Ухвала суду № 22015533, 31.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р.Справа № 2а-4312/10/1670 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Сумської О.М.

представника відповідача Сластьоненко С.В.

прокурора Фатєєва А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Повного товариства комерційно-фінансової фірми "Економ-Сервіс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від04.02.2011р. по справі№2-а-4312/10/1670

за позовом Повного товариства комерційно-фінансової фірми "Економ-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

за участю: прокуратури Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та

рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Повне товариство «Комерційно-фінансова фірма «Економ-Сервіс», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому, з урахуванням доповнень і змін позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

-№0000432310/0 від 17.05.2010 р.. №0000432310/1 від 10.08.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 160,00 грн.;

-№0000442310/0 від 17.05.2010 р.. №0000442310/1 від 10.08.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 3 512 881,50 грн.;

-№0001601702/0 від 17.05.2010 р., №0001601702/1 від 10.08.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 73 231,92 грн.; визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій:

-№0000392202/0 від 17.05.2010 р.. №0000392202/1 від 10.08.2010 р. про визначення штрафної санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) в сумі 121 489 грн.;

-№0000402202/0 від 17.05.2010 р., №0000402202/1 від 10.08.2010 р. про визначення штрафної санкції за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 9 553,84 грн.;

-№0000422202/0 від 17.05.2010 р.. №0000422202/0 від 10.08.2010 р. про визначення штрафної санкції за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 340,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на здійснення документальної невиїзної перевірки з порушенням норм чинного законодавства України, вважаючи хибними, безпідставними та необґрунтованими висновки, викладені в акті перевірки.

Зокрема, позивач посилався на те, що висновок перевіряючих про порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4.1, ст. 4. п.5.9 ст. 5, пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 349,00 грн., ґрунтується лише на тому, що витрачені директором ПТКФФ «Економ-Сервіс»кошти за перебування на VIII Міжнародному промисловому форумі - 2009 у розмірі 4 869,71 грн. є додатковим благом, не пов'язаним з господарською діяльністю позивача. Разом з тим, первинна документація щодо відрядження на виставку вилучена слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області, який відмовився її надати на прохання позивача.

Доводи перевіряючих щодо порушення пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 2 341921,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від підприємства з ознаками фіктивності ПП «Лувітек», які за висновком судово-почеркознавчої експертизи №10739006/1 від 01.04.2010р. визнані такими, що оформлені з порушенням правил їх підписання, на думку позивача суперечать чинному податковому законодавству, оскільки контрагент позивача в особі ПП «Лувітек»виконав вимоги п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та видав покупцеві, ПТКФФ «Економ-Сервіс», належним чином оформлені податкові накладні на визначену суму податку. Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено заборону включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавством не встановлено. Крім того, відповідачем не надано доказів стосовно визнання недійсною угоди, укладеної між ПТКФФ «Економ-Сервіс»та ПП «Лувітек».

Висновок перевіряючих про порушення пп.4.2.1 п.4.2 ст. 4, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 19 540,93 грн., за доводами позивача ґрунтується на ніби-то встановленому факті виплати заробітної плати 8 фізичним особам, праця яких використовувалася підприємством без оформлення трудових відносин. При цьому ДПІ у м. Полтаві посилається на протоколи допитів свідків, які було зібрано оперуповноваженими УПМ ДПА у Полтавській області. Разом з цим, зазначені працівники на ПТКФФ «Економ-Сервіс» ніколи не працювали, трудові відносини з ними не оформлялись, заробітна плата не виплачувалася.

Спростовуючи висновки акту про порушення вимог Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання валютного контролю», позивач зазначив, що в цих нормативно-правових актах чітко не зазначено про обов'язковість декларування сумнівної безнадійної дебіторської заборгованості в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 р. частково задоволено адміністративний позов Повного товариства комерційно-фінансової фірми "Економ Сервіс".

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 17.05.2010 р. №0001601702/0 та від 10.08.2010 р. №0001601702/1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, частково не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від04.02.2011року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В іншій частині постанову суду першої інстанції, якою задоволено позовні вимоги, просить залишити без змін.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач відмовити у задоволенні позову першої інстанції Фатєєва посилається на прийняття постанови в оскаржуваній частині при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач, частково не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від04.02.2011року в частині задоволених позовних вимог позивача та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття постанови в оскаржуваній частині з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких,

посилаючись безпідставність та необґрунтованість її доводів, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, а апеляційну скаргу відповідача просив залишити без задоволення.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу ДПІ у Полтаві, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, а апеляційну скаргу позивача просив залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, прокурора, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, щоПовне товариство комерційно-фінансова фірма «Економ-Сервіс»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 13.10.1995 р. (ідентифікаційний код 23560523), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00№711578, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві, зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво №23993134 від 05.11.2002 р.).

В період з 15.04.2010 р. по 28.04.2010 р. відповідно до наказу ДПІ у м. Полтаві від 15.04.2010 р. №1073 та постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 22.02.2010 р. співробітниками ДПІ у м. Полтаві проведена невиїзна документальна перевірка Повного товариства комерційно-фінансової фірми "Економ-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 р. по 20.02.2010 р., валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки 30.04.2010 р. складено акт №3865/23-5/23560523, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.5.9 ст. 5, п. 11.3.5 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 349,00 грн.;

- п.3.1 ст. З, п.4.1 ст. 4, пп.7.2.3, пп. 7.2.6, пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2 341 921,00 грн.;

- пп.4.2.1, пп.4.2.9 п.4.2 ст. 4, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889-ІУ, в результаті чого порушено вимоги податкового законодавства з питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 24 410,64 грн.;

- ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. №185/94-ВР внаслідок несвоєчасного надходження товару по імпорту в сумі 364000,00 руб.рос/75213,32 грн. при виконанні умов імпортного контракту №1/04-СТ від 15.11.2007 р., укладеного з фірмою ЗАТ «АЛМАЗ», Росія та внаслідок несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 1 344 000,00 рос.руб./315 369,60 грн. при виконанні умов експортного контракту №155 від 07.04.2009 р., укладеного з фірмою ТОВ «АГРОРЕСУРС», Росія;

- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 р. №15-93 внаслідок порушення строків декларування валютних цінностей в сумі 250 000,00 рос.руб./66 005,00 грн. станом на 01.01.2010 р.

На підставі акта перевірки від 30.04.2010 р. № 3865/23-5/23560523 та згідно з пп. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст. 4, пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ДПІ у м. Полтаві 17.05.2010 р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000432310/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 2 160,00 грн., у тому числі 1 349,00 грн. - за основним платежем та 811,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000442310/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 3 512 881,50 грн., у тому числі 2 341 921,00 грн. - за основним платежем та 1 170 960,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001601702/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 73 231,92 грн., у тому числі 24 410,64 грн. - за основним платежем та 48 821,28 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- № 0000392202/0 від 17.05.2010 р. в сумі 121 489,00 грн.; № 0000402202/0 від 17.05.2010 р. в сумі 9 553,84 гри.; № 0000422202/0 від 17.05.2010 р. в сумі 340,00 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м. Полтаві рішенням №17330/10/25-040 від 29.07.2010 р. залишено зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін, а скаргу ПТКФФ «Економ-Сервіс»- без задоволення.

З метою доведення до платника податків нових граничних термінів сплати податкового зобов'язання ДПІ у м. Полтаві 10.08.2010 р. прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000432310/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 160,00 грн.; № 0000442310/1 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ н в сумі 3 512 881,50 грн.; № 0001601702/1 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 73 231,92 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД № 0000392202/1 у розмірі 121 489,00 грн.; № 0000402202/1 у розмірі 9 553,84 грн.; № 0000422202/0 у розмірі 340,00 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог лише щодо безпідставного визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим вважав неправомірними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 17.05.2010р. № 0001601702/0 та від 10.08.2010 р. № 0001601702/1.

Відмовляючи у задоволенні іншої частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, зроблені за наслідками документальної перевірки ПТКФФ «Економ-сервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 20.02.2010 р., не спростовані.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки від 30.04.2010 р. №3865/23-5/23560523, проведеною перевіркою встановлено заниження підприємством ПТКФФ «Економ-сервіс»приросту балансової вартості запасів за 9 місяців 2008 року в сумі 2 494,00 грн., чим порушено вимоги п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також заниження задекларованого в рядку 01.6 декларації за 2008 рік (за рахунок 4 кварталу 2008 року) доходу в сумі 121,00 грн. від отримання відсотків банку за користування вільними грошовими коштами, чим порушено вимоги п.4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону; встановлено завищення убутку балансової вартості запасів за 9 місяців 2009 року в сумі 4 428,00 грн., що є порушенням п.5.9 ст. 5 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств». В результаті перевіркою повноти визначення податку на прибуток за перевіряємий період встановлено його заниження всього на суму 1 349,00 грн. ( т.1, а.с. 14-74).

Оскаржувана сума податкового зобов'язання з податку на прибуток позивачем жодним чином не спростована ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції обґрунтовано посилався на відсутність доказів у позивача,

спрямованих на спростування висновків акту перевірки, правомірно врахувавши пояснення свідка ОСОБА_6, головного бухгалтера ПТКФФ «Економ-Сервіс», про те, що у перевіряємий період вона завідомо занижувала валові витрати з метою формування позитивного коефіцієнту за середньогалузевими показниками для безперешкодної здачі декларацій до податкового органу.

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3 512 881,50 грн., суд першої інстанції, надаючи оцінку висновкам акту перевірки у цій частині, правомірно керувався положеннями, закріпленими в пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судом першої інстанції і про це свідчать письмові докази, ПТКФФ «Економ-Сервіс»з 01.03.2008 р. по 31.12.2009 р. формувало податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від підприємства з ознаками фіктивності, а саме - ПП «Лувітек». Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі (т. 2, а.с.33-164).

ПП «Лувітек», код ЄДРПОУ 35707162, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.01.2008 р. Згідно статуту ПП «Лувітек», засновником підприємства є ОСОБА_7. Керівником даної юридичної особи, згідно реєстраційної картки, зазначено ОСОБА_8. Рішенням ОСОБА_7 від 12.03.2008 р. ОСОБА_8 звільнено з посади директора з 12.03.2008 р. за власним бажанням. На посаду директора ПП «Лувітек»з 12.03.2008 р. призначено ОСОБА_9 (т.2, а.с.168-176).

У перевіряємий період ПТКФФ «Економ-Сервіс»формувало податковий кредит по господарським операціям з контрагентом ПП «Лувітек», що у податковому обліку відображено договором купівлі-продажу металопродукції №2075/2008 від 03.03.2008 р. та податковими накладними, виписаними ПП «Лувітек»(т.2, а.с.236-239).

Як свідчать письмові докази, податкові накладні, виписані ПП «Лувітек», були предметом експертного дослідження, що підтверджується висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБ України в Полтавській області від 01.04.2010 р. №10739006/1, згідно якого підпис на податкових накладних №3.-03 від 03.03.08 р., №3.-04 від 04.03.08 р., №3.-06 від 06.03.08 р., №3-.07-02 від 07.03.08 р., №3.-10-1 від 10.03.08 р., №3-.11 від 11.03.08 р. виконаний не гр. ОСОБА_8, а іншою особою. Підпис на податкових накладних №3-.12 від 12.03.08 р., №3-.13 від 13.03.08 р., №3-.18 від 18.03.08 р., №3.18-1 від 18.03.08 р., №3-.19 від 19.03.08 р., №3-.21від 21.03.08 р., №33 від 31.03.08 р., № 40107 від 01.04.08 р., №4018 від 01.04.08р., №4023 від 02.04.08 р., №4031 від 03.04.08 р., №4042 від 04.04.08 р., №4073 від 07.04.08 р., №4082 від 08.04.08 р., №4111 від 11.04.08 р., №421 від 21.04.08 р., №51 від 01.05.08 р., №55 від 05.05.08 р., №164 від 06.05.08 р., №168 від 07.05.08 р., №509 від 09.05.08 р., №5167 від 16.05.08 р., №5235 від 23.05.08 р., №6026 від 02.06.08 р., №6033 від 03.06.08 р., №6042 від 04.06.08 р., №6102/1 від 10.06.08 р., №6112 від 11.06.08 р., №6124 від 12.06.08 р., №6254 від 25.06.08 р., №6253 від 25.06.08 р., №6262 від 26.06.08 р., №70129 від 01.07.08 р., №70212 від 02.07.08 р., №7037 від 03.07.08 р., №7067 від 06.07.08 р., №70712 від 07.07.08 р., №7147 від 14.07.08 р., №7215 від 21.07.08 р., №80133 від 01.08.08 р., №80802 від 08.08.08 р., №81106 від 11.08.08 р., №90138 від 01.09.08 р., №90208 від 02.09.08 р., №90517 від 05.09.08 р., №91505 від 15.09.08 р., №91913 від 19.09.08 р., №92505 від 25.09.08 р., №100131 від 01.10.08 р., №100204 від 02.10.08 р., №100603 від 06.10.08 р., №101010 від 10.10.08 р., №102005 від 20.10.08 р., №102205 від 22.10.08 р., №102710 від 27.10.08 р., №110317 від 03.11.08 р., №111002 від 10.11.08 р., №120302 від 03.12.08 р., №10104 від 01.01.09 р., №10803 від 08.01.09 р., №20216 від 02.02.09 р., №20904 від 09.02.09 р., №21606 від 16.02.09 р., №21702 від 17.02.09 р., №21804 від 18.02.09 р., №21906 від 19.02.09 р., №22002 від 20.02.09 р., №22303 від 23.02.09 р., №22402 від 24.02.09 р., №30226 від 02.03.08 р., №30902 від 09.03.09 р., №31010 від 10.03.09 р., №32703 від 27.03.09 р., №40121 від 01.04.09 р., №42003 від 20.04.09 р., №42307 від 23.04.09 р., №40508 від 04.05.09 р., №50409 від 04.05.09 р., №51205 від 12.05.09 р., №60113 від 01.06.09 р., №61702 від 17.06.09 р., №62608 від 26.06.09 р., №70303 від 03.07.09 р., №80314 від 03.08.09 р., №90119 від 01.09.09 р., №91608 від 16.09.09 р., №100208 від 02.10.09 р., №101208 від 12.10.09 р., №101905 від 19.10.09 р., №102604 від 26.10.09 р., №110222 від 02.11.09 р., №111005 від 10.11.09 р., №112306 від 23.11.09 р., №120118 від 01.12.09 р., №120119 від 01.12.09 р., №120903 від 09.12.09 р., №121004 від 10.12.09 р. виконаний не гр. ОСОБА_10, а іншою особою (т.2, а.с.10-16).

Відповідно до ч.3 пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість», що був чинним на час існування спірних правовідносин, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність р Україні» встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.2.1. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.5. п.2 цього ж Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис - скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №165, що був чинним на час існування спірних правовідносин, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДПІ у м. Полтаві, на підставі висновку експертизи від 01.04.2010 р. №10739006/1, правомірно виключено зі складу податкового кредиту ПТКФФ «Економ-Сервіс» суму ПДВ за податковими накладними

Крім цього перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за перевіряємий період встановлено їх заниження всього у сумі 51 823,00 грн., у тому числі за рахунок заниження за лютий 2009 року в сумі 8 000,00 грн., завищення за березень 2009 року в сумі 6408,00 грн., завищення за жовтень 2009 року на 23,00 грн., заниження за січень 2010 року в сумі 50 254,00 грн. Спростувань зазначеного висновку позовна заява не містить, у судовому засіданні пояснень з цього приводу також не надано. Як зазначено в акті перевірки податкові зобов'язання платнику податків визначені з урахуванням вимог п.3.1 ст. З, ст. 4 та п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за рахунок:

-заниження за лютий 2009 року в сумі 8 000,00 грн.: задекларовано 230 895,00 грн., а за перевіркою - 238 895,00 грн.;

-завищення за березень 2009 року в сумі 6 408.00 грн.: задекларовано 179 579,00 грн., а за перевіркою - 173 171.00 грн.;

-завищення за жовтень 2009 року на 23,00 грн.: задекларовано 82 083,00 грн., а за перевіркою - 82 060,00 грн.

В порушення вимог пп.4.1.1. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підприємством самостійно не визначені податкові зобов'язання за січень 2010 року у зв'язку з неподанням декларації з ПДВ до податкового органу, внаслідок чого встановлено заниження за січень 2010 року в сумі 50 254,00 грн.

Спростовуючи факт невчасного декларування, позивач вказував на те, що за наслідками проведеного 16.02.2010 р. в офісі ПТКФФ «Економ-Сервіс»обшуку і виїмки було вилучено всі носії бухгалтерської інформації, як паперові так і електронні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості звітувати до податкового органу. Проте, декларацію з ПДВ за січень 2010 року подано згодом, ще до початку проведення невиїзної документальної перевірки, на підставі висновків якої визначено спірні податкові зобов'язання.

З метою перевірки тверджень позивача, судом першої інстанції витребувано, а сторонами надано копії податкової декларації з ПДВ ПТКФФ «Економ-Сервіс»за січень 2010 року і встановлено, що декларацію було подано лише 21.05.2010 р., тоді як перевірку розпочато 15.04.2010р.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не

спростовано висновки ДПІ у м. Полтаві про заниження податкових зобов'язань на суму 51 823,00 грн.

Також обґрунтованим є висновок суду першої інстанції й про те, що позивачем не спростовано висновки податкового органу щодо нарахування суми штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій встановлено факт несвоєчасного надходження товару при виконанні умов імпортного контракту №1/04-СТ від 05.11.2007р.,укладеного з фірмою ЗАТ «Алмаз», Росія, а також факт несвоєчасного надходження валютних коштів при виконанні умов експортного контракту №155 від 07.04.2009 р., укладеного з фірмою ТОВ «Агроресурс», Росія, порушення строків декларування валютних цінностей станом на 01.07.2008 р. та неподання декларації про валютні цінності станом на 01.01.2010 р.

Так, у перевіряємий період позивач на виконання умов імпортного контракту №1/04-С7 від 05.11.2007 р., укладеного з фірмою ЗАТ «Алмаз», Росія, на адресу нерезидента здійснював попередню оплату товару в сумі 959 000,00 російських рублів (196 817,41 грн.).

В законодавчо встановлені строки, згідно ВМД №011224 від 12.12.2007 р., ПТКФФ «Економ-Сервіс» отримало товар (волочильні стани для холодного волочіння дроту) на загальну суму 345 000,00 російських рублів (71 352.90 грн.). Згідно ВМД №005206 від 02.07.2008 р. отримано товар (блоки волочильні для волочильного стану) на суму 364 000,00 російських рублів (75213,32 грн.) (т.1, а.с.56).

Відповідно до умов імпортного контракту №1/04-СТ від 05.11.2007 р., постачальник (ЗАТ «Алмаз») зобов'язується поставити і передати у власність покупця (ПТКФФ «Економ-Сервіс») промислове обладнання, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до специфікацій. Вартість контракту 1 000 000,00 російських рублів. Ціна на товар встановлена в російських рублях. ,.Попередня оплата за товар здійснюється в розмірі 100% вартості товару (т. 2, а.с.249-257).

Таким чином, по граничному строку 25.06.2008 р. виникла дебіторська заборгованість у сумі 120 000,00 російських рублів (31 878,00 грн.). Товар на суму 130 000,00 російських рублів (34 534,50 грн.) по граничному строку 17.12.2008 р. від нерезидента на адресу ПТКФФ «Економ-Сервіс»не надійшов.

У зв'язку з ненадходженням товару відповідно до вимог імпортного контракту №1/04-СТ від 05.11.2007 р., укладеного з фірмою ЗАТ «Алмаз», ПТКФФ «Економ-Сервіс»звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з нерезидента заборгованості в сумі 575 000,00 російських рублів, у тому числі 250 000,00 російських рублів - основної заборгованості, 250 000,00 російських рублів - штрафу та 75 000,00 російських рублів - пені.

Постановою Господарського суду Полтавської області 24.03.2009 р. вищевказаний позов задоволено (т.2, а.с.255-257).

Таким чином у підприємства виникла прострочена на 8 днів дебіторська заборгованість у сумі 484 000,00 російських рублів (98 948,96 грн.) та прострочена на 97 днів - у сумі 120 000,00 російських рублів (31 878,00 грн.), чим порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. №185/94-ВР.

Згідно ст. 2 вказаного Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. З урахуванням цих вимог Закону, податковим органом в бухгалтерському обліку підприємства станом на 20.02.2010 р. по граничному строку 17.12.2008 р. встановлено дебіторську заборгованість при виконанні умов імпортного контракту в сумі 1 300 000,00 російських рублів (34 534,50грн.).

Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, відповідно до умов експортного контракту № 155 від 07.04.2009 р. постачальник, ТОВ «Агроресурс», зобов'язується поставити і передати у власність покупця, ПТКФФ «Економ-Сервіс», металопрокат, а покупець прийняти та оплатити цей товар відповідно до специфікацій. Вартість контракту складає 10 000 000,00 російських рублів, ціна на товар встановлена в російських рублях.

На виконання умов експортного контракту №155 від 07.04.2009 р. ПТКФФ «Економ-Сервіс»здійснило в адресу нерезидента відвантаження товару (полоса фехралева з нержавіючої сталі) по ВМД №3636 від 06.05.2009 р. на суму 1344 000,00 рос.руб. (315 369,60 грн.) Граничний строк отримання валютної виручки 02.11.2009 р. (т. 1, а.с.55, 102).

Встановленим є факт, що в перевіряємий період за відвантажений на адресу нерезидента товар валютна виручка не надійшла, внаслідок чого у підприємства по граничному строку 02.11.2009 р. з простроченням на 115 днів виникла дебіторська заборгованість в сумі 1 344 000,00 російських рублів (357 033,60 грн.), що є порушенням вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції позивач не спростував факт порушення ним вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не навівши підстав для звільнення від санкцій, встановлених законодавством, що регулює господарську діяльність у сфері ЗЕД.

Суд першої інстанції правомірно не врахував пояснення позивача про те, що невчасне надходження валютної виручки та товару є наслідком недобросовісних дій російських партнерів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, надаючи правову оцінку висновкам податкового органу щодо порушення позивачем Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», правомірно вважав їх безпідставними, оскільки, відповідно до приписів п.19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», саме факт виплати коштів податковим агентом на користь фізичної особи тягне його обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, перевіряючими не було вжито усіх заходів для достовірного встановлення обставин порушення позивачем Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а отримані ними письмові пояснення ОСОБА_11, ОСОБА_12. ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16. ОСОБА_17. ОСОБА_18 не можуть бути належним доказом вказаного порушення.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи судом для допиту в якості свідків було запропоновано сторонам по справі забезпечити явку у судове засідання працівників, які надавали свідчення під час обшуку. Проте, явку жодної з цих осіб до суду не забезпечено. Зазначений факт не спростовано представниками податкового органу в суді апеляційної інстанції.

Також суд першої інстанції правомірно вважав необґрунтованим висновок ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем пп.4.2.9 п.4.2 ст. 4, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4 869,71 грн. із суми доходу, наданого директору підприємства у вигляді додаткового блага за перебування на VII Міжнародному промисловому форумі - 2009, оскільки надані до суду першої інстанції письмові докази: заявка-контракт №538-П від 10.08.2009 р. на участь ПТКФФ «Економ-сервіс»у VIII Міжнародному промисловому форумі -2009 у спеціалізованій виставці металообробки 24.11.2008р. (загальна сума, що належить до сплати за цим контрактом, становить 37747,78 грн.); протокол узгодження договірної ціни на виконання комплексу робіт з організації участі Експонента у VIII Міжнародному промисловому форумі - 2009 до заявки-контракту №538-П від 10.08.2009 р.; податкові накладні №1765 від 17.09.2009 р. на суму 7550,00грн., № 2506 від 02.11.2009р. на суму 928,98 грн., №2509 від 02.11.2009 р. на суму 29 997,78 грн., № 2727 від 18.11.2009 р. на суму 200,00 грн., № 2812 від 23.11.2009 р. на суму 248,64 грн.; рахунки на оплату вартості послуг з участі у виставці №538 від 10.08.2009 р. на суму 37 747,78 грн., №538/1 від 28.10.2009 р. на суму 928,98 грн., №538/2 від 23.11.2009 р. на суму 248,64 грн.; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0005148, № ОУ-0005098, №ОУ- 0005246, підписані сторонами 27.11.2009 р. документально підтверджують участь ПТКФФ «Економ-сервіс»у промисловому форумі (т.2, а.с. 216-230).

Правильність оформлення та достовірність відображених даних у зазначених документах, що були предметом дослідження у суді першої та апеляційної інстанції, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2011р. по справі№2-а-4312/10/1670 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів, позивача та відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, погоджуючись з його висновками, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Полтаві та апеляційну скаргу Повного товариства комерційно-фінансова фірма "Економ-Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2011р.

по справі№2-а-4312/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >