Постанова № 22032509, 07.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 р. Справа № 2а-1670/1646/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представників позивача Машкевич О.С., Мазанька С.А.

представника відповідача Переясливця В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від31.03.2011р. по справі№2а-1670/1646/11

за позовом Приватного підприємства "Бумеранг"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекція у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області

за участю Прокуратури Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Бумеранг" (далі за текстом-позивач, ПП «Бумеранг») звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі за текстом-відповідач, Кременчуцька ОДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, за участю Прокуратури Полтавської області, в якому просив:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006432301/0/2360 від 19.07.2010 року, № 0006432301/1/3242 від 29.09.2010 року, №0006432301/2/4411 від 23.12.2010 року, 0006432301/3/357 від 22.02.2011 року,

-зобовязати ГУДК у Полтавській області здійснити відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу ПП "Бумеранг" шляхом перерахування грошових коштів з усіх рахунків, де обліковуються кошти Державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від31.03.2011р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0006432301/0/2360 від 19 липня 2010 року, № 0006432301/1/3242 від 29 вересня 2010 року, №0006432301/2/4411 від 23 грудня 2010 року, № 0006432301/1/357 від 22 лютого 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Бумеранг" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн. та витрати на оплату правової допомоги в сумі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп. В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” , ст. 86, 159 КАС України .

Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області також не погодилось з постановою суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.87 Бюджетного кодексу України та ст. 186 КАС України, просить скасувати оскаржувану постанову в частині стягнення з Державного бюджету витрат на правову допомогу та ухвалити нове рішення, яким в стягненні правової допомоги з Державного бюджету відмовити.

Позивач подав заперечення на апеляційні скарги, в яких просить залишити їх без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 09.06.2010 року по 07.07.2010 року Кременчуцькою ОДПІ проведено планова виїзна перевірка ПП "Бумеранг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт № 3572/23-209/32860683 від 09.07.2010 року (далі Акт), в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в сумі 1839638 грн., у тому числі за І квартал 2009 року в сумі 116424 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 207051 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 147777 грн., за І квартал 2010 року в сумі 1368386 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення № 0006432301/0/2360 від 19.07.2010 року про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3265624,90 грн., в тому числі основний платіж 1839638 грн. та штрафні санкції 1425986,90 грн.

Позивач скористався правом оскарження спірного податкового повідомлення-рішення до Кременчуцької ОДПІ відповідно до вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду первинної скарги позивача Кременчуцька ОДПІ прийняла рішення від 23.09.2010 року № 37413/10/25-010 про залишення скарги без задоволення, а спірного рішення без змін. 29.09.2010 року Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006432301/1/3242 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3265624,90 грн., в тому числі основний платіж 1839638 грн. та штрафні санкції 1425986,90 грн.

Рішенням ДПА у Полтавській області від 09.12.2010 року № 3243/10/25-016 вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення. 23.12.2010 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0006432301/2/4411 від про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3265624,90 грн., в тому числі основний платіж 1839638 грн. та штрафні санкції 1425986,90 грн.

Рішенням ДПА України від 14.02.2011 року № 2923/6/25-0115, скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. 22.02.2011 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0006432301/3/357 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3265624,90 грн., в тому числі основний платіж 1839638 грн. та штрафні санкції 1425986,90 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договори про поставку товарів, укладені позивачем з ПП "БізнесАвтоАльянс", ТОВ "Світлодніпровське", ТОВ "Торгоптсервіс", ТОВ "Рондо Трейд", ТОВ "ПІК" мали реальне виконання сторонами, за формою і змістом відповідали нормам чинного законодавства та моральним засадам суспільства, а тому не можуть вважатися такими, що порушують публічний порядок та направлені на заниження обєкту оподаткування, тобто нікчемними правочинами.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як встановлено судом, 02.02.2009 року між ПП "Бумеранг" та ПП "БізнесАвтоАльянс" укладено договір поставки №045/Н, згідно умов якого постачальник (ПП "Бумеранг") зобовязується передати у власність, а покупець (ПП "БізнесАвтоАльянс") прийняти та сплатити паливо-мастильні матеріали, кількість, ціна, марка наводяться в рахунках- фактурах та накладних (а.с.98 т.2). Відповідно до п.3.1 зазначеного Договору якість товару повинна відповідати ТУ, стандартам, діючим в України на момент поставки, що підтверджується копією паспорта якості заводу виробника, засвідченої оригінальною печаткою ПП «Бумеранг». Посилання на те, що рахунки - фактури та накладні є невідємною частиною договору відсутні.

