YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Господарський суд Київської області

Рішення № 22035494, 11.02.2012, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення

11.02.2012

Номер справи

14/177-11

Номер документу

22035494

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2012 р. Справа № 14/177-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 61 від 23.12.2011 р.);

від відповідача: не зявились;

від третьої особи: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

до Київської територіальної організації Партії „Єдина Україна”, смт Іванків

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Відділення державного казначейства у Києво-Святошинському районі Київської області, м. Вишневе

про стягнення 32848, 97 грн., розірвання договору оренди майна та зобовязання повернути майно

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

РВ ФДМУ по Київській області звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Київської територіальної організації партії „Єдина Україна” про стягнення 17762, 95 грн. основної заборгованості, 15 086, 02 грн. пені, розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р., укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та Київською територіальною організацією партії „Єдина Україна”, зобовязання повернути майно - нежиле приміщення, загальною площею 13, 5 кв.м., що знаходиться на другому поверсі будинку за адресою: вул. Лесі Українки, 88, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2011 р. порушено провадження у справі № 14/177-11 за позовом РВ ФДМУ по Київській області до Київської територіальної організації партії „Єдина Україна” про стягнення 32848, 97 грн., розірвання договору оренди майна та зобовязання повернути майно і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 30.11.2011 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Відділення державного казначейства у Києво-Святошинському районі Київської області.

30.11.2011 р. у судовому засіданні представник третьої особи надав пояснення № 15-33/13-505 від 28.11.2011 р. по господарській справі № 14/177-11, що долучені судом до матеріалів справи.

30.11.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.12.2011 р.

14.12.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.01.2012 р.

11.01.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обовязок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 07200, вул. Івана Кудрі, 4, смт Іванків, Іванківський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: нежиле приміщення, площею 13, 5 м2, розміщене за адресою: Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 88, на 2 поверсі будівлі, що знаходиться на балансі відділення Державного казначейства у Києво-Святошинському районі, вартість якого визначена експертним шляхом і становить 30 000, 00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення ділового офісу Києво-Святошинського місцевого осередку партії „Єдина Україна”.

Згідно п. 2.1. договору орендарі вступають у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна від балансоутримувача.

Відповідно до п. 2.4. договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарями балансоутримувачу. Орендарі повертають майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарям цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що обовязок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за перший місяць оренди 375 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 05 числа наступного місяця, у співвідношенні:

-50 % орендної плати балансоутримувачу;

-50 % орендної плати перераховується до державного бюджету.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 0, 5 % суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що зобовязання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати в розмірі не менше ніж орендна плата за один місяць.

Згідно п. 5. договору орендар зобовязується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату; у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його, згідно якого цей договір укладено строком на 364 дні, що діє з 01.11.2005 р. до 31.10.2006 р. включно.

Відповідно до п. 10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Розрахунок плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Відділення державного казначейства у Києво-Святошинському районі Київської області.

01.11.2005 р. між позивачем та відповідачем був підписаний додаток № 2 до договору акт приймання-передачі державного майна, згідно якого балансоутримувач передав, а відповідач прийняв в оренду майно нежиле приміщення, площею 13, 5 м2, розміщене за адресою: Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 88, на 2 поверсі будівлі, що знаходиться на балансі відділення Державного казначейства у Києво-Святошинському районі.

Як вбачається із матеріалів справи, з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду нежилого приміщення та до моменту і після закінчення строку дії договору відповідач продовжував користуватись орендованим нежилим приміщенням і не попереджав позивача про намір припинення договору, а тому суд дійшов висновку, що відповідно до п. 10.6. договору дія договору оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р., автоматично пролонгувалась на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, спочатку з 01.11.2006 р. по 31.10.2007 р., а потім з 01.11.2007 р. по 31.10.2008 р., з 01.11.2008 р. по 31.10.2009 р., з 01.11.2009 р. по 31.10.2010 р., 01.11.2010 р. по 31.10.2011 р.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нежилим приміщенням за договором оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р., у період з 01.11.2005 р. та станом на час розгляду справи, що підтверджується договором оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р., додатком № 2 до договору акт приймання-передачі державного майна від 01.11.2005 р., наявними у матеріалах справи. Загальний розмір орендної плати за період користування відповідачем орендованим приміщенням з 01.11.2005 р. по 13.10.2011 р. складає 35525, 53 грн. (з них до бюджету 50 % - 17762, 95 грн.), що підтверджується договором оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р., додатком № 2 до договору акт приймання-передачі державного майна від 01.11.2005 р., розрахунком заборгованості орендної плати до державного бюджету та пені, наявними у матеріалах справи.

У липні 2011 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 13-14-1637 від 08.07.2011 р., у якому просив відповідача терміново погасити заборгованість по орендній платі у розмірі 16184, 71 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати у повному обсязі орендної плати у заявлений позивачем період з 01.11.2005 р. по 13.10.2011 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 17662, 95 грн., що підтверджується договором оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р., додатком № 2 до договору акт приймання-передачі державного майна від 01.11.2005 р., розрахунком заборгованості орендної плати до державного бюджету та пені, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обовязку щодо оплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р. у заявлений позивачем період з 01.11.2005 р. по 13.10.2011 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості зі сплати орендних платежів у розмірі 17662, 95 грн. за договором оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р., є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності, від 01.11.2005 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по сплаті орендних платежів з 14.04.2011 р. по 13.10.2011 р. всього на загальну суму 15 086, 02 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 0, 5 % суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний: