Рішення № 22035409, 15.03.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/29/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.12 Справа № 5009/413/12

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін» (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 8)

про зобовязання виключити учасника зі складу учасників товариства та стягнення вартості частини майна, пропорційно долі учасника в статутному капіталі,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (особисто), паспорт серії СА № НОМЕР_2 від 21.11.1995р.; ОСОБА_2, довіреність № 4291 від 22.12.2011р.;

відповідача: ОСОБА_3 (директор), на підставі протоколу № 1 від 09.10.2011р.; ОСОБА_4, довіреність № б/н від 01.03.2012р.; ОСОБА_5, довіреність № б/н від 01.03.2012р.;

СУТЬ СПОРУ:

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»м.Запоріжжя ОСОБА_1, м. Запоріжжя звернулася з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін», м.Запоріжжя провести процедуру виключення її зі складу учасників зазначеного товариства та стягнення з товариства вартості майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства у розмірі 197365грн.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.148 ЦК України, ст.54 «Про господарські товариства», та нормами ГПК України. За змістом позовної заяви, позивач вважає, що відповідач порушив його право щодо припинення корпоративних прав, а саме не були призначені позачергові збори учасників товариства для вирішення питання щодо розгляду про вихід із складу учасників товариства та виплату належної частки.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. порушено провадження у справі № 5009/413/12, присвоєно справі номер провадження № 30/29/12, розгляд якої призначено на 15.03.2012р.

Представник позивача та сам позивач в судовому засіданні 15.03.2012р. підтримали свої позовні вимоги та надали додаткові пояснення по справі щодо визначення частки учасника товариства.

12 березня 2012р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача про припинення провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору. В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що 24.12.2011р. товариством проведені загальні збори, на яких було розглянуто заяву учасника товариства ОСОБА_1 про вихід з товариства та було вирішено визначити вартість частини майна, яке належить ОСОБА_1 після затвердження звіту за рік, тим самим вважає, що вимоги ОСОБА_1 були задоволені, а отже вважає, що учасник товариства ОСОБА_1 є такою, що вийшла зі складу учасників товариства, а строк виконання обовязку товариства з виплати вартості частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі, ще не настав. Окрім того, в судове засідання 15.03.2012р. представником відповідача було надано копію фінансового звіту товариства станом на 31.12.2011р. та додаткові пояснення по справі щодо моменту виходу особи зі складу товариства, відсутності підстав для повідомлення ОСОБА_1 про проведення зборів, а також щодо строку виконання обовязку підприємства виплати частки яка належить учаснику.

На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва до 16 год. 15.03.2012р.

Остаточне судове засідання сталося 15.03.2012р., по закінченні якого оголошено вступну та резолютивну частину рішення на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін», м. Запоріжжя зареєстровано 17.03.1999р., учасниками якого були ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зі статутним фондом 465400грн.

14.06.2001 р. в Статут товариства внесено зміни щодо розміру статутного фонду та часток статутного фонду за учасниками.

16.03.2006 р. затверджена нова редакція Статуту товариства, згідно до якої змінений склад учасників товариства у звязку з продажем ОСОБА_6 своєї частки статутного фонду в рівних частках: ОСОБА_3-1/2, що в грошовому вираженні складає 8171,50 грн. та ОСОБА_1 -1/2, що в грошовому вираженні складає 8171,50 грн., та які були введені у склад учасників товариства. Також, був збільшений статутний фонд товариства до 130517 грн. за рахунок внеску ОСОБА_8 на суму 95500 грн.

Внаслідок зазначеного статутний фонд товариства було розподілено: за ОСОБА_8 114174 грн.(87,48%), за ОСОБА_3 8171,50 грн. (6,26%), за ОСОБА_1 8171,50 грн. (6,26%).

23 жовтня 2010 р. рішенням Орджонікідзевського районному суду м.Запоріжжя №2-5162 визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на частку останнього у статутному фонді товариства у рівних частках, тим самим за ОСОБА_9 визнана частка 43,74% у грошовому вираженні - 57087 грн., тим самим залишок частки ОСОБА_8 у статутному фонді склав 57087 грн. (43,74%)

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 квітня 2011 р. ОСОБА_1 отримала спадщину у розмірі Ѕ частки від права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін».

