Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 р.Справа № 2а-10359/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Пянової Я.В. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2а-10359/11/2070
за позовом Приватного акціонерного товариства "Торгова компанія "Барвінок" <Список ><Текст >
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне акціонерне товариство “Торгової компанії “Барвінок” звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та просило суд по становити рішення, згідно якого визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 15.06.2011р. № 0002652305, яким Приватному акціонерному товариству “Торговій компанії “Барвінок” було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 369066,25 грн., з яких 295253,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 73813,25 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.11 року позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Позивач, подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна виїзна планова перевірка Приватного акціонерного товариства “Торгової компанії “Барвінок” з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.09р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09р. по 31.12.10р., за наслідками якої було складено акт перевірки від 01.06.2011р. № 2151/2305/31438068 (а.с. 11-53).
Відповідно до висновків акту перевірки від 01.06.2011р. № 2151/2305/31438068, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було зроблено висновок про порушення ПрАТ “Торговій компанії “Барвінок” вимог п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині несплати авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік в термін до 01.07.2010 року в сумі 295253 грн. (а.с. 52).
На підставі вказаного акту перевірки від 01.06.2011р. № 2151/2305/31438068 ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002652305 від 15.06.2011р., згідно із яким ПрАТ “Торговій компанії “Барвінок” було збільшено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 369066,25 грн., з яких 295253.00 грн. - за основним платежем, 73813.25 грн. за штрафними санкціями (а.с. 54).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів правомірність оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зауважує, що дивіденд є платежем, який здійснюється емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів
Відповідно до п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплат дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.
Відповідно до п. п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”цінні папери це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобовязань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” пайовими цінними паперами є цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про акціонерні товариства” кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управління акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України “Про акціонерні товариства”для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх витати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для винесення податкового повідомлення - рішення № 0002652305 від 15.06.2011р., став викладений в акті перевірки висновок про обовязок ПрАТ “Торговій компанії “Барвінок”до 01.07.2010 року нарахувати і виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 1181 тис. грн., проте, перевіркою встановлено, що в термін до 01.07.2010 року нарахування і виплата дивідендів у сумі не менше 1180,8 тис.грн. не проводилась (а.с. 51), рішення емітента корпоративних прав про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) позивачем не приймалось. За наслідками звітного періоду, позивач не зменшував податок на прибуток на суму авансового внеску, який належало сплати з дивідендів до /або під час їх виплати, відповідно авансовий внесок, якщо він навіть і підлягав сплаті без прийнятті рішення емітента корпоративних прав, було сплачено у складі податку на прибуток, перерахованого в бюджет в повному обсязі по наслідками такого звітного періоду.
Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі№2а-10359/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис)
(підпис)Пянова Я.В. Донець Л.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2011 р.
Судове рішення № 22018509, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10359/11/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: