Ухвала суду № 22020571, 16.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 р.Справа № 2а-4893/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Грант»на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Грант»до Лубенської обєднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання неправомірними дій та скасування акту перевірки, податкових повідомлень-рішень, першої податкової вимоги, -

Встановила:

У жовтні 2010 року, позивач Приватне підприємство «Грант»(далі ПП «Грант») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, яким з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати неправомірним та скасувати акт перевірки № 562/16-30451397 від 03.03.2010 року, податкові повідомлення - рішення № 0000101601/0 від 10.03.2010 року, № 0000101601/2 від 21.07.2010 року та першу податкову вимогу від 21.09.2010 року вих. №2166/10

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог ПП «Грант» відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач в апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП «Грант»задоволенню не підлягає, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

03.03.2010 року на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»інспектором Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку платника податку на додану вартість ПП «Грант»по питанню заниження податкового зобовязання з ПДВ за червень 2007 року, грудень 2007 року та листопад 2008 року згідно поданих уточнюючих розрахунків до декларації з податку на додану вартість за червень і грудень 2007 року від 31 жовтня 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.03.2010 року №562/16030451397, за висновками якого встановлено порушення п.17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 2181), в результаті чого поданими 31.10.2008 року уточнюючими розрахунками №№1318, 1315 знято суми з податкових зобовязань за червень 2007 року - 925 грн., за грудень 2007 року - 963 грн. (термін сплати 31.10.2008 року) та занижено податкове зобовязання за листопад 2008 року на 7109 грн. (термін сплати 30.12.2008 року). У звязку із чим збільшується податкове зобовязання на загальну суму 9024 грн. (в тому числі за червень 2007 року на 925 грн., за грудень 2007 року на 963 грн., за листопад 2008 року на 7109 грн.). Відповідальність передбачена п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181.

10.03.2010 року за наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000101601/0, яким визначено ПП «Грант»суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість»в розмірі 13536,00 грн. (в тому числі за основним платежем 9024,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4512,00 грн.).

За наслідками розгляду первинної скарги підприємства, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, на адресу підприємства направлено податкове повідомлення-рішення №0000101601/1 від 14.05.2010 року.

За наслідками розгляду повторної скарги підприємства, рішенням ДПА у Полтавській області № 1721/10/25016 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 року №0000101601/0 (від 14.05.2010 №0000101601/1), а скаргу директора ПП «Грант»без задоволення та прийнято податкове повідомлення - рішення №0000101601/2 від 21.07.2010 року.

21.09.2010 року податковим органом ПП «Грант»виставлена перша податкова вимога про сплату боргу на суму податкового боргу - 8356,00 грн. (в тому числі за основним платежем 4024,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4512,00 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності порушень з боку податкового органу щодо невручення рішення про результати розгляду скарги та податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Пунктом 5.2. статті 5 Закону № 2181 визначено порядок апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань та оскарження рішень контролюючих органів.

Так, вказаним пунктом передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього ж Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Крім того, у відповідності до вимог пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків (абзац 09). Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву) (абзац 10). Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або уповноваженій нею особі чи надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною фізичною особою - платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву)(абзац 11). У разі, якщо посадова особа юридичної особи - платника податку чи фізична особа - платник податку або уповноважена особа відмовляється від отримання рішення (відповіді), прийнятого за розглядом скарги (заяви), або в разі незнаходження особи за адресою, зазначеною у скарзі (заяві) для надсилання рішення (відповіді), то датою вручення рішення (відповіді) платнику податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення, про відмову платника податку від отримання рішення (відповіді), або дата вчиненого працівником поштового зв'язку запису на повідомленні про відсутність одержувача рішення (відповіді) за адресою, яка зазначена особою у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву) (абзац 15).

Також наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, № 253, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за N 567/5758 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктами 4.6, 4.7, даного Порядку, встановлено що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2010 року за вих. № 154 ПП «Грант»на адресу Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 року №0000101601/0.

За результатом розгляду первинної скарги рішенням Лубенської ОДПІ від 07.05.2010 року № 2940/10/25-018 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 року №0000101601/0, а скаргу директора ПП «Грант»без задоволення.

На адресу підприємства направлено податкове повідомлення - рішення від 14.05.2010 року №0000101601/ 1.

20.05.2010 року за вих. № 185 ПП «Грант»направлено повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 року №0000101601/0 та рішення про результати первинної скарги від 07.05.2010 року № 2940/10/25-018.

12.07.2010 року за результатами розгляду повторної скарги ДПА у Полтавській області прийнято рішення № 1721/10/25016, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 10.03.2010 року №0000101601/0 (від 14.05.2010 року №0000101601/1), а скаргу директора ПП «Грант»без задоволення.

Відповідно до копії повідомлення про вручення поштового відправлення за №3600004698493, відповідь за № 1721/10/25016 на повторну скаргу направлено ПП «Грант»12.07.2010 року на адресу: 151 км+800 м автошляху Київ-Харків-Довжанський, м. Пирятин 37000, тобто за юридичною адресою підприємства, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зазначена у скарзі підприємства (копія скарги наявна в матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», від 15.05.2003 року, № 755-IV місцезнаходження юридичної особи це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У відповідності до відмітки поштового відділення на повідомлення про вручення поштового відправлення за №3600004698493 «адресата не має, за повідомленням не зявився»дата календарного штемпеля 12.08.2010 року, конверт без вручення повернуто відправнику.

Крім того, на копії повідомлення про вручення поштового відправлення за №3600004698493 міститься вихідний номер рішення про результати розгляду повторної скарги від 12.07.2010 року, а саме: № 1721/10.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача про те, що на повторну скаргу податковим органом не було надано вмотивованої відповіді спростовується матеріалами справи.

У відповідності до вище наведених норм Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, Лубенською ОДПІ (в особі Пирятинського відділення) на адресу підприємства направлено податкове повідомлення - рішення від 21.07.2010 року №0000101601/ 2.

Як вбачається із копії повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3700005417646 податкове повідомлення - рішення від 21.07.2010 року №0000101601/ 2 направлено ПП «Грант»21.07.2010 року на юридичну адресу підприємства.

07.09.2010 року поштове відправлення повернуто з причин «закінчення терміну зберігання»(відповідно до довідки поштового відділення на конверті).

Відповідно до акту № 195/15-30451397 від 07.09.2010 року, складеного комісією Лубенської ОДПІ, копія якого приєднана до матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 21.07.2010 року за №0000101601/ 2 ПП «Грант» розміщено на дошці поштових оголошень.

Таким чином, відповідач здійснив всі необхідні дії щодо вручення ПП «Грант»податкового повідомлення - рішення від 21.07.2010 року №0000101601/ 2.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону 2181 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону 2181 передбачено, що днем закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

При цьому, згідно із абзацом 2 підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Пунктом 5.4. Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачено, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону стосовно визначення процедури апеляційного узгодження та за умови надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати , зазначеного в податковому повідомленні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом «а»підпункту 6.2.3 цієї ж норми Закону передбачено, що перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Доказів повідомлення позивачем Пирятинського відділення Лубенської ОДПІ про намір оскарження податкового повідомлення - рішення до суду чи до Державної податкової адміністрації України до закінчення граничного терміну його сплати, суду не надано.

Враховуюче вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті першої податкової вимоги від 21.09.2010 року №1/101 відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, а тому підстав для скасування вимоги колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Підставою для нарахування податку на додану вартість послугували матеріали перевірки (акт від 03.03.2010 року № 562/16-30451397) про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки по питанню заниження податкового зобовязання з ПДВ за червень 2007 року, грудень 2007 року та листопад 2008 року згідно поданих уточнюючих розрахунків до декларації з податку на додану вартість за червень і грудень 2007 року від 31 жовтня 2008 року.

