Постанова № 22033065, 03.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 р. Справа № 2а-1870/2407/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засіданняДерев'янко А.О.

представник позивача Оковита А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзалізпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. по справі№2а-1870/2407/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзалізпром" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про часткове скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

26 квітня 2011р. ТОВ " Спецзалізпром " (надалі-позивач), звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми(надалі-відповідач), в якому після уточнення позовних вимог, просило суд скасувати податкові повідомленнярішення ДПІ в м. Суми № 0001172312/0/86728 від 12.11.2010р., №0001172312/1/86728 від 31.12.2010р. та № 0001172312/2/86728 від 09.02.2011р. про визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в частині 143000,00грн, в тому числі з основного платежу 102 500,00грн. та штрафної санкції у розмірі 40500,00грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховані приписи ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судом не повно зясовані обставини в справі, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неприбуття не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційних скарг та письмові заперечення на скаргу позивача, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в місті Суми проведена планова виїзна перевірка, з питань дотримання TOB “Спецзалізпром” вимог податкового та іншого законодавства за період з 09.02.2009 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 8744/2312/36333979/81 від 27.10.2010 року.

За результатами перевірки встановлено про порушення TOB “Спецзалізпром”, зокрема, вимог підпункту 1.22.2 пункту 1.22, пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001172312/0/86728 від 12.11.2010р. по податку на прибуток в сумі 200995, 00грн., в тому числі за основним платежем 146077,00грн. та штрафні санкції 54918,00грн.

Підставою донарахування TOB “Спецзалізпром” податкових зобов'язань по податку на прибуток, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі, стало зменшення валових витрат на 410000,00 грн. по операціях з придбання у фізичних осіб - підприємців ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (код НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (код НОМЕР_3) маркетингових та юридичних послуг, що на думку податкового органу не підтверджені відповідними первинними документами бухгалтерського обліку та по яких відсутній взаємозв'язок із господарською діяльністю товариства.

Позивачем зазначене податкове повідомлення рішення оскаржене в адміністративному порядку, однак в задоволенні скарг позивача було відмовлено, сума податкового зобов'язання не змінилася, а ДПІ в м. Суми з метою доведення нового граничного строку погашення цього податкового зобов'язання складено податкові повідомлення - рішення №0001172312/1/86728 від 31.12.2010р. та № 0001172312/2/86728 від 09.02.2011р..

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності зв'язку витрат позивача на придбання маркетингових та юридичних послуг за договорами з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з його господарською діяльністю, отже віднесення сум за цими договорами на валові витрати є неправомірним, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Підпунктом. 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Положеннями п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Таким чином, підставою для формування валових витрат є їх звязок з господарською діяльністю, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Судом першої інстанції встановлено, що TOB “Спецзалізпром” укладено договори про надання маркетингових послуг з СПД-ФО ОСОБА_3 - договір №01/1-ю від 01.04.2009р. та з СПД-ФО ОСОБА_2 - договір №24/1-ю від 03.08.2009р. - (т.1. а.с. 158-159,162-163). Винагороди за вказаними договорами становлять 70000,00грн та 80000,00грн. відповідно.

Відповідно до умов зазначених договорів замовник доручає, а виконавці зобов'язуються надати послуги з проведення маркетингових досліджень на території України, Литви, Росії, Білорусії та Узбекистану щодо ринку збуту продукції.

Послуги за договором №01/1-ю від 01.04.2009р. та договором №24/1-ю від 03.08.2009р. надані виконавцями у встановлений термін, в повному обсязі із дотриманням інших умов згаданого вище договору, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 01.09.2009р. та від 31.12.2009р. та (т.1. а.с. 160, 164).

Так, за результатами проведених маркетингових досліджень ринку збуту продукції позивача було знайдено компанії ВАТ “Алмаликський ГМК”(Республіка Узбекистан, м. Алмалик),офіційним представником якої є Bejgehundred Limited, та ЗАТ “Трансдака”(Литовська Республіка, м. Вільнюс), які зацікавлені співпрацювати з TOB “Спецзалізпром” з приводу поставки продукції. Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем і вказаними підприємствами були укладені господарські договори на поставку продукції, та надані первинні документи, які підтверджують використання позивачем вказаних маркетингових послуг у власній господарській діяльності (т.1. а.с. 166-179, т.2 а.с. 138-140).

Необхідно відмітити, що необхідність здійснення тих чи інших витрат, а так само їх зв`язок із господарською діяльністю визначає сам платник податків, а не фахівці податкового органу.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в цій частині помилковими та дійшла висновку про обґрунтованість віднесення до складу валових витрат вартості отриманих та оплачених позивачем послуг за договорами про надання маркетингових послуг з СПД-ФО ОСОБА_3 та з СПД-ФО ОСОБА_2 на загальну суму 150000,00грн., як таких, що належним чином підтверджені первинними документами та безпосередньо пов`язані із господарської діяльністю підприємства.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині правомірності віднесення до складу валових витрат сум, сплачених за договором про надання юридичних послуг, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ «Спецзалізпром» та СПД ФО ОСОБА_4 укладено договір № 05/1-ю від 30 квітня 2009 року на юридичне обслуговування, за яким Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовнику юридичні послуги.

В підтвердження належного виконання умов зазначеного договору сторонами підписані акти приймання-передачі наданих послуг , які знаходяться в матеріалах справи. З актів приймання-передачі наданих послуг вбачається, що юридичні послуги надавалися, зокрема, щодо повернення сум простроченої заборгованості контрагентів позивача, а саме: участь у переговорах з контрагентами, підготовка та складання проектів претензій, позовних заяв, копії яких також знаходяться в матеріалах справи.

Разом з цим, колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції про те, що наявність на підприємстві юрисконсульта позбавляє його права користуватися юридичними послугами інших осіб, оскільки, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо укладення підприємством договорів про надання юридичних послуг за наявності на ньому штатної посади юрисконсульта.

Отже висновки суду першої інстанції стосовно не визнання валових витрат за даним договором також є безпідставним, без посилання на будь-який нормативний акт.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Дослідженням у судовому засіданні наданих до матеріалів справи копій актів виконаних робіт за договорами, які укладені позивачем на придбання маркетингових та юридичних послуг за договорами з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 встановлено, що останні оформлені у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, містять посилання на відповідний договір та суму винагороди виконавця.

Вартість наданих послуг оплачена ТОВ “Спецзалізпром” виконавцям в повному обсязі шляхом врахування коштів на розрахункові рахунки, що не заперечується відповідачем по справі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки будь-які зауваження перевіряючих до змісту або оформлення вказаних актів прийому-передачі, відсутні.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність включення до складу валових витрат сум вартості маркетингових та юридичних послуг, одержаних ТОВ “Спецзалізпром” від ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як таких, що належним чином підтверджені відповідними первинними документами та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про оприбуткування прибутку підприємств”, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийнята з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзалізпром" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2011р. по справі№2а-1870/2407/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001172312/0/86728 від 12 листопада 2010 року (№ 0001172312/1/86728 від 31 грудня 2010 року, № 0001172312/2/86728 від 09 лютого 2011 року).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 08.11.2011 р.