Рішення № 22034575, 17.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.12р.Справа № 7/5005/1003/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт", м. Миронівка Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер", м. Дніпропетровськ

про стягнення 607 292, 99 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, дов. № 23/Д від 14.02.2012р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу у сумі 579 461, 11 грн., пені за період прострочення виконання основного зобовязання з 29.09.2011р. по 10.11.2011р. у сумі 26 759, 58 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з 29.09.2011р. по 10.11.2011р. у сумі 1 044, 77 грн., інфляційних нарахувань на суму основного боргу за період прострочення виконання основного зобовязання, розрахованих з застосуванням індексу інфляції за вересень 2011 року, у сумі 27, 53 грн., а всього: 607 292, 99 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за укладеним між позивачем та відповідачем договором поставки № ПР-40788 від 01.05.2010р. щодо оплати у встановлений договором строк вартості поставленого позивачем відповідачу товару у період з 07.09.2011р. по 14.10.2011р. включно, наявністю боргу відповідача за поставлений товар у сумі 579 461, 11 грн. Відповідальність за прострочення оплати товару у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та інфляційні нарахування заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки представника у судові засідання суд не повідомив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 07.02.2012р., довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 14.02.2012р.

Отримання відповідачем ухвал господарського суду про призначення справи до розгляду у судові засідання на 21.02.2012р. та на 13.03.2012р. підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідачу рекомендованих поштових відправлень, якими йому направлені відповідні ухвали суду.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд відкладав розгляд справи з 21.02.2012р. на 13.03.2012р.

У судовому засіданні 13.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2010р. Відкрите акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт" (постачальник), яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт", що підтверджується статутом останнього, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 04.05.2011р., та Товариство з обмеженою відповідальністю "Стайер" (покупець) уклали договір поставки № ПР-40788 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується поставити товар у строки, передбачені Договором, відповідно до замовлення покупця, а покупець - прийняти його і оплатити на умовах, обумовлених у додатку № 4 до Договору "Додаткові умови", який є невід'ємною частиною Договору.

Договір підписано з протоколом розбіжностей, який сторонами Договору погоджено.

Договір укладено строком дії до 31.12.2010р. (п. 12.1. Договору).

Відповідно до п. 12.2. Договору термін дії Договору автоматично продовжується на один рік, у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити або призупинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення дії Договору.

Доказів припинення дії Договору 31.12.2010р. ні позивач, ні відповідач не надали, отже, дія Договору не припинена у наведену дату.

Відповідно до п. 3.1. Договору постачальник здійснює поставку товару у пункт доставки відповідно до замовлення покупця своїми транспортними засобами і за свій рахунок. Адреси пунктів доставки покупця зазначені у додатку № 4 до Договору "Додаткові умови" (наявний в матеріалах справи).

Згідно з п. 1.2. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Загальна сума Договору становить суму товару, отриманого за всіма накладними (п. 7.1. Договору).

За товаротранспортними накладними, актами прийому-передачі (а.с. 57-151, т. 1; а.с. 1-46, т. 2) в період з 07.09.2011р. по 14.10.2011р. включно позивач поставляв відповідачу, а відповідач приймав обумовлений Договором товар.

Відповідно до п. 7.2. Договору покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строк, встановлений сторонами пунктом 6 додатку № 4 до Договору "Додаткові умови".

Пункт 6 додатку № 4 до Договору "Додаткові умови" передбачає, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань по оплаті поставленого йому позивачем товару у період з 07.09.2011р. по 14.10.2011р. включно, наявність боргу відповідача за поставлений товар у сумі 579 461, 11 грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи умови Договору (п. 6 додатку № 4 до Договору "Додаткові умови"), строк оплати товару, поставленого за спірними наявними в матеріалах справи товаротранспортними накладними у період з 07.09.2011р. по 14.10.2011р. включно, є таким, що настав.

Наявними в матеріалах справи товаротранспортними накладними підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на заявлену до стягнення суму - 579 461, 11 грн.

Разом з тим, відповідно до складеного позивачем акту звірки взаємних розрахунків станом на 16.02.2012р. по взаємовідносинам з відповідачем, який враховує попередній період поставки товару, а саме початкове сальдо у сумі 437 323, 78 грн., поставку товару у спірний період, повернення товару, його оплату та коригування боргу, борг відповідача на наведену дату становить 573 932, 80 грн.

Борг відповідача у наведеній сумі склався за станом на 22.11.2011р., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

Наведені обставини не заперечуються у судовому засіданні представником позивача.

Також, борг відповідача за поставлений товар у сумі 573 932, 80 грн. підтверджується наданою позивачем довідкою від 17.02.2012р., вих. № 69.

Доказів повної оплати вартості отриманого від позивача у спірний період товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 573 932, 80 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 573 932, 80 грн.

В решті вимог про стягнення основного боргу позов задоволенню не підлягає, оскільки на дату звернення з позовом до суду позивач не врахував у повній мірі вартість повернутого відповідачем товару на зазначену дату.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Згідно з п. 8.9. Договору в редакції протоколу розбіжностей до Договору, якщо протягом встановленого терміну для здійснення будь-якого платежу грошові кошти не надійшли на розрахунковий рахунок постачальника, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 2 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення виконання основного зобовязання з 29.09.2011р. по 10.11.2011р. у сумі 26 759, 58 грн. (0,2 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день її прострочення).

При розрахунку пені позивач неправомірно не застосував положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", відповідно до яких розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені з урахуванням заявленого позивачем періоду, вартості неоплаченого товару за цей період (загальна сума боргу - 573 932, 80 грн., яка склалася у звязку з неповною оплатою вартості товару, поставленого 09.09.2011р., а саме неоплатою у сумі 22 002, 35 грн., та повною неоплатою товару, поставленого з 10.09.2011р. по 14.10.2011р. включно) та обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ становить відповідно 5 655, 33 грн.

Оскільки прострочення оплати товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період прострочення оплати товару з 01.10.2011р. по 10.11.2011р. у сумі 5 655, 33 грн.

Розрахунок пені перевірено господарським судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період прострочення з 01.10.2011р. по 10.11.2011р. у сумі 1 044, 77 грн.

Розрахунок 3% річних перевірено судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Позивач допустив помилки в розрахунку 3% річних, у тому числі щодо визначення періоду їх нарахування та суми боргу, на який вони нараховані, що не вплинуло на розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань, розрахованих від суми основного боргу, що виник у звязку з неоплатою вартості товару, поставленого 07.09.2011р. та 09.09.2011р., з застосуванням індексу інфляції за вересень 2011 року, у загальній сумі 27, 53 грн., оскільки згідно умов Договору кінцевий термін оплати цього товару 28.09.2011р. та 30.09.2011р. відповідно, отже, індекс інфляції за вересень 2011 року не може бути застосований.

З урахування наведеного позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер" (49035, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, буд. 72, ідентифікаційний код 32973371) на користь Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, ідентифікаційний код 25412361) основний борг у сумі 573 932 (п'ятсот сімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 80 коп., пеню у сумі 5 655 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 33 коп., 3% річних у сумі 1 044 (одна тисяча сорок чотири) грн. 77 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 11 612 (одинадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 66 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 19.03.2012р.