13 жовтня 2011 р. затверджена нова редакція Статуту товариства, якою у звязку зі смертю ОСОБА_8 змінений склад учасників та розподілена його частка наступним чином: ОСОБА_9 - 43,74% - 57087 грн., ОСОБА_3 21,87% - 28543,50 грн., ОСОБА_1 - 21,87% - 28,543 грн.

В цілому статутний фонд товариства розподілений таким чином: ОСОБА_9 - 43,74% - 57087 грн., ОСОБА_3 - 28,13%- 36715 грн., ОСОБА_1- 28,13% - 36715 грн., про що зазначено в Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»( третя редакція).

Отже, ОСОБА_1 м.Запоріжжя була учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін» м.Запоріжжя, якій належить частка у статутному капіталі товариства в розмірі 28,13 %.

29 червня 2011 р. ОСОБА_1 надіслала товариству заяву з проханням провести позапланові загальні збори, на якому вирішити питання про її вихід зі складу учасників товариства та виплатити їй належну при виході зі складу учасників частку вартості майна.

У звязку з тим, що на загальних зборах 09.10.2011 р. заява ОСОБА_1 про її вихід зі складу учасників товариства не була розглянута, остання 17.11.2011 р. знову звернулася з заявою про виведення її зі складу учасників з цього товариства, яка була отримана директором товариства 01.12.2011 р.

Також, 15.12.2011 р. ОСОБА_1 направила на імя директора товариства заяву з проханням надати їй звіт фінансової діяльності товариства та перелік загальних фондів станом на 17.11.2011р.

Не отримавши від підприємства відповідей на заяви, ОСОБА_1 звернулася до господарського суду про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»провести процедуру її виключення зі складу учасників товариства у визначені строки та про стягнення вартості частини майна, пропорційну частки учасника товариства у розмірі 197365 грн.

Заявлені вимоги позивача були предметом судового розгляду.

Вирішуючи питання про те, чи є спір таким, що виник з корпоративних правовідносин, та чи підлягає він вирішенню господарським судом, господарський суд виходив з приписів пункту 4 частини першої ст.12 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає такий склад сторін корпоративного спору: учасник (акціонер, засновник) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув, та товариство або учасники (акціонери, засновники) господарського товариства у спорі між ними, пов'язаному із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням цього товариства.

До виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов'язані з реалізацією та захистом корпоративних прав.

Оскільки пунктом 4 частини першої ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов'язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних і підлягають розгляду виключно господарськими судами.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає що заявлені позовні вимоги повязані зі спором між сторонами, що виник з корпоративних відносин, який підлягає розгляду в господарському суді.

Розглянувши вимоги позивача про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»провести процедуру виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, господарський суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.

Частиною 1 ст.148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід товариство не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно п.10.1. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»учасник товариства має право вийти з товариства, письмово повідомивши про свій вихід за один місяць.

Як, свідчать матеріали справи ОСОБА_1 двічі зверталася до товариства з заявою про вихід зі складу учасників товариства, а саме заявою від 28.06.2011р. та заявою від 17.11.2011р.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про господарські товариства»зміни, які сталися в установчих документах товариства i які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Частиною 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних oci6 та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається, зокрема, завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зi складу засновників(учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій oco6i.

Відповідно до ст.75 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами i організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення i засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Пунктом 15 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року,(надалі - Інструкція) встановлено, що при посвідченні правочинів i вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших oci6, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Відповідно до п. 16 Інструкції, нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотapiyca, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

Отже, для виготовлення нотаріально посвідченої копії заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, яка подається товариством для внесення змін до установчих документів, які пов'язані iз зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, необхідно оригінал заяви, справжність підпису фізичної особи на якому засвідчена нотаріусом, або учасник товариства повинен особисто підтвердити, що така заява підписана ним.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про необхідність нотаріального посвідчення заяви учасника товариства про його вихід із товариства з обмеженою відповідальністю.

Отже, подана позивачем заява від 28.06.2011 р. у простій письмовій формі є неналежно оформленою та не могла бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника ОСОБА_1 з товариства, проведення їй відповідних виплат та внесення змін до установчих документів.

