Постанова № 22020129, 15.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 р. Справа № 2а-1870/377/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

<за участю секретаря судового засідання ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-1870/377/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" <Список ><Текст >

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Запчасть", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення № 0001062311/0 від 30 грудня 2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем: податок на прибуток (доходи) приватних підприємств в сумі 58611 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі №2-а-1870/377/11 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі №2-а-1870/377/11 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Сторони в судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, у звязку з чим справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача НОМЕР_3 від 22 грудня 2010 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2010 року, в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 61318 грн., в т.ч. в 3 кварталі 2009 року в сумі 30568 грн., в 4 кварталі 2009 року в сумі 549 грн., в 1 кварталі 2010 року в сумі 456 грн., в 2 кварталі 2010 року в сумі 527 грн., в 3 кварталі 2010 року в сумі 29218 грн.

На думку перевіряючих зазначені порушення допущені при здійсненні позивачем господарських операцій з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на два місяці було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2/11 від 01 серпня 2009 року, відповідно до якого ТОВ "Запчасть" є орендарем, а вказані підприємці, які знаходяться на спрощені системі оподаткування - орендодавцями нежитлових приміщень, а саме: складу та котельної (переобладнаної під склад). Зазначене майно передавалося в оренду ТОВ "Запчасть" для використання його в господарській діяльності останнього. Вартість орендної плати за вказаним договором складала 60 000 грн. в місяць. Власні складські приміщення, які маються в наявності у ТОВ "Запчасть" знаходяться за межами міста Конотоп і не охороняються. Модернізація цих приміщень і забезпечення їх охороною потребувала значних коштів, а тому для товариства була вкрай вигідною оренда нежитлових приміщень у інших власників. ТОВ "Запчасть" віднесено до своїх валових витрат витрати по орендній платі по договору оренди № 2/11 нежитлового приміщення від 01 серпня 2009 року.

Також між позивачем та ТОВ "Дельта Гарант" укладено договір № 100710 від 10 липня 2010 року. Відповідно до зазначеного договору ТОВ "Дельта Гарант" є постачальником, а ТОВ "Запчасть" - покупцем товару. В період з липня по серпень 2010 року ТОВ "Запчасть" придбано у ТОВ "Дельта Гарант" товар. Зазначений товар отримано особисто представником ТОВ "Запчасть" - ОСОБА_6, за довіреностями № 232 від 26 липня 2010 року та № 252 від 19 серпня 2010 року, так як згідно умов договору № 100710 поставка товару повинна здійснюватися на умовах EXW франко-завод м. Мелітополь (ІНКОТЕРМС 2000). До ТОВ "Запчасть" товар доставлений вантажним автомобілем НОМЕР_1, який належить ТОВ "Запчасть" на праві приватної власності. Отриманий від ТОВ "Дельта Гарант" товар оприбутковано на склад ТОВ "Запчасть" за прибутковою накладною на ТМЦ № 308 від 28 липня 2010 року, прибутковою накладною на ТМЦ № 348 від 20 серпня 2010 року та прибутковою накладною на ТМЦ № 349 від 20 серпня 2010 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

1. Стосовно господарських операцій з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по договору оренди нежитлового приміщення.

Між ТОВ "Запчасть" в особі директора ОСОБА_7 (орендар) та приватними підприємцями які знаходяться на спрощені системі оподаткування: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, та ОСОБА_5 (орендодавці), укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2/11 від 01 серпня 2009 року (а.с.9-11).

Відповідно до вказаного договору ТОВ "Запчасть" приймає в тимчасове користування наступне майно: склад 1, площею 515,9 м. кв. та котельна (перебудована під склад), площею 235,1 м. кв. Майно належить орендодавцям на праві приватної (спільної, часткової) власності.

Відповідно до п. 2 вказаного договору оренди, майно передається орендарю для використання його в господарській діяльності з метою: розташування, ремонту та обслуговування транспортних засобів.

Строк оренди, як вбачається з п. 4 вказаного договору, становить: з 01 серпня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

Згідно п. 5 вказаного договору, розмір орендної плати складає 60000 грн./місяць.

В матеріалах справи знаходиться акт виконаних робіт №1 до договору оренди №2/11 від 31 серпня 2009 року на суму 60000 грн. (а.с.12,13) та акт виконаних робіт №2 до договору оренди №2/11 від 30 вересня 2009 року на суму 60000 грн. (а.с.14,15).

