Рішення № 22034957, 21.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.12р.Справа № 17/5005/282/2012

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Регіонального відділення фонду Державного майна України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", м. Дніпропетровськ

про визнання права користування на вбудоване нежитлове приміщення

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довір. б/н від 04.01.12р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довір. № 148 від 27.04.11р;

від третьої особи: ОСОБА_4, довір. № 6-юк від 20.07.11р.

Суть спору:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Регіонального відділення фонду Державного майна України у Дніпропетровській області (далі - відповідач); за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", у якому просить:

-визнати за позивачем право користування вбудованим нежитловим приміщенням в АДРЕСА_1 на першому поверсі, що знаходиться на балансі третьої особи згідно укладеного між відповідачем та позивачем договору № 12/02-982-ОД від 01.05.04р. із додатками строком на 2 роки, а саме до 01.12.2013 року.

Відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що позивача, протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди, було повідомлено листом від 21.12.11р. № 18-03-07712 про припинення спірної угоди, тому в силу положень ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди не підлягає пролонгації, а є припиненим з 01.12.11р.

Третя особа надала заперечення до позовної заяви, за змістом яких вказує на ненадання згоди органом управління (Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України) на пролонгацію спірного договору оренди (лист № 1/11-8171) з метою використання державного майна за цільовим призначенням. Крім того зазначає, що 23.09.11р. третьою особою листом № 25-07/155 було повідомлено позивача про відмову у пролонгації та необхідність звільнення приміщення після закінчення строку дії спірної угоди, про що також 22.09.11р. відповідачем листом № 18-02-05860 було повідомлено орендаря.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.01.12р. по 14.02.12р., з 14.02.12р. по 01.03.12р. та з 01.03.12р. по 12.03.12р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.05.2004 року між відповідачем (орендодавцем) та позивачем (орендарем) було укладено договір № 12/02-982-ОД (далі Договір), згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, а саме вбудоване нежитлове приміщення в АДРЕСА_1 на першому поверсі (обєкт оренди) з метою під розміщення кафе «Бістро»без права продажу алкогольної продукції, що знаходиться на балансі третьої особи (балансоутримувача).

В подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод до Договору, зокрема, угодою від 20.10.09р. (а.с. 23-24) строк дії Договору пролонговано з 01.12.09р. по 01.12.11р., а у другому реченні п. 10.1 слова «… за погодженням органу управління…»вилучено.

28.09.11р. позивачем направлено на адресу орендодавця заяву про продовження дії Договору (а.с. 37), свідченням чого є опис вкладення у поштове відправлення та поштове повідомлення про отримання кореспонденції орендаря під розпис (а.с. 38). Проте відповіді орендодавцем позивачу так і не надано.

Окрім того, матеріали справи відображають, що третьою особою були виставлені позивачу рахунки на сплату вартості оренди та комунальних послуг за грудень 2011 року (а.с. 39-40), отже суд погоджується з твердженнями позивача про те, що такими діями балансоутримувач підтвердив дію Договору, а тому надані до справи заперечення останнього вважаються безпідставними.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями п. 10.1 Договору наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця (орендаря) протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Між тим, відповідач стверджує про відправлення на адресу позивача листа № 18-02-05860 від 22.09.11 р. (а.с.48-50), в підтвердження відправки надав реєстр (а.с.74) та листа № 18-03-07712 від 21.12.11р. (а.с. 50) на підтвердження чого долучив до справи копію фіскального чеку № 9565 від 26.12.11р. (а.с. 51) про припинення дії Договору з 01.12.11р., у звязку із відмовою в пролонгації спірної угоди органом управління - Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист № 1/11-8171 від 30.08.11р. (а.с. 47)).

Однак реєстр (а.с.74) та фіскальний чек (а.с.51), на які посилається відповідач як на докази направлення повідомлень позивачу про припинення дії спірного Договору, не приймаються судом в якості належних, оскільки, як вбачається з реєстру, відправлення зроблено на адресу: АДРЕСА_2, а належна адреса позивача є: АДРЕСА_3, що ж до фіскального чеку, то з його взагалі не можливо встановити та дійти висновку на яку адресу було здійснено відправлення і яку саме направлено кореспонденцію.

Натомість, на підтвердження відсутності факту отримання від відповідача вищезазначених листів, так і будь-яких інших повідомлень орендодавця щодо припинення дії Договору, позивачем долучено до матеріалів справи договір про доставку та відправлення кореспонденції і періодичних видань від 01.01.11р. (а.с. 71), згідно якого УДППЗ «Укрпошта»здійснює доставку позивачу пошти на адресу: АДРЕСА_3, а також лист з ВПЗ № 100 «Укрпошта»(а.с. 72) про те, що у період з 01.01.11р. по 31.12.11р. від відповідача та третьої особи ніяких листів на адресу позивача не надходило.

В той же час, третя особа вказує про отримання позивачем 23.09.11р. нарочно листа № 25-07/155 (а.с. 58) про відмову в пролонгації Договору, однак на цьому листі не зазначено хто саме його отримав, а також відсутній відбиток печатки позивача, як належний та допустимий доказ таких обставин.

З урахуванням вищенаведеного, позивач, не маючи зі свого боку будь-яких намірів щодо припинення орендних відносин та враховуючи відсутність повідомлення орендодавця (відповідача у справі) щодо наміру останнього про припинення терміну дії Договору, продовжує використовувати обєкт оренди в своїй діяльності.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 ЦК України, а також ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч. 4 ст. 291 ГК України, згідно якої правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом зазначених правових норм, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Пролонгація терміну дії договору оренди на наступний термін, за умов відсутності заперечень сторін, встановлена ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 ЦК України, які є спеціальними законами, що регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, оскільки немає підстав вважати Договір оренди припиненим і те, що обставини фактичного бездоговірного користування відповідачем обєктом оренди - відсутні, суд погоджується з твердженням відповідача, що спірний договір оренди пролонговано, зокрема, до 01.12.13р., у звязку із відсутністю в матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів щодо наявності письмових заперечень з боку орендодавця.

Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір у справі покладається на позивача, так як даний спір виник внаслідок ініціативи останнього.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право користування вбудованим нежитловим приміщенням в АДРЕСА_1 на першому поверсі, що знаходиться на балансі Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (ЄДРПОУ 02070743) згідно укладеного між Регіональним відділенням фонду Державного майна України у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 13467337) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договору № 12/02-982-ОД від 01.05.04р. із додатками строком на 2 (два) роки, а саме до 01.12.2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров