Ухвала суду № 22029780, 29.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/5291/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представників позивача - Мазяр А.В, Сластунова К.Б.

представників ДПІ в м. Суми - Талденко О.В., Мірашніченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. по справі№2а-1870/5291/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Технологія"

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Технологія" (надалі - позивач, ПАТ "Технологія") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - перший відповідач, ДПІ в м. Суми), Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (далі - другий відповідач, ГУДКУ в Сумській області), в якому після уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001702306/0/49869 від 22.06.2011 р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 433698, 47 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001692306/0/49868 від 22.06.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 433698, 47 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України (ГУДКУ в Сумській області) на користь ПАТ "Технологія" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 433698, 47 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 р. по справі № 2а-1870/5291/11 зазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми № 0001702306/0/49869 від 22.06.2011 р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 433 698, 47 грн., та № 0001692306/0/49868 від 22.06.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 433 698, 47 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України у Сумській області, 40030, м. Суми, вул. Воскресенська, 7) на користь Приватного акціонерного товариства "Технологія" (40031, м. Суми, вул. Курська, 147-а, код ЄДРПОУ 14022407, п/р 2600011524 в СОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 337483) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 433 698, 47 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України у Сумській області, 40030, м. Суми, вул. Воскресенська, 7) на користь Приватного акціонерного товариства "Технологія" (40031, м. Суми, вул. Курська, 147-а, код ЄДРПОУ 14022407, п/р 2600011524 в СОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 337483) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 703, 40 грн.

Державна податкова інспекція в м. Суми, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на та порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 р. по справі № 1870/5291/11 в повному обсязі та прийняти нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Технологія".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови п.п 4.5.1 п. 4.5. ст.4, пп.7.4.1. п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5., п.п. 7.7.1 п. 7.7, п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В судовому засіданні представники відповідача підтримали в повному обсязі вимоги викладені в поданій апеляційній скарзі та вважають, що судом першої інстанції при прийнятті постанови від 22.09.2011 року по даній справі порушені норми норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги та вважають що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Другий відповідач ГУДКУ в Сумській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі службового посвідчення, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Шаповалом К.А., згідно наказу № 2901 від 06.06.2011 р., проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Технологія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2010 року.

За результатами вказаної перевірки, ДПІ в м. Суми 07 червня 2011 року складено акт № 3967/23-620/14022407 (т. 2, а.с. 21-62), згідно якого ДПІ в м. Суми дійшла висновку про порушення позивачем п. 10.2 ст. 10, п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого ПАТ "Технологія" завищено відємне значення різниці поточного звітного періоду яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2) податкової декларації по ПДВ за січень 2010 р. на суму 53383, 40 грн., за квітень 2010 р. на суму 34370, 03 грн., за травень 2010 р. на суму 28144, 43 грн., за червень 2010 р. на суму 1778, 15 грн., за липень 2010 р. на суму 40219, 59 грн., за серпень 2010 р. на суму 106499, 33 грн., за вересень 2010 р. на суму 115212, 95 грн. та за жовтень 2010 р. на суму 54090, 59 грн.; та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2010 р. на суму 53383, 40 грн., за травень 2010 р. на суму 34370, 03 грн., за червень 2010 р. на суму 28144, 43 грн., за липень 2010 р. на суму 1778, 15 грн., за серпень 2010 р. на суму 40219, 59 грн., за вересень 2010 р. на суму 106499, 33 грн., за жовтень 2010 р. на суму 115212, 95 грн. та за листопад 2010 р. на суму 54090, 59 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ в м. Суми 22 червня 2011 року були прийняті податкові повідомлення рішення № 0001692306/0/49868 (т. 2, а.с. 66), яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 433698, 47 грн., та № 0001702306/0/49869 (т. 2, а.с. 63), яким ПАТ "Технологія" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 433698, 47 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 22.06.2011 року № 0001702306/0/49869 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 433698, 47 грн. та № 0001692306/0/49868 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 433698, 47 грн. не відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", в звязку з чим підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 433698, 47 грн. стягненню з Державного бюджету України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, право позивача на податковий кредит у січні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні та жовтні 2010 року та бюджетне відшкодування податку на додану вартість в лютому, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2010 року в загальній сумі 433698, 47 грн., виникло у звязку із здійсненням позивачем господарських операцій з наступними контрагентами: ЗАТ Фірма "Делькар", ТОВ "ТД "Алкотрейд", ТОВ "Актівфоіл" та ПП ТК "Колор-Юніон".

