Рішення № 22035713, 14.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р. Справа № 8/186-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ідентифікаційний код: 20474912, фактичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Братська, 14, юридичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 11/106, оф. 3,

до відповідача - 1: публічне акціонерне товариство «Яготинський маслозавод», ідентифікаційний код: 00446003, місцезнаходження: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Шевченка, 213,

та відповідача 2: публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75,

про стягнення витрат на відшкодування

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1., яка діє на підставі довіреностей від 07.04.2011 року за № 750/18 та від 21.12.2011 року за № 3096/26;

від відповідача - 1: ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 19.10.2011 року за № 1342, та ОСОБА_3., який діє на підставі довіреності від 19.10.2011 року за № 1343;

від відповідача 2: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі по тексту: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовом до публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод»(далі за текстом: Відповідач - 1) про стягнення страхового відшкодування у сумі 8188,00 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят вісім гривень 00 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач - 1, в порушення вимог ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», не сплатив в порядку регресу страхове відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась внаслідок вини водія транспортного засобу «ЗІЛ», належного Відповідачу - 1.

Відповідно до ухвали суду від 01.12.2011 року порушено провадження у справі №8/186-11 та призначено її розгляд на 13.12.2011 року.

13.12.2011 року в судове засідання Позивач та Відповідач - 1 не зявились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 01.12.2011 року не виконали. Ухвалою суду від 13.12.2011 року розгляд справи відкладено на 10.01.2012 року.

10.01.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвал суду від 01.12.2011 року та від 13.12.2011 року, дав пояснення, позов підтримав і просив задовольнити. В судове засідання зявився Відповідач 1, який виконав вимоги ухвал суду від 01.12.2011 року та від 13.12.2011 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі в звязку з тим, що його цивільно-правова відповідальність, як власника транспортного засобу «ЗІЛ», застрахована в публічному акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Позивачем та Відповідачем - 1 заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 10.01.2012 року задоволено. Ухвалою суду від 10.01.2012 року суд за власною ініціативою відповідно до вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - 1: публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі за текстом: 3-я особа або Відповідач - 2), та відклав розгляд справи на 24.01.2012 року.

24.01.2012 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 10.01.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив залучити 3-ю особу в якості Відповідача 2, в звязку з тим, що станом на 20.11.2008 року, коли мала місце дорожньо-транспортна пригода, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу “ЗІЛ”, державний номер НОМЕР_1, була застрахована в Національній акціонерній страховій компанії “Оранта” згідно Полісу серії ВА №6917210 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В судове засідання зявився Відповідач 1, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. 3-я особа в судове засідання не зявилась, про причини неявки суд не повідомила будучи повідомленою про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 10.01.2012 року не виконала. Ухвалою суду від 24.01.2012 року відповідно до вимог ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучено 3-ю особу - публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в якості Відповідача 2. Позивач в судовому засіданні 24.01.2012 року подав письмову заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача 1 кошти у сумі 510,00 грн. (пятсот десять гривень 00 коп.) та стягнути з Відповідача 2 кошти у сумі 7678,00 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 коп.). Ухвалою суду від 24.01.2012 року розгляд справи відкладено на 14.02.2012 року.

14.02.2012 року в судове засідання Позивач, Відповідачі 1, - 2 не зявились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Відповідач 2 вимоги ухвали суду від 24.01.2012 року не виконав. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих сторонами у справі пояснень суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 14.02.2012 року.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач - 2 належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлялась на адресу Відповідача - 2, суд дійшов висновку, що Відповідач - 2 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач - 2 про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він міг би посилатися, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то враховуючи раніше наданні Позивачем та Відповідачами 1 пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача - 1, дослідивши і обєктивно оцінивши подані докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, всебічно зясувавши всі обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2008 року ОСОБА_4 та ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий альянс», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», був укладений договір страхування наземного транспорту від 26.05.2008 року серії ИБ за № 1088855\05АП, відповідно до якого страхуванню підлягав транспортний засіб Aveo», державний номер НОМЕР_3 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Цивільний кодекс України у ст. 979 встановлює, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. При цьому, страховим випадком є - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України «Про страхування»), а страховою виплатою є - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

20.11.2008 року о 08 год. 00 хв. на вулиці Науки, 1, в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Aveo», державний номер НОМЕР_3, яким керував водій ОСОБА_4, та транспортного засобу «ЗІЛ», державний номер НОМЕР_1, яким керував (згідно з офіційною довідкою Управління державної автомобільної інспекції головного управління в місті Києві МВС України від 01.12.2008 року за № 8823) водій публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод»- ОСОБА_5. В ході розгляду справи встановлено, що транспортний засіб«ЗІЛ», державний номер НОМЕР_1, належить Відповідачу - 1.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2008 року по адміністративній справі № 3-46274/6 2008 р. та довідки Управління державної автомобільної інспекції головного управління в місті Києві МВС України від 01.12.2008 року за № 8823, копії яких містяться в матеріалах справи, - дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_5, працюючим водієм в публічному акціонерному товаристві «Яготинський маслозавод», п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306. На ОСОБА_5 накладено за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

Згідно з пунктами 11., 12., 14., 17., 19. Договору страхування наземного транспорту від 26.05.2008 року серії ИБ за № 1088855\05АП до Позивача 21.11.2008 року із письмовою заявою звернувся страхувальник - ОСОБА_4 щодо виплати страхового відшкодування в звязку з вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою, яка Позивачем визнана страховим випадком відповідно до умов договору від 26.05.2008 року серії ИБ за № 1088855\05АП.

