Ухвала суду № 22015169, 28.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 р.Справа № 2а-7596/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалон" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановила:

У вересні 2010 року, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалон" (далі ТОВ "Мегалон") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі ДПІ в м. Суми), яким просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 21.05.2010 року №0000852306/0/36501, від 19.07.2010 року №0000852306/1/36501, від 21.08.2010 року за №0000852306/2/36501, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1.237,50 грн., у тому числі за основним платежем 825 грн. та штрафні санкції 412,50 грн.;

- від 21.05.2010 року №0000842306/0/36496, від 19.07.2010 року №0000842306/1/36496, від 21.08.2010 року №0000842306/2/36496, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на 74.833 грн. та за червень 2009 року - на 96.996 грн., а також визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 74.833 грн. та штрафних фінансових (санкцій) в розмірі 37.416,50 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року позовні вимоги ТОВ "Мегалон" задоволені.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ в м. Суми задоволенню не підлягає, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Мегалон" зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Позивач взятий на податковий облік 26.01.2007 року, та згідно свідоцтва від 04.01.2009 року №100019640 зареєстрований платником податку на додану вартість.

17 липня 2009 року позивачем подано до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року. У рядку 25 декларації за червень 2009 року зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 96.996грн.

У період з 09.09.2009 року по 15.09.2009 року фахівцями ДПІ в м. Суми проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Мегалон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за квітень 2009 року, травень 2009 року. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в довідці від 18.09.2009 року за №6547/23-6/34743673 (а.с.219-235), було зроблено висновок, яким підтверджено відображене підприємством у декларації за червень 2009 рік бюджетне відшкодування у сумі 96.996,00грн.

14.05.2010 року службовими особами ДПІ в м. Суми проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Мегалон" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за квітень 2009 року, травень 2009 року, за результатами якої складено акт від 14.05.2010 року №3887/23-6/34743673 (а.с.10-18).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Мегалон" вимог пп.7.7.1, 7.7.2, п.7.7, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року 74.833грн. та за червень на суму 96.996грн., а також встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2009 року на суму 825 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування на 825 грн. по декларації за червень 2009 року.

На підставі висновків вказаного акта перевірки та відхилення скарг позивача, ДПІ в м. Суми прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 21.05.2010 року №0000852306/0/36501, від 19.07.2010 року №0000852306/1/36501, від 21.08.2010 року за №0000852306/2/36501, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1.237,50 грн., у тому числі за основним платежем 825 грн. та штрафні санкції 412,50 грн.;

- від 21.05.2010 року №0000842306/0/36496, від 19.07.2010 року №0000842306/1/36496, від 21.08.2010 року №0000842306/2/36496, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на 74.833 грн. та за червень 2009 року - на 96.996 грн., а також визначено податкове зобовязання зі сплати податку на додану вартість в сумі 74.833 грн. та штрафних фінансових (санкцій) в розмірі 37.416,50 грн.

Згідно акта перевірки, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування став висновок податкового органу, що угоди, які були укладені між ТОВ "Мегалон" з ТОВ "Спецмашсервіс" та ПФ "Вертикаль" - укладені поза межами господарської діяльності та без мети настання правових наслідків та є нікчемними. Відповідач зазначає, що підприємством ТОВ "Мегалон" порушено ст. ст. 228, 662 Цивільного кодексу України щодо укладення та виконання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. В ході перевірки ДПІ в м. Суми встановлено невиконання умов договорів, відсутність поставок товару від контрагентів, укладення угод без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно умов вказаних договорів, позивачем придбано двоокис титану, про що ТОВ "Спецмашсервіс" та ПФ "Вертикаль" були видані податкові накладні №33 від 28.04.2009 року (т.1, а.с.112) та №16 від 01.04.2009 року (т.1, а.с.113), видаткові накладні від 01.04.2009 року та від 28.04.2009 року (т.1, а.с. 47). На придбаний товар було надано паспорти якості (т.1, а.с.137-141), з яких вбачається, що виробником товару є ВАТ "Сумихімпром". Товар був прийнятий особою позивача згідно довіреностей (т.1, а.с.190). Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, була здійснена позивачем у квітні, травні, червні 2009 року, що підтверджується виписками банку (т.1, а.с.130-136, 142-146) та встановлено актом перевірки (т.1, а.с. 223,228).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, та ч. 1-3 ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як вбачається зі змісту вказаних договорів останні відповідають вимогам, встановленими ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України.

Факт проведення розрахунків підтверджується виписками банку (т.1, а.с.130-136, 142-146) та податковим органом не заперечується.

