Рішення № 22034375, 12.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.12р.Справа № 39/5005/17740/2011 За позовом Приватного акціонерного товариства "Будіндустрія", с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз", смт. Магдалиніка, Дніпропетровська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого комплексу "Укрсолод", м. Дніпропетровськ

про встановлення правочинну нікчемним, а саме договору на технічне обслуговування газопроводів та споруд; застосування наслідків нікчемного правочину

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого комплексу "Укрсолод", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Будіндустрія", с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

Третя особа: Патризанська сільська рада, с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про встановлення земельного сервітуту

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. дог. про надання правової допомоги №б/н від 27.04.09р.

від відповідача-1: ОСОБА_2 дов.від 20.12.2011 р №1500

від відповідача-2: ОСОБА_3 дов. від 06.12.2011 р. № б/н

від третьої особи за зустрічним позовом: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариства „Будіндустрія” (надалі Позивач) звернулося з позовом до Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства приватного акціонерного товариства „Дніпропетровськгаз” (надалі Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничий комплекс „Укрсолод” (надалі Відповідач-2), в якому просить суд:

- встановити нікчемність правочину, а саме договору № 13-110 на технічне обслуговування газопроводів та споруд від 01.08.2011 року;

- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину відносно позивача у вигляді вчинення певних дій, а саме заборони представникам Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства „Дніпропетровськгаз” та Товариству з обмеженою відповідальністю виробничий комплекс „Укрсолод” заходити на територію земельної ділянки, яку орендує Приватне акціонерне товариство „Будіндустрія”, для виконання будь-яких дій, повязаних з виконанням договору №13-110 на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, у своєму відзиві вказує, що спірний договір у повному обсязі відповідає чинному законодавству, тому позов про встановлення факту його нікчемності та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину не підлягає задоволенню.

Відповідач-2 проти задоволення первісного позову заперечує, у відзиві на позовну заяву посилається на те, що необхідність укладання спірного договору прямо передбачена нормами чинного законодавства, дії, повязані з технічним обслуговуванням газопроводів та споруд на них не наносять шкоди майну позивача, не спрямовані на заволодіння його майном, тобто позивачем не доведено, що спірний правочин порушує публічний порядок і тому є нікчемним. Також у своєму відзиві відповідач-2 зазначає, що ст. 216 ЦК України встановлений вичерпний перелік наслідків недійсності нікчемного правочину і заборона вчиняти певні дії, як цього вимагає позивач, до сказаного переліку не входить.

До початку розгляду господарським судом справи по суті, 16.01.2012 ТОВ ВК „Укрсолод” поштою подало зустрічний позов до Приватного акціонерного товариства „Будіндустрія”, третя особа: Партизанська сільська рада, про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, яка знаходиться у користуванні Приватного акціонерного товариства „Будіндустрія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничий комплекс „Укрсолод”, та про визначення істотних умов сервітуту:

- вид сервітуту право встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту належного Товариству з обмеженою відповідальністю виробничий комплекс „Укрсолод” газопроводу середнього тиску;

- строк сервітуту безстроковий;

- площа, на яку поширюється земельний сервітут, - 2550 м.кв.;

- межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельної ділянки, користувачем якої є Приватне акціонерне товариство „Будіндустрія”;

- плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 500 грн. щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним;

- у випадку невиконання або неналежного виконання Приватним акціонерним товариством „Будіндустрія” своїх зобовязань Товариство з обмеженою відповідальністю виробничий комплекс „Укрсолод” має право призупинити здійснення плати за сервітутне користування.

Ухвалою від 14.02.2012 року зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

ПрАТ „Будіндустрія” проти задоволення зустрічного позову заперечує, посилаючись на відсутність обовязкової умови встановлення земельного сервітуту. Окрім того, заперечуючи проти заявленого зустрічного позову, Позивач вказує, що Відповідачем-2 навмисно приховується дата поштового відправлення та сплати державного мита. Також Позивач за первісним позовом стверджує, що він не отримував від Відповідача-2 жодної пропозиції щодо укладення договору сервітуту, а ПрАТ „Будіндустрія” ніколи не погоджувало проходження газопроводу по своїй території.

Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на направлення представника у судове засідання, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, у поданому відзиві третя особа заперечує проти задоволення зустрічного позову, мотивуючи свою думку тим, що вона не отримувала копію зустрічного позову та доданих до нього документів, тому відповідачем-2 неналежним чином було виконано обовязок направлення учасникам процесу копій позовної заяви, а також тим, що на території, що орендує позивач проходять дві лінії електропередач, тому встановлення сервітуту на користь ТОВ ВК „Укрсолод” може створити загрозу виникнення техногенної катастрофи.

Під час розгляду справи позивачем за первісним позовом було заявлено клопотання про витребування з архіву відповідача-1 копії титульної сторінки Робочого проекту газопроводу середнього тиску, арх. №176/5, та про витребування від УДП поштового звязку в особі Дніпропетровської дирекції інформацію про дату і час поштового відправлення від ТОВ ВК „Укрсолод” до Партизанської сільської ради, від ТОВ ВК „Укрсолод” оригіналу фіскального чеку, що підтверджує поштове відправлення на адресу господарського суду Дніпропетровської області, а також доказів сплати судового збору.

В засіданні суду 07.02.2012 року оголошувалася перерва до 14.02.2012, згідно ст. 77 ГПК України

В судовому засіданні 12.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2005 між Партизанською сільською радою (орендодавець) та ПрАТ „Будіндустрія” (орендар) було укладено договір оренди землі, на підставі якого орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 23,4831 га для обслуговування виробничого комплексу. Також позивачем було надано у матеріали справи раніше укладений договір оренди земельної ділянки від 18.12.2003р., укладений між Партизанською сільською радою (орендодавець) та ПрАТ „Будіндустрія” (орендар), на підставі якого орендарю передано у строкове платне користування 25,175 га для обслуговування виробничого комплексу.

28.10.2004 між Партизанською сільською радою (орендодавець) та ТОВ ВК „Укрсолод” (орендар) було укладено договір оренди землі, на підставі якого орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6915 га для обслуговування вказаних виробничих приміщень, строком дії 49 років.

12.05.2004р. між ТОВ „Балівський завод залізобетонних виробів”, ТОВ „Монблан”, ПП ОСОБА_4. і ТОВ ВК „Укрсолод” був укладений договір про дольову участь у будівництві газопроводу високого тиску №12/05, відповідно до умов якого сторони договору зобовязалися внести свої кошти і спільно брати участь у будівництві газопроводу високого тиску протяжністю 602 погонних метрів від асфальтобетонного заводу до території заводу залізобетонних виробів.

Пунктом 4.3 Договору передбачалось, що кожний учасник після закінчення будівництва отримує право власності на частку газопроводу, пропорційну його фінансовому вкладу у будівництво, і отримує право врізки до побудованого газопроводу, а також право вести будівництво власної вітки газопроводу на території заводу та поза його межами.

Як пояснив відповідач-2, після завершення будівництва газопроводу високого тиску, керуючись п. 4.3 вказаного Договору, він прийняв рішення про будівництво власної вітки газопроводу (газопроводу середнього тиску) шляхом його врізки до газопроводу високого тиску. Розташування частини газопроводу середнього тиску для потреб відповідача-2 планувалось (і у подальшому було здійснено) на території, що перебувала у користуванні ЗАТ „Будіндустрія” (наразі назву змінено на ПрАТ „Будіндустрія”).

Будівництво та введення в експлуатацію газопроводу середнього тиску, належного ТОВ ВК „Укрсолод”, підтверджується Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом обєкта до експлуатації від 22.11.2004.

З огляду на викладене, господарський суд погоджується з доводами відповідача-2 про те, що останній є співвласником газопроводу високого тиску та власником газопроводу середнього тиску.

