Постанова № 22035609, 28.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ПОСТАНОВА

про визнання боржника банкрутом

"28" лютого 2012 р. Справа № Б8/011-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., у відкритому судовому засіданні розглянувши справу

за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 37052557, місцезнаходження: 08150, Київська обл., КиєвоСвятошинський район, м. Боярка, провулок Сосновий, буд. 2,

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 37052557, місцезнаходження: 08150, Київська обл., КиєвоСвятошинський район, м. Боярка, провулок Сосновий, буд. 2,

за участю учасників судового провадження:

від Боржника: ОСОБА_1., який діє на підставі довіреності б/№ від 26 грудня 2011 року,

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернувся ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС»(ідентифікаційний код юридичної особи: 37052557, місцезнаходження: 08150, Київська обл., КиєвоСвятошинський район, м. Боярка, провулок Сосновий, буд. 2) (надалі за текстом: «Боржник») з підстав, передбачених ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), яка передбачає, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи, з посиланням на те, що боржник не має майна за рахунок якого погасити заборгованість перед кредитором. До заяви про порушення справи про банкрутство Боржником долучено клопотання про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Авілова С.В. з заявою останнього на участь у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС».

Ухвалою господарського суду Київської області від 30 січня 2012 року було порушено провадження у справі №Б8/011-12; призначено справу до розгляду на 14 лютого 2012 року; витребувано від Боржника документальні докази у справі; зобовязано Боржника провести аудит за останні 12 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у порядку ст. 12 Закону про банкрутство, у звязку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Доказом направлення копії ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та про місце і час судового засідання є відбиток відділу діловодства господарського суду Київської області №141 від 03 лютого 2012 року на зворотному боці останнього аркушу ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство та повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119): Р 01032 3402739 9, адресоване Боржнику, яке було повернуто господарському суду Київської області в звязку з тим, що за зазначеною адресою Боржник відсутній (форма 20) (а.с. 90).

З метою підготовки справи до розгляду, в тому числі встановлення наявності майна Боржника, судом було направлено запити до: державного нотаріуса КиєвоСвятошинської районної державної нотаріальної контори з проханням надати витяг з Єдиного реєстру правочинів на Боржника з моменту його державної реєстрації; Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу м. Суми та КиєвоСвятошинського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київської області з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованих за Боржником транспортних засобів; управлінню Держкомзему у КиєвоСвятошинському районі Київської області та Головним управлінням Держкомзему у Київській та Сумській областях з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованих за Боржником на праві власності або праві користування земельних ділянок; КиєвоСвятошинського міжміського БТІ, КП «Сумське БТІ»з метою встановлення наявності чи відсутності зареєстрованого за Боржником на праві власності нерухомого майна; Інспекцій Державного технічного нагляду Сумської обласної державної адміністрації, Київської області щодо отримання відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованих за Боржником тракторів, самохідних машин, сільськогосподарської техніки.

14 лютого 2012 року в судове засідання з'явився представник Боржника та надав свої пояснення у справі, в тому надав пояснення згідно яких Боржник не має коштів на проведення аудиторської перевірки на вимогу суду, в звязку з чим не може її провести, та вказав, що ним було проведено аудиторську перевірку з метою підтвердження ліквідаційного балансу Боржника, поданого суду та за результатом проведення перевірки надано суду аудиторський висновок № 3 від 23 грудня 2011 року «по результатах перевірки з метою підтвердження ліквідаційного балансу»Боржника, який наявний в матеріалах справи. Судом встановлено, що Боржником не було виконано в повному обсязі вимог ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство, в звязку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 14 лютого 2012 року розгляд справи відкладено на 28 лютого 2012 року. Доказом направлення ухвали про відкладення розгляду справи є відбиток відділу діловодства господарського суду Київської області №215 від 16 лютого 2011 року на зворотному боці останнього аркушу ухвали господарського суду Київської області від 14 лютого 2012 року у справі про відкладення розгляду справи.