А відтак, тільки подання ОСОБА_1 нотаріально посвідченої заяви від 17.11.2011р. про вихід зі складу товариства та виплату вартості частини майна, пропорційну її частки в статутному капіталі товариства слід вважати законною дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Отже, виходячи з вищезазначеного, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним нотаріально завіреної заяви про вихід зі складу учасників товариства, а відтак ОСОБА_1 вважається такою, що вийшла зі складу учасників товариства з дати подачі належної заяви.

Окрім того, представником відповідача в судове засідання було надано протокол загальних зборів №2 учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін» від 24.12.2011р., згідно якого на засіданні зборів було задоволено нотаріально завірену заяву ОСОБА_1 про вихід її з товариства та було вирішено визначити вартість частини майна, яка належить ОСОБА_1 після затвердження звіту за рік.

Таким чином, на час звернення з позовом до господарського суду, позивач за корпоративним спором ОСОБА_1 вже не була учасником товариства, а тому її право на припинення корпоративних відносин шляхом виходу з товариства не було порушено.

До того ж, проведення процедури виключення учасника товариства зі складу учасників (засновників), що є першою позовною вимогою, у відповідності до п.13.2.5.та п.13.2.6. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»є компетенцією загальних зборів, які проводяться у строки та в порядку, встановленому цим же Статутом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги щодо зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін» провести процедуру виключення ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) зазначеного товариства, такими, що не підлягають задоволенню, а тому в позові в цій частині відмовляється.

Позовні вимоги про стягнення вартості частини майна пропорційної частки учасника (позивача) в сумі 197365грн, суд вважає законними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за piк, в якому він вийшов з товариства, i в строк до 12 місяців з дня виходу.

Отже, вихід особи iз складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій oco6i право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

У відповідності до ст.10.2. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства та з урахуванням всіх виявлених необхідних розрахунків з кредиторами товариства. Виплата проводиться в строк до 12 місяців з дня виходу учасника з товариства.

Отже, зазначеними положеннями Статуту товариства не передбачено конкретного виду вартості майна товариства, за яким підлягає розрахунок виплат учаснику, що вибув.

Враховуючи зазначене, а також на підставі приписів пунктів 11, 19 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, ст.ст.54, 64 Закону України "Про господарські товариства", ч.2 ст.148 Цивільного кодексу України, будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Визначення поняття майна, наведене у ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України, згідно до якої під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника в статутному фонді, слід брати до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обов'язки.

За приписами ч.1 ст.66 та ст.139 Господарського кодексу України, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, який є формою бухгалтерського обліку, де відображається склад і вартість активів підприємства, джерела їх формування та обсяг фінансових зобовязань на конкретну дату. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

З огляду на зазначене, учаснику товариства ОСОБА_1, яка вибула з товариства, підлягає виплаті вартість усього облікованого на балансі товариства майна, пропорційно його частці в статутному фонді товариства, за вирахуванням зобовязань товариства.

Водночас, приписами п.16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за №288/4509, передбачена можливість існування суттєвої невідповідності даних балансу підприємства дійсній (справедливій) вартості, за яким підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

Як свідчить копія фінансового звіту товариства станом на 31.12.2011р. балансова вартість майна дорівнює 243200грн..

В той же час, відповідно до Звіту про оцінку майна від 23.09.2011р., дійсна ринкова вартість тільки нежитлового приміщення Х1Хб, Х1Хв, цокольного поверху, Літ. А-5 у м.Запоріжжя, вул. Яценко, буд.8, загальною площею 111,4 кв.м., станом на 22.98.2011 р., складає 571100 грн.

Як зясовано в судовому засіданні, іншого нерухомого майна, окрім вищезазначеного, та оборотних активів, що рахуються по балансу за суму 12300 грн., у товариства не має.

Фінансовий звіт товариства станом на 31.12.2011 р. був складений 07.02.2012 р. Проте, на час розгляду справи в суді відповідач не виконав вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства»та п.10.2 Статуту товариства та не здійснив передбачені ними дії, спрямовані на виплату позивачу його частки в статутному капіталі, не довів неправомірність наданої позивачем оцінки його частки.