01.08.2011р. на виконання умов законодавства щодо безпеки технічної експлуатації систем газопостачання України, між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір №13-110 на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них, відповідно до п. 1.1 якого відповідач-2 (замовник) доручає, а відповідач-1 (виконавець) приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування газопроводів та споруд на них в терміни визначені графіками.

Позивач за первісним позовом просить суд встановити нікчемність укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 договору на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них, з підстав передбачених ст. 228 ЦК України.

Суд дійшов висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.2009р. при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про трубопровідний транспорт” діяльність, повязана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією обєктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії і підлягає обовязковій сертифікації.

Згідно п. 4.2.9 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997р. № 254, до технічного обслуговування і ремонту споруд та обєктів систем газопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств власником можуть залучатись за угодою спеціалізовані підприємства газового господарства (СПГГ) або інші спеціалізовані організації, а також підприємства - виготовлювачі агрегатів і установок.

У п. 2.3 Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 640 від 24.10.2011р. зазначено, що технічний огляд обєктів систем газопостачання (ОСГ), в тому числі їх обхід, забезпечує власник (балансоутримувач). На підприємствах, установах, організаціях, у складі яких відсутня власна газова служба, технічний огляд (обхід) ОСГ виконується на договірних засадах спеціалізованими підприємствами газового господарства із залученням (у разі необхідності) до виконання робіт спеціалізованих організацій.

Згідно п. 4.3.16 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997р., власник підприємства, на території якого прокладений транзитом газопровід, повинен забезпечити доступ персоналу організації, яка експлуатує газопровід, для проведення його огляду і ремонту.

За визначенням Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2011р. №11, газопроводом є споруда зі щільно зєднаних між собою труб, призначена для переміщування газу.

З умов спірного договору вбачається, що він направлений виключно на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них і ніяким чином не стосується знищення, пошкодження або заволодіння майном позивача. Крім того, спірний договір свідчить, що його предметом є виключно майно відповідача-2 газопровід середнього тиску, тому твердження позивача про те, що предметом договору №13-110 на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них було майно, яке є власністю або знаходиться у користуванні позивача, безпідставні.

Позивачем вказані обставини в ході судового розгляду не були спростовані, докази порушення укладенням спірного договору публічного порядку не були надані.

Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог про встановлення нікчемності правочину.

З огляду на вказане, не підлягають також задоволенню вимоги позивача про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відносно позивача у вигляді вчинення певних дій, а саме заборони представникам відповідачів заходити на територію земельної ділянки, яку орендує позивач, для виконання будь-яких дій, повязаних з виконанням договору №13-110 на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них.

Так, згідно ч.ч. 1-4 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у звязку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Господарський суд приходить до висновку про необхідність задоволення зустрічного позову, враховуючи наступне.

Відповідач-2 надав у матеріали справи письмові докази, які підтверджують, що в період з 28.11.2011р. по 13.12.2011р. останній не отримував природний газ внаслідок відсутності тиску в газопроводі середнього тиску на вході на територію позивача. Згідно відомостей, наданих відповідачем-1 у листі №15/28 від 10.01.2012р., постачання газу здійснювалося ПАТ „Дніпропетровськгаз” належним чином до точки розподілу, в той час як в газопроводі відповідача-2, що йде транзитом від точки розподілу територією позивача, тиск газу був присутній до точки входу газопроводу на територію позивача, проте на виході газопроводу з цієї території тиск газу був відсутній. Імовірна причина аварії знаходилась саме на території позивача. Для встановлення причин неотримання позивачем природного газу, представники відповідача-1 тричі виїжджали на виклики відповідача-2, проте не були допущені на територію позивача охороною підприємства, що підтверджується відповідними актами, складеними відповідачем-1. Також у листі №15/28 від 10.01.2012р. відповідачем-1 повідомлялось, що у подальшому на території позивача було виявлено пошкодження газопроводу середнього тиску, належного відповідачу-2, а саме вказаний газопровід було зрізано по окружності на всю площину та встановлено металеву заглушку шляхом електрозварювання, зріз газопроводу і став причиною неотримання відповідачем-2 природного газу в період з 28.11.2011р. по 13.12.2011р.