20 лютого 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від КиєвоСвятошинської районної державної нотаріальної контори надійшов лист №256/01-16 від 11 лютого 2012 року (вх. №2562 від 20 лютого 2012 року) з долученим Витягом з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади №11001497 від 10 лютого 2012 року.

22 лютого 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшли: від Головного управління Держкомзему у Київській області лист №07-03-3/3092 від 15 лютого 2012 року (вх. №2812 від 22 лютого 2012 року); від управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області довідка №10/754 від 16 лютого 2012 року (вх. №2825 від 22 лютого 2012 року); від комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»надійшла довідка від 16 лютого 2012 року (вх. №2853 від 22 лютого 2012 року).

27 лютого 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від КиєвоСвятошинського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області надійшла довідка №109 від 18 лютого 2012 року (вх. №3037 від 27 лютого 2012 року).

28 лютого 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшли: від Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації КиєвоСвятошинської районної ради Київської області»лист №37810/460 від 21 лютого 2012 року (вх. №3195 від 28 лютого 2012 року; від Боржника клопотання б/№, б/дати (вх. №3130 від 28 лютого 2012 року) про долучення доказів до матеріалів справи.

28 лютого 2012 року у судове засідання з'явився представник Боржника надав пояснення у справі, в тому числі стосовно поданих ним документів на виконання вимог суду та стосовно фінансового стану Боржника, вказав на неможливість погашення заборгованості перед встановленим Боржником кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»; свої вимоги викладені у заяві про порушення цієї справи Боржник підтримав. Також в судовому засіданні Боржник підтримав раніш подане ним клопотання (а.с. 20) про призначення ліквідатором Боржника у цій справі про банкрутство арбітражного керуючого Авілова С.В., заява про участь у справі якого та копія ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих Авілова С.В. були долучені до заяви про порушення справи про банкрутство.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Боржником не було в повному обсязі виконано вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство від 30 січня 2012 року.

В абз. 1 ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 п. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Пунктом 8.1. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом «Рекомендації») визначено, що підготовче засідання відповідно до частини 1 статті 11 Закону має бути проведено не пізніше, ніж на тридцятий день від дати прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Господарським судам слід враховувати, що продовження цього строку за ініціативою сторін чи суду Законом не передбачено, тому відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні або оголошувати перерву суди мають в межах встановленого Законом тридцятиденного строку.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, керуючись абз. 1 ч. 1, ч. 2 п. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, п.п. 8.1. Рекомендацій, ст. ст. 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Дослідивши детально, всебічно, обєктивно матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій субєктів підприємницької діяльності»Закону про банкрутство встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону.

Частиною 1 ст. 51 Закону про банкрутство передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону про банкрутство, боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом. Боржник за невиконання вимог цієї частини несе відповідальність згідно із законом.

Згідно заяви Боржника (вх. №201 від 25 січня 2012 року), голова ліквідатор Боржника звернувся до суду при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства в ході чого було встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів.

Судом встановлено, що відповідно до оригіналу Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12568660 від 26 грудня 2011 року (а.с. 48), єдиним засновником (учасником) Боржника є ОСОБА_2.

12 вересня 2011 року власником Боржника ОСОБА_2 було прийнято рішення про необхідність проведення ліквідації Боржника та покладення обовязків ліквідатора Боржника на директора ОСОБА_2, яке закріплене протоколом № 3 загальних зборів учасників Боржника від 12 вересня 2011 року (а.с. 9). Відповідно до Рішення №2 ліквідатора Боржника від 23 грудня 2011 року, 23 грудня 2011 року ліквідатором Боржника в ході здійснення аналізу фінансового становища та інвентаризації майна Боржника було встановлено відсутність у останнього майна та наявність кредиторської заборгованості, неспроможність Боржника задовольнити усі вимоги кредиторів у повному обсязі, в звязку з чим було прийнято рішення звернутись до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство (а.с. 18).

