Ухвала суду № 22010837, 18.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 р.Справа № 2а-6014/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі№2а-6014/10/1870

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об"єднання ім.М.В. Фрунзе»(далі - ПАТ «СМНВО ім. Фрунзе») до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 р. та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що за наслідками проведеної перевірки, відповідачем винесено Рішення про застосування штрафних санкцій, яке не визначено Законами України «Про державну податкову службу»та Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Вважає, що пеня, як конфіскаційна санкція може бути стягнена лише на підставі рішення суду, а не шляхом винесення контролюючим органом акту ненормативного характеру. Тому відповідач, на думку позивача, повинен був безпосередньо звернутися з позовом до суду про стягнення нарахованої за результатами перевірки відповідної суми пені, а не виносити оскаржуване Рішення. Також зазначив, що валютна пеня не є податковим зобов"язанням, а тому не можна застосовувати положення ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 р. ( далі Закон № 2181). Відповідачем винесено не податкове повідомлення-рішення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, порядок і підстави винесення якого нормами Закону №2181 не передбачено.

Вважає, що судом неправильно застосовано положення ч.2 та 4 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Посилаючись на роз"яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності, викладене в листі №06-10/314 від 19.05.2000 р., вважає, що при задоволенні позовної заяви резидента, строки, передбачені ст.ст. 1,2 вище зазначеного Закону не сплачуються і за період з дати спливу строків розрахунків до дати прийняття позовної заяви судом (дати винесення ухвали про відкриття провадження по справі).

Відповідач, в своїх заперечення на апеляційну скаргу, просив суд постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 25.10.2007р. по 30.04.2010 р.ДПІ в м. Суми складено акт перевірки від 25.05.2010р. №4170/220/05747991 , згідно якого встановлено порушення ПАТ “СМНВО ім..Фрунзе”, передбачені ст.1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічним експортним та імпортним контрактам.

Загальна сума нарахованої пені, за результатами перевірки, склала 659236,21 грн. (а.с. 44-46 т.1).

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесено рішення від 04.06.2010р. №0000402201/40764, яким позивачу визначено суму нарахованої пені відповідно на загальну суму 659236,21грн.(а.с.47 т.1).

Як встановлено під час судового розгляду ПАТ «СМНВО ім. Фрунзе» було порушено розрахунки по зовнішньоекономічним контрактам, а саме по контракту №CNT-17001122-1 від 22.10.2007 р. укладеного із Компанією argah Sazandebia»(Іран), №4/94 від 15.03.2007 р. укладеного із ЗАО «Гидромашсервіс», №43/05753490/0788-804 від 24.11.2007, укладеного із ОАО «Сургутнефтегаз», №5/66 від 15.08.2008 р. укладеного із ХО "ESBAP" (Туркменистан), №21 від 01.04.2009 р. укладеного з ОАО «Сургутнефтегаз», №1/3-247/У/766 від 25.11.2008 р. укладеним з ОАО «Центроенергомонтаж».

Рішенням господарського суду Сумської обл. від 29.09.2010р. по справі №18/31-10 було задоволено позовні вимоги ПАТ “СМНВО ім.Фрунзе” про стягнення в солідарному порядку суми 5589276 євро з першого відповідача Компанії A&C Advanced Electro (Asia and Caucasus) Limited, Кіпр та другого відповідача Компанії Gharargah Sazandegi Khatam Anbia, Іран в звязку із невиконанням зобовязань за повну поставку оплаченого товару згідно контракту № CNT 17001122-1 від 25.10.07р. (а.с. 100-103 т.1).

Дата звернення до суду з вище зазначеною позовною заявою значиться 26.02.2010 р. ( т.1 а.с. 72).

Згідно висновоку Міністерства економіки України №90 від 16.02.2010р. ПАТ “СМНВО ім..Фрунзе” були продовжені строки розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією по контракту №СNT-17001122-1 від 22.10.2007р., укладеним із Компанією Sazandegi Khatam Anbia”, Іран (а.с.40-41 т.2).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, передбачено відповідальність резидента (при імпортних операціях) виключно за умови порушення строків, передбачених статтею 2 Закону, у вигляді пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми вартості недопоставленого товару в іноземній валюті.

Частиною 4 статті 4 вище зазначеного Закону передбачено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закон, не сплачується з дати прийняття позову до дати розгляду справи судом.

Враховуючи дату звернення позивача до суду (26.02.2010 р.), дату прийняття судового рішення (02.09.2010р.) та дату висновку №90 щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, наданого Міністерством економіки, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість нарахування пені податковим органом за порушення терміну розрахунків по контракту №CNT-17001122-1 від 22.10.2007 р., укладеного із Компанією Sazandebia»(Іран).

Доводи апеляційної скарги, що при задоволенні позовної заяви резидента, строки, передбачені ст.ст. 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не сплачуються і за період з дати спливу строків розрахунків до дати прийняття позовної заяви судом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ч.4 ст. 4 даного Закону чітко визначені періоди, які не враховуються при нарахуванні пені за порушення строків передбачених ст.ст. 1, 2 вказаного Закону.

Лист роз"яснення комітету Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності за №06-10/314 від 19.05.2000 р. колегією суддів не може бути взято до уваги, оскільки він не є нормативно-правовим актом.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що відповідачем винесено не податкове повідомлення-рішення, а рішення про застосування штрафних санкцій, колегія суддів зазначає.

Порядок направлення платникам податків податкових повідомлень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачено Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. №253 ,чинному на час виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту Порядок).

Відповідно до п.п. 1.1 Розділу 1 даний Порядок розроблений також відповідно і до законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

Підпунктом 7.1 Розділу 7 Порядку передбачено, що податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних санкцій та приймає відповідно до законів з питань зовнішньоекономічної діяльності, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою «С», згідно з додатком 8.

Як слідує з матеріалів справи, податковим органом було прийняте рішення від 04.06.2010 р., в межах повноважень, за формою, передбаченою Порядком та в строки встановлені ст. 250 Господарського кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для задоволення даної апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від15 березня 2011 року по справі№2а-6014/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Любчич Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2011 р.