Рішення № 22034358, 20.03.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р.

Справа № 5004/228/12 за позовом Шацького районного споживчого товариства, смт. Шацьк

до відповідача підприємця ОСОБА_1, м. Любомль

про стягнення 4578,18 грн.

Суддя: Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору:позивач Шацьке районне споживче товариство просить суд стягнути з відповідача підприємця ОСОБА_1 4578,18 грн. в .т.ч. 4 282,40 грн. заборгованості по орендній платі, 128,47 грн. 3% річних та 167,31 грн. пені.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення підприємцю ОСОБА_1 15.03.2012р.

Ухвалою суду від 07.03.2012р. повідомлено відповідача про те, що у разі неявки в судове засідання повноважного представника та неподання витребуваних доказів, справа може бути розглянута на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Явка представників сторін обовязковою не визнавалася.

19.03.2012р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

Суд розглянувши дане клопотання, вважає що воно, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обовязок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.75 ГПК України, господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011р. між позивачем-Шацьким районним споживчим товариством та відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 62 про оренду об'єкта нерухомості.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець (позивач) передає, а орендар(відповідач) приймає у тимчасове платне користування частину магазину "Галантерея" смт. Шацьк, загальною площею 40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України)

Згідно п.5.1. договору орендна плата за користування одним квадратним метром об'єкта оренди становить 20,00 грн. за місяць в.т.ч. ПДВ. Загальний розмір орендної місячної плати за користування об'єктом оренди становить 600,00 грн. в т.ч. ПДВ. Орендна плата сплачується в національній валюті за курсом НБУ на момент оплати та з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Держкомстату України.

Відповідно до п.5.2. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 20-го числа кожного місяця в якому здійснюється користування об'єктом оренди.

Позивач передбачені договором зобов'язання виконав. Передав відповідачу у тимчасове платне користування частину магазину "Галантерея" смт. Шацьк про що свідчить акт приймання-передачі від 01.06.2011р. та щомісячно надавав відповідачу рахунки на орендну плату за користування об'єктом оренди. Згідно рахунків сума яка підлягала оплаті за договором становила 5 687,20 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав частково, сплативши за орендну плату лише 1 404,80 грн., доказами чого є прибуткові касові ордери №№ 154 від 01.07.2011р., 2378 від 10.10.2011р. 2555 від 31.10.2011р.

Таким чином, станом на 05.03.2012р. заборгованість підприємця ОСОБА_1 становить 4 282,40 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору № 62 від 01.06.2011р.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань.

Згідно п.8.2. договору №62 у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що полягає сплаті за кожен день прострочення та 3% річних з простроченої суми.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На цій підставі за період з 01.11.2011р. по 31.01.2012р. позивачем правомірно заявлено до стягнення 167,31 грн. пені.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 128,47 грн.

Відповідно розрахунку зробленого судом сума 3% за період з 01.11.2011р. по 31.01.2012р складає 32,38 грн.

Отже, вимога про стягнення 3% річних підлягає до задоволення частково в розмірі 32,38 грн. згідно розрахунку суду.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1575,71 грн. згідно ст. 49 ГПК України віднести на нього пропорційно задоволеним вимогам.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 174, 230 ГК України, ст.ст. 526, 527, 549, 625, 759 ЦК України, ст.ст. 22, 44, 49,75, 82-85,121,ГПК України, -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Шацького районного споживчого товариства (смт. Шацьк, вул. 50 років Перемоги,93,код ЄДРПОУ 32729400) 4 482,09 грн. в т.ч. 4 282,40 грн. основної заборгованості за договором оренди, 32,38 грн. 3% річних,167,31 грн. пені, 1575,71 витрати по сплаті судового збору

3. В позові на суму 96,09 грн. відмовити.

Суддя М. С. Шум