Частиною 3 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова»), порядок припинення провадження у справі про банкрутство врегульовано спеціальною нормою з питань банкрутства - статтею 40 Закону про банкрутство.

Керуючись ст. 40 Закону про банкрутство, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.

Судом встановлено, що Боржником на вимогу п. 7 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області не надано суду аудиторського висновку, складеного за результатом проведення аудиту господарської діяльності Боржника за останні 12 календарних місяців.

До заяви про порушення справи про банкрутство Боржником долучено «Аудиторський висновок по результатах перевірки з метою підтвердження ліквідаційного балансу Боржника», проте, він не відображає висновків щодо господарської діяльності Боржника за останні 12 календарних місяців.

Відповідно абз. 2 п. 10 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Боржник товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 37052557, місцезнаходження: 08150, Київська обл., КиєвоСвятошинський район, м. Боярка, пров. Сосновий, буд. 2, зареєстрований 25 травня 2010 року, факт перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено оригіналом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12568660 станом на 26 грудня 2011 року (а.с. 48), є субєктом підприємницької діяльності та є субєктом банкрутства.

Відповідно до п. 4, абз. 2 п. п. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника; у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Як встановлено судом, 12 вересня 2011 року власником Боржника ОСОБА_2 було прийнято рішення про необхідність проведення ліквідації Боржника та покладення обовязків ліквідатора Боржника на ОСОБА_2., що підтверджено протоколом № 3 загальних зборів учасників Боржника від 12 вересня 2011 року (а.с. 9). 23 грудня 2011 року ліквідатором Боржника в ході здійснення аналізу фінансового становища та інвентаризації майна Боржника було встановлено відсутність у останнього майна та наявність кредиторської заборгованості, встановлено неспроможність Боржника задовольнити усі вимоги кредиторів Боржника у повному обсязі, в звязку з чим було прийнято рішення звернутись до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство, що підтверджено оригіналом Рішення №2 ліквідатора Боржника від 23 грудня 2011 року, наявного в матеріалах справи (а.с. 18).

Боржник у своїй заяві про порушення справи про банкрутство звертається до суду на підставі ст. 51 Закону про банкрутство у звязку із наявністю визнаних Боржником вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»до Боржника у розмірі 53000,00 грн., які не були задоволені Боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Детально дослідивши матеріали справи у їх сукупності судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до абз. 2 п. 4.6. Рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№0-5/1193 від 04 червня 2004 року, ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність (реальну чи потенційну) боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини. Тому від боржника не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.

В заяві Боржника про порушення справи про банкрутство Боржником визнано його заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»(надалі за текстом - кредитор) у сумі 53000,00 грн. Факт наявності заборгованості Боржника перед товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»підтверджено копіями договору про надання інформаційно-консультаційної послуги від 15 липня 2011 року та акту прийому-передачі наданих послуг від 15 серпня 2011 року до договору про надання інформаційно-консультаційної послуги (а.с. 34-36); актом звіряння взаєморозрахунків станом на 21 листопада 2011 року, підписаного представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»та Боржника, який поданий разом з клопотанням Боржника про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №3130 від 28 лютого 2012 року); визнання Боржника боргу підтверджено копією ату інвентаризації ро-рахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами станом на 21 листопада 2011 року (форма № инв-17) (а.с. 93-94); оригіналом довідки «Розшифровка кредиторської заборгованості»Боржника; факт наявності заборгованості у Боржника та розмір заборгованості Боржника перед кредитором підтверджено аудиторським висновком «По результатах перевірки з метою підтвердження ліквідаційного балансу Боржника від 23 грудня 2011 року №3»(а.с. 28). В ході перевірки відомостей станом на 28 лютого 2012 року, судом встановлено, що аудиторська перевірка проведена публічним акціонерним товариством «Аудит податків та зборів України», право проведення аудиторських перевірок підтверджено свідоцтвом виданим публічному акціонерному товариству «Податковий аудит України»Аудиторською палатою України про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів № 4459, згідно якого ПАТ «Аудит податків та зборів України»включено до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів 29 вересня 2011 року, свідоцтво чинне до 29 вересня 2016 року, що підтверджено витягом з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів http://apu.com.ua/content.php?lang=ukr&c=page.php&id=15 та роздруківкою відповідної графи вказаного витягу (а.с. 98).

