Рішення № 22022671, 15.03.2012, Теплодарський міський суд Одеської області

УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________                     

Справа № /1530/58/2012

Провадження № 2/1530/49/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2012 року м. Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Шумейко М.Т.,

                              при секретарі - Васіній А.А., Поповій Т.Л.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Теплодар позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Південенергобуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

31.01.2012 року позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із позовом до ВАТ «Південенергобуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 10.11.2011 року вона звільнилася з ВАТ «Південенергобуд» за власним бажанням. 11.11.2011 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату заборгованості по заробітній платі в сумі 7889,56 гривень. Але заява була залишена без задоволення та відповіді. 23.12.2011 року позивач вдруге звернулась до відповідача з проханням надати довідку про середньомісячну заробітну плату та копію наказу про прийняття її на роботу. Це звернення також було залишено без уваги, заборгованість по сплаті заробітної плати не погашена. З дня звільнення позивач не працювала до 10.01.2012 року, коли була прийнята на посаду головного бухгалтера до Приватного малого підприємства «ЕХО». Враховуючи, що відповідачем неналежним чином виплачувалась заробітна плата з червня 2011 року, загальна сума боргу відповідача по заробітній платі перед позивачем складає 11117,56 гривень (7889,56 гривень – станом на час звільнення та 3228 гривень - з 11.11.2011 року по 10.01.2012 року). Також, позивач вказує, що у зв’язку з протиправною поведінкою відповідача у неї тривалий час не було можливості купувати необхідні ліки, продукти харчування, інші речі, вона була не в змозі в повному обсязі здійснювати плату за комунальні послуги і квартирну плату та на теперішній час у неї виникла заборгованість по зазначеним платежам. Все це визвало у позивача душевні та фізичні страждання, принизило її честь та гідність, погіршило її здібності. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь 21117,56 гривень, у тому числі: 11117,56 гривень – заборгованість із заробітної плати з врахуванням часу затримки, 10000 гривень – моральної шкоди.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні подав заперечення проти позову, які мотивував тим, що 25.10.2011 року позивач подала заяву про її звільнення за власним бажанням з 10.11.2011 року. На дану заяву було накладено резолюцію для виконання: «передача справ в.о. з 8 по 10.11.2011 року». 10.11.2011 року було підготовлено наказ №17-к про звільнення позивача та підписано його при домовленості сторін про передачу справ комісії до 14.11.2011 року. До теперішнього часу позивач не передала діловодство головного бухгалтера за актом.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У період з 26.09.2005 року по 10.11.2011 року позивач працювала головним бухгалтером у ВАТ «Південенергобуд», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії ГТ-І №0655862 (а.с.6).

25.10.2011 року позивач звернулась із заявою на ім’я голови правління ВАТ «Південенергобуд» про її звільнення за власним бажанням з 10.11.2011 року (а.с.34). 10.11.2011 року ВАТ «Південенергобуд» було видано наказ №17К про звільнення позивача, ОСОБА_1, з 10.11.2011 року за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України, та наказано бухгалтерії провести розрахунок із ОСОБА_1 та сплатити їй компенсацію за невикористану відпустку (а.с.5).

11.11.2011 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату їй заборгованості по заробітній платі станом на 11.11.2011 року в сумі 7889 гривень 56 копійок (а.с.7).

Згідно штатного розкладу ВАТ «Південенергобуд» посадовий оклад головного бухгалтера становить 1614 гривень (а.с.10).

Згідно довідки ВАТ «Південенергобуд» від 23.02.2012 року №1, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 01.02.2012 року складає 7889 гривень 56 копійок (а.с.43).

З дня звільнення, 10.11.2011 року, позивач не працювала до 10.01.2012 року, коли була прийнята на посаду головного бухгалтера до Приватного малого підприємства «ЕХО», що підтверджується довідкою ПМП «ЕХО» від 22.02.2012 року (а.с.45).

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, з наданих до суду доказів вбачається, що ВАТ «Південенергобуд» заборгувало позивачу заробітну плату у сумі 7889 гривень 56 копійок на день її звільнення, тобто з 10.11.2011 року розрахунок проведено не було. У зв’язку з цим у позивача виникло право на отримання компенсації за затримку розрахунку, передбачене ст. 117 КЗпП України.

Також, у позовній заяві позивач посилається на завдання їй протиправною поведінкою відповідача моральної шкоди, яка оцінена позивачем у розмірі 10000 гривень. В підтвердження позивачем надано пенсійне посвідчення серії АГ №592746, рахунки на оплату теплопостачання та комунальних послуг, постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.11, 13, 15, 16).

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.4 Постанови №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем не надано суду належних доказів в підтвердження завдання їй душевних чи фізичних страждань внаслідок протиправних дій відповідача, не обґрунтовано розмір моральної шкоди, який позивач просить стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі, та стягнення середньомісячної заробітної плати за час затримки при розрахунку є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Однак суд, виходячи з матеріалів справи, не вбачає завдання позивачу моральної шкоди діями відповідача, пов’язаними із затримкою у розрахунку заробітної плати, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10000 гривень – відмовляє.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в сумі 7889 гривень 56 копійок, та середній заробіток за час затримки з 11.11.2011 року по 10.01.2012 року в сумі 3228 гривень, а разом – 11117 гривень 56 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 214 гривень 60 копійок, у зв’язку із задоволення позовної вимоги про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки.

Керуючись ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Південенергобуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південенергобуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 7889 (сім тисяч вісімсот вісімдесят дев’ять) гривень 56 (п’ятдесят шість) копійок, та середній заробіток за час затримки з 11.11.2011 року по 10.01.2012 року в сумі 3228 (три тисячі двісті двадцять вісім) гривень, а разом – 11117 (одинадцять тисяч сто сімнадцять) гривень 56 (п’ятдесят шість) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південенергобуд» 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору до спеціального фонду державного бюджету ВДКСУ у м. Теплодар Одеської області, код ЄДРПОУ 37722242, ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, р/р 31215206700020, код платежу 22030001.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.

Суддя: Микола Трохимович Шумейко