Рішення № 22035536, 12.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2012 р. Справа № 21/013-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Біла Церква

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 18 600 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (угода №12 від 09.01.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.02.2012р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (далі-ДП «Білоцерківський військовий торг»/відповідач) про стягнення 18600,00 грн. заборгованості за угодою постачання №2 від 01.02.2011р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2012р. порушено провадження у справі №21/013-12 та призначено її до розгляду на 27.02.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2012р. розгляд даної відкладено на 12.03.2012р.

В судові засідання 27.02.2012р. та 12.03.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011р. між ФОП ОСОБА_1 (далі-постачальник) та ДП «Білоцерківський військовий торг»(далі-клієнт) укладено угоду постачання №2 (далі-Договір), відповідно до якої постачальник надає продукцію власного виробництва, а клієнт оплачує вказану продукцію.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 18600,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на накладній №18 від 02.02.2011р.

Отримання товару за спірною накладною з боку покупця було здійснено представником останнього, який діяв на підставі довіреності на отримання цінностей (форма №М-2) №72 від 01.02.2011р., виданої відповідачем. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 18600,00 грн. заборгованості.

Факт відсутності оплати відповідачем вартості поставленого товару за спірною накладною підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ПАТ «ПроКредит Банк»№21 від 24.02.2012р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 07.11.2011р. позивачем направлено відповідачу претензію №1, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

Наявність 18600,00 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача б/н від 27.02.2012р.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 18600,00 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладною №18 від 02.02.2011р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 Договору передбачено, що клієнт зобовязаний оплачувати кошти за отриману продукцію не пізніш 5 банківських днів з дня отримання.

За таких обставин, підписання відповідачем спірної накладної без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття ним поставленого товару та породжує у відповідача обовязок по його оплаті у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленого товару не оплатив, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 18600,00 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладною №18 від 02.02.2011р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, в судовому засіданні 27.02.2012р. представником позивача заявлено усне клопотання про стягнення з відповідача 2000,00 грн. витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката.

В обґрунтування витрат позивача, повязаних з оплатою послуг адвоката суду надано: угоду про надання правової допомоги №12 від 09.01.2012р., укладену між позивачем та Адвокатським обєднанням «Білоцерківська адвокатська контора», акт про прийняття наданих послуг за угодою на суму 2000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 №2145/10, а також копію квитанції №001862 від 27.02.2012р. на суму 2000,00 грн., сплачених позивачем за зазначеною угодою.

Приписами статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002 р.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.01.2012р. у справі №5008/1127/2011.

Враховуючи наведене, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеної вимоги позивача та стягнення з відповідача витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката у розмірі однієї мінімальної заробітної плати 1073,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, ідентифікаційний код 08358735) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору та 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 13.03.2012р.