Відповідно до матеріалів справи, заборгованість Боржника у сумі 53000,00 грн. перед товариством з обмеженою відповідальність «Лідерінвест 2007»виникла на підставі договору «Про надання інформаційно-консультаційної послуги»від 15 липня 2011 року (надалі - Договір), згідно п.п. 1. якого товариство з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»- виконавець за Договором, зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором прийняти на себе зобовязання надати за плату Боржнику послугу щодо проведення разового інформаційно-консультаційного обслуговування персоналу Боржника з питань, повязаних з виробничою діяльністю Боржника. Відповідно до п.п. 3, 4 вказаного Договору, плата за надання інформаційно консультаційної послуги виконавця за договором складає 53000,00 грн.; Боржник виплачує виконавцеві вказану плату протягом трьох робочих днів після підписання сторонами Акту приймання наданих послуг. Пунктом 5 зазначеного Договору передбачено, що на підтвердження факту надання виконавцем Боржнику консультаційної послуги відповідно до цього Договору складається відповідний акт в строк десяти робочих днів після надання послуг.

Відповідно до п.п. 1, 8 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до наданого суду акту прийому-передачі наданих послуг від 15 серпня 2011 року про надання інформаційно-консультаційної послуги (а.с. 36), сторони уклали вказаний акт на виконання Договору, яким закріпили, що товариством з обмеженою відповідальність «Лідерінвест 2007» передались, а Боржником прийнялись надані виконавцем за Договором послуги, передбачені п. 1 Договору на суму 53000,00 грн. та сторони підтвердили, що зобовязання товариством з обмеженою відповідальність «Лідерінвест 2007» виконані в повному обсязі, щодо якості наданих послуг Боржник претензій немає до останнього. Судом встановлено, що на підставі положень п. 4 Договору та укладеного акту прийому-передачі наданих послуг від 15 серпня 2011 року про надання інформаційно-консультаційної послуги, строк сплати Боржником наданих послуг товариством з обмеженою відповідальність «Лідерінвест 2007»за Договором настав 1618 серпня 2011 року; прострочення по сплаті заборгованості за Договором становить більше трьох місяців. Наявність заборгованості Боржника перед товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»у сумі 53000,00 грн. станом на 21 листопада 2011 року підтверджена актом звіряння взаєморозрахунків, підписаним Боржником в особі директора ОСОБА_2. та товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»в особі директора Мегема В.В. Факт та розмір наявності кредиторської заборгованості у Боржника за договором «Про надання інформаційно-консультаційної послуги»від 15 липня 2011 року у сумі 53000,00 грн. підтверджено аудиторським висновком № 3 від 23 грудня 2011 року «По результатах перевірки з метою підтвердження ліквідаційного балансу Боржника»складеного за результатом проведеної аудиторської перевірки ліквідаційного балансу Боржника, яка проведена ПАТ «Аудит податків та зборів України»(а. висн. 4, а.с. 31); заборгованість у вказаній сумі визнається Боржником.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що заборгованість Боржника перед товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007» у сумі 53 000,00 грн. є безспірною у відповідності до визначення абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство, грошовою, такою, що не сплачена Боржником товариству з обмеженою відповідальністю «Лідерінвест 2007»після настання встановленого строку його сплати більш ніж 3 місяці.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Перевіряючи платоспроможність чи неплатоспроможність Боржника суд також дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що кредиторська заборгованість Боржника є не сплаченою від встановленого договором строку понад три місяці. У своїй заяві про порушення справи про банкрутство Боржник вказує, що має кредиторську заборгованість у загальній сумі 53 000,00 грн. проте не має будь-якого майна (а.с. 5). Факт відсутності активів у Боржника станом на 02 листопада 2011 року, за рахунок яких можливе погашення заборгованості перед кредитором Боржника підтверджено: інвентаризаційними описами товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, коштів, відомістю про результати проведення інвентаризації Боржника, рішенням ліквідатора Боржника від 23 грудня 2011 року, згідно якого ОСОБА_2 у ході здійснення аналізу фінансового становища та інвентаризації майна Боржника встановив відсутність у товариства майна; довідкою ліквідатора Боржника ОСОБА_2. від 23 грудня 2011 року «Про майновий стан Боржника»згідно якої у власності Боржника немає майна, грошових коштів та інших матеріальних цінностей; майно в заставу (іпотеку) не передавалося (а.