Рішення № 22035437, 19.03.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2012 р. Справа № 5010/134/2012-17/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Хімчак Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1 м. Львів-7, 79007 в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень", вул. Привокзальна,15, м. Івано-Франківськ, 76001;

до відповідача: Приватного підприємства "Акорд", вул. Львівська, 5, с. Дем'янів, Галицький район, Івано-Франківська область, 77131;

про стягнення 3636 грн. 60 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (довіреність № Н10-19 від 01.01.2012);

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" подано позов до Приватного підприємства "Акорд" про стягнення 3636 грн. 60 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, а також в поясненнях по справі (а.с. 51), просить позов задовольнити.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

16.09.09 між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" та Приватним підприємством "Акорд" укладено договір № 323 про подачу та забирання вагонів.

Пунктом 1 договору передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить Залізниці і є продовженням колії № 9 примикає станції Бурштин Львівської залізниці і обслуговується локомотивом залізниці.

Згідно п. 20, даний договір укладається на терміном на 5 років з 18.09.09 до 17.09.14 включно.

З усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.

Позивач листом № 159 від 01.04.11 (а.с. 38) направив відповідачу Додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору № 323 від 16.09.09, яка була отримана ним 05.04.11, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 40).

Приписи ч. 4 ст.307 ГК України встановлюють, що порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Саме такими договорами є договори про експлуатацію підїзної колії та договори про подачу та забирання вагонів.

Стаття 71 Статуту залізниць встановлює, що порядок розроблення та форми договорів про експлуатацію залізничної під'їзної колії та договорів про подачу та забирання вагонів встановлюються Правилами.

Пунктом 3.4. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644, передбачено, що проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору в підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці; Такий порядок оформлення поширюється на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення або часткові зміни.

У встановлений термін відповідачем не направлено позивачу підписаний примірник додаткової угоди або протокол розбіжностей, а тому Додаткова угода від 01.05.11 про внесення змін та доповнень до договору набрала чинності у редакції позивача, про що відповідача повідомлено листом № 209 від 13.05.11 (а.с. 9).

У відповідності до п. 3 в редакції затвердженій Додатковою угодою до договору, в межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами користувача зайнято ділянку землі площею 924 м. кв.

Згідно п. 14 та п. 14.3 (в редакції затвердженій Додатковою угодою від 01.05.11) договору, відповідач сплачує позивачу плату з врахуванням коефіцієнту збільшення на момент розрахунку: за примикання під'їзних колій у смузі відведення залізниці за 924 м. кв. згідно калькуляції витрат на утримання 1 м. кв. смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця" діючої на момент нарахування.

Згідно діючої калькуляції (а.с. 16-17) вартість витрат на утримання 1 м. кв. смуги відведення залізниці до 01.06.11 становила 0,48 грн. (без ПДВ), а з 01.06.11 - 0,56 грн. (без ПДВ).

Зазначені платежі відповідач зобов'язаний вносити через ТехПД (технологічний центр по обробці перевізних документів) по накопичувальній картці, в порядку передбаченому "Правилами розрахунків за перевезення вантажів".

Позивачем складені Накопичувальні картки зборів за роботи та штрафи, пов'язані з перевезенням вантажів (вантажобагажу): №18059001, №03069002, №05079003, №04089004, №0309006, №05099005 (а.с. 18-23), згідно яких відповідачу нараховано 3636 грн. 60 коп. відшкодувань витрат на утримання смуги відведення з травня по жовтень 2011 року.

Відповідач відмовився від підписання накопичувальних карток, оформлених та пред'явлених позивачем для оплати нарахованої суми за утримання ділянки землі, зайнятої під'їзною колією та спорудами відповідача у межах смуги відведення залізниці за вказаний період, що підтверджується актами загальної форми, складеними за результатами такої відмови (а.с. 10-15).

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 3636 грн. 60 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії № 17 від 01.09.11, № 20 від 14.11.11 з пропозицією здійснити оплату боргу. Однак вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Згідно зі ст. ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 3636 грн. 60 коп., докази сплати такого боргу господарському суду не надані.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 3636 грн. 60 коп. боргу підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 202, 509, 525, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень" до Приватного підприємства "Акорд" про стягнення 3636 грн. 60 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Акорд", вул. Львівська, 5, с. Дем'янів, Галицький район, Івано-Франківська область, 77131 (ідентифікаційний код 30662224) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1 м. Львів-7, 79007 (ідентифікаційний код 01059900) в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень", вул. Привокзальна,15, м. Івано-Франківськ, 76001 (ідентифікаційний код 25910967) 3636 грн. 60 коп. (три тисячі шістсот тридцять шість гривень, шістдесят копійок) - боргу, 1609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень, п'ятдесят копійок) - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 22.03.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 22.03.12