Ухвала суду № 22023091, 22.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 р.Справа № 2а-2258/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. по справі№2а-2258/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >за участю Прокурора Фрунзенського району м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетик”, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, та просив скасувати податкове повідомлення рішення за №0000452302 від 04.03.11 на загальну суму 1031206,25 грн. у повному обсязі, скасувати податкове повідомлення рішення за №0000462302 від 04.03.11р., в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість 659974,00 грн. за основним платежем та 164993,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. по справі №2а-2258/11/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0000452302 від 04.03.2011 року на загальну суму 1031206,25 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0000462302 від 04.03.2011 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість 659974,00 грн. за основним платежем та 164993,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. по справі №2а-2258/11/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Прокурор підтримує вимоги апеляційної скарги.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. по справі №2а-2258/11/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, представників сторін та прокурора колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень рішень був акт від 21.02.2011 за №745/23-212/21232683 перевірки позивача працівниками відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2010р., в якому зроблені висновки про порушення п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 824965 грн. та п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємство занизило суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, всього у сумі 680974 грн. Підставою таких висновків став той факт, що позивач в ході власної фінансово господарської діяльності мав взаємовідносини з ТОВ “Електроспецтех” та ТОВ “Техенергоресурс”. В ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ“ Електроспецтех” та ТОВ “Техенергоресурс”, було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ “Техенергоресурс” та ТОВ “Електроспецтех” не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до “вигодонабувача”. На підставі викладеного всі правочини між позивачем та ТОВ “Електроспецтех”і ТОВ “Техенергоресурс” ДПІ вважає нікчемними. В частині визначення податкового кредиту за липень 2010 року підприємством завищено склад податкового кредиту у розмірі 21000,00 грн., а саме не надано підтверджуючих первинних документів, що призвело до порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс” (як виконавцем) було укладено договір № 1/С від 05.01.09р. Предметом даного договору є виконання наладки КІП та А лінії вироблення скловолокна на ВАТ “Обєднання Склопластик”.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс”(як виконавцем) було укладено договір № 2-9-П від 02.09.09р. Предметом даного договору є монтаж КІП та А ділянки грануляції лузги та шрота на ЗАТ “Полтавський масло екстракційний завод Кернел-Групп”. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс”(як виконавецем) було укладено договір № 3-10-П від 01.10.09р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на елеваторі насіння на ЗАТ “Полтавський масло екстракційний завод Кернел-Групп”. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс” (як виконавцем) було укладено договір №1-01-Б від 25.01.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на зерносховище на будівництві Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс” (як виконавцем) було укладено договір № 2-03-Б від 10.03.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на зерносховище на будівництві Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс”(як виконавцем) було укладено договір № 3-Б від 02.04.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на будівництві Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс”(як виконавцем) було укладено договір № 11 від 26.04.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на РВО та екстракційному цеху Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс” (як виконавцем) було укладено договір № 14 від 24.05.10р. Предметом даного договору є монтаж КІП та А в цеху РВО Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс”(як виконавцем) було укладено договір № 15 від 09.06.10р. Предметом даного договору є монтаж електричної частини в екстракційному цеху Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс”(як виконавцем) було укладено договір № 7/07 від 02.07.10р. Предметом даного договору є монтаж КІП та А обладнання “Європа Краун” на Бандурському маслоекстракційному заводі. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс”(як виконавцем) було укладено договір № 9/07 від 08.07.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи в масло пресовому цеху (МПЦ) на Бандурському масло екстракційному заводі. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс”(як виконавцем) було укладено договір № 4/08 від 02.08.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи в масло пресовому цеху (МПЦ) на Бандурському масло екстракційному заводі. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Техенергоресурс” (як виконавцем) було укладено договір № 1/09 від 06.09.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи та монтаж КІП на Бандурському маслоекстракційному заводі. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Електроспецтех” (як виконавцем) було укладено договір № 1/10 від 02.10.10р. Предметом даного договору є виконання частини робіт по модернізації системи контролю та управління технологічними процесами енергоблоку ст. №1 Зуївській тепловій електричній станції. Між позивачем, ТОВ “Енергетик”( як замовником) та ТОВ “Електроспецтех” (як виконавцем) було укладено договір № 4/11 від 02.11.09р. Предметом даного договору є виконання частини робіт по модернізації системи контролю та управління технологічними процесами енергоблоку ст. №1 Зуївській тепловій електричній станції.

Зазначені правочини були укладений право і дієздатними юридичними особами, предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами. Отже будь які порушення при його укладанні відсутні.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Актом виконаних робіт від 31.03.2009р. на суму 20000,00грн. (в тому числі ПДВ 3333,34грн.), актом виконаних робіт від 30.09.2009р. на суму 63375,60грн. (в тому числі ПДВ 10562,60грн.), актом виконаних робіт від 23.10.2009р. на суму 84149,00грн. ( в тому числі ПДВ - 14024,83грн.), актом виконаних робіт від 30.03.2010р. на суму 479908,80грн. ( в тому числі ПДВ - 79984,81грн.), актом виконаних робіт від 31.03.2010р. на суму 94004,40грн. ( в тому числі ПДВ 15667,40грн.), актом виконаних робіт від 22.04.2010р. на суму 233959,20грн. ( в тому числі ПДВ 38993,20грн.), актом виконаних робіт від 24.05.2010р. на суму 323110,80грн. ( в тому числі ПДВ 53851,80грн.), актом виконаних робіт від 29.06.2010р. на суму 498373,20грн. ( в тому числі ПДВ 83062,20грн.), актом виконаних робіт від 30.06.2010р. на суму 187944,00грн. ( в тому числі ПДВ 31324,00грн.), актом виконаних робіт від 28.07.2010р. на суму 350542,80грн. ( в тому числі ПДВ 58423,80грн.), актом виконаних робіт від 30.07.2010р. на суму 365034,00грн. ( в тому числі ПДВ 60839,00грн.), актом виконаних робіт від 31.08.2010р. на суму 460528,80грн. ( в тому числі ПДВ 76754,80грн.), актом виконаних робіт від 28.09.2010р. на суму 244570,80грн. ( в тому числі ПДВ 40761,80грн.), актом виконаних робіт від 10.11.2009р. на суму 216576,00грн. ( в тому числі ПДВ 36096,00грн.), актом виконаних робіт від 30.11.2009р. на суму 337756,80грн. ( в тому числі ПДВ 56292,80грн.), а також податковими накладними від 25.03.2009р., від 11.03.2009р., від 30.09.2009р., від 23.10.2009р., від 26.01.2010р., від 28.01.2010р., від 04.02.2010р., від 04.03.2010р., від 18.03.2010р., від 30.03.2010р., від 31.03.2010р., від 22.04.2010р., від 24.05.2010р., від 29.06.2010р., від 30.06.2010р., від 21.07.2010р., від 22.07.2010р., від 28.07.2010р., від 30.07.2010р., від 31.08.2010р., від 28.09.2010р., від 10.11.2009р., від 30.11.2009р., підтверджується виконання зобов'язань за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідачем не встановлено проведення ТОВ “Енергетик” збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності результатів отриманих від ТОВ “Техенергоресурс” та ТОВ “Електроспецтех” робіт, виконання цих робіт власними силами позивача чи виконання цих робіт іншою особою, не встановлено фактів взаємопов'язаності ТОВ “Техенергоресурс”, ТОВ “Електроспецтех” та позивача, наявності у перелічених суб'єктів права спільної мети, не встановлено у позивача, ТОВ “Енергетик” наміру отримати за договорами № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. інший результат, ніж виконання робіт визначених в умовах зазначених договорів, обізнаності ТОВ “Енергетик”та ТОВ “Техенергоресурс”, ТОВ “Електроспецтех” щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

Слід зазначити, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. відповідач не надав.

Матеріали справи свідчать про те, що укладеними між ТОВ “Енергетик”(як виконавцем) та ВАТ “Обєднання Стеклопластик” (як замовником) договором підряду № 10-401-П від 31.12.2008р., ЗАТ “Полтавський олійноекстракційний завод Кернел Груп” (як замовником) договором підряду № 23/4/9 від 23.04.2009р., № 12/08/09 від 18.08.2009р., ТОВ “Хартеп”(як замовником) договором субпідряду № 30/04-1/2009 від 30.04.2009р., ТОВ “Будівельне управління № 77” (як замовником) договором підряду № 19/01 від 19.01.2010р., ТОВ “Бандурський масло екстракційний завод”(як замовником) договором підряду № 10/06-10 від 10.06.2010р., № 1/07-10 від 01.07.2010р., ., № 2/07-10 від 01.07.2010р., № 1/08-10 від 25.08.2010р., № 2/08-10 від 25.08.2010р., № 3/08-10 від 25.08.2010р., актами приймання виконаних робіт за лютий 2009 року, за вересень - грудень 2009р., березень - вересень 2010 року, довідками про вартість виконаних робіт підтверджено використання позивачем отриманих робіт за договорами № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. у власній господарській діяльності ТОВ "Енергетик".

