Постанова № 2203279, 09.07.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2008 № 25/85

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Капацин Н.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Черній О.В.

За участю представників:

від позивача - Загорська Л.П. – представник за довіреністю № 38/02 від 16.01.2008 р.

від відповідача - Гаврилюк В.М. – представник за довіреністю № 23-3/94 від 05.11.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.04.2008

у справі № 25/85 (Морозов С.М.)

за позовом Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт"

до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

про стягнення 6451,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача 6451,20 грн. в оплату за послуги, надані Портнадзором порту у процесі розслідування та роботи комісії з розслідування аварійної морської події (зіткнення двох суден), за роботу старшого інспектора з розслідування аварій.

При цьому позивач посилається на те, що за результатами розслідування та проведеного аналізу обставин причин аварійної морської події встановлена вина обох капітанів суден, судновласником яких є відповідач, а тому саме він має сплатити борг в сумі 6451,20 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що робота капітану морського порту та Інспекції державного портового нагляду фінансується виключно із держбюджету у встановленому Мінтрансзв’язку порядку; що розслідування аварійних морських подій є прямою компетенцією та обов’язком капітану морського порту і фінансується за рахунок бюджетних коштів, виділених на його утримання; що АСК „Укррічфлот” не укладала будь-яких договорів та не замовляла будь-яких послуг у Ренійського морського торгового порту і акту виконаних робіт на суму 6451,20 грн. не підписувала.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2008 р. у справі № 25/85 позов задоволено повністю, на користь позивача з відповідача стягнуто вартість наданих йому послуг в сумі 6451,20 грн. та судові витрати в сумі 220 грн.

Рішення мотивовано тим, що правочин з надання послуг по розслідуванню аварійної морської події – зіткнення теплоходів „Мартин Лацис” та „Ржищів”, яка відбулася 11.05.2007 р., вчинений сторонами в розвиток письмового договору сторін № 200-067 від 29.12.2007 р. проте ним не регулюється, а є окремим усним правочином; що факт укладення між сторонами такого усного правочину підтверджується заявами капітанів теплоходів „Мартин Лацис” та „Ржищів” від 12.052007 р. та рахунком № 1698 від 29.12.2004 р.; що факт надання послуг із розслідування аварійної морської події сторонами не заперечується і підтверджується Актом від 31.05.2007 р. розслідування аварійної морської події – зіткнення теплоходів „Мартин Лацис” та „Ржищів”, яка відбулася 11.05.2007 р.; що дії капітанів зазначених суден породжують правові наслідки для судновласника, який зобов’язаний сплатити послуги позивача по наданню послуг із забезпечення такого розслідування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АСК „Укррічфлот” звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду міста Києві від 15.04.2008 р. № 25/85 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовну заяву Ренійського морського торгового порту залишити без задоволення, і стягнути з нього судові витрати.

При цьому, заявник посилається на те, що розслідування аварійних морських подій є прямою компетенцією та обов’язком капітану морського порту і фінансується за рахунок бюджетних коштів, виділених на його утримання, що не було враховано судом першої інстанції і стало причиною прийняття неправильного рішення.

Позивач вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи і порушення ним норм матеріального права і просить залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, з урахуванням норм ст.ст. 99, 101 ГПК України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, користуючись при цьому правами, наданими суду першої інстанції, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

11.05.2007 р. о 22-07 на 54 милі р. Дунай сталася аварійна подія – зіткнення двох суден т/х „Мартин Лацис” та т/х „Ржищів”, власником яких є відповідач.

12.05.2007 р. капітани обох суден звернулися до Капітану морського Ренійського порту із заявами про аварійну морську подію.

Комісією, що її було створено на підставі наказу Держфлотінспекції України від 14.05.2007 р. № 66/н, з 12 по 31 травня 2007 р. проведено розслідування аварійної морської події, за наслідками якого складено відповідний акт, підписаний членами комісії 31.05.2007 р.

Листом від 05.06.2007 р. № 29/8-39 капітан порту Рені повідомив начальнику ТЕК п. Рені, що за розслідування аварійної морської події с т/х „Мартин Лацис” та т/х „Ржищів”, що належать Укррічфлоту, необхідно виставити рахунок на суму 5376 грн. за роботу старшого аварійного інспектора згідно тарифів ПЕО порту, яку віднести на доходи інспекції державного портового нагляду.

06.06.2007 р. позивач виставив відповідачу рахунок № 1697 на суму 6451,20 грн. (5376+ПДВ), який не був оплачений.

18.12.2007 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 38/67 на зазначену суму, яку останній листом від 09.01.2008 р. № 23-02/04 відхилив, посилаючись на те, що розслідування аварійних морських подій відповідно до ст. 88 Кодексу торговельного мореплавства є однією з функцій капітана морського порту як посадової особи, що в АСК „Укррічфлот” відсутні будь-які підстави для оплати 6451,20 грн. на користь ДП „Ренійський морський торговельний порт”, оскільки між сторонами не укладалось будь-яких договорів з надання послуг по розслідуванню аварійної морської події і жодного акту виконаних робіт не підписувалось.

Судом першої інстанції в зазначеному спорі сторін підтримано позивача, з чим колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи та норм закону, якими регулюються спірні правовідносини сторін, погодитися не може враховуючи таке.

Згідно ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Правовідносини сторін у сфері розслідування аварійних морських подій регулюються Кодексом торговельного мореплавства України, Положенням про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.05.2006 р. № 516, Положенням про капітана морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000 р. № 573, Положенням про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000 р. № 574, Положенням про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003 р. № 904, тощо і не можуть регулюватися договорами, укладеними між судновласниками і портами як господарюючими суб’єктами.

