Ухвала суду № 22023111, 23.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 р.Справа № 2а-10834/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання- Верман А.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Воловельської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі№2а-10834/11/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >

про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Турбогаз" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просив суд визнати незаконними дії ДПІ Червонозаводському районі м. Харкова по проведенню документальної невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" (код ЄДРПОУ 00158787) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Промтехнагляд" (код 37249878) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010р., визнати недійсними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення №0005261510 від 09.08.2011р., №0005251510 від 09.08.2011р. та №0005241510 від 09.08.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконними дії ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова по проведенню документальної невиїзної перевірки відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" код ЄДРПОУ 00158787 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Промтехнагляд" (код 37249878) за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0005261510 від 09.08.2011 року, №0005251510 від 09.08.2011 року та №0005241510 від 09.08.2011 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від12.09.2011 року та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення проти апеляційної скарги, в яких просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечували, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 23.11.2011 року представники позивача не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, надали заяву про відкладення розгляду справи без надання належних доказів причин неприбуття.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.07.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова ОСОБА_4 проведена документальна невиїзна перевірка відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" (код ЄДРПОУ 00158787) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Промтехнагляд" (код 37249878) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010р.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт №3000-15-109/00158787 від 21.07.2011 року (а.с. 21-31).

Відповідно до висновку Акту перевірки від 21.07.2011р. в діяльності ВАТ "Турбогаз" код (ЄДРПОУ 00158787) виявлено порушення ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період жовтень, грудень 2010 року; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.7 Закону України від 03.04.1997 року за №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року на суму 886 784,34 грн., внаслідок недійсності податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010р на загальну суму 52 455,96 грн., в т.ч. ПДВ 8742,66 грн. та податкового кредиту за грудень 2010р. на загальну суму ПДВ 29 468,00 грн.; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.4, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94- ВР (в редакції, що діяла момент вчинення порушення), ст.135, ст.137, ст.138, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, що призвело до завищення сум валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за 2010р. в розмірі 43713 грн. та суми валових витрат продажу товарів (робіт, послуг) за 2010р. в розмірі 4 624 975,0 гри, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік на 1 114 471,00 грн. та заниження податок на прибуток за 2010 рік на суму 866 697,75 грн.

На підставі акту №3000-15-109/00158787 від 21.07.2011 року 09 серпня 2011 прийняті податкові повідомлення-рішення №0005261510, №00052515, №0005241510, згідно яких підприємству нараховано наступні зобов'язання : по податку на прибуток у сумі 865 770,00 грн. та штрафні санкції на суму 216 443,0 грн., по податку на додану вартість у сумі 819 784,00 та штрафні санкції у сумі 204 769,00грн, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 96 176,00грн. (а.с. 17, 18, 20)

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження судження субєкта владних повноважень про відсутність в діяльності контрагента позивача операцій з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України або згідно з ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", неправильного визначення позивачем обєкту оподаткування ПДВ та дати виникнення податкових зобовязань з ПДВ згідно зі ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України або згідно з ст.ст.3 і 7 Закону України "Про ПДВ" згадуваний акт перевірки не містить. У звязку з чим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на факти, викладені в акті документальної невиїзної перевірки контрагента позивача ТОВ "Промтехнагляд" від 13.04.2011 №383/3-23-40-37249878.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок регулюються ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПКУ); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79 ПКУ).

З положень ст. 79 Податкового кодексу України вбачається, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені ст.78 цього кодексу.

Як вбачається з наказу про проведення перевірки №1100 від 05.07.11р., фактичною підставою для призначення спірної перевірки відповідач указав ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Також зазначено, що правовою підставою для призначення спірної документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ "Турбогаз" визначені загальні посилання на норми п.78 та ст. 79 Податкового кодексу України, але посилань на належну норму матеріального права, а саме: положення відповідного підпункту ст.78 Податкового кодексу України спірний наказ не містить. (а.с. 33)

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що жодна з перелічених обставин, зазначених в наказі Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова №1100 від 05.07.2011 року не встановлена законодавством України як підстава для прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Разом з тим, рішення про проведення документальної позапланової перевірки діяльності платника податків може бути прийнято податковим органом за одночасної наявності таких обставин як 1) отримання платником податків письмового запиту податкового органу з приводу надання письмових пояснень та документів в підтвердження таких письмових пояснень, 2) сплив 10 робочих днів з дня отримання платником податків згаданого вище запиту податкового органу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на підтвердження здійснення ВАТ "Турбогаз" господарської операції до ДПІ Червонозаводському районі м. Харкова направлено лист №05/068 від 07.06.2011 року, в якому надано пояснення щодо правовідносин з ТОВ "Промтехнагляд" та їх документальне підтвердження.

Отже, оскільки державна податкова служба не направляла позивачу іншого запиту на проведення перевірки або письмового запиту щодо надання пояснень стосовно виявлених фактів, що свідчать про можливі порушення платником податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. як вказано в повідомленні, то судом першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо відсутності підстав, передбачених п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, для проведення відповідачем перевірки позивача.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не надало достатніх доказів щодо направлення на адресу позивача письмового запиту та отримання цього запиту позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем вимог ст.78 Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ "Турбогаз".

