Ухвала суду № 22010721, 27.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/3825/11 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від30.05.2011р. по справі№2а-1670/3825/11

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області

до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

третя особа ОСОБА_1

про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, УПСЗН Семенівської РДА Полтавської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати постанову ВП № 24557569 головного державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області Солодовник В.М. від 13.04.11 р. про накладення штрафу у розмірі 680,0 грн. на позивача за невиконання рішення суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від30.05.11 р. по справі№2а-1670/3825/11 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від30.05.11 р. по справі№2а-1670/3825/11 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.

Позивач надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.10 р. УПСЗН Семенівської РДА Полтавської області зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію та грошову допомогу. Для примусового виконання вказаного рішення суду Семенівським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 2-а-375 від 05.01.11 р.

Державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.02.11 р. з примусового виконання вищевказаного рішення суду першої інстанції, 13.04.11 р. державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 680,0 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов до висновку, що посилання позивача на звернення до суду із заявою про відстрочку виконання, а також про встановлення способу і порядку виконання, як на підставу скасування постанови про накладення штрафу від 13.04.11 р. є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення та копії відповідних рішень суду, щодо результатів розгляду заяв позивача.

Колегія суддів, погоджуючись з правовим обґрунтування рішення суду першої інстанції, вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно Закону України «Про державну виконавчу службу»примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Слід зазначити, що згідно ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла на момент винесення постанови про накладення штрафу), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а положеннями п. 13 ч. 3 цієї статті визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 75 та ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, в зазначений строк Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області не виконало рішення суду, доказів про поважність причин невиконання рішення суду до першої та апеляційної інстанцій не надано.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України та ч. 2 ст. 14 КАС України постанови суду, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського Суду з прав людини, відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»ці рішення є джерелом права та частиною національного законодавства і встановлює, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Практика Європейського Суду з прав людини вказує на те, що у розумний строк розгляду справи включається період від надходження до суду заяви до закінчення виконання рішення суду. Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського Суду з прав людини, зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяє, щоб остаточне зобовязання рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення винесеного будь-яким судом, має вважатися невідємною частиною цивільного процесу.

Листом Верховного суду України № 1-5/400 від 14.07.06 р. визначено, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги.

В ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням субєкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», з використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а оскаржувана постанова є правомірною. Оскільки відсутність коштів у боржника державного органу, не може бути поважною причиною для невиконання судового рішення, що набрало законної сили та є порушенням прав стягувача громадянина України на судовий захист.

Крім того, позивачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів, які б підтверджували факт того, що позивачем вчинялися будь-які дії, щодо виконання виконавчого листа № 2-а-375 від 05.01.11 р.

Також позивач не звертався до суду першої інстанції із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, або ж із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Колегія суддів, погоджуючись з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції, вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від30.05.2011р. по справі№2а-1670/3825/11 прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від30.05.2011р. по справі№2а-1670/3825/11 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від30.05.2011р. по справі№2а-1670/3825/11 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа ОСОБА_1, про скасування постанови залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій