Ухвала суду № 22016700, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.Справа № 2а-1798/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по справі№2а-1798/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техекс», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення №0000072320/0 від 11.02.2011р. про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 188.384,51грн. (основний платіж - 150.707,61грн.; штраф - 37.676,9грн.) та №0000082320/0 від 11.02.2011р. про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 150.707,61грн. (основний платіж - 120.566,09грн.; штраф - 30.141,52грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по спарві №2-а-1798/11/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовані податкове повідомлення - рішення №0000072320/0 від 11.02.2011р. та податкове повідомлення - рішення № 0000082320/0 від 11.02.2011р. в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по спарві №2-а-1798/11/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її ск5асувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по спарві №2-а-1798/11/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представників сторін колегія суддів становила, що підставою прийняття оскаржуваних податкові повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача № 93/23-206/31149692 від 01.02.2011р., в якому зроблені висновки про порушення вимог податкового законодавства, а саме п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у вигляді включення до складу податкового кредиту з ПДВ та до складу валових витрат обігу та виробництва первинних документів, складених ТОВ "Техно-Асавир" за нікчемним правочином, оскільки даний суб'єкт господарювання за місцезнаходженням не перебуває, документів обов'язкової податкової звітності до податкових органів не подає.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що 06.04.2010р. між позивачем, ТОВ "Техекс" (в якості покупця) та ТОВ "Техно-Асавир" (в якості продавця) було укладено договір №6/04, предметом якого є поставка будівельних матеріалів.

Реальність господарських взаємовідносин за цим правочином підтверджується приєднаними до справи копіями первинних документів, котрі не мають [ефектів форми, змісту або походження, що в силу п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону /країни «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», 1.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено іаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві остиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату іервинними документами юридичної сили і доказовості а також фактом понесення позивачем витрат по оплаті вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що випливає з платіжних доручень №2190 від 06.04.2010 р. за призначенням платежу- нередплата за з/б вироби по дог. № 6/04 від 06.04.2010 р. на загальну суму 350.000,00 грн., №2358 від 12.05.2010 р. за призначенням платежу - оплата за з/б вироби по дог. № 6/04 від 06.04.2010 р. яа загальну суму 57.000,00 грн., №2433 від 10.06.2010 р. за призначенням платежу-сплата за з/б вироби по дог. № 6/04 від 06.04.2010 р. на загальну суму 316.396,59 грн., №2654 від 02.08.2010 р. за призначенням платежу - сплата за з/б вироби по дог. № 6/04 від 06.04.2010 р. на загальну суму 70.000,00 грн., №107 від 05.08.2010 р. за призначенням платежу - сплата за з/б вироби по дог. № 6/04 від 06.04.2010 р. на загальну суму 289.046,21 грн.

Доказів повернення цих коштів до позивача в матеріалах справи немає.

Довід відповідача про відсутність реальності господарських операцій за правочином не може вважатись обґрунтованим, оскільки він мотивований виключно посиланням на недекларування контрагентом позивача своїх зобов'язань з ПДВ та відсутність контрагента за місцезнаходженням. В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а тому за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Згідно з ч.І, ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Техно-Асавир" за договором від 06.04.2010р. №6/04 зазначені суб'єкти господарювання були включені до Єдиного державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Посилання ДПІ на обставини відсутності ТОВ "Техно-Асавир" за місцезнаходженням не приймаються до уваги, оскільки такі посилання грунтуються на листі ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 15.11.2010р. №5411/7/23-23-02-09, а станом на вказану дату господарські зобов'язання за вищевказаним договором вже були виконані і припинені.

Договір від 06.04.2010р. №6/04, був укладений право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.

Таким чином посилання відповідача в акті № 93/23-206/31149692 від 01.02.2011р. на нікчемність договору №6/04 від 06.04.2010р. є необґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів обґрунтованості та правомірності висновків, які викладені в акті перевірки № 93/23-206/31149692 від 01.02.2011р.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2011р. по справі№2а-1798/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2011 р.