Рішення № 22034689, 19.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.12р.Справа № 15/5005/478/2012 За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, мДніпропетровськ

про стягнення 12 671,79 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від прокуратури: Ткаченко О.В., посвідчення НОМЕР_2

від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № 55 від 06.01.12р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення 12 671,79 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 10 360,37 грн. - заборгованість за відпущену теплову енергію, 1524,99 грн. - інфляційні витрати, 539,11 грн. - 3% річних, 247,32 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду від 18.01.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 16.02.12р.

16.02.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача зазначив про те, що відповідачем було частково погашено суму боргу за надану теплову енергію у вигляді гарячої води до порушення провадження у справі, у зв'язку з чим залишок суми основного боргу складає 9 076,85 грн., що підтверджує наданий позивачем розрахунок (а.с. 75). Крім того, позивач надав уточнений розрахунок інфляційних витрат, згідно якого інфляційні витрати складають 1 312,07 грн., а також уточнений розрахунок 3 % річних, згідно якого 3 % річних складають 551,97 грн.

Прокурор усно просить суд стягнути з відповідача заборгованість за відпущену теплову енергію у розмірі 9 076,85 грн., пеню у розмірі 247,32 грн., інфляційні витрати у розмірі 1312,07 грн., 3% річних у розмірі 551,97 грн., а всього 11 188,21 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.02.12р. відкладено розгляд справи на 19.03.12р.

19.03.12р. у судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні також позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, що підтверджує телеграма та фіскальний чек ДФ ПАТ "Укртелеком" (а.с. 97).

В свою чергу, відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Враховуючи те, що на адресу відповідача позивачем була направлена телеграма в якій повідомлялося про день, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач у судове засідання не з'явися та витребувані судом документи не надав без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.03.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора та повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 1439 (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого, позивач здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення відповідачу по його об'єктах, розміщених за адресами: вул. Дзержинського, 35а.

Відповідно до п.2.1 Договору, позивач надає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів.

Кількість теплової енергії, яка передається відповідачу у відповідний період по даному Договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п.2.2 Договору).

Відповідно п.3.2.1 Договору, відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Як зазначено в п. 5 Договору, ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006р. № 3712 складає (разом з ПДВ) - 251,77 грн.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що відповідач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування.

Згідно п. 6.2 Договору, відповідач зобов`язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок відповідач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу позивача.

Як зазначено в п. 7.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Спори між сторонами розв`язуються шляхом переговорів, а в разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п.8.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009 року (п.10.1 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однієї із сторін (п.10.6 Договору).

Так, відповідно до наданих прокурором документів, позивачем на виконання умов Договору, в період з листопада 2008 року по квітень 2011 року, надана відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсязі 20,47797 ГКл на загальну суму 10 360,37 грн., що підтверджується Актами здачі теплової енергії, які знаходяться в матеріалах справи.

В порушення умов Договору відповідач за отриману теплову енергію в передбачені Договором строки не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача досудове попередження № 2276 від 26.11.11р., згідно якого позивач просить відповідача оплатити в семиденний строк з моменту одержання даної вимоги суму боргу.

Але, як зазначає прокурор та повноважний представник позивача, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та повного задоволення.

На підставі п. 7.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 247,32 грн.

Крім того, відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 1 524,99 грн. та 3% річних у розмірі 539,11 грн.

Таким чином, прокурор у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 10 360,37 грн., пеню у розмірі 247,32 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 524,99 грн., 3% річних у розмірі 539,11 грн., а всього 12 671,79 грн.

16.02.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача зазначив про те, що відповідачем було частково погашено суму боргу за надану теплову енергію у вигляді гарячої води до порушення провадження у справі, у зв'язку з чим залишок суми основного боргу складає 9 076,85 грн., що підтверджує наданий позивачем розрахунок (а.с. 75). Крім того, позивач надав уточнений розрахунок інфляційних витрат, згідно якого інфляційні витрати складають 1 312,07 грн., а також уточнений розрахунок 3 % річних, згідно якого 3 % річних складають 551,97 грн.

Таким чином, прокурор та повноважний представник позивача усно просять суд стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 9 076,85 грн., пеню у розмірі 247,32 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 312,07 грн., 3% річних у розмірі 551,97грн., а всього 11 188,21 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію у розмірі 9 076,85 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як зазначено в п. 7.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 7.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 247,32 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 247,32 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 1 312,07 грн. та 3% річних у розмірі 551,97 грн., розрахунки яких судом також перевірені та визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 1 312,07 грн. та 3% річних у розмірі 551,97 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (49101, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, буд. 22, код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість за відпущену теплову енергію у розмірі 9 076,85 грн. (дев'ять тисяч сімдесят шість грн. 85 коп.), пеню у розмірі 247,32 грн. (двісті сорок сім грн. 32 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1 312,07 грн. (одна тисяча триста дванадцять грн. 07 коп.), 3% річних у розмірі 551,97 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 97 коп.).

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (49101, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 20.03.12р.