідача в дохід Державного бюджету України: 22.338 грн. 09 коп. витрат на державне мито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в порядку ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Крім того, беручи до уваги інтереси обох сторін та факт неподання відповідачем доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість або ускладнення виконання рішення, суд попередньої інстанції вірно погодився з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення на 3 місяця.

Згідно приписів ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Таким чином, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, якщо порушення зобовязання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого субєкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується те, що порушення зобовязання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача та на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобовязань вплинуло не отримання ним субвенції з бюджету, кошти від якої мали піти на погашення боргу за поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а також для вироблення теплової енергії для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також заборгованість населення та організацій по сплаті послуг за теплопостачання і враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні та їх інтереси, що заслуговують на увагу суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 800 грн. 42 коп.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Миколаївської філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р. по справі № 5024/1438/2011 залишити без змін.

Головуючий, суддяА.М. Демидова

СуддяС.С. Коваленко

СуддяІ.М. Волік