Рішення № 22035130, 28.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.12 р. Справа № 2/167пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод Теплоприлад», м.Краматорськ (код ЄДРПОУ 31083972)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології», м.Краматорськ (код ЄДРПОУ 31386523)

про визнання деклараційного патенту на корисну модель №16240 на підставі п.1 ч.1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винахід та корисні моделі» та висновку патентної експертизи №6006/ЗУ/11 від 28.03.2011р. недійсним; зобовязання на підставі ст. 16, 22, 23 Цивільного кодексу України відшкодувати: матеріальний збиток у розмірі 700000,00грн., оплату кваліфікованої експертизи у розмірі 1100,00грн., моральний збиток у розмірі 300000,00грн.

за участю:

від позивача: Гребе О.К. генеральний директор згідно наказу №3-К від 16.01.2011р., ОСОБА_1 за дорученням №6 від 27.02.2012р.,

від відповідача: Клименко О.К. на підставі угоди від 01.09.2011р.

В судовому засіданні 04.10.2011р.

оголошено перерву до 26.10.2011р.

на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Краматорський завод Теплоприлад», м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології», м.Краматорськ про визнання деклараційного патенту на корисну модель №16240 на підставі п.1 ч.1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винахід та корисні моделі» та висновку патентної експертизи №6006/ЗУ/11 від 28.03.2011р. недійсним; зобовязання на підставі ст. 16, 22, 23 Цивільного кодексу України відшкодувати: матеріальний збиток у розмірі 700000,00грн., оплату кваліфікованої експертизи у розмірі 1100,00грн., моральний збиток у розмірі 300000,00грн.

Ухвалою від 07.09.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №2/167пн (суддя Мартюхіна Н.О.).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 30.09.2011р. у звязку із обранням судді Мартюхіної Н.О. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду справу №2/167пн передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого головуючим суддею у справі обрано суддю Сич Ю.В.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що корисна модель «Пристрій для розігріву вантажів, що змерзлися, в залізничних вагонах» за деклараційним патентом №16240 від 17.07.2006р. не є новою, відповідно до чого зареєстрований деклараційний патент №16240 від 17.07.2006р. на корисну модель «Пристрій для розігріву вантажів, що змерзлися, в залізничних вагонах» та висновок патентної експертизи №6006/ЗУ/11 від 28.03.2011р. є недійсними, та у позивача виникли підстави для стягнення матеріальних збитків за втрату замовлень у розмірі 700000,00грн., оплати кваліфікаційної експертизи у розмірі 1100,00грн., морального збитку у розмірі 300000,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії постанови Ворошиловського районного суду м.Донецька від 26.10.2010р., технічної пропозиції УС-59.00.000-03 ТП, технічної пропозиції УС-59.00.000-04 ТП, контракту №1 від 15.05.2006р., висновку експертизи №6006/ЗУ/11 від 28.03.2011р., листів №4476/12/207/11 від 23.05.2011р., №60/01-1072 від 23.11.2010р., висновку від 23.11.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 129 Конституції України, ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16, 22, 23 Цивільного кодексу України, Законом України «Про охорону прав та винаходи та корисні моделі».

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не представлені докази втрати останнім замовлень, документів, які підтверджують суму замовлень та прямого причинного звязку між втратами замовлень та діями відповідача.

Виходячи з того, що при розгляді справи №2/167пн виникли між сторонами розбіжності щодо відповідності корисної моделі за деклараційним патентом №16240 на корисну модель «Пристрій для розігріву вантажів, що змерзлися, в залізничних вагонах» ч.2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи охорони прав на обєкти інтелектуальної власності, у звязку із чим ухвалою від 26.10.2011р. призначив судову експертизу охорони прав на обєкти інтелектуальної власності по справі №2/167пн на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, проведення якої доручив Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності. Ухвалою від 26.10.2011р. господарський суд зупинив провадження у справі №2/167пн на підставі п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У звязку із закінченням проведення експертизи на адресу господарського суду Донецької області надійшли висновок експерта та матеріали справи №2/167пн.

Ухвалою від 08.02.2012р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №2/167пн та призначив останню до розгляду.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Частина 4 статті 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” передбачає, що винахід (корисна модель) результат інтелектуальної діяльності людини в будь якій сфері технології.

Як передбачено п. 12 ст. 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).

За п. 14 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» деклараційний патент на винахід різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

А) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;

Б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;

В) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону;

Г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Приписами статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначено умови патентоздатності винаходу, корисної моделі, зокрема, частиною 6 визначено, що корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Так, судом для встановлення всіх фактичних обставин справи на вирішення експертної установи були поставлено питання, щодо встановлення відповідності корисної моделі за деклараційним патентом №16240 умовам патентоздатності, передбачених ч. 2 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».

Ухвалою від 26.10.2011р. судом попереджено експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Відповідно до висновку №73/11 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 16.01.2012р. експертом встановлено, що корисна модель «Пристрій для розігріву вантажів, що змерзлися, в залізничних вагонах» за деклараційним патентом №16240 відповідає умові патентоздатності новизна та також відповідає умові патентоздатності промислова придатність.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до встановленого, суд дійшов висновку, що корисна модель «Пристрій для розігріву вантажів, що змерзлися, в залізничних вагонах» за деклараційним патентом №16240 відповідає умові патентоздатності, визначеної ч.2 ст.7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», у звязку із чим, у суду відсутні підстави для визнання деклараційного патенту №16240 на корисну модель «Пристрій для розігріву вантажів, що змерзлися, в залізничних вагонах» недійсним.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання недійсним деклараційного патенту №16240 на корисну модель «Пристрій для розігріву вантажів, що змерзлися, в залізничних вагонах» не підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсним висновку патентної експертизи №6006/ЗУ/11 від 28.03.2011р. судом встановлено наступне.

Так, господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Із змісту статті 12 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у п.п. 2, 3 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України. Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом певного способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами) сукупності наступних умов: наявність у позивача певного субєктивного права/інтересу; порушення цього права/інтересу з боку відповідача; адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту, і відсутність (недоведеність) хоча б одного із вказаних елементів унеможливлює задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, господарський суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає права на звернення до господарського суду з окремим позовом про визнання недійсним висновку експертизи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні щодо визнання недійсним висновку патентної експертизи №6006/ЗУ/11 від 28.03.2011р. не підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення матеріального збитку у розмірі 700000,00грн., оплати кваліфікованої експертизи у розмірі 1100,00грн., морального збитку у розмірі 300000,00грн.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач не обґрунтував підстави для стягнення вищевказаних сум та не надав доказів на підтвердження своїх доводів.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення матеріального збитку у розмірі 700000,00грн., оплати кваліфікованої експертизи у розмірі 1100,00грн., морального збитку у розмірі 300000,00грн. не підлягають задоволенню.

Вартість судової експертизи охорони прав на обєкти інтелектуальної власності складає 17766,00грн. підтверджується платіжним дорученням №1123 від 08.12.2011р., оригінал якого міститься в матеріалах справи, та підлягає покладенню на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 41, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод Теплоприлад», м.Краматорськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології», м.Краматорськ про визнання деклараційного патенту на корисну модель №16240 на підставі п.1 ч.1 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винахід та корисні моделі» та висновку патентної експертизи №6006/ЗУ/11 від 28.03.2011р. недійсним; зобовязання на підставі ст. 16, 22, 23 Цивільного кодексу України відшкодувати: матеріальний збиток у розмірі 700000,00грн., оплату кваліфікованої експертизи у розмірі 1100,00грн., моральний збиток у розмірі 300000,00грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод Теплоприлад» (84308, Донецьк область, м.Краматорськ, вул.Героїв Союзу, 77а, код ЄДРПОУ 31083972, р/р 26006400017000 в ПАТ «Донгорбанк», м.Донецьк, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехнології» (84323, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Паркова, 74, код ЄДРПОУ 31386523) витрати за проведення судової експертизи охорони прав на обєкти інтелектуальної власності у розмірі 17766,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2012р.

Суддя Сич Ю.В.