Рішення № 22035295, 28.02.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.12 Справа № 5009/207/12

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну “Міські теплові мережі в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, про стягнення 8158,74 грн. заборгованості за використану теплову енергію та 514,72 грн. пені,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 09/27 від 03.01.2012 р., юрисконсульт Філії Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району);

від відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 8158,74 грн. основного боргу за використану теплову енергію та 514,72 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 2820 від 01.03.2006 р. за період з грудня 2010 р. по листопад 2011 р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 276 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 18.01.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/34/12 та призначено розгляд справи на 28.02.2012 р.

В судовому засіданні 28.02.2012 р. був присутнім лише представник позивача. За його заявою розгляд справи здійснювався без фіксації технічними засобами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив в судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки.

Ухвала про порушення провадження у справі, яка надсилалась на фактичну адресу відповідача, вказану в позовній заяві (АДРЕСА_1, 69035) повернулась до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. Ухвала, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача, яка станом на 27.01.2012 р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Спеціальним витягом з цього реєстру, також повернулась до суду з відміткою поштової установи про відсутність адресата за даною адресою. Згідно витягу, відповідач з реєстру не виключений.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 28.02.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.03.2006 р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі споживач) та Концерном «Міські теплові мережі»в особі директора філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (надалі теплопостачальна організація) укладено договір №2820 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з п. 1.1 договору, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатків № 1, № 1а до договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал в гарячій воді на обєкт по АДРЕСА_1 на потреби опалення з тепловим навантаженням 0,006564 Гкал/год.

Система опалення даного приміщення не відокремлена від системи опалення житлового будинку, що підтверджується актами обстеження системи теплопостачання від 29.04.2011 р., від 26.12.2011 р., складеними представниками позивача та КП «ВРЕЖО-13»

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (на потреби опалення та гарячого водопостачання).

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1, 6.2 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

За приписами п. 6.3 договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до умов п. п. 6.6, 6.6.1 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період:

-рахунок-фактуру;

-акт приймання-передачі теплової енергії;

-акт звіряння розрахунків (за вимогою споживача).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання.

Згідно з п. 6.6.3 договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

У пунктах 10.1 - 10.4 договору сторони погодили, що цей договір діє до 31.12.2006р. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обовязку повної сплати за спожиту теплову енергію та відповідальності, передбаченої цим договором і чинним законодавством України. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п.10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2.

Оскільки підстави для припинення дії договору відсутні, договір є діючим на час розгляду справи судом.

01.03.2011 р. сторони уклали додаткову угоду до договору щодо реквізитів сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, за період за період з грудня 2010 р. по листопад 2011р. відповідачем спожито теплової енергії на суму 8193,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками на оплату:

від 31.12.2010 р. (за грудень 2010 р.) на суму 1019,46 грн. з ПДВ (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 31.01.2011 р. (за січень 2011 р.) на суму 1254,79 грн. з ПДВ (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 28.02.2011р. (за лютий 2011 р.) на суму 1281,34 грн. з ПДВ (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 31.03.2011 р. (за березень 2011 р.) на суму 1016,16 грн. з ПДВ (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 30.04.2011 р. (за квітень 2011 р.) на суму 500,17 грн. з ПДВ (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 31.05.2011 р. (за травень 2011 р.) на суму 96,49 грн. з ПДВ (плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 30.06.2011 р. (за червень 2011 р.) на суму 96,49 грн. з ПДВ (плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 31.07.2011 р. (за липень 2011 р.) на суму 96,49 грн. з ПДВ (плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 31.08.2011 р. (за серпень 2011 р.) на суму 96,49 грн. з ПДВ (плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 30.09.2011 р. (за вересень 2011 р.) на суму 96,49 грн. з ПДВ (плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 31.10.2011 р. (за жовтень 2011 р.) на суму 758,76 грн. з ПДВ (опалення, плата за приєднане теплове навантаження на опалення),

від 30.11.2011 р. (за листопад 2011 р.) на суму 1880,45 грн. з ПДВ (плата за приєднане теплове навантаження на опалення).

Як вказує позивач, акти та рахунки надсилались відповідачу простою кореспонденцією.

Акти відповідачем не підписані, однак згідно з умовами п. п. 6.6, 6.6.1, 6.6.3 договору вважаються погодженими та є підставою для розрахунків.

Відповідно до умов п. 6.3 договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим за фактично отриману теплову енергію.

Відповідач оплатив вартість послуг лише частково - залишок платежу від 21.12.2010 р. в сумі 34,84 грн. був зарахований позивачем в оплату за грудень 2010 р.

У звязку з наявністю заборгованості позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу від 16.12.2010р. № 05/1287-юр, від 19.10.2011 р. № 05/1267-юр, від 14.06.2011р. № 05/612-юр. Вимоги залишені відповідачем без виконання.

Решта суми боргу 8158,74 грн. на час розгляду справи відповідачем не сплачена. Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У встановлений договором строк відповідач не оплатив суму заборгованості за спожиті послуги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 8158,74 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Таким чином, договором передбачено нарахування пені за весь період прострочення, без обмеження шестимісячним терміном.

За порушення строків оплати спожитої теплової енергії позивач нарахував на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період з 26.02.2011 р. по 31.12.2011 р. в сумі 514,72 грн.

Розрахунок пені судом перевірено та визнано вірним.

Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 514,72 грн. пені підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2, фактична адреса: АДРЕСА_1, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; фактична адреса: вул. Адм. Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69057, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) 8158,74 грн. (вісім тисяч сто пятдесят вісім грн. 74 коп.) основного боргу, 514,72 грн. (пятсот чотирнадцять грн. 72 коп.) пені та 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.03.2012 р.