Також в перевіряємому періоді ТОВ "Запчасть" орендувало офісне та складське приміщення (гаражі), що знаходиться за адресою: м. Конотоп, вул. Шевченко, 19а, у Конотопського спортивно-технічного клубу ТСО України (код 02729544):

- згідно договору №1 від 01 серпня 2007 року, додаткової угоди № 2 від 02 березня 2009 року до вищевказаного договору, приміщення площею 184,65 кв.м. на І поверсі, приміщення площею 8,3 кв.м. на II поверсі та 2 гаражі (використовувалися як склад) загальною площею 150,4 кв.м. Щомісячна орендна плата - 1700 грн.

- по договору №/21 від 01 липня 2010 року приміщення площею 184,65 кв.м. на І поверсі, приміщення площею 8,3 кв.м. на II поверсі та 2 гаражі (використовувалися як склад) загальною площею 150,4 кв.м. Щомісячна орендна плата - 1700 грн.

При перевірці Конотопською МДПІ ТОВ "Запчасть" встановлено, що ТОВ "Запчасть" має в наявності свої склади , які рахуються на балансі як основні фонди 1 групи і знаходяться в м. Конотоп по вул. Вирівській, а саме:

- будівля боксів для автобусів, залишкова балансова вартість на 01 липня 2009 року складає 6369 грн. 19 коп. (інвентарний номер 18), площа 310 кв.м.

- будівля гаражів легкового автотранспорту, залишкова балансова вартість на 01 липня 2009 року складає 2359 грн. 55 коп. (інвентарний номер 19), площа 86,1 кв.м.

- будівля майстерень, залишкова балансова вартість на 01 липня 2009 року складає 14445 грн. (інвентарний номер 17, площа 527,1кв.м.

- мийка автомашин, залишкова балансова вартість на 01 липня 2009 року складає 1012 грн.

- цегляний склад для запчастин, залишкова балансова вартість на 01 липня 2009 року складає 506 грн. (інвентарний номер 15).

З вищезазначеного вбачається, що позивач маючи в наявності свої власні будівлі, достатню вільну площу для зберігання і вантажного автомобіля з причепом, і запчастин, безпідставно орендував склад та котельню, в результаті чого було безпідставно завищено валові витрати.

Таким чином, на порушення п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "Запчасть" завищило валові витрати за 3 квартал 2009 року в сумі 120000 грн. внаслідок безпідставного віднесення до валових витрат орендної плати, що не пов'язана з господарською діяльністю перевіряємого підприємства.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

Зазначаючи про те, що позивач маючи в наявності свої власні будівлі, достатню вільну площу для зберігання і вантажного автомобіля з причепом, і запчастин, безпідставно орендував склад та котельню, суд першої інстанції фактично надав оцінку господарської діяльності позивача, що не є функцією суду. Спосіб та шлях реалізації свого підприємництва господарюючий субєкт (в даному випадку позивач) обирає самостійно.

Колегія суддів вважає, що при дослідженні орендних відносин позивача з його партнерами слід зосередитись на тому, чи відповідають укладені угоди вимогам чинного законодавства, а також чи правильно вони відображені та обраховані в податковому обліку.

Матеріали справи свідчать проте, що будь яких порушень законодавства при укладанні та виконанні договорів оренди з боку їх учасників не встановлено.

В підтвердження оренди вищезазначених складських приміщень надано Акти виконаних робіт № 1 від 31.08.2009р. на загальну суму 60 000,00грн., та № 2 від 30.09.2009р. на загальну суму 60 000,00грн.

Орендна плата сплачена ТОВ «Запчасть» у повному розмірі у жовтні 2009р. Сторони взаємних претензій одна до одної не мали.

Позивачем віднесено до своїх валових витрат витрати по орендній платі по Договору оренди № 2/11 нежитлового приміщення 01.08.2009р. так як того вимагає чинне законодавство України, а саме: п. 5.1. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон) валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; пп. 5.2.1. п 5.2. ст. 5 Закону визначає, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Колегія суддів вважає, що , віднесення позивачем до валових витрат орендної плати, повязаної із веденням своєї господарської діяльності є правомірним та таким, що відповідає чинному законодаству України.

2. Стосовно правовідносин між позивачем та ТОВ "Дельта Гарант" суд першої інстанції виходив з наступного.