Стосовно висновку відповідача про нікчемність право чинів колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч.2 ст..228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свободи людини і громадян знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Матеріали справи свідчать про те, що висновок відповідача про нікчемність договору № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. ґрунтується виключно на висновках актів перевірок складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 та від 23.11.2010р. № 3058/23-03-05/34689962. Проте в даному випадку висновок одного суб'єкта права -ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова щодо нікчемності певного правочину не можуть бути визнаний достатньою підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки нормами Закону України “Про державну податкову службу Україні” податкові органи не наділені виключною компетенцією на визнання правочинів нікчемним. Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договору № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р., предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ “Енергетик”грошових коштів, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відповідачем не надано.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Посилання відповідача на безпідставне отримання ТОВ "Енергетик" за переліченими договорами податкової вигоди не може бути визнано обґрунтованим, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем, ТОВ "Енергетик" зобов'язань по оплаті вартості отриманих робіт за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та ТОВ “Техенергоресурс”, ТОВ “Електроспецтех”, спільного інтересу щодо їх отримання останнім (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), наявності у ТОВ "Енергетик" при укладанні договору № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. іншого наміру, ніж виконання визначених робіт, відповідачем не надано.

Не може бути прийнятий до уваги і висновок відповідача про те, що у контрагентів позивача ТОВ “Техенергоресрс” та ТОВ “Електроспецтех” не існує необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

До матеріалів справи приєднані належним чином завірені копії ліцензії на проведення будівельних робіт виданих ТОВ “Техенергоресрус”та ТОВ “Електроспецтех” (том справи 9, аркуші 44 69).

Відповідно до Закону України №1775 від 01.06.2000р. “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Постанови №1396 від 05.12.2007р. “Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві”, а також Наказу №47 від 27.01.2009р. “Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності” ТОВ “Техенергоресурс” та ТОВ “Електроспецтех” діяли на підставі ліцензій для провадження діяльності повязану з будівництвом будівель видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

Доказів анулювання вказаних ліцензій відповідач не надав. Таким чином у відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

Інших мотивів, окрім нікчемності правочину і наміру отримати податкову вигоду, неправомірності збільшення позивачем валових витрат обігу та виробництва, а також податкового кредиту за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. відповідачем в акті перевірки від 21.02.2011 за №745/23-212/21232683 не наведено.

З акту перевірки від 21.02.2011 за №745/23-212/21232683 слідує, що доводи відповідача про порушення ТОВ "Енергетик" означених норм з мотивів нікчемності укладених договорів ґрунтуються виключно на актах перевірок складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 та від 23.11.2010р. № 3058/23-03-05/34689962, що законом не передбачено. Проте обґрунтованість таких доводів відповідачем не доведена.

Твердження відповідача про отримання позивачем податкової вигоди за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. спростовується фактом вибуття з власності ТОВ "Енергетик" активів у вигляді грошових коштів і відсутністю фактичних даних про їх подальше повернення у власність позивача, а також недоведеністю наявності у ТОВ "Енергетик" у взаємовідносинах з ТОВ “Техенергоресурс” та ТОВ “Електроспецтех” іншого матеріального інтересу ніж отримання результатів робіт.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідач в акті перевірки не посилається на порушення позивачем пунктів 5.3 - 5.7 ст. 5 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, що встановлює обмеження щодо віднесення таких витрат до складу валових.

Як свідчать матеріали справи факт надання послуг, проведення розрахунків, підтверджується договорами, актами, податковими накладними, платіжними дорученнями, зауважень щодо оформлення первинних документів в акті перевірки не зазначено та в судовому засіданні не встановлено. Таким чином позивач мав право збільшити валові витрати, на суму отриманого товару, за правилами першої події.

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, яка була включена до складу податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні, надані позивачем, виписані з додержанням вимог п.п. 77.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Фактів включення ТОВ “Енергетик” до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, відповідачем не наведено.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про податок додану вартість" передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Отже висновок відповідача про порушення позивачем, ТОВ "Енергетик" вимог п.п.5.2.1., п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.4.1., п.п.7.4. ст.7 Закону України “Про ПДВ” є необґрунтованим, оскільки спростовується доказами, які долучені до матеріалів справи.

У звязку з тим, що відсутній обєкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафної (фінансової) санкції.

Крім цього колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне.

Навіть якщо припустити наявність порушень з боку партнерів позивача по господарським операціям, то відповідальність не може бути покладена на позивача.

Обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. по справі№2а-2258/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.