Як зазначено в акті перевірки № 3967/23-620/14022407, відповідачем встановлена відсутність належного підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість по здійсненим господарським операціям з такими контрагентами: ЗАТ Фірма "Делькар", ТОВ "ТД "Алкотрейд", ТОВ "Актівфоіл" та ПП ТК "Колор-Юніон", а саме: по контрагентам ЗАТ Фірма "Делькар" (сума ПДВ 5 610, 90 грн.) та ТОВ "ТД "Алкотрейд" (сума ПДВ 26666, 67 грн.) через неможливість провести зустрічну перевірку в звязку з їх ліквідацією; а по контрагентам ТОВ "Актівфоіл" (сума ПДВ 137245, 12 грн.) та ПП "ТК "Колор-Юніон" (сума ПДВ 264175, 78 грн.) через те, що вказані підприємства є посередниками і не можливо провести зустрічні перевірки по ланцюгу до виробника.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що виконання ПАТ "Технологія" всіх передбачених Законом України "Про податок на додану вартість" умов стосовно отримання відшкодування ПДВ та наявність всіх необхідних документальних підтверджень розміру податкового кредиту по указаним контрагентам, підтверджено матеріалами справи, зокрема:

По взаємовідносинах з ЗАТ Фірма "Делькар".

Сума заявленого до відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 5 610, 90 грн. була сформована позивачем у звязку з оплатою послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню та перевезенню експортного, імпортного чи транзитного вантажу морським, авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом на території України, СНД та інших держав.

Матеріалами справи підтверджено, що 13 січня 2010 року між АТ «ТЕХНОЛОГІЯ» та ЗАТ фірма «Делькар» був укладений договір № 245/2010/26 на транспортно - експедиційне обслуговування вантажів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції в квітні 2010 року ЗАТ фірма «Делькар» виконала для позивача роби на загальну суму 37 370,61 гривень (в тому числі ПДВ в сумі 2 354,99 грн). Фактичне здійснення господарських операцій з перевезення вантажів підтверджується первинним документами: актами про виконану роботу від 02.04.2010 року, 14.04.2010 року та 29.04.2010 року та авіаційними накладними від 02.04.2010 року №566 - 20317220, від 14.04.2010 року № SN#5476494185 та від 29.04.2010 року №555 30450320.

В травні 2010 року ЗАТ фірма «Делькар» виконала для АТ«ТЕХНОЛОГІЯ» роботи на загальну суму 15 440,61 грн. (у тому чисті ПДВ у сумі 1 477,76 грн). Фактичне здійснення господарської операції з перевезення вантажів підтверджується актами про виконану роботу від 17.05.2010 року та 25.05.2010 року та авіаційними накладними від 17.05.2010 року №566 - 2031 8885 та 25.05.2010 року №870 0102 1565.

Також, у червні 2010 року ЗАТ фірма «Делькар» виконала для позивача роботи на загальну суму 26 745,55 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1 778,45 грн. Фактичне здійснення господарської операції з перевезення вантажів підтверджується первинними документами: актами про виконану роботу від 02.06.2010 року, 10.06.2010 року та від 29.06.2010 року та авіаційними накладними №555 - 3945 0913 від 02.06.2010 року, №870-01021650 від 10.06.2010 року та №870 - 0102 1753 від 29.06.2010 року. (т. 2, а.с. 215-282);

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції ЗАТ фірма"Делькар" у відповідності до вимог п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" були надані позивачу податкові накладні на оподатковувані операції: №339 від 17.05.2010 року, №358 від 25.05.2010 року№376 від 02.06.2010 року, №387 від 10.06.2010 року, №421 від 29.06.2010 року та в подальшому на підставі вказаних податкових накладних позивачем включені до податкового кредиту в травні 2010 року ПДВ у сумі 1477,76 грн. та в червні 2010 року ПДВ у сумі 1778,45 грн., що відображено в декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2010 року.

Роботи, виконані ЗАТ фірма «Делькар» для АТ «ТЕХНОЛОГІЯ» в квітні-червні 2010 року, оплачені в повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Актівфоіл".

Як зазначено в акті перевірки, сума заявленого позивачем до відшкодування податку на додану вартість становить 137245, 12 грн. та була сформована у звязку з придбанням позивачем фольги для гарячого та холодного тиснення, а також інших поліграфічних матеріалів, відповідно до умов договору поставки продукції № 314 від 14.09.2009 р.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю фольгу для гарячого і холодного тиснення, інші поліграфічні матеріали, далі «продукція», а Покупець зобов'язався приймати продукцію та оплачувати її на умовах договору.

Відповідно до п.4.2. договору доставка продукції здійснюється за рахунок Покупця на склад транспортної агенції в місті Суми.

Поставка продукції за вказаним договором в січні, квітні та серпні 2010 року підтверджується видатковими накладними від 11.01.2010 року №РН - 000001, від 22.01.2010 року №РН-000030, від 02.04.2010 року №РН-0000179, від 12.04.2010 року №РН-0000193, від 13.04.2010 року №РН-0000197, від 15.04.2010 року №РН-0000202 , від 23.04.2010 року №РН-0000221, від 05.08.2010 року №РН-0000536, від 15.08.2010 року №РН-0000566 та від 20.08.2010 року, а також товарно - транспортним накладними: від 11.01.2010 року №11000221874 та від 22.01.2010 року №КИ 12013783, №КИ2091821 від 02.04.2010 року №КИ2100213 від 12.04.2010 року №КИ2101821 від 13.04.2010 року, №КИ2105957 від 15.04.2010 року, №КИ 2116752 від 23.04.2010 року, №КИ2241446 від 05..08.2010 року та №10002679823 від 20.08.2010 року.

У відповідності до вимог п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" були надані позивачу податкові накладні на оподатковувані операції: №1 від 11.01.2010 року, №30 від 22.01.2010 року, №179 від 02.04.2010 року, №193 від 12.04.2010 року, №197 від 13.04.2010 року, № 202 від 15.04.2010 року, №221 від 23.04.2010 року, №537 від 05.08.2010 року, №567 від 17.08.2010 року, №583 від 20.08.2010 року та в подальшому на підставі вказаних податкових накладних позивачем включені до податкового кредиту в січні 2010 року ПДВ у сумі 53383,40 грн., в квітні 2010 року ПДВ у сумі 32015,04 грн. та в серпні 2010 року ПДВ в сумі 51846,68 грн., що відображено в декларації з податку на додану вартість за січень, квітень та серпень 2010 року.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивачем в повному обсязі проведено оплату за товар поставлений ТОВ "АКТІВФОІЛ", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т. 3, а.с. 133-252).

Щодо господарських операцій позивача з Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Колор-Юніон".

Як зазначено в акті перевірки, сума заявленого позивачем до відшкодування податку на додану вартість по операціях з Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Колор-Юніон" становить суму 264175, 78 грн., яка була сформована у звязку з придбанням позивачем продукції лакофарбової промисловості.

Так, між позивачем та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Колор-Юніон" було укладено договір № Х/ТН-10 від 01.01.2008 р. поставки продукції лакофарбної промисловості. Відповідно до умов договору поставка продукції здійснювалася на умовах СРТ склад Покупця (Інкотермс 2000).