с. 19). Факт відсутності майна у Боржника було перевірено в ході проведення аудиторської перевірки з метою підтвердження ліквідаційного балансу Боржника та підтверджено відсутність у Боржника майна, що вказано у аудиторському висновку № 3 від 23 грудня 2011 року «По результатах перевірки з метою підтвердження ліквідаційного балансу Боржника»(а.с. 30), зокрема, відповідно до даних аудиторського висновку, дані оборотного балансу відображають те, що на момент проведення перевірки оборотні активи, а саме: незавершене будівництво відсутнє, основні засоби відсутні, інші необоротні активи відсутні; виробничі запаси на початок звітного періоду відсутні; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість на початок періоду дорівнює 0,0 тис. грн., первісна вартість на початок року дорівнює 0,0 грн., дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом відсутня, інша поточна дебіторська заборгованість відсутня; грошові кошти в національній валюті на дату проведення аудиторської перевірки відсутні, а також аудитор підтверджує у висновку реальність достовірність і правильність відображення підприємством своїх активів у балансі на дату перевірки (а. с. 30). Крім того, аудиторський висновок містить висновок про те, що збиток підприємства отриманий в результаті фінансово-господарської діяльності на початок періоду, що перевірявся складав 52,2 тис. грн., на кінець періоду 53,0 тис. грн.; кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду складає 53,0 тис. грн.; поточні зобовязання за розрахунками з бюджетом на початок періоду відсутні, інші поточні зобовязання відсутні; довгострокових зобовязань з терміном погашення більше 12 місяців на балансі немає; на дату перевірки, згідно даних підприємства, заборгованості з заробітної плати немає; в аудиторському висновку аудитором підтверджено правильність обліку відображення в балансі Боржника поточних зобовязань відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобовязання», власного капіталу відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №5 «Звіт про власний капітал», а також реальність їх відображення в обліку підприємства та зроблено висновок про те, що бухгалтерський облік Боржника відповідає чинному законодавству, бухгалтерський баланс, поданий Боржником, складений відповідно до нормативних актів з питань бухгалтерського обліку, звітності (а.с. 32).

Відповідно до наданої ліквідатором Боржника ОСОБА_2 довідки від 23 грудня 2011 року, останній повідомляє про те, що у Боржника працівників немає, заборгованість по оплаті заробітної плати у Боржника відсутня (а.с. 20).

Поряд з цим, Боржником надано оригінал Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №34421474, згідно якого інформація щодо заборон, арешту щодо Боржника відсутня та надано суду оригінал Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №34421445 від 26 грудня 2011 року, згідно якого в державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація щодо всіх типів обтяжень щодо Боржника відсутня.

З метою підготовки справи до розгляду, в тому числі встановлення наявного майна Боржника, судом було направлено запити до: державного нотаріуса КиєвоСвятошинської районної державної нотаріальної контори з проханням надати витяг з Єдиного реєстру правочинів на Боржника з моменту його державної реєстрації; Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу м. Суми та КиєвоСвятошинського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київської області з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованих за Боржником транспортних засобів; управлінню Держкомзему у КиєвоСвятошинському районі Київської області та Головним управлінням Держкомзему у Київській та Сумській областях з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованих за Боржником на праві власності або праві користування земельних ділянок; КиєвоСвятошинського міжміського БТІ, КП «Сумське БТІ»з метою встановлення наявності чи відсутності зареєстрованого за Боржником на праві власності нерухомого майна; Інспекцій Державного технічного нагляду Сумської обласної державної адміністрації, Київської області щодо отримання відомостей про наявність чи відсутність зареєстрованих за Боржником тракторів, самохідних машин, сільськогосподарської техніки.