Позивач розглянувши заяву страхувальника ОСОБА_4., вищезазначені постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2008 року по адміністративній справі № 3-46274/6 2008 р., довідку Управління державної автомобільної інспекції головного управління в місті Києві МВС України від 01.12.2008 року за № 8823, довідку інспектора ВООДТП ВДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, калькуляцію від 24.11.2008 року за № 1011985 вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Aveo», державний номер НОМЕР_3, страховий акт від 12.01.2009 року за № 13388/08/05/11 з розрахунком страхового відшкодування від 09.12.2008 року до цього страхового акту, та на виконання умов Договору страхування наземного транспорту від 26.05.2008 року серії ИБ за № 1088855\05АП здійснив 13.01.2009 року виплату страхувальнику ОСОБА_4. страхового відшкодування по страховій події у вигляді дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб VROLET Aveo», державний номер НОМЕР_3, у сумі 8188,00 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят вісім гривень 00 коп.). Здійснення виплати коштів підтверджується платіжним дорученням від 13.01.2009 року за № 335, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Цивільний кодекс України у ст.1191 встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільний кодекс України у ч.ч.1, 2 ст. 1187 передбачає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 1188 передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»забезпечує право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

В ході розгляду справи встановлено, що станом на 20.11.2008 року цивільно-правова відповідальність публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод», як власника транспортного засобу «ЗІЛ», державний номер НОМЕР_1, згідно Полісу серії ВА №6917210 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, застрахована в публічному акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Згідно Полісу серії ВА №6917210 розмір франшизи становить 510,00 грн. (пятсот десять гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, відповідно до приписів ст.ст.993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.п. 11., 12., 14., 17., 19. Договору страхування наземного транспорту від 26.05.2008 року серії ИБ за № 1088855\05АП, Позивач після виплати страхового відшкодування набув права вимоги у порядку регресу за заподіяну ОСОБА_5 шкоду.

З врахуванням того, що ОСОБА_5 працював водієм Відповідача - 1 та керував джерелом підвищеної небезпеки у вигляді транспортного засобу «ЗІЛ», державний номер НОМЕР_1, який належить Відповідачу - 1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Відповідача 2, то останні несуть відповідальність в порядку регресу за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась внаслідок вини зазначеного водія транспортного засобу «ЗІЛ», державний номер НОМЕР_1.

Враховуючи вищезазначену обставину, а також приписи ст.ст. 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Позивач має право на стягнення з Відповідачів - 1, - 2 витрат на страхове відшкодування на загальну суму 8188,00 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят вісім гривень 00 коп.). Проте, Відповідачі 1, - 2 на час розгляду справи не відшкодували Позивачу повністю або частково витрати останнього на страхове відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що зумовило звернення Позивача до господарського суду Київської області за захистом своїх майнових інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 2, 3 ст. 22 передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно ст.ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, права і обовязки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобовязання, а саме із зобовязання, спричиненого заподіянням шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

Судом перевірено розрахунок суми страхового відшкодування, яке Позивач просить стягнути з Відповідачів 1, - 2 в порядку регресу, за наслідками чого суд приходить до висновку, що вказана сума страхового відшкодування є обґрунтованою та вірною і такою, що відповідає умовам Договору та ст. 22 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 1 відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 510,00 грн. (пятсот десять гривень 00 коп.) та щодо стягнення з Відповідача 2 страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 7678,00 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 коп.) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, в звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, є письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та заперечувались Відповідачем 1. Відповідачем 2 надані суду Позивачем письмові докази по суду не заперечувались.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів суду здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.), в звязку з чим дані господарські витрати покладаються судом на Відповідачів 1, - 2 в повному обсязі, як сторін, внаслідок неправильних дій яких виник спір.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод»та до публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення витрат на відшкодування, - задовольнити повністю.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод», ідентифікаційний код: 00446003, місцезнаходження: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Шевченка, 213, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ідентифікаційний код: 20474912, фактичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Братська, 14, юридичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 11/106, оф. 3, витрати на відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 510,00 грн. (пятсот десять гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 705,75 грн. (сімсот пять гривень 75 коп.).

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», ідентифікаційний код: 20474912, фактичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Братська, 14, юридичне місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 11/106, оф. 3, витрати на страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 7678,00 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 705,75 грн. (сімсот пять гривень 75 коп.).

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 14.02.2012 року