Конотопською МДПІ направлено запит від 09 листопада 2010 року №13299/7/23-5/13 до ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області, щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ "Дельта Гарант" по питанню взаєморозрахунків з ТОВ "Запчасть". В отриманій відповіді від ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області від 11 листопада 2010 року №9103/7/232 зазначається про відсутність ТОВ "Дельта Гарант" за юридичною адресою - Запорізька обл., Михайлівський район, смт. Пришиб, вул. Зелена, 3.

З матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2010 року від ВПМ ДПІ у м. Енергодарі надійшла службова записка за №11678/7/26-338, в якій вказано, що до ДПІ у Михайлівському районі направляються матеріали зібраної доказової бази щодо підтвердження безтоварності проведених угод між ТОВ "Дельта Гарант" та його контрагентами, а саме: пояснення надані начальнику ГВПМ ДПІ у м. Нова Каховка, в яких ОСОБА_11 зазначив, що жодних первинних документів, декларацій по ПДВ він не підписував ні до того як фірма була у його розпорядженні ні після її продажу, у зв'язку з тим, що він не має достатнього рівня знань та необхідної кваліфікації, дані пояснення датовані 18 вересня 2009 року. Крім цього ОСОБА_11 звернувся з проханням визнати недійсними документи реєстраційного та дозвільного характеру, які зареєстровані на його прізвище, визнати недійсними фінансово-господарські документи, у зв'язку з тим, що він до них не має ніякого відношення, а також провести претензійну роботу по скасуванню державної реєстрації ТОВ "Дельта Гарант" без його участі. Печатки ТОВ "Дельта Гарант" не мав, у зв'язку з тим, що одразу після реєстрації фірми у червні 2008 року продав її разом з реєстраційними та дозвільними документами, а також печаткою невідомим особам.

Декларації та уточнюючі розрахунки з ПДВ надавались до ДПІ уповноваженою особою ОСОБА_772 за підписом ОСОБА_11, який у вищезазначеному поясненні вказав, що він “жодних первинних документів, декларацій по ПДВ не підписував ні до того як фірма була у його розпорядженні ні після її продажу”.

Відповідно до довіреності від 01 серпня 2008 року №3026, наданої до ДПІ у Михайлівському районі ОСОБА_772 та посвідченої приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1 директор ТОВ "Дельта Гарант" ОСОБА_11 уповноважив ОСОБА_772 представляти від його імені ТОВ "Дельта Гарант". Але відповідно до вищевказаних пояснень ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_772 йому не відомо.

В ході проведення Конотопською МДПІ аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Згідно звітності по комунальному податку на підприємстві працює 1 чоловік (розрахунок комунального податку за 3 квартал 2010 року №11798 від 09 листопада 2010 року - 1 особа, за 2 квартал 2010 року №7976 від 02 серпня 2010 року - 1 особа, за 1 квартал 2010 року №9001325617 від 22 квітня 2010 року - 1 особа).

Декларація з податку на прибуток в 2010 році не подавалась, згідно додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток у підприємства відсутні основні фонди (остання декларація з податку на прибуток подана за 9 місяців 2009 року - №102587 від 06 листопада 2009 року).

Таким чином документи первинного бухгалтерського та податкового обліків, які були виписані з боку ТОВ "Дельта Гарант" на ТОВ "Запчасть" підписані без наміру створити реальні правові наслідки та з метою незаконного формування підприємству ТОВ "Запчасть" валових витрат по податку на прибуток, оскільки дані первинні документи не фіксують здійснення господарської операції, як це передбачено законом. Крім того дані документи підписані не уповноваженою особою, так як всі документи первинні бухгалтерські та податкові підписані ОСОБА_12, а в відповіді яка надійшла від ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області зазначено, що ОСОБА_11 фінансово-господарську діяльність на ТОВ "Дельта Гарант" не здійснював, декларації не складав, не підписував. Договір №100710 від 10 липня 2010 року між ТОВ "Дельта Гарант" та ТОВ "Запчасть" підписаний ОСОБА_11, оскільки останній пояснив, що він не здійснював фінансово-господарську діяльність, то у суду не має підстав вважати, що вказаний договір виконувався, так як на підприємстві працює одна особа відповідно звітів і баз даних - ОСОБА_11 (який ніякі документи не підписував).

Відповідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Під час судового засідання не було встановлено, що ТОВ "Дельта Гарант" здійснювало поставку товару позивачу.

Пунктами 1 та 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Враховуючи зазначене, накладні видані ТОВ "Дельта Гарант" не мають доказовості та не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог, встановлених п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені в порушення пп. 1.2 п.1, пп.2.1 та пп. 2.4 п.2 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ «Запчасть» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Гарант» укладено Договір № 100710 від 10 липня 2010 року. Відповідно до зазначеного договору ТОВ «Дельта Гарант» є Постачальником, а ТОВ «Запчасть» - Покупцем товару.

Так, в період з липня по серпень 2010 року ТОВ «Запчасть» придбано у ТОВ «Дельта Гарант» товар, а саме:

- у липні 2010 року придбано поршні двигуна пускового П-23 (Т-130/170) у кількості 250 шт. на загальну суму 10 750,00грн., у тому числі ПДВ - 1 791,67грн.;

у серпні 2010 року придбано диск зчеплення ведений А-01 у кількості 60шт., диск зчеплення ведений А-41 з пружинами - 54шт., диск зчеплення Д-144 (Т-40) Т-25-1601130 - 100шт., диск щеплення Д-65 (ЮМЗ) 45- 1604040 - 120шт., диск зчеплення СМД-60 (Т-150) 150.21.024-02 - 100шт., диск зчеплення Т-16 (14.21.021-2А) - 30шт., корзина зчеплення А-41 - 10шт., корзина зчеплення СМД-14 - 7шт., корзина зчеплення Т-16 - 5шт., корзина зчеплення Т-25 - 10шт., корзина зчеплення Т-40 - 15шт., корзина зчеплення Д-65 (ЮМЗ) - 10шт., двигун пусковий ПД-10 - 10шт., двигун пусковий у зборі ПД-10 (Д24.С01-5) - 10шт., на загальну суму 117 385,00грн., у тому числі ПДВ - 19 564,17грн. та поршень двигуна пускового П-23 (Т-130/170) 03349 - 200шт. на загальну суму 9 199,20грн., у тому числі ПДВ - 1533,20 грн.

Зазначений товар отримано особисто представником ТОВ «Запчасть» ОСОБА_6, за довіреностями № 232 від 26.07.2010р. та № 252 від 19.08.2010р., так як згідно умов Договору № 100710 поставка товару повинна здійснюватися на умовах ЕХW франко-завод м. Мелітополь (ІНКОТЕРМС 2000). До ТОВ «Запчасть» товар доставлений вантажним автомобілем НОМЕР_2, останній належить ТОВ «Запчасть» на праві приватної власності.

Доставка товару від Постачальника до Покупця автомобілем МАN 26.464 підтверджується товарно-транспортною накладною № 2 від 28.07.2010р. та товарно- транспортними накладними від 20.08.2010р.

В підтвердження поставки товару від ТОВ «Дельта Гарант» останнім було надано наступні документи: у липні 2010р. - рахунок № 1007152 від 15.07.2010р., товарна накладна № 1007282 від 28.07.2010р., податкова накладна № 1007221 від 22.07.2010р., податкова накладна № 1007282 від 28.07.2010р., - у серпні 2010р. - рахунок № 1008052 від 05.08.2010р„ рахунок № 1008055 від 05.08.2010р., товарна накладна № 1008203 від 20.08.2010р., товарна накладна № 1008204 від 20.08.2010р., податкова накладна № 1008063 від 06.08.2010р., податкова накладна № 1008064 від 06.08.2010р., податкова накладна № 1008196 від 19.08.2010р., податкова накладна № 1008195 від 19.08.2010р„ податкова накладна№ 1008203 від 20.08.2010р.

Розрахунки за отриманий товар по зазначеним вище документам проведені у безготівковій формі згідно платіжних доручень: № 475 від 22.07.2010р. на загальну суму 5 375,00грн, в тому числі ПДВ 895,83грн.; № 480 від 26.07.2010р. на загальну суму 5 375,00грн., в тому числі ПДВ 895,83грн.; № 537 від 06.08.2010р. на загальну суму 4 599,60грн., в тому числі ПДВ 766,60грн.; № 538 від 06.08.2010р. на загальну суму 39 960,00грн., в тому числі ПДВ 6 660,00грн.; № 580 від 19.08.2010р. на загальну суму 4 599,60, в тому числі ПДВ 766,60грн.; № 581 від 19.08.2010р. на загальну суму 32 539,99, в тому числі ПДВ 5 423,33грн.; № 586 від 20.08.2010р. на загальну суму 24 885,01грн., в тому числі ПДВ 4 147,50грн.; № 621 від 08.09.2010р. на загальну суму 10 000,00грн, в тому числі ПДВ 1 666,67грн.; № 641 від 13.09.2010р. на загальну суму 10 000,00грн, в тому числі ПДВ 1 666,67грн.