Також колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0005261510 від 09.08.2011 року, №0005251510 від 09.08.2011 року та №0005241510 від 09.08.2011 року, виходячи із наступних обставин.

Як вбачається із відомостей, викладених в акті перевірки №3000-15-109/00158787 від 21.07.2011 року, фактичною підставою для встановлення порушень податкового законодавства в діяльності ВАТ "Турбогаз", слугували висновки акту невиїзної документальної перевірки ТОВ "Промтехнагляд" №383/3-23-40-37249878 від 13.04.2011р., який було складено фахівцями ДПІ у Голосіївському районі м.Києва.

Висновки зазначеного акту обгрунтовані тим, що оскільки у ТОВ "Промтехнагляд" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вимоги переважено з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадку, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

На підставі викладеного, ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова в акті перевірки №3000-15-109/00158787 від 21.07.2011 року зазначено, що укладений між ВАТ "Турбогаз" та ТОВ "Промтехнагляд" договір є нікчемним. При цьому, колегія суддів не погоджується з висновками відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору №1/11 від 14.12.2010 року, ВАТ "Турбогаз" придбано у ТОВ "Промтехнагляд" товар згідно Специфікації (Додаток №1 до договору), вартість якого складає 5549970,00 грн. (в тому числі ПДВ 924995,00 грн.) (а.с.49 52).

Як вбачається із Специфікації (Додаток №1 до договору №1/11 від 14.12.2010р.) та видаткової накладної №1012301 від 30.12.2010р. (а.с.53, 55), ТОВ "Промтехнагляд" здійснено на користь ВАТ "Турбогаз" поставку товарно матеріальних цінностей на загальну суму 5549970,00 грн., а саме:

- конектори силові 9316-27 А 61-21 РК в кількості 14 шт., сума без ПДВ 1124200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 80300,00 грн.);

- конектори силові 9316-27 А 61-21 РN с ЗИП в кількості 16 шт., сума без ПДВ 1287552,00 грн. (в т.ч. ПДВ 80472,00 грн.);

- конектори сигнальні 9316-27 А 19-12 РN в кількості 14 шт., сума без ПДВ 1031991,80 грн. (в т.ч. ПДВ 73713,70 грн.);

- конектори сигнальні 9316-27 А 19-12 РN с ЗИП в кількості 16 шт., сума без ПДВ 1181231,20 грн. (в т.ч. ПДВ 73826,95 грн.).

За фактом проведеної поставки ТОВ "Промтехнагляд" було виписано ВАТ "Турбогаз" податкову накладну №4 від 30.12.2010 року на загальну суму 5549970,00 грн. (в тому числі ПДВ 924995,00 грн.).

Пунктом 3.2 договору поставки №1/11 від 14.12.2010 року передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW, у відповідності з "Інкотермс-2000".

Суд зазначає, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" (редакція 2000 року) термін EXW "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці. Продавець не має зобовязань щодо перевезення товарів.

Як встановлено судом, за вказаною угодою приймання товару та подальше його транспортування ВАТ "Турбогаз" здійснювалось самостійно, оскільки у продавця не було зобовязань щодо здійснення транспортування товару покупцеві.

Транспортування придбаної продукції до ВАТ "Турбогаз" здійснювалось ФО-П ОСОБА_6 (ліцензія Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Серія АВ №352423 від 20.07.2007р.), відповідно до умов укладеного договору про надання транспортно експедиційних послуг №29/07 від 17.08.2007р., про що сторонами договору було складено акт приймання здачі виконаних робіт від 30.12.2010 року.

Отримання продукції від ТОВ "Промтехнагляд" здійснювалось уповноваженою особою позивача відповідно до довіреності №182 від 30.12.2010р., що підтверджується копією Журналу реєстрації довіреностей ВАТ "Турбогаз" (а.с. 71 74).

Суд зазначає, що при здійсненні приймання продукції за кількістю та якістю сторонами дотримано вимоги Інструкцій №П-7"Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" від 25 квітня 1966р. та №П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" від 15 червня 1965р., та за фактом поставки було складено відповідні первинні документи.

Одержаний від ТОВ "Промтехнагляд" товар за договором №1/11 від 14.12.2010р., оприбуткований ВАТ "Турбогаз" належним чином та обліковувався на запасах підприємства, що підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку позивача за відповідний період, тобто спірні операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, що підтверджується прибутковим ордером №515 від 30.12.2010 року (а.с. 60).

При цьому, як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, придбаний у ТОВ "Промтехнагляд" товар в подальшому частково був реалізований позивачем на користь ДП Дослідний завод ВАТ "Турбогаз" відповідно до умов договору №5/07 від 12.12.2007 року (додаткова угода №7 від 30.12.2010 року), а саме: конектори силові 9316-27 А 61-21 РК в кількості 6 шт. загальною вартістю 481800,00 грн., ПДВ - 96360,00 грн., конектори силові 9316-27 А 61-21 РК с ЗИП в кількості 6 шт. загальною вартістю 482832,00 грн., ПДВ - 96566,4 грн., конектори сигнальні 9316-27 А 19-12 РК в кількості 6 шт. загальною вартістю 442282,20 грн., ПДВ- 88456,44 грн. конектори сигнальні 9316-27 А 19-12 РК с ЗИП в кількості 6 шт. загальною вартістю 442961,70 грн., ПДВ - 88592,34 грн.

За вказаною господарською операцією платником податків ВАТ "Турбогаз" було сформовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 369 975,18 грн. та валові доходи у сумі 1 849 875,90 грн. Факт проведення поставки підтверджується видатковою накладною №РН-29 від 30.12.2010 року, листом ДП Дослідний завод ВАТ "Турбогаз" №08/315 від 30.12.2010 року, довіреністю №445 від 30.12.2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.67 70).

В іншій частині одержані за договором №1/11 від 14.12.2010 року від ТОВ "Промтехсервіс" товарно-матеріальні цінності на суму 2 775 099,10 грн. (без ПДВ) обліковувались на запасах позивача на кінець року, у звязку з чим балансова вартість запасів на кінець звітного періоду (грудень 2010 року) перевищила їх балансову вартість на початок цього ж звітного періоду (без врахування запасів за іншими угодами) на 2 775 099,10 грн., що підтверджується копією Декларації з податку на прибуток ВАТ "Турбогаз" за 2010 рік (рядок 01.2 Декларації) та копією Картки рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" контрагенти: ТОВ "Промтехсервіс" за грудень 2010 року (а.с.88, 107).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Промтехнагляд" та ВАТ "Турбогаз" та підтверджували висновки акту перевірки №3000-15-109/00158787 від 21.07.2011 року про нікчемність вчинених правочинів.

Щодо посилання податкового органу на висновки акту невиїзної документальної перевірки ТОВ "Промтехнагляд" №383/3-23-40-37249878 від 13.04.2011р., який було складено фахівцями Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що листом №13237/7/23-4010 від 02.08.2011р. ДПІ у Голосіївському районі м.Києва відкликано акт перевірки ТОВ "Промтехнагляд" №383/3-23-40-37249878 від 13.04.2011р., у звязку з наданням підприємством для перевірки первинних документів. В даному листі також повідомлено про неможливість використання в якості доказової бази зазначеного акту перевірки.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як субєкт владних повноважень на якого покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що правочин, який було вчинено між позивачем та ТОВ "Промтехнагляд" є правомірним, реальним та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а також вони не визнані судом недійсними.

Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. цієї ж норми Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат обовязковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковий накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються н підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку нес відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно електронного реєстру платників ПДВ, який ведеться Державною податковою адміністрацією України, контрагент позивача - ТОВ "Промтехнагляд" на момент складання податкових накладних та під час здійснення господарських операцій з ВАТ "Турбогаз" був платником ПДВ, зареєстрованим в порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", та мав відповідне свідоцтво платника ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суми податку на додану вартість, які включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, підтверджені податковими накладними.

Для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності

Таким чином, за змістом наведених норм Закону, до складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені у зв'язку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах та з метою подальшого використання у господарській діяльності платника податку.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ВАТ "Турбогаз" правомірно включило до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними ТОВ "Промтехнагляд", у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім у власній господарській діяльності.

При цьому, твердження відповідача стосовно того, що наявність у позивача вище перелічених податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, не узгоджується з приписами вимог податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відповідач робить висновок, що факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних вищевказаним контрагентом у сукупності свідчать про відсутність правових підстав формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств, які фактично не відбулися, оскільки на думку податкового органу в даному випадку позивачем не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому, акт перевірки не містить посилань на те, які порушення були допущені самим ВАТ "Турбогаз".

Реальність господарських операцій підтверджується приєднаними до справи копіями первинних документів, котрі в силу положень п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) не містять дефектів форми, змісту або походження, що спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а також копіями товарно-транспортних накладних (документів, які засвідчують факт фізичного переміщення товару у спірних правовідносинах).

Разом з тим, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищезазначені доводи відповідача про посилання на нікчемність угод є безпідставними, оскільки укладений з ВАТ "Турбогаз" договір схвалений з боку ТОВ "Промтехнагляд" шляхом виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався, а спірні податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби, виписані ТОВ "Промтехнагляд" по реальним господарським операціям, що відбулися між позивачем та його контрагентом, в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Також є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що належних та допустимих в розумінні ст.70 КАС України доказів на підтвердження судження субєкта владних повноважень про відсутність в діяльності контрагента позивача операцій з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України або згідно з ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", неправильного визначення позивачем обєкту оподаткування ПДВ та дати виникнення податкових зобовязань з ПДВ згідно з ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України або згідно з ст.ст.3 і 7 Закону України "Про ПДВ" акт перевірки не містить.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про визнання незаконними дії ДПІ Червонозаводському районі м. Харкова по проведенню документальної невиїзної перевірки відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ “Промтехнагляд” за період з 01.12.2010 по 31.12.2010р. та скасування податкових повідомлень-рішень №0005261510 від 09.08.2011 року, №0005251510 від 09.08.2011 року та №0005241510 від 09.08.2011 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. по справі№2а-10834/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.