Доводи позивача щодо позовних вимог про стягнення належної частки засновані на доказах факту подання заяви про вихід зі складу учасників товариства та складання Звіту про оцінку майна, який відповідачем не спростований шляхом подання згідно вимог ст.33 ГПК України відповідних доказів, та який не надав контррозрахунок частки, яка на його думку підлягає сплаті позивачеві. Клопотання про проведення судової експертизи щодо ринкової вартості нежитлового приміщення Х1Хб, Х1Хв,цокольного поверху, Літ. А-5 у м.Запоріжжя, вул. Яценко, буд.8, загальною площею 111,4 кв.м., відповідач також не заявляв.

Посилання відповідача на збитковість його господарської діяльності та відсутність частки прибутку товариства, яка належить позивачу станом на час виходу позивача зі складу учасників товариства, посилаючись на фінансовий звіт товариства станом на 31.12.2011 р. не приймається до уваги, оскільки позивачем не заявлялися вимоги про стягнення частини прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. До того ж, в судовому засіданні не один із представників відповідача не зміг надати пояснення та документальні підтвердження щодо поточних зобовязань товариства. ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні заперечили наявність таких зобовязань.

Ствердження відповідача стосовно того, що строк для виплати належної ОСОБА_1 частки ще не настав ані по закону ані згідно Статуту, суд вважає помилковими, оскільки відповідач не врахував, що, в даному випадку, право на виплату частки у статутному капіталі господарського товариства визначено не у добровільному порядку за згодою сторін, як це передбачено ст.54 Закону України «Про господарські товариства»та п.10.2. Статуту товариства, а в суді.

Як вже зазначалося, належним чином оформлена заява про вихід з товариства та про виплату відповідної частки позивачем була подана 17.11.2011р., отримана відповідача 01.12.2011р., загальні збори про задоволення заяви позивача про вихід з товариства проведені 24.12.2011 р., на яких було тільки вирішено визначити вартість частини майна, яка належить ОСОБА_1,

Листом від 23.01.2012 р. товариство повідомило ОСОБА_1 про задоволення її заяви про вихід з товариства, а щодо виплати належної частки зазначило проте, що це буде зроблено після затвердження звіту за 2011 р. Проте, фінансовий звіт був складений ще 07.02.2012 р., однак, до цього часу звіт не затверджений, належна учаснику товариства - ОСОБА_1 частка товариством навіть не визначена та відповідно не виплачена.

До того ж, зазначений лист від 23.01.2012 р. був направлений ОСОБА_1 тільки 04.02.2012р., а отриманий нею 09.02.2012 р. Отже, на час звернення до господарського суду ОСОБА_1 не було відомо про проведення загальних зборів товариства 24.12.2011 р., якими було вирішено питання про визначення вартості частки майна, яка їй належить при виході зі складу учасників товариства.

Відтак, певний час тривало порушення прав позивача, що й було визначено в судовому засіданні, а тому відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦК УРСР та п. 5 ст. 267 ЦК України з урахуванням п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, суд вправі здійснити захист порушеного права.

До того ж, у відповідності до п.10.3. Статуту товариства спори, що виникають у звязку з виходом учасника з товариства, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків сплати, вирішуються судом.

На підставі вищевикладеного вимоги позивача щодо стягнення вартості частини майна, пропорційну його долі у статутному капіталі товариства підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у сумі 1609,00 грн. покладається на позивача, а сума судового збору у розмірі 3947,30 грн. на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 33, 34, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, м. Запооріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін», м.Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестехноцентр Южін»(69005, м. Запоріжжя, вул. Яценка, буд. 8; код ЄДРПОУ 30368200; розрахункові рахунки не відомі) на користь ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер № НОМЕР_1; розрахункові рахунки не відомі) 197365 грн. (сто девяносто сім тисяч триста шістдесят пять ) грн. 00 коп. вартості частини майна, пропорційну долі учасника товариства у статутному капіталі товариства та 3947 (три тисячі девятсот сорок сім) грн. 30 коп. судового збору.

В іншій частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П.Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.03.2012р.