Зустрічними перевірками ТОВ "Спецмашсервіс" та ПФ "Вертикаль", результати яких зафіксовані в довідках від 24.09.2009 року за №6674/23-6/23639420-70 (т.1, а.с.75-76) та від 07.12.2009 року за №728/23-20/31719674 (т.1, а.с.78-80) не було встановлено розбіжностей з відомостями отриманих від ТОВ "Мегалон" та даними контрагентами.

Посилання відповідача на не виконання умов договору, в порушення ст. 662 ЦК України, та на відсутність документів, які б підтверджували факт транспортування товару спростовуються наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною складеною ФО-П ОСОБА_2 (т.1, а.с.52), що підтверджує, зокрема, транспортування двоокису титану від ТОВ "Спецмашсервіс" до ТОВ "Мегалон". Даний товар був отриманий за довіреністю від 28.04.2009 року ОСОБА_3, транспортовано на орендований склад згідно договору оренди №А-2/10-08 та оприбутковано на рахунок 281, що підтверджується також актом перевірки, видатковою накладною, службовою запискою.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97 року, яким затверджено Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, встановлено сферу дії цих правил, зокрема, правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Дані правила не встановлюють обмеження щодо торгівлі, поставки, придбання різного роду товарів та не визначають особливі умови торгівлі товарами.

Згідно умов договорів №23/04-09 від 24.04.2009 року та №10 від 01.04.2009 року поставка товару має відбуватись на умовах FCA - м. Суми, (згідно інтерпретації міжнародних правил "Інкотермс 2000"). Дані умови поставки передбачають можливість транспортування товару постачальником у вказане місце покупця, з наступним обов'язком покупця відшкодувати транспортні витрати. Умови даних договорів є виконаними належним чином, в підтвердження чого постачальник передав у власність покупця двоокис титану, а покупець прийняв товар та сплатив за нього грошові кошти визначені сторонами в специфікації до договорів (т.1 - а.с.47, 130-136,142-146, 233, 228, 190).

Ціна товару формувалась сторонами за домовленістю і викладена в специфікації до договору і зокрема, по договору №23/04-09 від 24.04.2009 року включає в себе транспортні витрати пов'язані з доставкою товару в м. Суми, вул. Харківська, 122 через перевізника ФО-П ОСОБА_2 На виконання умов даного договору перевезення товару відбувалось за рахунок постачальника, на підставі товарно-транспортної накладної за №28/04/09-1.

TOB "Спецмашсервіс", виконуючи умови договору № 23/04-09 від 24.04.2009 року, передав товар по видатковій накладній на склад TOB "Мегалон" в м. Суми. Про виконання умов договору № 23/04-09 від 24.04.2009 року свідчить факт отримання товару, та підтверджується первинними документами, зокрема, передача права власності відбулась на підставі видаткової накладної № РН -00033 від 28.04.2009 року(т.1, а.с.47), після чого постачальником виписана податкова накладна № 33 від 28.04.2009 року (т.1 а.с.112).

Відповідач, в обґрунтування доводів апеляційної скарги стверджує, що у ФО-П ОСОБА_2 відсутні такі транспортні засоби, які б дозволили перевозити даний товар, а тому роблять висновки, що товар не транспортувався. Крім того податковим органом зазначено, що транспортування двоокису титану від ПФ "Вертикаль" до позивача взагалі не транспортувалось, а перевірені первинні бухгалтерські документи свідчать, що відвантаження товару відбувалось протягом одного дня, що на думку податкового органу, є неможливим враховуючи реальний час здійснення операцій, віддаленість контрагентів один від одного, місцезнаходження та фактичного руху вантажу, наявності трудових ресурсів.

Беззаперечних доказів в підтвердження зазначених висновків щодо відсутності у ФО-П ОСОБА_2 необхідних ресурсів, на момент перевірки відповідачем не надано. Лист, наданий на вимогу суду першої інстанції датований 09.12.2010 року(а.с.229) і не міг бути підставою до вказаних вище висновків.

Висновки відповідача про проведення відвантаження товару протягом одного дня, та віддаленість контрагентів, а тому про відсутність умов проведення господарської операції, на переконання суду не підтверджені відповідачем та спростовується наявними у справі, доказами.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної (т.1 а.с.52) товар транспортувався по місту Суми (тобто віддаленість між пунктами навантаження та розвантаження була незначною), придбаний 28.04.2009 року у ТОВ "Спецмашсервіс" був відправлено на експорт лише 13.05.2009 року. Відвантаження на складські приміщення ТОВ "Мегалон" від ТОВ "Спецмашсервіс" також підтверджується службовою запискою (т.1 а.с.93). Посилання на те, що двоокис титану в один день був отриманий ТОВ "Спецмашсервіс" та ПФ "Вертикаль" від ВАТ "Сумихімпром" та відвантажений ТОВ "Мегалон", не може свідчити про відсутність фактичного відвантаження товару, та про порушення саме позивачем вимог чинного законодавства, тим паче, що транспортування товару від ТОВ "Спецмашсервіс" підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.47, 52, 190, 105-111).

