Ухвала суду № 22015279, 09.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 р.Справа № 2а-1599/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

представника відповідача Караульної Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011р. по справі№2а-1599/11/2070

за позовом Приватного малого підприємства "Аліна" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про застосування відносно Приватного малого підприємства "Аліна" штрафних (фінансових) санкцій № 0000522301 від 01.02.2011р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 320,00 грн. Стягнуто на користь позивача судові витрати 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, на неправильне застосування вимог та приписів законодавства в сфері дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) та на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а саме: п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій..

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув,про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Приватне мале підприємство “Аліна” зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.07.1992 р., про що зроблений запис 14.12.2000 року за №04058841Ю0010605. (а.с. 14)

Приватне мале підприємство “Аліна” взято на облік платника податків в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова 12.05.1998 року за № 3195/2891, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків.

Приватне мале підприємство “Аліна” з 1 кварталу 2010 року є платником єдиного податку по ставці 10 % сум виручки від реалізації продукції з включенням податку на додану вартість до складу єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом № 2031015155 про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва - юридичною особою. (а.с. 15)

Фахівцями Державної податкової адміністрації в Харківській області 21.01.2011 року, на підставі направлення була проведена перевірка за дотриманням субєктом господарюванняг осподарської одиниці кафе “Диканька”, розташованого за адресою: м. Харків, Лермонтовська, 7, субєкта господарської діяльності Приватного малого підприємства “Аліна” вимог Законів України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", " Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.01.2011 року, яким зафіксовані порушення п.12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 320,00 грн.

На підставі акту перевірки начальником Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова прийнято рішення № 0000522301 від 10.02. 2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 661,00 грн., з яким позивач не згоден в частині накладання штрафу в сумі 320,00 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ведення обліку накладних юридичними особами платниками єдиного податку чинним законодавством не передбачено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 996-XIV).

Статтею 2 Закону N996-XIV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 4 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”від 03.07.98 р. № 727/98 суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат та касову книгу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, платником єдиного податку по ставці 10% сум виручки від реалізації продукції з включенням податку на додану вартість до складу єдиного податку та веде книгу обліку доходів та витрат, відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. №599 та зареєстрованого в Мінюсті за №752/4054 від 02.11.1999 році, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій, платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 №12 та зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 р. за №64.

Форму Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва юридичної особи та Порядок її ведення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.98 р. №477.

Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в книзі обліку доходів та витрат зазначаються: у графі 3- сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), у графі 4 - сума виручки від реалізації основних фондів, у графі 5 - позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації, у графі 6 - загальна сума виручки та позареалізаційних доходів, у графі 7 - загальна сума витрат, здійснених у зв'язку з веденням господарської діяльності.

Представником відповідача не спростовується той факт, що книга обліку та витрат позивачем була надана перевіряючим під час перевірки.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно зазначено, що ведення обліку накладних юридичними особами - платниками єдиного податку зазначеним Порядком не передбачається.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30ю11.2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апеллянта відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011р. по справі№2а-1599/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Русанова В.Б.

Судді<підпис >

<підпис >Сіренко О.І. Любчич Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2011 р.