Вирок № 22017057, 22.03.2012, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/1072/12

Номер провадження 1/1810/56/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора Радковського В.П.

підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта базова середня, неодруженого, приватного підприємця, раніше судимого 21.10.2010 року Лебединським районним судом Сумської області по ст.. 296 ч. 1 КК України до 3 років обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки,

по ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2012 року о 18 годині підсудний ОСОБА_2, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, переліз через паркан та, виставивши крайнє вікно, проник до нежилого будинку, розташованого в АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3, звідки умисно, таємно скоїв крадіжку металевих предметів з груби пічного опалення, а саме: чавунну плиту б/в, вартістю, згідно з висновком експерта № 64 від 27.02.2012 року, - 179 грн. 80 коп.; колосники, б/в, вартістю, відповідно до висновку експерта № 64 від 27.02.2012 року, - 49 грн. 20 коп., колосники, вартістю 34 грн. 80 коп., дверцята топочні, вартістю - 94 грн. 30 коп., дверцята піддувала, б/в, вартістю - 94 грн. 30 коп., два металевих кутника розміром 4,5х4,5 см, довжиною 1,2 м, вартістю 30 грн. за один, на загальну суму 60 грн., чавунну засувку до плити пічного опалення, б/в, вартістю 94 грн. 30 коп. Викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 860 грн. 90 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю і пояснив, що 06.02.2012 року о 18 год., проходячи повз нежиле господарство, розташоване біля господарства його сестри, по АДРЕСА_3, вирішив викрасти металеві предмети. З цією метою він переліз через паркан до господарства, відчинив одну з шибок вікна, потім виставив вікно та проник до будинку, де помітив дві груби пічного опалення, біля яких лежав білого кольору синтетичний мішок. Взявши мішок, розібрав груби та склав метал у нього, а саме: дверцята, колісники, юшки та чавунні плити, а також кутник розміром 4,5 х 4,5 см, довжиною 1,2 м. Викрадені речі він викинув через вікно будинку та переніс до сараю, який належить його сестрі, так як знав, що сараєм вона користується рідко, тому не повинна помітити викрадені речі. Наступного дня він на велосипеді марки «Україна»відвіз викрадене до пункту прийому металобрухту в м. Лебедин на вул. Залізничну, за що отримав 148 грн. Гроші витратив на продукти харчування.

Ці дії підсудного суд вважає необхідним кваліфікувати по ст. 185 ч. 3 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло.

При обранні підсудному виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та визнання ним своєї вини.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, а також добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи всі ці обставини, суд вважає необхідним обрати підсудному міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення не можливе без ізоляції його від суспільства.

Крім того, враховуючи, що цей злочин підсудний вчинив в період іспитового строку, призначеного вироком Лебединського райсуду від 21.10.2010 року, суд вважає необхідним застосувати ст. 71 ч.1 КК України і призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши не відбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 2 місяців обмеження волі, що відповідно до ст..72 КК України відповідає 1 місяцю позбавлення волі.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для виправлення засудженого та попередження інших злочинів.

Також суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів, вирішити у відповідності до ст. 81 ч.3 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та обрати йому міру покарання по цьому закону у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.71.ч.1 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Лебединського райсуду від 21.10.2010 року у виді 1 місяця позбавлення волі і остаточно призначити до відбування покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту з зали суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області кошти на відшкодування витрат на проведення судово-хімічної експертизи в розмірі 176 грн. 40 коп.

Речові докази: двоє колісників, дверцята піддувала, мішок поліетиленовий, що знаходяться під зберігальною розпискою у ОСОБА_3 вважати повернутими власнику.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому - з моменту отримання копії вироку через Лебединський районний суд.

СуддяА. О. Гура