Посилання суду першої інстанції на те, що правочин з надання послуг по розслідуванню аварійної морської події – зіткнення теплоходів „Мартин Лацис” та „Ржищів”, яка відбулася 11.05.2007 р., вчинений сторонами в розвиток письмового договору сторін № 200-067 від 29.12.2007 р. проте ним не регулюється, а є окремим усним право чином, і що факт укладення між сторонами такого усного правочину підтверджується заявами капітанів теплоходів „Мартин Лацис” та „Ржищів” від 12.052007 р. та рахунком № 1698 від 29.12.2004 р., по суті своєї, на думку колегії суддів, є припущеннями і не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки наявні в матеріалах справи документальні докази підстав для таких висновків не дають.

Так, рахунок № 1698 не може свідчити про укладення сторонами усної угоди, оскільки виданий він на підставі письмового договору № 200-067, укладеного сторонами 29.12.2004 р., а не на виконання усної угоди, і датований 06.06.2007 р., а не 29.12.2004 р., як це зазначено у оспореному рішенні.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Роботи, виконані старшим інспектором з розслідування аварій, не можуть бути прийняті колегією суддів як такі, що виконані на підставі усного правочину сторін в розумінні норм ст. 206 ЦК України.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 206 ЦК України усно за домовленістю сторін можуть вчинятися, якщо це не суперечить договору або закону, правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі. Усний правочин з надання послуг не може вчинятися в розвиток письмового договору, яким питання з надання таких послуг не регулюються.

До того ж, умовами діючого між сторонами договору № 200-067 від 29.12.2004 р. врегульовані відносини сторін щодо порядку та розміру оплати відповідачем портових зборів, до яких розслідування аварійних морських подій не відноситься.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність укладеного між сторонами усного право чину щодо надання послуг з розслідування аварійної морської події.

Згідно ч. 2 ст. 88 Кодексу торговельного мореплавства України розслідування аварійних морських подій здійснюється в порядку, встановленому Міністерством транспорту України.

Згідно п. 3.1 Розділу 3 Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.05.2006 р. № 516 (далі Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку АМП), органами розслідування аварійних морських подій є: Міністерство транспорту та зв'язку України; Міністерство аграрної політики України; Держфлотінспекція України; Держрибфлотінспекція; капітани морських портів; капітани суден.

Згідно п. 3.2 цього ж Положення до компетенції комісій, створених Держфлотінспекцією належать розслідування, в тому числі, серйозних аварій і морських інцидентів.

Згідно висновків Акту розслідування аварійної морської події від 31.05.2007 р. вид даного аварійної морської події класифікується як морський (серйозний) інцидент.

Отже, органом розслідування в даному випадку є Держфлотінспекція України.

До складу створеної нею комісії увійшли п’ять осіб: заступник начальника Дунайського регіонального представництва – голова комісії, капітан порту Рені – заступник голови, члени комісії: капітан наставник портофлота, старший інспектор з розслідування аварій, начальник ПРДС порту Рені.

Позивач наполягає на оплаті відповідачем роботи в складі комісії з розслідування аварійної морської події старшого інспектора з розслідування аварій, проте будь-яких пояснень або документальних доказів в обґрунтування того, що в складі комісії робота цією особою виконувалась в порядку надання послуг відповідачеві, які останній має оплатити, не надає.

В той же час, згідно ч.ч. 2, 3 п. 4.8 Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку АМП, розслідування усіх аварійних морських подій проводяться особами, які мають необхідні знання і практичний досвід у питаннях, що відносяться до їхніх звичайних посадових обов'язків, а також є компетентними в питаннях, що відносяться до морських аварій.

Для розв'язання окремих питань, що не можуть бути вирішені членами комісії, голова комісії (або капітан морського порту) у межах наданого йому фінансування може на платній основі залучити до участі в розслідуванні (без включення до складу комісії) відповідних фахівців.

Отже, особа, яку голова комісії (або капітан морського порту) може залучити як фахівця для розв'язання окремих питань, що не можуть бути вирішені членами комісії, не може бути членом комісії і оплата роботи такої особи здійснюється в межах наданого голові комісії (капітану морського порту) фінансування.

Позивачем не доведено, що старший інспектор з розслідування аварій, що входив до складу комісії з розслідування спірної аварійної морської події, є фахівцем, залученим для розв'язання окремих питань в розумінні Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку АМП, тому посилання позивача на норми цього Положення до уваги судом не приймаються як на такі, що ними не регулюються відносини сторін щодо предмету спору, який вирішується у цій справі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено, що Портнадзором порту у процесі розслідування та роботи комісії з розслідування аварійної морської події (зіткнення двох суден) відповідачу були надані послуги, і не вбачає будь-яких підстав вважати роботу старшого інспектора з розслідування аварій послугами, які позивач надав відповідачу під час розслідування спірної аварійної події, і які відповідач зобов’язаний оплатити.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. №11 Про судове рішення, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2008 року у справі № 25/85 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у позові відмовляється.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати відповідача за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 80, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2008 року у справі № 25/85 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2008 року у справі № 25/85 скасувати.

3. В позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Державного підприємства „Ренійський морський торговий порт” ( 68802, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, рахунок № 26004051952 в АБ „Експрес банк”, МФО 328801 або з будь-якого рахунку, встановленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, ідентифікаційний код 01125809) на користь Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (04071, м. Київ, вул.. Ніжній Вал, 51, рахунок 26008012858 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313, ідентифікаційний код 00017733) 51 (п’ятдесят одну) грн. витрат на державне мито за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 25/85.

Головуючий суддя Капацин Н.В.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

28.07.08 (відправлено)