Ухвала суду № 22031434, 07.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 р.Справа № 2а-9509/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Пянової Я.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2011р. по справі№2а-9509/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та скасування,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Дельтана» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова та просило суд постановити рішення, згідно якого визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000322320 від 29.06.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 68447,00 грн., в тому числі за основним платежем -54757,6 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) -13689,4 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.11 р. адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погодився з зазначеною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але його представник в судовому засіданні просив залишити без задоволення апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, а постанову Харківського окружного адміністративного суду залишити без змін, як таку, що прийнята відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Делтана" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України. а саме, завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 54757,60 грн.; порушення ч.1 ст.203,215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ “Делтана”з ТОВ “ТД “Конд”.

За результатами перевірки складено акт №898/23-206/32235849 від 07.06.2011.

На підставі цього акту начальником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322320 від 29.06.2011р. на суму 68447,00 грн, у тому числі 54757,6 грн за основним платежем та 13689,4 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.181 та п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної") вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видасться платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається із акту перевірки №898/23-206/32235849 від 07.06.2011 фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлення рішення слугував висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ “ТД “Конд”.

ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська листом від 20.04.11 №5818/23 повідомила про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Конд”, у зв"язку із тим, що за юридичною адресою цей суб'єкт господарювання не знаходиться.

Згідно бази даних ДПІ у Жовтневому районі м. Луганськ ТОВ “ТД “Конд” не використовував у своїй діяльності офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення тощо). Наявність виробничих, складських, торгівельних приміщень не підтверджується у декларації з податку на прибуток, додаток К1/1 до декларації не надавався, і чого можливо зробити висновок, що основні засоби відсутні. Даним підприємством не сплачувався збір з забруднення навколишнього середовища та податок з власників транспортних засобів, що вказує на відсутність автомобільного чи іншого транспорту. чисельність працівників на підприємстві складає 1 чоловік.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ “Делтана”(покупець) та ТОВ “ТД “Конд”(продавець) був укладений договір купівлі-продажу за №040211 віл 04.02.2011р., відповідно до умов якого ТОВ “ТД “Конд” зобовязалось поставити позивачу товаро-матеріальні цінності згідно з видатковими накладними, які є невідємною частиною вказаного Договору (а.с. 23)

Позивачем у виконання умов вищезазначеного договору було отримано від ТОВ “ТД “Конд” товарів на загальну суму 328545,59 грн. (в т.ч. ПДВ 54757,6 грн), що підтверджується копіями видаткових накладних №2302101 від 23.02.11, №25021101 від 25.02.11 (а.с.26, 29).,копіями податкових накладних, копіями товарно-транспортних накладних №23021101 від 23.02.2011, № 25021101 від 25.01.2011 (а.с. 27, 30) , з яких вбачається, що на замовлення ТОВ "Делтана" авто підприємством ФОП ОСОБА_1 було здійснено доставку до ТОВ "Делтана" товару, що є предметом договору №040211 віл 04.02.2011р.,, та зазначеного в податкових накладних №450569 від 05.05.2010 року та №200569 від 20.05.2010 року, та зазначеного в податкових накладних №23021101 від 23.02.2011, № 25021101 від 25.01.2011.

Оплата за товар проведене у безготівковій формі. що підтверджено випискою по рахунку № 26000152202 та рахунку № 26007010039047 (а.с. 34-45).

Враховуючи вищезазначене, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені в ціні товару придбаного у ТОВ “ТД “Конд”, як такого, що безпосередньо повязані з власною господарською діяльність позивача та підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ “ТД “Конд” є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2011р. по справі№2а-9509/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Пянова Я.В. Донець Л.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 12.12.2011 р.