Зазначені вище обставини підтверджуються актами недопуску від 06.12.2011р. та від 20.12.2011р., листом відповідача-1 від 20.12.2011р., а також постановою прокуратури Бабушкінського району м. Дніпропетровська про порушення кримінальної справи 23.12.2011р.

21.11.2011р. після численних недопусків відповідача-1 та відповідача-2 на територію позивача з метою здійснити огляд та ремонт пошкодженого газопроводу середнього тиску відповідач-2 звернувся до позивача з листом-офертою №379/1, до якого було додано проект договору сервітуту (містить всі істотні умови) та схему доступу. Копії листа-оферти з доказом направлення позивачеві, договору сервітуту та схеми доступу було надано відповідачем-2 у матеріали справи. Позивачем вказані обставини не було спростовано, а також не було доведено надання відповіді відповідачу-2 на вказаний лист-оферту.

В листі-оферті відповідач-2 запропонував встановити сервітут на наступних умовах:

- вид сервітуту право встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту належного Товариству з обмеженою відповідальністю виробничий комплекс „Укрсолод” газопроводу середнього тиску;

- строк сервітуту безстроковий;

- площа, на яку поширюється земельний сервітут, - 2550 м.кв.;

- межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельної ділянки, користувачем якої є Приватне акціонерне товариство „Будіндустрія”;

- плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 500 грн. щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним;

- у випадку невиконання або неналежного виконання Приватним акціонерним товариством „Будіндустрія” своїх зобовязань Товариство з обмеженою відповідальністю виробничий комплекс „Укрсолод” має право призупинити здійснення плати за сервітутне користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно з ч. 1 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Відповідно до п. «в»ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів в тому числі на право прокладання та експлуатації лінії електропередачі, звязку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій.

Господарський суд виходить з того, що обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб, а також з того, що під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту господарським судам належить зясовувати, з яких причин особа не може використовувати належне їй майно.

З обставини розташування частини належного відповідачеві-2 газопроводу, на земельній ділянці, якою користується позивач, слідує факт необхідності експлуатації та технічного обслуговування вказаного газопроводу. При цьому, факт необхідності експлуатації, обслуговування та ремонту належного відповідачу-2 газопроводу середнього тиску вважається судом доведеним з огляду на вищевказані положення чинного законодавства, зокрема положення Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997р., та Закону України «Про трубопровідний транспорт».

На думку господарського суду, відповідач-2 у зустрічному позові належним чином обґрунтував розмір площі, на яку останній просить поширити дію земельного сервітуту (лише 2550 м.кв.), а саме вказаний розмір обґрунтовується необхідністю мати доступ (право проходу та проїзду) виключно до ділянки газопроводу середнього тиску, що проходить через земельну ділянку, якою користується позивач.

З огляду на факт існування газопроводу середнього тиску, належного відповідачеві-2, господарським судом не приймаються до уваги заперечення позивача проти зустрічного позову, які зводяться до можливості перенесення газопроводу середнього тиску за межі земельної ділянки, що орендується позивачем.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про відсутність у відповідача-2 можливості задовольнити свої потреби іншим способом, ніж здійснювати експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування існуючого газопроводу середнього тиску, тому позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту на визначених умовах є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Позивача щодо невжиття відповідачем-2 заходів для встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки, не знайшли свого підтвердження, та спростовуються матеріалами справи.

Також господарський суд враховує недоведеність позивачем тверджень щодо можливості завдання йому збитків встановленням сервітуту.