Перевіркою встановлено, що ПП «Грант»у додатках № 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень 2007 року № 1318 від 31.10.2008 року до декларації з ПДВ реєстраційний №7288 від 19.07.2007 року включено до податкового кредиту податкові накладні по контрагенту ТОВ «Альянс плюс»на загальну суму 30900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5150,00 грн. та за грудень 2007 року № 1315 від 31.10.2008 року по декларації із ПДВ реєстраційний номер 16205 від 18.01.2008 року включено до податкового кредиту податкові накладні по контрагенту ТОВ «Альянс плюс»на загальну суму 23 244,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3874,00 грн.

На підставі отриманих накладних від ТОВ «Альянс-плюс»ПП «Грант»віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за червень 2007 року в розмірі 5150,00 грн. та грудень 2007 року в розмірі 3874,00 грн. Вказані суми відображені в рядку 3 «суми податкового кредиту, що не враховані (+) або зайво враховані (-) у декларації звітного періоду, за який виправляються помилки, у тому числі за кодами рядків декларації, в якій було допущено помилки» та рядку 5 «загальна сума помилки (+/-)», уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, як раніше не враховані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2007 року (№7288) та грудень 2007 року № (16205) (арк..с.56-71).

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 27.06.2008 року по 08.08.2008 року інспекторами Лубенської ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Грант»за період з 01.01.2006 року по 31.03.2008 року, про що складено акт від 15.08.2008 року № 1980/23-30451397. Вказаним актом перевірки з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість заниження (завищення) сум податкового кредиту за період з 01.01.2006 року по 31.03.2008 року не встановлено.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 925/11205 від 25.08.2005 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Заперечення до акту перевірки № 1980/23-30451397 від 15.08.2008 року ПП «Грант»не подавалися.

Нормами п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п. 9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації Українивід 30.06.2005 № 244, зі змінами та доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 1 ПП «Грант»отримало податкові накладні за червень 2007 року та грудень 2007 року від ТОВ «Альянс-плюс»в жовтні 2008 року.

Таким чином, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 20.06.2005 року № 244 «Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», із змінами та доповненнями, та за умови виконання норм п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники (уточнену декларацію). Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п.4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, наказом ДПА України від 30.05.1997 року N 166, із змінами та доповненнями, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону N 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що право подачі уточнюючих розрахунків виникає у разі виявлення самостійно платником податків помилок у поданій ним декларації. Факт отримання платником податків податкових накладних із запізненням, не включення їх в податкову декларацію з податку на додану вартість, не можна вважати помилкою.

Згідно із підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статі 17 Закону 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З врахуванням зазначених обставин, податковий орган правомірно встановив порушення, передбачене підпунктом «б»п.п. 4.2.2 ст.4 Закону № 2181 та застосував штрафні (фінансові) санкції відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181.

Однак при цьому, колегія суддів не погоджується з визначеним податковим органом в акті перевірки, яким встановлено порушення п.17.2 ст. 17 Закону № 2181, оскільки підприємством фактично допущено порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України в частині визнання неправомірним та скасування акту перевірки від 03.03.2010 року №562/16-30451397, оскільки акт перевірки не є рішенням в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, так як акт перевірки не впливає на права і обов'язки осіб, він лише містить думку перевіряючих щодо здійсненої перевірки і не породжує для позивача прав та обовязків, на підставі акту приймається податкове повідомлення - рішення, яке є обов'язковим для виконання. Саме податкове повідомлення - рішення є рішенням, яке впливає на права і обов'язки та може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення Лубенською ОДПІ податкових повідомлень - рішень №0000101601/0 від 10.03.2010 року, № 0000101601/2 від 21.07.2010 року та першої податкової вимоги від 21.09.2010 року вих. №2166/10, підстав для задоволення апеляційної скарги і як наслідок позовних вимог, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до приписів ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Грант»залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21 листопада 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.