Стосовно операції, проведеної між позивачем та ПФ "Вертикаль", слід зазначити, що двоокис титану отриманий згідно довіреності від 01.04.2009 року ОСОБА_3 (т.1 а.с.190), оприбутковано на рахунок 281, що підтверджується видатковою накладною (т.1 а.с.55) та актом перевірки. Товар дійсно не транспортувався на склад покупця та відправлений на експорт на наступний день 02.04.2010 року. Разом з тим, 15.01.2009 року між ТОВ "Мегалон" та ТОВ "Вікс" укладений договір комісії (т.1 а.с. 176), згідно якого ТОВ "Вікс" зобовязувався за винагороду укласти угоду по продажі на експорт 40 тон двоокису титану від свого імені за рахунок ТОВ "Мегалон". В свою чергу на виконання даного договору ТОВ "Вікс" уклало контракт з нерезидентом "АМС ОVERSEAS LTD CO" USA про поставку товару у встановлені в заявці строки (т.1 а.с.181-187). Враховуючи, що встановлено скорочені строки поставки товару між ТОВ "Вікс" та "АМС ОVERSEAS LTD CO" USA, як зазначив позивач - задля економії часу та належного виконання умов зовнішньоекономічного контракту, позивач відвантажив товар не транспортуючи його на орендований склад, 02.04.2010 року, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.188,189).

Посилання ДПІ в м. Суми на те, що товар від продавця до покупця в обов'язковому порядку повинен фізично переміщуватися, є необґрунтованим. Відповідно до вимог ст.67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Під час перевірки у вересні 2009 року ДПІ в м. Суми досліджено документи, що підтверджують реальність проведених операцій та не було встановлено факту укладення нікчемних (недійсних) правочинів. Результати такого дослідження відображено в довідці від 18.09.2009 року за №6547/23-6/34743673 (т.1 а.с.219-235). За результатами проведених зустрічних перевірок ДПІ в м. Суми підтверджено постачання податку на додану вартість в ланцюгу до виробника зокрема до ТОВ "Спецмашсервіс" та ПФ "Вертикаль" від ВАТ "Сумихімпром", що є виробником товару, розбіжностей між даними ТОВ "Спецмашсервіс" та ПФ "Вертикаль" з ВАТ "Сумихімпром", встановлено не було (т.1 а.с.74-90, 221).

Вказані обставини, на переконання колегії суддів, підтверджують факт вчинення господарської операції та спростовують доводи відповідача.

Придбаний товар за вказаними угодами, в подальшому згідно укладених договорів комісії від 31.03.2009 року за №К-31/03/2009 (т.1 а.с.171-173) та від 15.01.2009 року за №К-15/01/2009 (т.1 а.с.176-178) поставлений за кордон згідно укладених комісіонером ТОВ "Вікс" зовнішньоекономічних контрактів з "АМС ОVERSEAS LTD CO" USA (т.1 а.с.181-187) та з СП ВАТ "TOSHKENT LOK-BOZAVODI" Узбекистан, м. Ташкент, що підтверджується звітами по комісійній торгівлі (т.1 а.с.174,180), актами здачі-приймання робіт (т.1 а.с.175,179), міжнародними товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.188,189), вантажно-митними деклараціями №805000001/9/002458, №805000001/9/002458 від 02.04.2010 року (т.1 а.с.48,204-207) та №805000001/9/003566 від 13.05.2009р.(т.1 а.с.208-209), що перевірялись ДПІ в м. Суми.

ДПІ в м. Суми одним із доказів безтоварності вказаної операції вважає ту обставину, що придбана продукція від ТОВ "Спецмашсервіс" та ПФ "Вертикаль" без фактичного надходження на адресу ТОВ "Мегалон" була відправлена на митницю.

З вантажно-митних декларацій №805000001/9/002459, №805000001/9/002458, №805000001/9/003566, вбачається, що відправником/експортером двоокису титану було ТОВ "Мегалон" та ТОВ "Вікс". При цьому порядок заповнення вантажної митної декларації передбачено Інструкцією, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09 липня 1997 року №307, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року №443/2247. Дана інструкція визначає порядок заповнення граф вантажної митної декларації.