Відносно тверджень позивача про пропуск відповідачем-2 строку позовної давності на звернення до суду із зустрічною позовною заявою, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 256, ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначав відповідач-2, і не спростовано позивачем, суперечності з приводу можливості експлуатації, обслуговування та ремонту газопроводу середнього тиску виникли нещодавно, при цьому позивач не надав доказів того, що протягом тривалого періоду часу (з 22.11.2004р. по 2010 рік) він заперечував проти здійснення експлуатації, обслуговування та ремонту газопроводу середнього тиску відповідача-2. Тільки коли виникли суперечки (пошкодження газопроводу, недопуск працівників відповідача-1 до пошкодженої ділянки газопроводу) відповідач-2 звернувся до позивача з пропозицією досягти домовленості щодо можливості обслуговування, експлуатації та ремонту газопроводу шляхом укладення договору сервітуту. Подальші обставини (порушення кримінальної справи та ін.) лише свідчать про наявність у відповідача-2 підстав для звернення до суду із зустрічною позовною заявою з метою захисту своїх порушених прав.

Щодо тверджень третьої особи відносно проходження ліній електропередач через територію позивача слід зазначити таке. По-перше, всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України третя особа не надала доказів на підтвердження своїх посилань, а, по-друге, договір оренди земельної ділянки від 20.01.2005р., укладений між позивачем та третьою особою, не містить будь-яких положень щодо існуючих обмежень або обтяжень, встановлених сервітутів (наприклад, для проходження ліній електропередач). На вказану обставину також посилається позивач у Додаткових підставах для задоволення позовної заяви.

З наведеного господарський суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про встановлення земельного сервітуту на визначених відповідачем-2 умовах.

З приводу клопотань, поданих позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Клопотання про витребування з архіву відповідача-1 копії титульної сторінки Робочого проекту газопроводу середнього тиску, арх. №176/5, задоволенню не підлягає з огляду на те, що відповідач-1 за власною ініціативою надав таку копію для огляду суду та пояснив відсутність погодження проходження газопроводу середнього тиску по території позивача тим, що існує декілька примірників Робочого проекту, і лише на одному з них, що знаходиться у розпорядженні відповідача-2, наявне таке погодження.

Клопотання про витребування від відповідача-2 доказів сплату судового збору було задоволено, відповідача-2 було зобовязано надати довідку держказначейства про зарахування судового збору до держбюджету. Оригінал відповідної довідки, наданої відповідачем-2 на вимогу суду, залучений до матеріалів справи.

Клопотання про витребування від УДП поштового звязку в особі Дніпропетровської дирекції інформацію про дату і час поштового відправлення від ТОВ ВК „Укрсолод” до Партизанської сільської ради не підлягають задоволенню з огляду на те, що господарський суд не убачає підстав для сумніву у здійсненні відповідного поштового відправлення, яке підтверджується описом вкладень з відбитком календарного штемпеля поштового відділення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі за первісним позовом, покладаються на Позивача. Витрати у справі за зустрічним позовом, підлягають віднесенню на Відповідача за цим позовом.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства „Будіндустрія” - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс „Укрсолод” - задовольнити

Встановити земельний сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, та перебуває в користуванні Приватного акціонерного товариства „Будіндустрія” (код ЄДРПОУ 30836051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс „Укрсолод” (код ЄДРПОУ 30664090).

Визначити істотні умови сервітуту:

-вид сервітуту право встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту належного ТОВ ВК Укрсолод” газопроводу середнього тиску;

-строк сервітуту безстроковий;

-площа, на яку поширюється земельний сервітуту, - 2550 кв.м.;

-межі сервітуту згідно з кадастровим планом земельної ділянки, користувачем якої є ПрАТ „Будіндустрія”;

-плата за встановлення та користування сервітутом в розмірі 500 грн. щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним;

-у випадку невиконання або неналежного виконання ПрАТ „Будіндустрія” своїх зобовязань ТОВ ВК „Укрсолод” має право призупинити здійснення плати за сервітутне користування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Будіндустрія” (52012, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, код ЄДРПОУ 30836051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс „Укрсолод” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, буд. 5, прим. 12, код ЄДРПОУ 30664090) 1073 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ.

СуддяО.В. Ліпинський Повне рішення складено 19.03.2012