Отриманий від ТОВ «Дельта Гарант» товар оприбутковано на склад ТОВ «Запчасть» за прибутковою накладною на ТМЦ № 308 від 28.07.2010р., прибутковою накладною на ТМЦ № 348 від 20.08.2010р. та прибутковою накладною на ТМЦ № 349 від 20.08.2010р.

Отже господарські зазначені операції є реальними.

25 серпня 2010 року отриманий від ТОВ «Дельта Гарант» товар, що зазначений вище, продано Товариству з обмеженою відповідальністю «АгроДизель» (Російська Федерація, Курська обл., сел. Глушково, вул. Совєтская, буд. 65) по зовнішньоекономічному контракту. Документами, що підтверджують продаж вищезазначеного товару за митну територію України є: рахунок-фактура № 128 від 25.08.2010р., накладна № 73 від 25.08.2010р., вантажна митна декларація № 801050002/2010/003051 від 25.08.2010р. (з відмітками Глухівської митниці про перетин товаром кордону України) та міжнародна товарно-транспортна накладна № 0890623 від 25.08.2010р.

Всі зазначені документи підтверджують здійснення господарської операції між ТОВ «Запчасть» та ТОВ «Дельта Гарант».

Відповідач не заперечує факту наявності у ТОВ «Запчасть» всіх вищезазначених документів виданих ТОВ «Дельта Гарант».

У відповідності до п. 5.1. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, ТОВ «Запчасть» правомірно віднесено до валових витрат вартість придбаних запчастин у ТОВ «Дельта Гарант» на загальну суму 114 446,00 грн.

Той факт, що Конотопською МДПІ в процесі зустрічної перевірки ТОВ «Запчасть» та ТОВ «Дельта Гарант» було встановлено, що у ТОВ «Дельта Гарант» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Запчасть» взагалі немає.

Твердження Конотопської МДПІ що Договір № 100710 від 10 липня 2010 року укладений між ТОВ «Запчасть» та ТОВ «Дельта Гарант» має ознаки нікчемності, а також підпадає під ознаки недійсності - є хибним, необгрунтованим та базується лише на суб'єктивному припущенні посадових осіб відповідача, адже Договір укладено з дотриманням вимог ч. 1-2 ст. 712, ч. 1 ст. 656, 658, 662, 663, ч. 1 ст. 664, 669, 671, 673, 689, ч. 1 ст. 691, ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України.

Зміст Договору не суперечить чинному законодавству України, особи, які вчиняли правочин мають необхідний обсяг цивільної дієздатності (ТОВ «Запчасть» та ТОВ «Дельта Гарант» - зареєстровані у встановленому порядку юридичні особи, які діють у відповідності до чинного законодавства України, керівники зазначених підприємств в цивільній дієздатності не обмежені, діяли на підставі Статутів, що відображено в преамбулі Договору). Волевиявлення учасників правочину було вільним, ніхто не був примушений укладати даний Договір всупереч своїй волі, правочин вчинено в письмовій формі з дотриманням вимог чинного законодавства України та спрямований на реальне настання правових наслідків. Правочин не порушує публічний порядок, він не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Всі документи відповідають вимогам чинного законодавства України, на всіх документах стоїть печатка ТОВ «Дельта Гарант».

Позивач, як сторона по угоді, не має повноважень перевіряти справжність підпису тієї чи іншої особи на фінансових документах своїх контрагентів. Так як всі податкові накладні отримані від ТОВ «Дельта Гарант» оформлені з дотриманням вимог пп. 7.2.1. Закону у ТОВ «Запчасть» не було жодних підстав для того, щоб вважати ці документи недійсними. Порушення законодавства стороною по договору не може бути підставою відповідальності іншої сторони, яка порушень не допустила.

Таким чином позивач правомірно відніс витрати по господарським операціям з ТОВ «Дельта Гарант» до складу валових витрат.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі №2-а-1870/377/11 прийнята невідповідності висновків суду обставинам справи та підлягає скасуванню, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2011р. по справі№2а-1870/377/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ТОВ "Запчасть" задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001062311/0 від 30 грудня 2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем: податок на прибуток (доходи) приватних підприємств в сумі 58611 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >