Рішення № 22035000, 15.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.12 р. Справа № 5006/24/13/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», м.Вінниця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут», м.Мар?їнка

про стягнення 2578494,94 грн.

за участю представників сторін:

від прокурора: Лисенко С.І. посвідчення №3284

від позивача НАК «Нафтогаз України»: не зявились

від позивача ПАТ «Вінницягаз»: ОСОБА_1. за довір. № 03/12-Д від 30.12.2011р., ОСОБА_2. за довір. №27/12-Д від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3. за довір. № б/н від 01.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора м.Вінниці звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» про стягнення 2578494,94 грн. заборгованості за договором про постачання природного газу № К-11-156П від 01.11.2011р., з яких: 2538607,51 грн. основний борг, 6468,23 грн. 3% річних, 33419,20 грн. пеня.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує статтями 121, 124 Конституції України, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», 12, 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», 625, 629 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: копію договору на постачання природного газу № К-11-156П від 01.11.2011р. з додатками та додатковою угодою №2 від 01.11.2011р., копію акту подачі-прийому та реалізації газу, копію вимоги №07-15-3674 від 19.12.2011р. з доказами направлення відповідачу, статутні документи ПАТ «Вінницягаз», копії банківських виписок про рух коштів, акт звірки взаємних розрахунків від 20.01.2012р.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 ГПК України.

14.02.12. прокуратурою м.Вінниці надано заяву про забезпечення позову у справі №5006/24/13/2012 шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут», а саме: Бродецький цукровий завод вул..Робітнича, 44 у селищі Бродецьке Козятинського району Вінницької області. В обгрунтування такої заяви надано лист-відповідь Комунального підприємства «Вінницьке обласне обєднання Бюро технічної інвентаризації» від 12.01.2012р. № 157/12/01-5/12 щодо права власності на майно ТОВ «Мар?їнський Укрпромзбут».

В судовому засіданні, що відбулось 15.03.2012р., представник прокурора м.Вінниці позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

НАК «Нафтогаз України» свого представника в судове засідання не направила, письмового відзиву по суті спору не надала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представники Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» доводи позовної заяви прокурора підтримали, просять суд позов задовольнити.

Відповідач не заперечує проти наявності боргу перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» та з розрахунком позовних вимог погоджується, але вважає, що позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду у звязку з тим, що у даному випадку прокурор представляє інтереси конкретного акціонерного товариства як сторони договірних відносин, інтереси держави при цьому не порушені, тому відсутні правові підстави для такого представництва прокурором її інтересів.

Надано суду копію договору на купівлю-продаж природного газу №14/2241/11 від 30.09.2011р., копію договору на постачання природного газу № К-11-156П від 01.11.2011р. з додатками та додатковими угодами, копію акту звірки взаємних розрахунків від 20.01.2012р., статутні документи підприємства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір К-11-156П на постачання природного газу, за умовами якого позивач зобовязався поставити газ для забезпечення потреб споживача в обсягах і порядку, передбачених договором, а споживач прийняти цей газ та оплатити.

Згідно п.3.3 договору, кількість реалізованого газу визначається на межі балансової належності обєктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. На підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання-передачі газу (п.3.5 договору)

У додатку № 1 до договору визначено перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання на обєкті відповідача, що розташований по вул.Робітнича, 44, смт.Бродецьке Козятинського району Вінницької області.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Розрахунки за природний газ здійснюється споживачем шляхом наступних планових платежів: 30 % вартості запланованих обємів споживання газу не пізніше 7 календарних днів до початку поставки газу; 35 % вартості запланованих обємів споживання газу до 10 числа місяця поставки; 35 % вартості запланованих обємів споживання газу до 20 числа місяця поставки (п.4.6 договору)

У разі порушення покупцем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач зобовязався (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.6.2.2 договору)

Додатковою угодою №1 від 01.11.2011р. сторони визначили, що з 01 листопада 2011 року ціна за 1000 куб.м. газу становить 3382,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2% - 67,6400 грн.; тариф на постачання природного газу 41,7000 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 52,0000грн.; транспортування природного газу розподільними трубопроводами 250,3000 грн.; ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 3793,64 грн., крім того ПДВ 758,7280 грн., всього з ПДВ 4552,3680 грн.

Додатковою угодою №2 від 01.11.2011р. сторони визнали додаткову угоду №1 від 01.11.2011р. такою, що втратила чинність та встановили, що з 01 листопада 2011 року ціна за 1000 куб.м. газу становить 3357,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2% - 67,1400 грн.; тариф на постачання природного газу 41,7000 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 52,0000грн.; транспортування природного газу розподільними трубопроводами 250,3000 грн.; ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 3768,14 грн., крім того ПДВ 753,6280 грн., всього з ПДВ 4521,7680 грн.

Договір разом з додатками та додатковими угодами підписаний сторонами без розбіжностей.

Матеріали справи свідчать, що на виконання договору №К-11-156П від 01.11.2011р. Козятинським управлінням газового господарства ПАТ «Вінницягаз» у листопаді 2011р. передано відповідачу природний газ в обсязі 2179796куб.м., дораховано 1 052куб.м., ВТВ 823куб.м. Всього 2181581куб.м. Такі обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи актом подачі-прийому та реалізації газу від 30.11.2011р., підписаним обома сторонами без розбіжностей та зауважень. Зазначений акт містить припис в термін до 05.12.2011р. погасити заборгованість та провести 100% попередню оплату згідно п. 5.1, 5.2 договору за природний газ, транспортування та постачання газу.

Враховуючи ціну газу, встановлену сторонами у додатковій угоді №2 від 01.11.2011р. до договору, вартість отриманого споживачем у листопаді 2011р. газу складає 9864607,51 грн.

Згідно банківських виписок про рух коштів, споживач перерахував ПАТ «Вінницягаз» 7326000,00 грн.

ПАТ «Вінницягаз» зверталось до відповідача з вимогою від 19.12.2011р. № 07-15-3674 погасити борг за отриманий у листопаді 2011р. природний газ у сумі 2538607,51 грн. в строк до 23.12.2011р. Зазначена вимога отримана відповідачем 22.12.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

За поясненнями представника прокуратури та ПАТ «Вінницягаз», відповідач вимогу не виконав, борг не сплатив, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Відповідач наявність боргу не заперечує, на час прийняття рішення у справі доказів оплати цього боргу не надав.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справі підтверджується факт отримання відповідачем природного газу протягом листопада 2011р. саме у визначеному у позові обсязі, в матеріалах справи відсутні докази повної оплати відповідачем отриманого природного газу, відповідач наявність заборгованості не визнає, тому суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 2538607,51 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (порушення строків оплати, встановлених розділом 4 договору) споживач оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу (п.6.2.2 договору).

Згідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі наведених норм права позивач нарахував відповідачу за порушення грошових зобовязань 6468,23 грн. 3% річних та 33419,20 грн. пені за період з 06.12.2011р. по 05.01.2012р.

Відповідач з розрахунком позовних вимог погодився.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи відповідача про те, що позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду у звязку з тим, що у даному випадку прокурор представляє інтереси конкретного акціонерного товариства як сторони договірних відносин, інтереси держави при цьому не порушені, тому відсутні правові підстави для такого представництва прокурором її інтересів, господарський суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Згідно статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі N 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується, між іншим, прокурором чи його заступником.

Позов підписано заступником прокурора міста Вінниці.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. № 747 на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 р. №151 «Про реформування нафтогазового комплексу України» Кабінет Міністрів України постановив утворити Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» у формі відкритого акціонерного товариства. Пунктом 21 постанови передбачено, що засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Статутний фонд Компанії сформовано шляхом передачі до нього 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, які утворюються на базі державних підприємств, зазначених у додатку 1 до цієї постанови, майно яких не підлягає приватизації, а також пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови. Відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №747, до переліку відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» включено ВАТ «Вінницягаз».

Відповідно до довідки в. о. Голови правління ПАТ «Вінницягаз» за вих. №07-15-227 від 03.02.2011р. державну частку статутного фонду ПАТ «Вінницягаз» в розмірі 47,058% або 2 447 132 штук акцій на суму 1 223 566 грн. Фонд державного майна України на підставі свого розпорядження від 24.03.99р. № 367-РРА та Акту від 19.03.99р. №71 передав Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України».

За вказаних обставин відсутні правові підстави вважати що перший заступник прокурора звернувся з позовом не в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а в інтересах самостійного господарюючого субєкта, а відтак і відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем порядку розрахунків за договором, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським судом відхиляється заява заступника прокуратура м.Вінниці про забезпечення позову у справі №5006/24/13/2012 шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» - Бродецький цукровий завод, що знаходиться за адресою: вул.Робітнича, 44 у селищі Бродецьке Козятинського району Вінницької області. В обгрунтування такої заяви надано лист-відповідь Комунального підприємства «Вінницьке обласне обєднання Бюро технічної інвентаризації» від 12.01.2012р. № 157/12/01-5/12 щодо права власності на майно ТОВ «Мар?їнський Укрпромзбут» з огляду на ступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно частини першої ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006р.№ 9 зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності, слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, не порушувати інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та не допускається забезпечення позову таким чином, коли фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобовязання тощо).

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності субєкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається, заступник прокурора м.Вінниці в обгрунтування заяви про забезпечення позову надав лист-відповідь Комунального підприємства «Вінницьке обласне обєднання Бюро технічної інвентаризації» від 12.01.2012р. № 157/12/01-5/12 щодо права власності ТОВ «Мар?їнський Укрпромзбут» на майно - Бродецький цукровий завод, що знаходиться за адресою: вул.Робітнича, 44, селище Бродецьке Козятинського району Вінницької області.

З цього листа не вбачається обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову, у тому числі вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобовязання після предявлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобовязання тощо). Зазначений лист підтверджує лише наявність права власності відповідача на Бродецький цукровий завод, що знаходиться за адресою: вул.Робітнича, 44, селище Бродецьке Козятинського району Вінницької області. Інших доказів в обгрунтування заяви про забезпечення позову заявником не надано, що унеможливлює застосування до відповідача заходів по забезпеченню позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут», а саме: Бродецький цукровий завод вул.Робітнича, 44 у селищі Бродецьке Козятинського району Вінницької області.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Заступника прокурора м.Вінниці в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», м.Вінниця, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут», м.Мар?їнка, про стягнення 2578494,94 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» (85600, м.Мар?їнка, пр.-т Ворошилова, буд.16, ЄДРПОУ 35740940) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (21012, м.Вінниця, пров.Щорса, 24, ЄДРПОУ 03338649, р/р 260383033194 в ПАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 302076) 2538607,51 грн. основного боргу, 6468,23 грн. 3% річних, 33419,20 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар?їнський Укрпромзбут» (85600, м.Мар?їнка, пр.-т Ворошилова, буд.16, ЄДРПОУ 35740940) на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 51569,89 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.03.2012р.

Суддя Величко Н.В.