Ухвала суду № 22029460, 01.12.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р.Справа № 2а-5778/11/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника позивача Старжинська О.О.

представника відповідача Хільченко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від25.07.2011р. по справі№2а-5778/11/2070

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Охоче»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сільськогосподарське приватне акціонерне товариство «Охоче», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області № 0000192310 від 10.05.11 р. про застосування штрафних санкцій з ПДВ в розмірі 22176,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.11 р. по справі № 2а-5778/11/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.11 р. по справі № 2а-5778/11/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000192310 від 10.05.11 р. є акт № 723/23-0-33/00852973 від 15.04.11 р. документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Енергія 2010»за період з 16.08.10 р. по 31.01.11 р., в якому були зафіксовані порушення платником податків вимог п. 7.2.3, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 209.2 ст. 209 ПК України та п. 4 постанови КМУ № 11 від 12.01.11 р. «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках», ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Виявлені порушення перевіряючі повязують з безпідставним віднесенням позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Енергія 2010», які не мають реального характеру, оскільки контрагент не має власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів, мінімальний розмір статутного фонду даного товариства свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій. За висновками відповідача укладені позивачем з ТОВ «Енергія 2010»правочини є недійсним, оскільки порушують публічний порядок та не передбачають настання юридичних наслідків.

Дані висновки перевіряючих ґрунтуються на відомостях, викладених в акті ДПІ у Київському районі м. Харкова № 712/23-3/37161535 від 09.03.11 р. невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Енергія 2010».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що матеріали справи містять докази реальності та товарності здійснених СПАТ «Охоче»та ТОВ «Енергія 2010»господарський операцій, підтвердженням чому є договір поставки нафтопродуктів № НР від 13.09.11 р., виписка по рахунку позивача № 26000145037 у АТ «Райффайзен банк Аваль»з 16.08.10 р. по 31.01.11 р., видаткові накладні № РН-13-09/2 від 13.09.10 р. (податкова накладна № 11 від 13.09.10 р.), № РН-16-09/4 від 16.09.10 р. (податкова накладна № 21 від 16.09.10 р.), № РН-20-09/3 від 20.09.10 р. (податкова накладна № 37 від 20.09.10 р.), № РН-24-09/2 від 24.09.10 р. (податкова накладна № 53 від 24.09.10 р.), № РН-30-09/1 від 30.09.10 р. (податкова накладна № 70 від 30.09.10 р.), № РН-08-10/2 від 08.10.10 р. (податкова накладна № 89 від 08.10.10 р.), № РН-15-10/4 від 15.10.10 р. (податкова накладна № 120 від 15.10.10 р.), № СФ18-10/2 від 18.10.10 р. (податкова накладна № 126 від 18.10.10 р.), № РН-28-10/2 від 28.10.10 р. (податкова накладна № 156 від 28.10.10 р.), № РН-04-11/1 від 04.11.10 р. (податкова накладна № 171 від 04.11.10 р.), № РН-05-11/1 від 05.11.10 р. (податкова накладна № 176 від 05.11.10 р.), № РН23-11/1 від 23.11.10 р. (податкова накладна № 219 від 23.11.10 р.), № РН29-11/2 від 29.11.10 р. (податкова накладна № 229 від 29.11.10 р.), № РН-13-12/1 від 13.12.10 р. (податкова накладна № 273 від 13.12.10 р.), № РН- 17-12/1 від 17.12.10 р. (податкова накладна № 285 від 17.12.10 р.), № РН-24-12/1 від 24.12.10 р. (податкова накладна № 310 від 24.12.10 р.), № РН-06-01/3 від 06.01.11 р. (податкова накладна № 17 від 06.01.11 р.), № РН-11-01/1 від 11.01.11 р. (податкова накладна № 20 від 11.01.11 р.), № РН-19-01/2 від 19.01.11 р. (податкова накладна № 26 від 19.01.11 р.), № РН-8-01/1 від 28.01.11 р. (податкова накладна № 45 від 28.01.11 р.).

Крім цього, за висновками суду першої інстанції на підтвердження реальності та товарності господарських операцій представником позивача у судовому засіданні надані копії договорів на здійснення транспортних послуг від 01.09.10 р., від 11.09.10 р. та від 15.09.10 р., договору перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом № 09/10-1 від 15.09.10 р., договору зберігання нафтопродуктів № 5 від 01.09.10 р., копії довіреностей позивача на отримання цінностей від ТОВ «Енергія 2010»та ТТН вантажовідправника ТОВ «Енергія 2010»та СЗАТ «Охоче».

Крім того, суд першої інстанції врахував, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.11 р. по справі № 2а-3128/11/2070 був скасований наказ ДПІ у Київському районі м. Харкова № 596 від 09.03.11 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергія 2010»та визнані неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергія 2010»за період з 16.08.10 р. по 31.01.11 р., на підставі якої був складений акт перевірки № 712/23- 3/37161535 від 09.03.11 р., в якому були встановлені факти відсутності у ТОВ «Енергія 2010»власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відомості, викладені в актах перевірки субєктів господарювання, є виключно підставами для прийняття або неприйняття керівником органу ДПС податкового повідомлення-рішення або рішення і не може бути джерелом доказів щодо порушення позивачем по даній справі вимог податкового законодавства. Також слід відмітити, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про ПДВ" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування та подальшого відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій (постанова ВС України від 04.09.07 р. по справі № 07/97).

З наданого до матеріалів справи договорі № НР 11 від 13.09.10 р., укладеного позивачем з ТОВ «Енергія 2010», вбачається, що його предметом є поставка пального та мастила на умовах EXW - ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця), що означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Стверджуючи про неможливість постачальником здійснення господарських операцій перевіряючі не врахували умови поставки, а тому ґрунтувати твердження про недійсність даного правочину у звязку з відсутністю власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів без визначення які саме приміщення, якої площі, які земельні ділянки і якого призначення, які транспортні засоби і в якій кількості повинен мати постачальник, є безпідставним.

Зважаючи на те, що фактичне отримання пального та мастила підтверджене належними та допустимими доказами, а відповідачем не надано доказів про неотримання позивачем товару, то підприємство правомірно сформувало податковий кредит з урахуванням наявних у нього належним чином оформлених податкових накладних.

Також слід відмітити, що твердження відповідача про недійсність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Енергія 2010»з підстав відсутністю власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів є хибним, оскільки в договорі № НР 11 від 13.09.10 р. сторони узгодили всі суттєві умови, він оформлений належним чином, має реквізити сторін, підписи та засвідчений печатками, а доказів того, що в якійсь частині зміст правочину суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, відповідачем не надано.

В акті перевірки перевіряючі вказують на порушення позивачем вимог п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, де вказано, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Проте дана норма набрала чинності з 01.01.11 р., тоді як декларування податкових зобовязань та податкового кредиту, подання податкової звітності по ПДВ відбувалося у період до цієї дати, а тому розповсюджувати вказану норму на правовідносини, що не підпадають у часі під її дію, є безпідставним.

Також є хибними твердження відповідача про порушення позивачем приписів п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках, оскільки цей Порядок був затверджений постановою КМУ № 11 від 12.01.11 р., тобто після здійснення господарських операцій і звітування по ним.

Зважаючи на те, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог спеціального законодавства зроблені із застосуванням норм, які не дія на час здійснення операцій і не регулювали відповідні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Нововодолазької МДПІ у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від25.07.11р. по справі№2а-5778/11/2070 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від25.07.11р. по справі№2а-5778/11/2070 за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Охоче»до Нововодолазької МДПІ у Харківській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06.12.2011 року.