Станом на поточну дату на направлені судом запити надійшли наступні відповіді: від КиєвоСвятошинської районної державної нотаріальної контори надійшов лист №256/01-16 від 11 лютого 2012 року з долученим Витягом з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади №11001497 від 10 лютого 2012 року згідно якого Боржником в Державному реєстрі правочинів станом на 10 лютого 2012 року наявні записи про купівлю та продаж майна, однак станом на 10 лютого 2012 року, придбаного та не проданого в наступного майна за Боржником не значиться (запит зроблено за період з моменту державної реєстрації Боржника); від Головного управління Держкомзему у Київській області надійшов лист №07-03-3/3092 від 15 лютого 2012 року, згідно якого за Боржником за наявною інформацією земельні ділянки в межах Київської області не обліковуються; від управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області надійшла довідка №10/754 від 16 лютого 2012 року в якій повідомлено, що станом на 14 лютого 2012 року за Боржником транспортні засоби не зареєстровані; від комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»надійшла довідка б/№ від 30 січня 2012 року згідно якої за даними комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»власності за Боржником на 16 лютого 2012 року не зареєстровано; від КиєвоСвятошинського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області надійшла довідка №109 від 18 лютого 2012 року відповідно до якої, згідно бази даних АІС «Автомобіль»відділу РЕВ ДАІ з обслуговування КиєвоСвятошинського району за Боржником транспортні засоби не зареєстровані; від комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації КиєвоСвятошинської районної ради Київської області»надійшов лист №37810/460 від 21 лютого 2012 року в якому повідомлено, що згідно електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно та даних БТІ відомості про реєстрацію на праві власності обєктів нерухомого майна в КиєвоСвятошинському районі Київської області станом на 21 лютого 2012 року за Боржником відсутні.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність ознак, які вказують на фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема: наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

Таким чином, на підставі вищенаведених досліджених ознак у сукупності, наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним відповідно до Закону про банкрутство.

Зазначені обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги кредитора, його неплатоспроможність та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

Згідно з п. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що безпосередньо від ліквідатора Боржника до суду не надходило заяв чи згоди від нього стосовно призначення його ліквідатором Боржника.

Разом з заявою про порушення цієї справи ліквідатором Боржника подано клопотання про призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Авілова С.В. та долучено заяву арбітражного керуючого Авілова С.В. на участь у справі про банкрутство.

В судовому засіданні (28 лютого 2011 року) Боржник підтримав раніш подане клопотання про призначення ліквідатором Боржника у цій справі про банкрутство арбітражного керуючого Авілова С.В., заява про участь у справі якого та копія ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих Авілова С.В. були долучені до заяви про порушення справи про банкрутство. Жодних інших заяв про призначення ліквідатором Боржника у справі від інших осіб до суду не надходило; заперечень щодо призначення ліквідатором у справі Авілова С.В. до суду не надходило.

Враховуючи відсутність згоди голови ліквідаційної комісії Боржника стосовно призначення його ліквідатором Боржника та наявність однієї заяви про призначення ліквідатора банкрута, суд виходить з наявних матеріалів справи.

Положеннями ч. 1-3 ст. 3? Закону про банкрутство передбачено, що якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Як зазначено, в клопотанні Боржник просить суд призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Авілова С.В. Відповідно до заяви арбітражного керуючого Авілова С.В. б/№ на участь у справі про банкрутство, останній повідомляє суд про те, що згодний на призначення ліквідатором у справі про банкрутство Боржника; за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства, а також порушення строків, визначених ухвалами арбітражних судів, та порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління Боржником раніше не здійснював; не є зацікавленою особою стосовно боржника відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство. До вказаної заяви долучено копію ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії АГ № 594785, видану 05 квітня 2011 року на необмежений строк.

Частиною 2 п. п. 11.3. Рекомендацій розяснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна. Пунктами 2, 3 ст. 13 Закону про банкрутство передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Суд бере до уваги клопотання Боржника призначити ліквідатором Боржника вказаного арбітражного керуючого.

Дослідивши матеріали справи, заяву арбітражного керуючого Авілова Сергія Вікторовича з доданими до неї документами суд дійшов висновку про те, що арбітражний керуючий Авілов С.В. відповідає вимогам, встановленим законодавством до особи арбітражного керуючого, ліквідатора, а тому арбітражний керуючий Авілов С.В. може бути призначений ліквідатором Банкрута.

За таких обставин, суд вирішив призначити арбітражного керуючого Авілова С.В. ліквідатором Боржника / банкрута у цій справі.

Відповідно до п. 3 ст. 51 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Керуючись ст. ст. 1, 3?, 5, 11, 13, 22-24, 40, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 32-36, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, Рекомендаціями Президії Вищого Господарського Суду України господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№ 0-5/1193 від 04 червня 2004 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Визнати товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС»(ідентифікаційний код юридичної особи: 37052557, місцезнаходження: 08150, Київська обл., КиєвоСвятошинський район, м. Боярка, пров. Сосновий, буд. 2) банкрутом.

2.Задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС»про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Авілова С.В.

Задовольнити заяву арбітражного керуючого Авілова С.В. на участь у справі про банкрутство.

3.Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС»(ідентифікаційний код юридичної особи: 37052557, місцезнаходження: 08150, Київська обл., КиєвоСвятошинський район, м. Боярка, пров. Сосновий, буд. 2) арбітражного керуючого Авілова Серія Вікторовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1, видана 05 квітня 2011 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; місце проживання: АДРЕСА_1).

Зобовязати протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора банкрута у цій справі - ліквідатора Банкрута ОСОБА_2. передати ліквідатору Банкрута всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ліквідаторові протягом 15 днів з моменту отримання цієї постанови прийняти бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності.

До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

4.Зобов'язати ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС»арбітражного керуючого Авілова С.В. у пятиденний строк з моменту отримання цієї постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети у пятиденний термін після публікації подати до господарського суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, визнаного банкрутом, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора Банкрута, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із застереженням про те, що кредитори можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення.

5.Зобов'язати Банкрута, керівника, власника Банкрута забезпечити виконання ліквідатором (Авіловим С.В.) вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості, документи щодо фінансово- господарської діяльності Банкрута.

6.Припинити повноваження власника майна Банкрута, органів управління банкрута (керівника, ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-МІКС СЕРВІС») щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

7.Призначити судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 22 січня 2013 року на 10 год. 00 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).

Ліквідатору надати до 25 грудня 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута.

8.Постанову надіслати: ліквідатору Банкрута (АДРЕСА_1); Відділу державної виконавчої служби Києво Святошинського районного управління юстиції (08152, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л.Українки, 86); Державному реєстратору Києво Святошинської районної державної адміністрації (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 126, кабінет 5);

Копію постанови надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2); банкруту (08150, Київська обл., КиєвоСвятошинський район, м. Боярка, пров. Сосновий, буд. 2); ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), ТОВ «Лідерінвест 2007»(04201, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 107); Державній податковій інспекції КиєвоСвятошинського району (08132, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34); ДПІ у м. Суми (40030, м. Суми, Червона площа, буд. 2); Управлінню Пенсійного фонду України у КиєвоСвятошинському районі (08132, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50), Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у КиєвоСвятошинському районі (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12 а, к. 10).

Дата набрання чинності постановою 28 лютого 2012 року.

Термін предявлення виконавчого документу до виконання до 28 лютого 2013 року.

СуддяСкутельник П.Ф.