В період липень жовтень 2010 року ПП «ТД «Колор-Юніон» було поставлено АТ «ТЕХНОЛОГІЯ» продукції на загальну суму 1585054,66 гривень, у тому числі ПДВ у сумі 264175,78 гривень. Поставка продукції підтверджується видатковими накладними: № 000674 від 05.07.2010 року, №000616 від 12.07.2010 року, № 000738 від 15.07.2010 року, №000741 від 15.07.2010 року, № 000742 від 15.07.2010 року №000782 від 22.07.2010 року №000783 від 22.07.2010 року, № 000803 від 26.07.2010 року, № 000819 від 29.07.2010 року, №000820, від 29.07.2010 року, №000950 від 05.08.2010 року, №000951 від 05.08.2010 року, №001043 від 20.08.2010 року, №001057 від 20.08.2010 року№001106 від 02.09.2010 року, №001128 від 06.09.2010 року, №001191 від 16.09.2010 року, №001192 від 16.09.2010 року, №001206 від 20.09.2010 року, №001227 від 23.09.2010 року, №001255 від 28.09.2010 року, №001438 від 14.10.2010 року, №001439 від 14.10.2010 року та №001512 від 28.10.2010 року, а також товарно - транспортними накладними.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції ПП "ТД Колор-Юніон" у відповідності до вимог п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" були надані позивачу податкові накладні та в подальшому на підставі податкових накладних позивачем включені до податкового кредиту в липні 2010 року ПДВ у сумі 40219.59 грн., в серпні 2010 року ПДВ у сумі 54652,65 грн., у вересні 2010 року ПДВ в сумі 115212,95 грн. та в жовтні 2010 року ПДВ у сумі 54090,59 грн., що відображено в декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року.

Товар, який було поставлено ПП «ТД «Колор-Юніон» в період липень - жовтень 2010 року було оплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи (т. 3 а.с. 4-129).

При цьому, колегія суддів зазначає, що вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Стосовно взаємовідносин ПАТ "Технологія" та ТОВ "ТД "Алкотрейд", а також відображення цієї господарської операції в податковому обліку колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, відповідно до умов договору поставки № 01/03-04/09К від 03.04.2009 року позивач зобовязувався поставити ТОВ "Торговий Дім "Алкотрейд" продукцію виробничо-технічного призначення.

23.04.2010 р. ПАТ "Технологія" отримало попередню оплату по згаданому договору поставки в розмірі 160000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 26666, 67 грн.). Вказана сума ПДВ була включена до податкових зобов'язань позивача у декларації за квітень 2010 року, а ТОВ "ТД "Алкотрейд" була надана податкова накладна. Фактичне ж відвантаження продукції покупцю, як попередньо оплаченої, так і оплачуваної на умовах відстрочення платежу, було здійснене у травні 2010 року, про що свідчать видаткові накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні. Оскільки позивачем сума ПДВ, отриманого від попередньої оплати у квітні 2010 року, помилково повторно була включена до податкових зобов'язань при відвантаженнях продукції у травні 2010 року, ПАТ "Технологія", на виконання п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", здійснило коригування податкових зобовязань по ПДВ та надало ТОВ "ТД "Алкотрейд" відповідний розрахунок коригування.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках передбачених цим Законом. Обєктом оподаткування є, зокрема, операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Суми податків сплачені і (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що правильність формування ПАТ "Технологія" податкового кредиту у січні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні та жовтні 2010 року та право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у лютому, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні та листопаді 2010 року в загальній сумі 433698, 47 грн. повністю підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку, наявними в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача викладені в акті перевірки від 07 липня 2011 року про ліквідацію ЗАТ фірма "Делькар" внаслідок чого не можливо провести зустрічну перевірку вказано контрагента, так як відповідно до п.1.1.статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Делькар", вказане товариство створень у звязку з реорганізацією (припиненням) Закритого акціонерного товариства фірми "Делькар", ідентифікаційний код 21653901, шляхом перетворення, на підставі рішення Позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства фірми "Делькар" та Зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Делькар" (т. 2 а.с.290).

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами та обґрунтовано заявлено до бюджетного відшкодування за лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2010 року суму в розмірі 433698, 47 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ в м. Суми діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову від 22.09.2011р. по справі№2а-1870/5291/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Жигилій С.П.

Судді(підпис)

(підпис)Перцова Т. С. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2011 р.