10 лютого 2010 року між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Світлодніпровське" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 19.02.2010 року, згідно умов якого продавець (ПП "Бумеранг") зобовязується передати у власність Покупцю ТОВ "Світлодніпровське" нафтопродукти (товар), марка , кількість та якість яких вказується в додатку до договору, який в матеріалах справи відсутній, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на відповідних умовах цього договору (а.с.160 т.2). Згідно з п.4.1 зазначеного договору якість товару повинна відповідати ТУ, стандартам, діючим в України на момент поставки, що підтверджується копією паспорта якості заводу виробника, засвідченої оригінальною печаткою ПП «Бумеранг».

08 квітня 2009 року між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Торгоптсервіс" укладено договір поставки № 049/Н, згідно умов якого Продавець (ПП "Бумеранг") зобовязується передати у власність Покупцю (ТОВ "Торгоптсервіс") нафтопродукти (Товар), марка, кількість та якість яких вказується в рахунках-фактурах та накладних, які видаються на кожну одиничну партію товару (а.с.234 т.2). Між тим, сторонами не зазначено про те, що вказані документи є невідємною частиною договору. Згідно з п.4.1 зазначеного договору якість товару повинна відповідати ТУ, стандартам, діючим в України на момент поставки, що підтверджується копією паспорта якості заводу виробника, засвідченої оригінальною печаткою ПП «Бумеранг».

03 лютого 2009 року між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Рондо Трейд" укладено договір поставки № 046/Н, згідно умов якого Продавець (ПП "Бумеранг") зобовязується передати у власність Покупцю (ТОВ "Рондо Трейд") нафтопродукти (Товар), марка, кількість та якість яких вказується в рахунках-фактурах та накладних, які видаються на кожну одиничну партію Товару (а.219 т.1). Зазначення в договорі про те, що рахунки-фактури та накладні є його невідємною частиною відсутні. Відповідно до п.6.7 зазначеного договору супровідні документи та копія паспорта якості направляються з товаром.

25 червня 2009 року між ПП "Бумеранг" та ТОВ "ПІК" укладено договір поставки №165/П, згідно умов якого Продавець (ПП "Бумеранг") зобовязується передати у власність Покупцю (ТОВ "ПІК") нафтопродукти (Товар), марка, кількість та якість яких вказується в рахунках-фактурах та накладних, які видаються на кожну одиничну партію Товару (а.с.239 т.1). Посилання в договорі на те, що рахунки - фактури та накладні є його невідємною частиною відсутні. Згідно з п.3.1 зазначеного договору якість товару повинна відповідати ТУ, стандартам, діючим в Україні на момент поставки, що підтверджується копією паспорта якості заводу виробника, засвідченої оригінальною печаткою ПП «Бумеранг».

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно пункту 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також має бути спрямованим на реальне настання наслідків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 ЦК України обовязковими умовами договору поставки товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені вище договори поставки, укладені позивачем з ПП "БізнесАвтоАльянс", ТОВ "Світлодніпровське", ТОВ "Торгоптсервіс", ТОВ "Рондо Трейд", ТОВ "ПІК" не містять найменування, кількості та асортименту товарів, які поставлялись позивачем. Паспорти якості заводу-виробника, обовязковість яких передбачена умовами договорів , в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при укладенні зазначених договорів поставки позивач та ПП "БізнесАвтоАльянс", ТОВ "Світлодніпровське", ТОВ "Торгоптсервіс", ТОВ "Рондо Трейд", ТОВ "ПІК" не дійшли згоди щодо найменування, кількості, якості та асортименту товарів, що свідчить про відсутність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоди, сторони не домовлялися щодо істотних умов укладених правочинів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що первинні бухгалтерські документи (податкові та видаткові накладні, довіреності, укладені угоди) підписані ПП "БізнесАвтоАльянс" факсимільним підписом.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Таким чином, застосування сторонами договору аналога власноручного підпису допускається за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. З матеріалів справи не вбачається укладення між позивачем та ПП "БізнесАвтоАльянс" угоди про застосування факсимільного підпису, в якій містяться зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 року № 165 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Отже, податкова накладна повинна бути підписана власноручно уповноваженим платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) особою без використання факсимільного підпису.