Відповідно до п.2 (графа2) глави 1 розділу 2 вказаної Інструкції якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі 2 зазначаються відомості про відправника. Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком 2 до цієї Інструкції. Формування ідентифікаційного номера особи, що зазначається в лівому нижньому кутку графи, здійснюється відповідно до положень додатків 3 - 5 до цієї Інструкції. У додаткових аркушах ВМД форми МД-3 графа не заповнюється". Згідно з пунктом 4 розділу 1 даної Інструкції термін відправник означає особу, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі, або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

В п.2 глави 1 розділу 2 вказаної Інструкції в графі 9 "Особа, відповідальна за фінансове врегулювання" зазначається наступне: Якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про комітента.

Митне оформлення вище зазначених вантажно-митних декларацій проводилось за зовнішньоекономічними угодами і доповненнями до них. Таким чином, у вантажно-митних деклараціях №805000001/9/002459, №805000001/9/002458 (т.1 а.с.204-207) у графі 2 зазначено відправника: TOB "Мегалон" (згідно умов зовнішньоекономічного контракту), у Графі 9 аркушу (форми МД-2) зазначено комісіонера TOB "Вікс" і зроблено запис "Див.доп.", а в доповненні до ВМД (форма МД-6) зазначено відомості про комітента (т.1 а.с.204-207). У вантажно-митній декларації №805000001/9/003566 (т.1 а.с.208-209) оформлення проводилось за зовнішньоекономічною угодою, у графі 2 зазначено відправника: TOB "Вікс" (згідно умов зовнішньоекономічного контракту), як виконавця за договором від 31.03.2009 року №К-31/31/03/2009, який не являючись власником товару, здійснив його реалізацію СП ВАТ "TOSHKENT LOK-BOZAVODI" Узбекистан, м. Ташкент згідно контракту. У графі 9 аркушу (форми МД-2) зазначено резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) з компаніями нерезидентами, тобто комісіонера TOB „ВІКС" і зроблено запис "Див.доп.", а в доповненні до ВМД (форма МД-6) зазначено відомості про комітента TOB "Мегалон" (а.с.208-209). Крім того, вказані операції взагалі не можна розглядати як безтоварні, оскільки право власності на товар, що експортувався, належним чином підтверджується договорами від 31.03.2009 року за №К-31/03/2009 року (т.1 а.с.171-173), від 15.01.2009 року №К-15/01/2009 (т.1 а.с.176-178), звітами по комісійній торгівлі (а.с.174,180), актами здачі-приймання робіт (т.1 а.с.175,179), міжнародними товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.188,189).

Вказане спростовує твердження відповідача, що право власності на двоокис титану не переходило позивачеві і він не мав жодного відношення до подальшої реалізації його на експорт. Фактичне отримання товару підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями, товарно-транспортною-накладною, службовою запискою (т.1 а.с.47,52,93,112,113). Подальше перевезення та реалізація товару організовувалось ТОВ "Вікс" згідно договорів комісії 31.03.2009 року за №К-31/03/2009 (т.1 а.с.171-173), від 15.01.2009 року №К-15/01/2009 (а.с.176-178).

Завантаження товару зокрема щодо операції з ПФ "Вертикаль" відбулось 01.04.2010 року, що підтверджується відповідною відміткою в полі 4 Міжнародної товарно-транспортної накладної (т.1 а.с.188,189). За межі митної території України двоокис титану було вивезено 02.04.2009 року та 13.05.2009 року, про що свідчать відповідні відмітки у вантажно-митних деклараціях №805000001/9/002459, №805000001/9/002458, №805000001/9/003566 (т.1 а.с.204-209)

Щодо посилань відповідача про те, що у вантажно-митних деклараціях вказано декларантом ВАТ "Сумихімпром", який в минулих періодах самостійно реалізував двоокис титану за кордон, суд зазначає, що відповідно до п.5 статті 1 Митного кодексу України, декларант - юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Згідно статті 87 Митного кодексу України, декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 вказаної вище Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп'ютера та не повинна містити підчисток і помарок. Відомості, заявлені декларантом у ВМД, є відомостями, необхідними для митних цілей. Тобто, декларантом може бути власник товару, транспортного засобу при наявності відповідного свідоцтва, або уповноважені ними митні брокери (посередники), яким в даному випадку і виступає - ВАТ "Сумихімпром".

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В розумінні Закону України "Про податок на додану вартість" існують декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній. Так п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, обставини справи встановлені вірно, порушень норм матеріального та процесуального права не виявлено, що згідно положень ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 03 жовтня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.