Частиною другою ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що зазначені первинні документи складені позивачем та ПП "БізнесАвтоАльянс" не містять особистого підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції , тому вони не можуть підтверджувати фактичне виконання договору поставки №045/Н від 02.02.2009 року, укладеного між ПП "Бумеранг" та ПП "БізнесАвтоАльянс".

За умовами п.6.6 договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 19.02.2010 року від 10 лютого 2010 року, укладеного між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Світлодніпровське", п.6.2 договору поставки нафтопродукти № 165/П від 25 червня 2009 року між ПП "Бумеранг" та ТОВ "ПІК", 6.2 договору поставки № 046/Н від 03 лютого 2009 року, укладеного між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Рондо Трейд" сторони зобовязувались підтверджувати транспортування товару товарно-транспортними накладними.

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 вересня 2008 року за №805/15496 встановлено єдиний порядок організації та виконання робіт, повязаних з прийняттям, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти та нафтопродуктів.

Відповідно до п. 1 зазначеної Інструкції її вимоги є обовязковими для всіх субєктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів та території України.

Згідно з п.п. 7.5.6 п.7.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Таким чином, відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України у вантажовідправника постачальника товарної нафти та нафтопродуктів повинні залишатися перший та другий примірники ТТН . Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

В матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні на виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 19.02.2010 року від 10 лютого 2010 року, укладеного між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Світлодніпровське", договору поставки нафтопродукти № 165/П від 25 червня 2009 року між ПП "Бумеранг" та ТОВ "ПІК", договору поставки № 046/Н від 03 лютого 2009 року, укладеного між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Рондо Трейд", що є порушенням норм Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та вказує на відсутність реального виконання зазначених договорів, а саме транспортування нафтопродуктів.

За поясненнями представника позивача такі ТТН відсутні.

Отже, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що позивач та його контрагенти ставили за мету не виконання договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобовязань.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Між тим, позивач та ПП "БізнесАвтоАльянс", ТОВ "Світлодніпровське", ТОВ "Торгоптсервіс", ТОВ "Рондо Трейд", ТОВ "ПІК" , укладаючи вищевказані договори поставки, ставили за мету не здійснення господарської діяльності, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції й, як наслідок, отримання доходу від цих операцій, а мали намір, спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджету.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави , вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 19.02.2010 року від 10 лютого 2010 року, укладений між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Світлодніпровське", договір поставки № 165/П від 25 червня 2009 року між ПП "Бумеранг" та ТОВ "ПІК", договір поставки № 046/Н від 03 лютого 2009 року, укладений між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Рондо Трейд", договір поставки №045/Н від 02.02.2009 року, укладений між ПП "Бумеранг" та ПП "БізнесАвтоАльянс", договір поставки № 049/Н від 08 квітня 2009 року, укладений між ПП "Бумеранг" та ТОВ "Торгоптсервіс" суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Таким чином, виходячи з нікчемності зазначених правочинів колегія суддів вважає, що нафтопродукти залишались на складах позивача та реально не реалізовувались, тому різниця між вартістю товарних запасів на початок року і вартістю товарних запасів на кінець року повинна бути включена позивачем до складу валового доходу позивача.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0006432301/0/2360 від 19.07.2010 року, № 0006432301/1/3242 від 29.09.2010 року, №0006432301/2/4411 від 23.12.2010 року, 0006432301/3/357 від 22.02.2011 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому в позові ПП "Бумеранг" слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про скасування оскаржуваної постанови в частині стягнення з Державного бюджету витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.160, 196, п.3 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від31.03.2011р. по справі№2а-1670/1646/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові Приватного підприємства "Бумеранг"до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекція у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 12.12.2011 р.